13 червня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Антонюк Олени Олександрівни «Белігеративні ландшафти Поділля: структура, класифікація, раціональне використання»

ШАНОВНЕ ПАНСТВО, ЧОМУ ВИ ДОЗВОЛИЛИ СОБІ ТАК НИЗЬКО ОПУСТИТИСЯ, ОПУСКАЄТЕ СВОЇХ УЧНІВ І ГЕОГРАФІЮ В УКРАЇНІ?

Дисертант: Антонюк Олена Олександрівна
Тема: Белігеративні ландшафти Поділля: структура, класифікація, раціональне використання;
Місце написання: кафедра географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;
Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Офіційні опоненти:
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Міхелі Сергій Володимирович, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри фізичної географії Інституту природничо-географічної освіти, національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова;

Захист заплановано на 29 червня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

 Відгук
про автореферат дисертації
Антонюк Олени Олександрівни
«Белігеративні ландшафти Поділля: структура,
класифікація, раціональне використання»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11 –
конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Якщо робота присвячена ландшафтам, я розглядаю її як предмет моєї особливої уваги, вважаючи себе далеко не останнім ландшафтознавцем. Я насторожився, бо, знаєте, різне буває, в тому числі так, що ти вже не встигаєш за думкою молодих, відповідно, треба наздоганяти. Давайте пройдемось по сторінках автореферату і спробуємо оцінити наукову новизну роботи.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Автореферат починається з твердження, що «Стабільність та різноманіття сучасного ландшафту ... залежить від наявності та стану в його структурі трьох груп ландшафтів: натуральних, натурально-антропогенних та антропогенних. Серед антропогенних на особливу увагу заслуговують белігеративні  ... ландшафтні комплекси. Що формувались у процесі підготовки і ведення воєнних дій, ...» (с. 1).
Питання 1: Шановна Олена, де Ви викопали таку типізацію ландшафтів, від якої несе нафталіном?
Мій коментар: Я розумію, важко писати дисертацію, коли керівник вставляє тобі в голову готову догму, яка нагадує Радянський Союз. Слово «антропогенний» означає «людського походження», отже ніяким чином не може бути «натурально-антропогенних ландшафтів», а чисто антропогенні варіанти також мають досить обмежене поширення (наприклад, мегаполіси). Саме з цієї причини у своїх роботах я пропонував термін «антропізований» - перетворений людською діяльністю, коли природна основа залишається.
Питання 2: Пані, чим Вам не подобається термін «антропізований», який пакує зрозумілий смисл, чи може просто шановний Григорій Іванович забороняє ним користуватися?
Мій коментар: Це нормально для тих в Україні, хто вважає себе видатними географами без будь-яких підстав.
Питання 3: Пані, Ви взялися за вивчення так званих «белігеративних ландшафтних комплексів», тобто я вірно Вас розумію – для Вас ландшафт - це комплекс, що відповідає радянсько-російській традиції?
Мій коментар: Саме так і є. Науковий керівник за весь час перебування в науковій сфері не зміг відірватися від поглядів свого вчителя – Ф.М. Мілько (русифікований варіант - Мільков). Але в такому разі виникає риторичне питання: у чому проявлялося його наукове зростання? Саме у цьому – у вірному слідуванні давнім уявленням, які вже давно мають запах нафталіну.
Питання 4: Пані, Ваші «ландшафтні комплекси» - це те саме, що і «географічні комплекси», чи між ними є різниця?
Мій коментар: Людей ставлять на реї, і вони навіть не здогадуються, що у науковій сфері треба думати самостійно! Більше того, пані не вважає за потрібне враховувати те, що у ландшафтознавстві (якщо вже користуватися цим терміном) існують різні погляди на значення слова «ландшафт», і автор не має права не обговорювати їх, більше того, слід обґрунтовувати вибраний варіант, а не просто базуватися на одному з них, роблячи вигляд, що всі інші або невірні, або взагалі не існують. Це серйозне зауваження!
Питання 5: Пані, я не можу збагнути, так у чому суть проблеми - якщо навіть такі варіанти ландшафтів, про які Ви пишете, існують, то їх походження є повністю зрозумілим?
Мій коментар: Розумієте, ландшафт (насправді, це наше суб’єктивне бачення організації денної поверхні, викликаної певним процесом чи режимом) є інтегральним образом структури поверхні, і досліджувати треба те, що формує саме таку структуру поверхні, тобто певний режим чи процес. Але що тут досліджувати? Пройшли бойові дії, виникли відповідні структури, з часом вони поступово зникатимуть, тобто я не бачу тут ніякої актуальності. Подивіться, що далі пише авторка – це тема для школярів, а не для аспірантки!
Перепрошую, але в роботі немає обґрунтування актуальності теми!       
Об’єкт дослідження: белігеративні ландшафти Поділля.
Питання 6: Пані, уявіть собі стілець, зроблений людьми, чи будете Ви ставити питання про його дослідження?
Мій коментар: Так можна об’явити об’єктом дослідження все, що завгодно. 
Предмет дослідження: закономірності формування та розвитку, сучасна структура, типологічні особливості, регіональні відміни, районування ... .
Питання 7: Пані, Ви пишете про розвиток Ваших ландшафтів, та чи може ландшафт розвиватися, у чому це проявляється?
Мій коментар: Це ніяк не проявляється, ландшафт не розвивається, термін «розвиток» тут абсолютно некоректний і свідчить про неналежну підготовленість дисертантки!
Питання 8: Пані Ви пишете про сучасну структуру Ваших ландшафтів, та чи має ландшафт структуру?
Мій коментар: Ні, ландшафт не має структури, структуру має поверхня, яка є джерелом відповідних сигналів, що сприймаються суб’єктом, у свідомості якого і виникає інтегральний образ поверхні!
Питання 9: Пані, яке відношення Ваші типологічні особливості, регіональні відміни та районування мають до такого явища, як «белігеративні ландшафти»?
Мій коментар: Ні, не мають!
Мета роботи: конструктивно-географічний аналіз белігеративних ландшафтів Поділля, їх структури, районування й розробка заходів раціонального використання у майбутньому.
Питання 10: Пані, що таке «конструктивно-географічний аналіз», чи можуть існувати, наприклад, біологічний аналіз, гідрологічний аналіз, геологічний аналіз, соціологічний аналіз, урбаністичний аналіз тощо?
Мій коментар: Бідна пані, вона ніколи не стане науковцем, бо з самого початку почала писати під диктовку керівника! Звісно, ніякого «конструктивно-географічного аналізу» не існує, це – безграмотне висловлювання, аналіз є аналіз.
Питання 11: Пані, на яких підставах Ви беретесь за «розробку заходів раціонального використання белігеративних ландшафтів Поділля у майбутньому», це ж не є задачею науковця?
Мій коментар: Питання використання чогось дійсно не є задачею науковця, це робота практиків, інженерів. Люди пишуть, не замислюючись над смислом написаного!
Питання 12: Пані, районування, як і типізація не можуть бути завданнями наукового дослідження, бо це всього тільки форми упорядкування даних, що вони роблять у Ваших «задачах»?
Мій коментар: Пані дуже смутно уявляє собі суть наукового дослідження!
Завдання дослідження (всього шість – трохи забагато):
. доповнити та удосконалити наявні теоретико-методологічні засади ...
Питання 13: Пані, яке ж це завдання?
Мій коментар: Завданням наукової роботи не може бути «доповнити та удосконалити» - доповнювати і удосконалювати можна нескінченно, а оцінити виконання такої «задачі» просто неможливо! Крім того, не можна же кожного разу заявляти про необхідність доповнення й удосконалення теоретико-методологічних засад, виходить, що ті, хто працював до пані, щось недоробили, а пані їх доповнює. Якщо теорія вже існує, це – завершена форма уявлень, її можна тільки спростувати, запропонувавши інший варіант.
. проаналізувати природні та історичні чинники формування белігеративних ландшафтів Поділля;
Питання 13: Пані, оскільки Ваші .... ландшафти є антропогенними, то що у Вашій роботі роблять «природні чинники»?
Мій коментар: Збагачують текст дисертації!
. виокремити та обґрунтувати етапи дослідження белігеративних ландшафтів Поділля;
Питання 14: Пані, так що Ви досліджуєте, Ваші «белігеративні ландшафти», чи етапи їх дослідження?
Мій коментар: Складається враження, що науковий керівник – шановний Григорій Іванович – та його підопічна ніяк не могли знайти нормальні завдання і почали висмоктувати їх з пальців!
. дослідити сучасне різноманіття та структуру белігеративних ландшафтів, провести їх типологію;
Питання 15: Пані, чи можна дослідити різноманіття?
Мій коментар: Панночка не розуміє, що різноманіття не досліджується, воно просто виявляється і фіксується, це ж емпірика, досліджується його походження!
. виявити і проаналізувати регіональні відміни у просторовому розповсюдження та різноманітті белігеративних ландшафтів; здійснити їх районування у межах Поділля;
Питання 16: Пані, які варіанти розповсюдження, крім просторового, Ви ще можете назвати?
Мій коментар: Як це назвати? Я би назвав це некомпетентністю!
Питання 17: Пані, у чому полягає наукова суть районування?
Мій коментар: Ні в чому, це – форма упорядкування емпіричних даних!
. прогнозувати розвиток белігеративних ландшафтів та обґрунтувати можливі напрямки їх раціонального використання.
Питання 18: Пані, Ви чітко позначили, з чим пов’язані Ваші «ландшафти», то про який прогноз їх «розвитку» йдеться?
Мій коментар: «Ландшафти» панночки пов’язані з бойовими діями, тому їх «раціональне використання» та збереження (а про це йдеться у тексті!) вимагає відновлення бойових дій! Я бачу у цих «завданнях» виражену штучність, яка пов’язана зі штучністю й об’єкта дослідження.
Методи дослідження: «Дисертаційне дослідження виконане на основі теоретичних засад конструктивної географії, класичного і антропогенного ландшафтознавства, історії та екології ...» (с. 2).
Питання 19: Пані, чи можете Ви назвати теоретичні засади конструктивної географії, класичного і антропогенного ландшафтознавства, історії та екології (окремо по кожному з цих наукових напрямків)?
Мій коментар: Я дуже сумніваюсь, що пані зможе це зробити, а те, що вона написала, виглядає як чисто формальний текст. Крім того, якщо пані писала роботу географічного спрямування, то причому тут історія та екологія? Люди пишуть, не замислюючись над смислом – аби щось писати!
Питання 20: Пані, а Ваше «антропогенне ландшафтознавство» не є складовою «класичного ландшафтознавства» і що Ви розумієте під останнім?
Мій коментар: Не думаю, що пані взагалі щось розуміє, вона користується готовими стандартними фразами, джерелом яких є її керівник, які, нажаль, вона не піддає сумніву. Це – звичайна практика, яка, однак, ставить під сумнів науковий характер роботи.
Наукова новизна (цілих п’ять пунктів!):
. з ландшафтознавчого погляду детально проаналізовані наявні матеріали щодо оборонних споруд та їх значення у структурі сучасних ландшафтів окремого регіону – Поділля;
Питання 21: Пані, після Вашого «ландшафтознавчого погляду» значення оборонних споруд змінилося?
Мій коментар: Розумієте, який гарненький дутик тут написаний! Глянув «ландшафтознавчо» на те, що всі давно знають, і відразу все стало зрозумілим. Перепрошую, але це – звичайна профанація!
. виявлені та проаналізовані загальні й регіональні чинники формування белігеративних ландшафтів Поділля;
Питання 22: Пані, якщо такі структури вже відомі, то невже до Вас не були відомі чинники?
Мій коментар: Це дитячий лепет! Я бачу тут висмоктану з пальця «новизну»!
. виділено етапи дослідження белігеративних ландшафтів Поділля;
Питання 23: Пані, на яких підставах Ви виставляєте свої етапи дослідження, як наукову новизну?
Мій коментар: Пані, як і її керівник, взагалі не розуміють, що таке «наукова новизна»!
. досліджено структуру, проведено типологію і класифікацію белігеративних ландшафтів Поділля;
Питання 24: Пані, це ж не може вважатися науковою новизною, тим більше, що йдеться про окремий регіон, що тут, на Вашу думку, є науковим?
Мій коментар: Це так «глибоко» паночка та її керівник розуміють науку. Вони не знають, що типологія і класифікація є всього тільки формами упорядкування емпіричних даних.
. виявлено і обґрунтовано наявність регіональних поєднань белігеративних ландшафтів Поділля та проведене їх районування з метою раціонального використання.
Питання 25: Пані, що тут стосується науки?
Мій коментар: Нічого! Я бачу оскомні фрази стосовно «раціонального використання» й «районування», які заповнюють сторінки псевдо-дисертацій.
Я не виявив жодного пункту, який можна було б кваліфікувати, як наукову новизну. В роботі відсутня наукова новизна!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні та методичні засади ...» - «проаналізовано і уточнено основні поняття і терміни ...» (с. 4).
Питання 26: Пані, так що було метою Вашого дослідження – аналіз і уточнення понять і термінів, і як можна проаналізувати поняття і терміни?
Мій коментар: Гарний приклад звичайного наукоподібного словоблуддя, яке має за мету створити враження здійсненого наукового дослідження.
А далі – дивний заклик до необхідності звернути увагу на потребу вивчення ландшафтних комплексів воєнного походження!
Питання 27: Пані, наскільки важливими є питання, які Ви піднімаєте, для світової революції?
Мій коментар: Я бачу тут спробу зробити з нічого щось значиме! Подивіться, якої глибини сягає визначення, наведене авторкою: «белігеративний ландшафт – це антропогенний ландшафт, сформований в процесі підготовки та ведення бойових дій» (с. 4). У мене питання до дисертантки, а потім до її керівника ...
Питання 28: Пані, що нового містить наведене Вами визначення і наскільки те, що Ви пишете, є новим у сфері ландшафтознавства?
Питання до Григорія Івановича Денисика: Шановний Григорій Іванович, навіщо Ви дозволяєте собі так низько опускатися, опускати своїх учнів і географію в Україні?
Подивіться, що пише авторка: «До белігеративних ландшафтів відносяться кургани, вали, рови, ескарпи, ДОТи, ДЗОТи, бліндажі, окопи, лінії оборони, військові аеродроми, бази, полігони, стрільбіща» (с. 4).
Питання 29: Пані, на яких підставах Ви трансформуєте поняття «ландшафт», повністю змінюючи його смисл?
Мій коментар: Розумієте, що вони роблять: беруть окремі елементи структури денної поверхні і заявляють, що це – окремі белігеративні ландшафти! При цьому в роботі немає навіть натяку на обговорення різних версій розуміння ландшафту, що є неприйнятним у науковій практиці. Те, що я далі читаю – це звичайна демагогія. Йдеться про археологічні пам’ятки, що не має відношення до географії. І мені дивно читати таке –
Питання 30: Пані, яке відношення до Ваших «ландшафтів» мають геохімічні методи дослідження?
Мій коментар: Розумієте, до чого доходить! Вони окопи, вали, бліндажі і т. і. збираються досліджувати геохімічно!
Питання 31: Пані, так у чому полягає заявлене Вами уточнення основних понять і термінів?
Мій коментар: Я так і не побачив заявленого уточнення понять, і взагалі не зрозумів, про які «ландшафти» йдеться у роботі!
Розділ 2. «Природні та історичні умови формування ...» - «розглянуто як загальні, зумовлені просторовим розташуванням та оточенням, так і регіональні особливості природи Поділля ...» (с. 5).
Питання 32: Пані, я вже ставив питання стосовно «просторового розташування», але яке відношення до Вашої теми має природа Поділля?
Мій коментар: Ніякого, але, я так розумію, треба було чимось заповнити сторінки дисертації, бо інакше нічого не виходило. Перший абзац взагалі виглядає, як термінологічне торохтіння, яке не має нічого спільного з науковим текстом.
Питання 33: Пані, що таке «геостратегічне розташування»?
Мій коментар: Це черговий фейковий термін, призначений для посилення «науковості» тексту.
Далі дисертантка взагалі відходить від теми і ми бачимо опис процесу заселення, що, як пише дисертантка, «не зовсім співпадає з процесом формування белігеративних ландшафтів» (с. 6). Як це назвати? Це називається одним словом – ПРОФАНАЦІЯ!
Я прочитав зміст цього розділу і нічого не побачив, він пустий, це - дутик!
Розділ 3. «Класифікація і структура белігеративних ландшафтів Поділля».
Читаємо: «Виокремлено і обґрунтовано таксономічну систему типологічних структур: белігеративний тип урочищ, белігеративний тип місцевості, белігеративний тип ландшафта, клас белігеративних ландшафтів» (с. 7).
Питання 34: Пані, що таке «урочище»?
Питання 35: Пані, що таке «місцевість»?
Питання 36: Пані, як співвідносяться поняття «місцевість» та «ландшафт»?
Мій коментар: Що пані зробила – взяла нафталінову таксономічну схему з радянських часів, яка давно поставлена під сумнів, причому доволі обґрунтовано (див. Ковалёв А.П. «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009) і спробувала воєнні об’єкти втиснути у цю схему. Звісно, вийшла фігня.
Питання 37: Пані, що дає те, що Ви зробили, для світової революції?
Читаємо: «За особливостями ландшафтної структури белігеративні ландшафти зонально-азональні» (с. 7).
Питання 38 (в тому числі до пана Г.І. Денисика): Шановні, навіщо ви руйнуєте географію і ландшафтознавство в Україні?
Мій коментар: Так ковтають же, ковтають все, що завгодно, чому б не зробити ще одну кралю «кандидатом» наук! Схема на стор. 8 (рис. 1) вражає рівнем своєї простоти!
Я так і не зрозумів, що хотіла сказати дисертантка у цьому розділі!
Розділ 4. «Регіональні відміни ...» - «доведено, що в структурі сучасних ландшафтів Поділля белігеративні (? – О.К.) виокремлюються не лише оригінальною історією формування та структурою, але й просторовою диференціацією» (с. 8).
Питання 39: Пані, як Ви спромоглися довести, що Ваші «белігеративні виокремлюються не лише оригінальною історією формування та структурою, але й просторовою диференціацією»?
Мій коментар: Я хочу відмітити, що це – видатне досягнення науки, яке не має аналогів!
Те, що я читаю далі, не має до наукового дослідження жодного стосунку, це – звичайне упорядкування даних, що базується на уявленнях авторки.
Розділ 5. «Раціональне використання ...» - «зазначено, що белігеративні ландшафтні комплекси штучно вписані у природне середовище ...» (с. 10).
Питання 40: Пані, як Ви самі оцінюєте рівень подібних висловлювань?
Мій коментар: Я оцінюю, як дитячий лепет!
Перепрошую, те, що знаходиться у цьому розділі, не може не дивувати. Виявляється, вже є навіть «військовий туризм» - куди далі! І це авторка розглядає з точки зору «раціонального використання й заповідання ...» (с. 11).
Увага, ця маячня прийнята до захисту у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка спеціалізованою вченою радою Д 26.001.07! Чи не соромно вам, шановні видатні науковці!?!
Висновки (всього шість):
«На основі вдосконалених теоретико-методологічних засад ...» (с. 12).
Питання 41: Пані, так у чому полягає Ваше вдосконалення?
Мій коментар: Ніякого вдосконалення я не побачив, я побачив використання застарілих поглядів радянських часів без будь-якого обґрунтування.
1. «Теоретико-методологічною основою дослідження процесу формування, подальшого розвитку, сучасного стану і раціонального використання ландшафтів, що сформувалися упродовж підготовки та проведення воєнних дій, є концепція взаємодії природи і суспільства ...» (с. 12 - 13).
Питання 42: Пані, так Ви ж про цю концепцію нічого не писали, звідкіля вона взялася?
Мій коментар: Ми бачимо демагогію вищого рівню!
Перепрошую, всі інші «висновки» я не буду навіть обговорювати – це повна демагогія, яку не можна назвати навіть наукоподібною!
Висновок по автореферату «дисертації»:
Маємо ще один приклад того, як можна висмоктати «дисертацію» з пальця. Ніякого відношення до наукової розробки ця писанина не має. Мене вражає те, що такі роботи з легкістю проходять етапи потрапляння до остаточного захисту, у тому числі у «головному» університеті України – Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. В роботі немає нічого, що можна було б кваліфікувати, як наукове дослідження. Це – звичайна профанація, виконана під керівництвом шановного пана Денисика Григорія Івановича. Робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій, вона не містить жодного висновку, який би засвідчував проведене наукове дослідження!

13.06.2016 року

Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.  

Немає коментарів:

Дописати коментар