5 жовтня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Пилипенка Ігоря Олеговича «Центро-периферійні процеси і структури в територіальній організації суспільства»

ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ ТИХ, ХТО СПРИЙНЯВ ЦЮ ПИСАНИНУ, ЯК ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ. РОБОТА НЕ МІСТИТЬ ЖОДНОГО РЕЗУЛЬТАТУ, БО ЇМ НЕ БУЛО, ЗВІДКІЛЯ ВЗЯТИСЯ. АЛЕ ПАН ТОПЧІЄВ СТВОРИВ В ОДЕСІ КОРИДОР, ЧЕРЕЗ ЯКИЙ МАРШЕМ ЙДУТЬ ПРОЙДИСВІТИ

Докторська дисертація ПИЛИПЕНКА Ігоря Олеговича

Місце виконання: кафедра соціально-економічної географії Херсонського державного університету
Автор: Пилипенко Ігор Олегович
Тема: Центро-периферійні процеси і структури в територіальній організації суспільства

Науковий консультант:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти:
Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Підгрушний Григорій Петрович, доктор географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень, Інститут географії НАН України;
Смаль Валентина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Ніжинський державний університет.

Захист заплановано на 16 жовтня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. 


Відгук
про автореферат дисертації
Пилипенка Ігоря Олеговича
«Центро-периферійні процеси і структури
в територіальній організації суспільства»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Тема дисертації має відношення до вкрай важливого питання – організації суспільства в аспекті центро-периферійних процесів, хоча слід зазначити, що цей напрямок досліджень має доволі багату історію і зробити щось нове тут досить важко. Тим цікавіше познайомитись з роботою. На сьогодні ми маємо так звану децентралізацію, що ще більше посилює актуальність піднятого питання. Але відразу виникають питання –
Питання 1: Шановний Ігор Олегович, Ви подали свою дисертацію до географічної спеціалізованої ради, в той час, як тема Вашої дисертації стосується організації суспільства, тобто того, що лежить у площині соціології, як це розуміти?
Мій коментар: Пане Олекса, як хочеш, так і розумій. У пана дисертанта – дуже відомий консультант – сам Олександр Григорович Топчієв, тому пану дисертанту по-барабану, що там може запитати пан Олекса.
Питання 2: Пане дисертанте, як розуміти Вашу «територіальну організацію», що тут у Вас виступає територією і як територія може організовуватись?
Мій коментар: Пан дисертант не замислюється над такими дрібними питаннями. Він не розуміє, що організація притаманна утворенням, що знаходяться у межах тих чи інших територій, а не самим територіям.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Читаємо: «В умовах динамічної суспільної перебудови … особливого значення набуває питання встановлення місця і ролі того чи іншого географічного об’єкта у просторовій організації суспільства» (с. 1).
Питання 3: Пане, а перебудова буває нединамічною і що означає фраза «суспільна перебудова»? 
Мій коментар: Не буває, але якщо додати цей термін, то текст виглядає більш науковим.
Питання 4: Пане, у назві Вашої дисертації йдеться про територіальну організацію, а тут у тексті з’являється просторова, отже, організація територіальна і просторова мають однаковий сенс?
Питання 5: Пане, а що Ви розумієте під просторовою організацією?
Питання 6: Пане, як, з Вашої точки зору, визначається «географічний об’єкт»?
Питання 7: Пане, що має більш високий рівень узагальнення – суспільна організація, чи географічна організація?
Мій коментар: Одна фраза викликала відразу п’ять запитань.
Читаємо: «Історичний досвід свідчить про нерівномірність соціально-економічного, територіального розвитку країн і регіонів різного масштабу, об’єктивне існування географічних контрастів типу «центр - периферія»» (с. 1).
Питання 8: Пане, я розумію, що таке соціально-економічний розвиток, а що таке «територіальний розвиток», про яку територію йдеться і як вона може розвиватися?
Мій коментар: Пан дисертант не розуміє, що таке територія, він не розуміє, що можна говорити про розвиток тільки того, що має певну територію. Навіть якщо у межах даної території виникає щось нове внаслідок розвитку того, що там є (і це відбивається на диференціації початкової території), то все одно це не може розглядатися, як розвиток території – це тільки розвиток того, що там є, тобто певного утворення, яке сприймається, як цілісність.
Питання 9: Пане, як Ви уявляєте собі «географічний контраст», чи є якісь параметри чи показники, які його характеризують?
Мій коментар: Пан вважає, що «географічний» - це щось, подібне до, наприклад, кольорового. Взагалі складається враження, що пану дисертанту аби тільки щось написати. Це свідчить про те, що пан не дуже добре розуміє, що таке географія. Ні, я не кажу, що географічних контрастів не може бути, але для того, щоб про них писати, слід чітко розуміти, у чому полягає суть географічних утворень і як контрасти між ними можна представити.
Тепер стосовно так званих центро-периферійних процесів –
Питання 10: Пане, ці процеси відомі географам доволі давно, вони досліджуються у рамках концепції виникнення регіонів та регіональних Центрів, чи має відношення Ваша робота до регіоналістики?
Текст другого абзацу не має відношення до географії – тут йдеться про «територіальну соціально-економічну диференціацію і регіональну справедливість».
Питання 11: Пане, з яких пір соціально-економічна диференціація і регіональна справедливість стали відноситись до географічної проблематики?
Мій коментар: Ні, все нормально, так звані соціально-економічні «географи», не будучи ні соціологами, ні економістами, займаються подібними писульками давно.
Питання 12: Пане, так звана «справедливість» не є науковим поняттям, що цей термін робить у Вашій дисертації? 
Читаємо: «Перебудова соціально-економічного простору потребує швидких управлінських змін, які б мали під собою міцну науково-практичну основу» (с. 1).
Питання 13: Пане, так Ви вирішили цю основу розробити?
Питання 14: Пане, а Ваші «соціально-економічний простір» і «географічний простір» - це одне і те ж?
Мій коментар: Просто дивно. Сьогодні вже говорять про самоорганізацію територіальних громад, а шановний пан дисертант все пише про програми управління об’єктами, тобто про зовнішнє, по відношенню до них, управління. Але це давно перестало бути цікавим – суспільство вже пішло вперед!
Наприкінці пункту «Актуальність теми» читаємо: «Сучасна загальна концепція державного управління повинна бути зорієнтована на вирішення об’єктивних проблем соціально-економічної нерівності, як на суспільному (соціальна стратифікація), так і на просторовому аспектах. … Актуальність дослідження зумовлена дефіцитом пропозицій з боку суспільної географії щодо вирішення проблем управління периферійними територіями та удосконалення адміністративно-територіального устрою у периферійних регіонах, обґрунтування найбільш ефективних напрямків природокористування і соціально-економічної діяльності, розробки засад регіональної політики на мезо- та мікрорівні» (с. 2).
Питання 15: Пане, яке відношення географія має до адміністративно-територіального устрою?
Мій коментар: Пан не розуміє, що це питання є предметом державного управління, а не географії.
Питання 16: Пане, яке відношення до географії має соціально-економічна діяльність і у чому суть соціальної діяльності?
Мій коментар: Це свідчить про те, що пан не знає різниці між областями дослідження географії, з одного боку, соціології та економіки – з іншого. Географія не займається питаннями соціально-економічної діяльності. Зазначу, що я так і не зміг виявити в тексті те, що можна дійсно оцінити, як актуальність – це все - загальні фрази.
Об’єкт дослідження: центро-периферійні процеси і структури у територіальній організації суспільства.
Питання 16: Пане, виходячи з того, як Ви визначили об’єкт свого дослідження, чи є різниця між географією та соціологією і як Ви її собі уявляєте?
Мій коментар: Об’єкт дослідження, визначений таким чином, має відношення виключно до соціології, відповідно, і дисертація має слухатись у спеціалізованій раді відповідної спеціальності.
Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні засади суспільно-географічного дослідження, геопросторової локалізації, параметризації та формалізації центро-периферійних процесів і структур.
Питання 17: Пане, так що Ви досліджували – центро-периферійні процеси і структури, чи «теоретико-методологічні та методичні засади суспільно-географічного дослідження …»?
Мій коментар: Пан не знає, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкту дослідження, а те, що він визначив, як предмет дослідження, таким аспектом не є, бо це не стосується самого об’єкту дослідження, це стосується характеру його вивчення. Це дивно – людина, яка претендує на докторський ступінь, не розуміє елементарної різниці між об’єктом та підходами до його вивчення. Предмет дослідження визначено некоректно, тобто його просто немає.
Мета дослідження: розробка теоретико-методологічних засад і методики суспільно-географічного дослідження центро-периферійних процесів та структур у територіальній організації суспільства.  
Питання 18: Пане, а як це розуміти: у заголовку маємо «Центро-периферійні процеси і структури в територіальній організації суспільства», а мета – «розробка теоретико-методологічних засад і методики суспільно-географічного дослідження …»?
Мій коментар: Очевидним є факт підміни об’єкта дослідження – акцент зміщується з центро-периферійних процесів на теоретико-методологічні та методичні засади їх дослідження, але ж це зовсім різні напрямки дослідження! І цього не побачили у спеціалізованій раді Д 41.051.03?
Завдання дослідження (всього 12 – надзвичайно багато, це ж вимагає захисту 12-ти висновків!):
. виявити основні гносеологічні риси різних моделей геопростору як об’єкту пізнання в контексті дослідження систем типу «центр - периферія»;
Питання 19: Пане, так у Вас об’єктом дослідження є центро-периферійні процеси чи гносеологія моделей геопростору?
Мій коментар: Просто дивно, як легко дисертант переміщується від одного об’єкту дослідження до іншого – то це «центро-периферійні процеси», то «теоретико-методологічні засади та методика», а тепер ще й «гносеологічні риси різних моделей геопростору». Це свідчить про кашу в голові дисертанта.
Питання 20: Пане, питання, яке мені доводиться задавати доволі часто – у чому відмінність Вашого «геопростору» від звичайного простору?
Мій коментар: Пан дисертант не знайомий з сучасною географічною літературою. Термін «геопростір» вже віджив свій вік і його використання сьогодні є нонсенсом.
. проаналізувати сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід дослідження геопросторової неоднорідності;
Мій коментар: Пане дисертанте, це ж дитяча помилка: аналіз досвіду дослідження не може бути задачею дослідження, це – етап дослідження у випадку, якщо об’єкт дослідження вже має історію дослідження.
. визначити суспільно-географічну сутність понять «периферія» та «периферійність» співставно з поняттями «центр» та «центральність»;
Питання 21: Пане, так Ви що досліджували – центро-периферійні процеси, чи відношення між поняттями?
Мій коментар: Це абсолютно надумане завдання, дисертант просто намагається поліпшити враження про науковість своєї роботи. Але питання навіть не в цьому. Шановний пан дисертант не розуміє, що якщо «центр» і «периферія» дійсно є поняттями, то «центральність» і «периферійність» такими не є, це – характеристики.
. обґрунтувати суспільно-географічну периферійність як властивість, фактор і закономірність функціонування геопростору, виявити механізми виникнення, розвитку та функціонування суспільно-географічних периферій різної генези;
Питання 22: Пане, якщо відкинути від Вашого «геопростору» «гео-», як і його функціонування, і говорити про просторову вираженість периферійності (а цей ефект проявляється у багатьох варіантах), то це вже давно всім відомі речі, які не має сенсу в черговий раз обґрунтовувати, отже, що Ви тут збираєтесь додатково обґрунтувати?
Мій коментар: Це завдання висмоктане з пальця, не кажучи вже про те, що дисертант і тут не роз’єднує суспільний і географічний аспекти.
Питання 23: Пане, так як виглядає Ваш «геопростір», що він навіть функціонує?
Мій коментар: Це у пана така алегорія. 
. систематизувати і типізувати центро-периферійні процеси та структури, їх геопросторові поєднання та варіанти взаємодії;
Питання 23: Пане, з яких пір систематизація і типізація отримали статус наукових завдань?
Мій коментар: Пан не знає, що систематизація і типізація – це форми упорядкування даних.
. провести аналіз особливостей формування систем «центр - периферія» та закономірностей їх функціонування, розвитку процесів периферизації;
Питання 24: Пане, так особливості ж формування центрально-периферійних утворень вже давно відомі, і не тільки у соціальній сфері, що Ви збираєтесь суттєвого тут додати?
Мій коментар: Подивимось, що вдалося дисертанту.
. розробити структурно-логічну схему суспільно-географічного дослідження та обґрунтувати етапи вивчення центрально-периферійних процесів і структур;
Питання 25: Пане, так Ви що спочатку робили, вивчали ваші центрально-периферійні процеси, чи розробляли «структурно-логічну схему суспільно-географічного дослідження…»?
Мій коментар: Розумієте, до чого доходить – замість того, щоб ставити завдання стосовно дослідження свого об’єкту, пан ставить завдання «розробити структурно-логічну схему суспільно-географічного дослідження»! Це просто вражає. Дослідження можна проводити, якщо в голові дослідника вже є певна схема дослідження, а пан це визначає, як одне з завдань дослідження, яке не має відношення до самого об’єкту дослідження.
. розробити науково-методичні підходи метизації, геопросторової делімітації, паратремізації та формалізації …;
Питання 26: Пане, так чим Ви займалися – розробкою методичних підходів чи дослідженням «центрально-периферійних процесів і структур», це ж різні напрямки?
Мій коментар: Вся ця балаканина потрібна для того, щоб показати докторський рівень дисертації, але ж цей рівень не досягається у такий спосіб.
. здійснити апробацію методичних підходів щодо геопросторового визначення  та формалізації центро-периферійних структур на регіональному рівні;
Питання 26: Пане, так що Ви робили раніше – здійснювали «апробацію методичних підходів», чи досліджували Ваш об’єкт, використовуючи ці підходи?
Мій коментар: Розумієте, яка маячня?! Спочатку пан займається розробкою методичних підходів, потім – їх апробацією, і все це - водночас з дослідженням. Виходить, що він досліджує методичні підходи на прикладі своїх процесів і структур, а це – зміна об’єкту дослідження.
. провести делімітацію та параметризацію периферійних територій на субрегіональному рівні  (на прикладі двох сумісних областей);
Питання 27: Пане, а як регіони і субрегіони досліджувались до Вас, Ви перший, хто підняв ці питання?
Питання 28: Пане, а що Ви взагалі розглядаєте, як регіон?
Мій коментар: Ці питання досліджуються доволі давно, а за характером завдань складається враження, що дисертант вперше досліджує цю проблему.
. здійснити апробацію методичних прийомів та прийомів параметризації, формалізації та аналізу  чинників формування центро-периферійних процесів і структур на макрорегіональному рівні;
Мій коментар: А це вже нікуди не годиться – це вигадані завдання, які не стосуються об’єкту дослідження!
. визначити конструктивні можливості концепції «центр - периферія» для формування пріоритетних напрямів регіональної політики щодо нівелювання центро-периферійних диспропорцій і суспільно-просторової поляризації.
Питання 29: Пане, так Ви вважаєте ці феномени негативними і шукаєте можливості зупинки цих процесів?
Питання 30: Пане, про яку «регіональну політику» йдеться – на рівні держави, чи на рівні регіонів?
Мій коментар: Думаю, пан не розуміє, про що йдеться. Ці процеси не є контрольованими і якщо навіть вдасться знівелювати диспропорції в одному плані, то вони будуть виникати в інших.
Методи дослідження:
Мій коментар: Я не буду тут задавати питання, бо мене дивує те, що я читаю, а саме: «Методологія і методи, що використовуються в дисертації, визначаються міждисциплінарністю обраної теми та необхідністю опрацювати наукові задачі, поставлені в роботі у межах філософії, соціології, економіки, суспільної географії» (с. 4).
Питання 31: Пане, виходячи з написаного, Ви повинні захищати свою роботу у міждисциплінарній спеціалізованій раді з філософським, соціологічним, економічним тощо представництвом фахівців, а що Ви збираєтесь захищати в спеціалізованій географічній раді?
Мій коментар: Але це нормально для сучасної української «географії» - у спеціалізованих радах захищають все, що попало!
Наукова новизна: «Наукова новизна … полягає у тому, що в сукупності вони становлять вирішення важливої наукової проблеми – обґрунтування концепції універсальної центро-периферійної моделі геопросторової неоднорідності та розробка методологічних і методичних засад суспільно-географічного дослідження центро-периферійних процесів та структур у територіальній організації суспільства» (с. 5).
Мій коментар: Нічого собі!
Питання 32: Пане, а хто Вам сказав, що проблема вирішена?
Мій коментар: Звичайний тиск на членів спеціалізованої ради – докторант перебрав на себе їх функцію!
Питання 33: Пане, так Ваша концепція стосується не центро-периферійних процесів і структур, а їх моделі?
Мій коментар: Пан не розуміє, про що йдеться, він й не зрозумів, що треба було досліджувати процеси, а моделі створюються задля кращого розуміння того, що досліджується, моделі не захищаються, захищаються результати, які отримуються на їх основі.
Вперше (п’ять пунктів):
. встановлено суспільно-географічну сутність парної категорії «центр-периферія» і визначено провідну роль центро-периферійної організації геопростору як топологічної основи формування територіальних структур різного рівня, масштабу, генези і територіальної організації суспільства загалом
Питання 34: Пане, пишучи «встановлено», Ви вирішуєте питання замість членів спеціалізованої ради, на яких підставах?
Питання 35: Пане, поняття «центр» і «периферія» дуже давно відомі і суть їх визначена, давно відомо, що вони не існують одне без іншого, що Ви внесли нового, чи це просто голосна заява?
Мій коментар: Це просто голосна заява, як і все, що написано далі у цьому пункті.
. здійснено систематизацію і типізацію систем «центр - периферія», їх просторових поєднань … за генезисом, властивостями і компонентами геопростору, рівнями територіальної організації, характером взаємодії і геопросторового поєднання в системі «центр-периферія», за способом формалізації;
Питання 36: Пане, так у Вас геопростір ще має і компоненти, як це може бути?
Мій коментар: Пан просто грається у наукові терміни, формуючи з них наукоподібний текст. Більше того, пан не знає, що систематизація і типізація є формами упорядкування даних і не можуть розглядатись як наукова новизна. Пан не розуміє, що таке наукова новизна.
. обґрунтовано методологічні засади дослідження …;
Мій коментар: По-перше, факт обґрунтування визначає не дисертант, по-друге, обґрунтування методологічних засад не може розглядатися, як науковий результат.
. розроблено науково-методичний підхід топологічного аналізу геопросторуна регіональному рівні …;
Мій коментар: Перепрошую, якщо навіть визнати факт такої розробки, це питання лежить в площині топології, а не географії.
. запропоновано методичні прийоми проведення процедур метизації … .
Мій коментар: З яких це пір пропозиції стали визначатися, як наукова новизна? Це не відповідає дійсності.
Я не побачив жодного пункту наукової новизни взагалі і такого, який мав би відношення до об’єкту дослідження. І це зрозуміло, бо є великий сумнів, що пан дисертант дійсно вніс наукову новизну у вирішення зазначеної проблематики. Підемо далі.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні основи дослідження центро-периферійних процесів і структур як елементів геопростору».
Читаємо: «Суспільна географія досліджує геопростір як системно організовану просторово координовану (у трьохмірному евклідовому просторі) форму буття матерії. Аналіз геопростору – головний напрям географічних досліджень, за яким об’єкти розглядаються за їх місцеположенням, просторовими відношеннями і взаємодіями, за їх просторовою (територіальною) впорядкованістю та організацією» (с. 8 - 9).
Мій коментар: Перепрошую, яка докторська – це нобелівська дисертація!
Питання 37: Пане, в такому разі що досліджує географія в цілому?
Питання 38: Пане, концепт простору виник внаслідок господарської діяльності людей, що викликала потребу у вимірюванні земельних наділів та у будівництві, тобто це образ, викликаний практикою. До того ніякого уявлення про простір у людей не було. На яких підставах Ви перетворюєте свій геопростір на форму буття матерії?
Мій коментар: Пан знайомий з дуже обмеженою літературою з цього питання і намагається визначати область дослідження географії за всіх географів, демонструючи при цьому низький рівень освіченості. Ніякого простору, як такого, не існує, є середовище, для відображення якого і були сформовані (доволі спонтанно) поняття про простір і час. Це – параметри, а не форми існування матерії. Формою існування, пане дисертанте, є, наприклад, живий організм, місто, річка як потік тощо. Простір (яким так захоплюються географи, роблячи його своєрідною сценою, основою для опису) та час не є зовнішніми атрибутами, це - локальні внутрішні характеристики утворень, які виступають як системи спостереження і вимірювання. Пан дисертант демонструє високий рівень некомпетентності. Ніякий геопростір не досліджується, досліджуються утворення зі складною географічною організацією, існування яких дає привід для формування образу простору. Пане дисертанте, почніть з Анрі Пуанкаре!
Читаємо: «Питанням геопросторового розвитку присвячена значна кількість робіт не тільки в галузі географії, але і в економіці, політології, історії і т.д.» (с. 9).
Мій коментар: Пане, так це ж нічого не доводить!
Питання 39: Пане, а що, парадигма ще має свою структуру?
Мій коментар: На с. 9 пан пише про структуру геопросторової парадигми. Все це – звичайні наукоподібні висловлювання, які висвітлюють низьку підготовку дисертанта. Фрази такі, що їх навіть важко коментувати, наприклад, «Гносеологічні моделі дослідження систем «центр – периферія» включають реальну, перцептуальну та концептуальну модель …» (с. 9).
Питання 40: Пане, а що таке «реальна модель»?
Мій коментар: Цього має бути достатньо, щоб зрозуміти, що пан не писав дисертацію, а імітував її написання. Прикладом є і рис. 1 (с. 9), до якого неясно, з якого боку підходити, схема незрозуміла.
Читаємо: «Поляризований устрій – універсальна властивість географічного простору, на будь-якому просторовому рівні можна виділити соціально-економічний центр (ядро, полюс) і менш розвинену периферію …» (с. 10).
Питання 41: Пане, а чи існують межі (верхня і нижня) Вашого геопростору?
Мій коментар: І мені цікаво.
Питання 42: Пане, як проявляється поляризований устрій степу?
Мій коментар: Приїхали!
Питання 43: Пане, Ви пишете про соціально-економічні центри як складову Вашого геопростору, на яких підставах, може вони є складовими соціально-економічного простору?
Мій коментар: От зараза, причепився!
Читаємо: «Процес поляризації всеохоплюючий та ієрархічний: в процесі регіонального розвитку ієрархічна система ТОС ускладнюється, процес концентрації переходить із точково-осередкової форми в ареальну, а в межах ареалу внутрішня ієрархія відтворюється на якісно новому рівні …» (с. 10).
Мій коментар: Ні, це дійсно рівень нобелівської роботи! Тільки …
Питання 44: Пане, «всеохоплюючий» та «ієрархічний» - речі одного порядку?
Мій коментар: Мені просто цікаво.
Питання 45: Пане, як можна зрозуміти Вашу «точково-осередкову форму», точка не має розмірів, а осередок – має, і що тут тоді робить термін «ареал»?
Питання 46: Пане, Ваша «внутрішня ієрархія» - це по відношенню до чого?
Мій коментар: Розумієте, це ж суцільна нобелівщина! Як все гарно наукоподібно закручено!
Останній абзац глави взагалі ні про що.
Розділ 2. «Суспільно-географічна концептуалізація, процеси, закономірності розвитку периферії та периферійності» - «визначено суспільно-географічну сутність периферії …» (с. 10).
Питання 47: Пане, а концептуалізація буває хімічною, астрономічною, біологічною, домогосподарською …?
Мій коментар: У роботі нобелівського рівню може бути все – це не для простого розуму.
Питання 48: Пане, у «Словнику …» С.І. Ожегова (1952 рік) читаємо (с. 464): «Периферия – нецентральные местности, а также местные организации, учреждения, в отличие от центральных», і це – все. Пане дисертанте, про яку сутність Ви ще пишете, чи це просто слово?
Мій коментар: Пан дисертант дуже помиляється, вважаючи, що периферія залежить від центру, центр не може існувати без периферії принципово, тобто пан дисертант так і не розібрався у цьому питанні.
Пан пише про якесь «концептуальне бачення», намагаючись у такий спосіб підвищити науковість своєї дисертації. Він визначає відправні положення:
««Центр-периферія» - парне поняття, фундаментальна категорія. … Внутрішня (генетична) впорядкованість геопростору породжує ієрархію географічних об’єктів щодо їх просторової організації, отже, категорію «Центр-Периферія» можна розглядати як міру ієрархічності геопростору» (с. 10).
Питання 49: Пане, а що є джерелом внутрішньої (генетичної) впорядкованості Вашого геопростору, яка щось там породжує?
Мій коментар: Це – таємниця. Але якщо автор це написав, він має відповісти на це питання!
Питання 50: Пане, як категорія може бути мірою?
Мій коментар: Пан просто не розумів, що писав, його задача полягала у тому, щоб накатати побільше наукоподібних фраз, при цьому він навіть не думав про те, що кожна така фраза висвітлює його безграмотність.
Читаємо: «Варто розрізняти Центр і Периферію базові (природні, геопросторові), та похідні (штучні, управлінські). Якщо перші є наслідком топологічної і, як наслідок, метричної неоднорідності і самоорганізації геопростору, то другі – результат суспільно свідомого надання центральних або периферійних функцій місцям з певними топологічними та метричними характеристиками» (с. 11).
Мій коментар: Я ж кажу, що це – нобелівщина!
Питання 51: Пане, що таке топологічна і метрична неоднорідність?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво!
Питання 52: Пане, так що це у Вас за «геопростір», який характеризується неоднорідністю (в якому сенсі?) і допускає самоорганізацію?
Мій коментар: Я ж кажу, що це – нобелівщина! Пан не знає, що сам образ простору може бути сформований тільки, якщо середовище, в якому знаходиться спостережник, є диференційованим, інакше – жодних варіантів (у однорідному ізотропному середовищі немає, за що зачепитися).
Питання 53: Пане, так з чого складається Ваш геопростір, що він може піти шляхом самоорганізації?
Мій коментар: Я ж кажу, що це – нобелівщина! Поставлю питання іншим чином –
Питання 54: Пане, Ви сам є складовою геопростору?
Мій коментар: А цікаво, ще пан відповість.
Питання 55: Пане, а що це за «суспільно свідоме надання центральних або периферійних функцій місцям …»?
Мій коментар: Може пан – деміург? Може він мислить свій геопростір як такий, в якому місцям можна надавати певні функції? – «Місце, ти будеш у мене виконувати наступну функцію …».
Ми пройшлися по чотирьох головних положеннях. Йдемо далі
Читаємо: «Спираючись на зазначені положення, обґрунтовано можна стверджувати, що категорія «Центр-Периферія» нерозривно пов’язана з категоріями територіальної організації суспільства і територіальної структури (геоструктури)» (с. 11).
Мій коментар: Я не хотів це писати, але начитавшись про подвійну категорію «Центр-Периферія», у мене виникло питання –
Питання 56: Пане, а чи можна вважати зв’язку «Зад-Унітаз» також подвійною категорією – вони з’єднані не менше, ніж Центр і Периферія?
Мій коментар: Ні, я цілком серйозно!
Дивимось рис. 2 – «Впорядкованість геопростору за рівнями і компонентами територіальної організації суспільства» (с. 11).
Питання 57: Пане, про які «компоненти геопросторової впорядкованості» йдеться, що це таке?
Питання 58: Пане, як Ви розумієте впорядкованість взагалі?
Мій коментар: Пан не розуміє, що впорядкованість не має компонентів. А у нього такими є (причому всі – одного порядку) інформаційні, політичні, економічні, соціальні, природні. Пане, це ж безграмотність! Все інше я не розглядатиму.
Читаємо: «проведене дослідження концепту периферії дозволяє автору визначити суспільно-географічну периферію як частину геопростору, в межах якого (чому «якого», якщо це «частина» – О.К.) швидкість суспільно-географічних процесів мінімальна або їх вектор не співпадає з вектором розвитку ядр (так написано – О.К.) суспільного життя» (с. 11).
Питання 59: Пане, так Ви досліджували концепт?
Мій коментар: Пан не розуміє мого питання!
Питання 60: Пане, як виглядає Ваша «суспільно-географічна периферія»?
Мій коментар: Це – глибока абстракція, її не видно, бо це – маячня. Але чекаю, коли зможу зустріти щось нове, що дозволило дисертанту претендувати на диплом доктора наук, а членам спеціалізованої ради прийняти цю роботу до захисту. Поки що нічого немає – суцільний мотлох.
Читаємо: «… суспільно-географічний центр розуміється нами як частина геопростору, яка має функціональні зв’язки зі своєю базою розвитку (перш за все, периферією) і, на відміну від інших частин, виділяється суспільною атрактивністю, високою концентрацією суспільних процесів і явищ, які постійно ускладнюються» (с. 12).
Питання 61: Пане, а у чому відмінність Вашого визначення від всім давно відомого?
Мій коментар: Ніяких відмінностей, крім непотрібного «геопростору».
Далі йдеться про семантичний аналіз концепту «периферія» (як красиво написано!). Виявляється, цей концепт «змістові компоненти» - територіальний, геометричний, економічний, соціальний, політичний, побутовий – не більше й не менше, і це називається «семантика». Але слово «семантика» вже присутнє, це дуже науково!
А ось це цікаво: «… можемо в числі перших запропонувати авторський погляд на типізацію периферії за суб’єкт-об’єктним сприйняттям та пізнанням» (с. 12).
Питання 62: Пане, а що це за «суб’єкт-об’єктне сприйняття»?
Мій коментар: Пан не знає, що об’єкт вже виділяється як наслідок сприйняття навколишнього середовища – повна безграмотність! Пане, об’єктів не існує, поки ми їх не виділимо, вони є результатом складної когнітивної діяльності.
Але дисертант продовжує – «Запропонований підхід дає змогу виділяти:
1) «якісні або апріорно відомі периферії, які параметризуються системою суб’єктивних методів або фактом адміністративності центру, відповідно до якого всі інші території ... – «не центри або периферії»»;
2) позиційна або топологічна периферія формується в межах топологічної «тіні». ... ;
3) метрична (ознакова) периферія формується як монофакторна або поліфакторна, ... .
Мій коментар: Ну як вам таке?
Питання 63: Пане, я не тополог, поясніть мені, будь ласка, що таке «топологічна тінь»?
Мій коментар: Найстрашніше – опинитися у топологічній тіні.
Читаємо: «Здійснена нами систематизація і типізація центро-периферійних процесів і структур ...» (с. 13).
Питання 64: Пане, так Ви ж не розглянули жодного процесу, а вже даєте їх систематизацію, як це може бути?
 Мій коментар: Пане Олекса, вміти треба, у цьому й майстерність одеситів.
Мені важко зрозуміти те, що подана у вигляді рис. 3. Схоже, що дисертант робив цю схему, знаходячись у топологічній тіні. Наприклад, дається «Типологічна периферія»: точкова (місця), мережева (місця, поєднані комунікаціями), ареальна (сукупність місць, поєднаних топологічно і метрично).
Питання 65: Пане, а чому у Вас «точкова» (точка) - це місця, «точка» і «місце» - це ж різні речі?
Мій коментар: Пан цього не розуміє.
Питання 66: Пане, чому у Вас «мережева» (мережа) – це «місця, поєднані комунікаціями», якщо мережа – це мережа?
Мій коментар: Пан цього не розуміє.
Питання 66: Пане, ареал – це область розповсюдження чогось, яке відношення це може мати до питання, що стосується периферії, це ж різні речі?
Мій коментар: Пан цього не розуміє.
Я не хочу коментувати текст на стор. 14 – це вигадка, як і давно відомі речі (табл.. 2).
Питання 67: Пане, що Ви хотіли сказати, навівши цю табл. 2?
Що стосується кінцівки другого розділу, то пан просто не знайомий з сучасними розробками, що стосуються цього питання. В наших роботах (на які дисертант не посилається) це вже давно висвітлено.
Розділ 3. «Методологічна база і методичні підходи аналізу периферії і периферійності».
Питання 68: Пане, хто ж розглядає методологічну базу у середині дисертації? А на якій основі Ви писали попередні розділи?
Мій коментар: Пану байдуже, головне – щоб була методологія.
На стор. 15 дається «Загальна методологічна схема дослідження центро-периферійних процесів і структур» (рис. 4). Не думаю, що цій схемі місце в авторефераті, де мають бути наведені результати дослідження і їх обґрунтування. Маємо етапи:
І. Теоретичний аналіз і моделювання систем «центр-периферія».
Питання 69: Пане, що Ви розумієте під теоретичним аналізом?
Мій коментар: Мені важко зрозуміти, що це таке. Теорія – це узагальнення практики, досвіду, вчення, що містить загальні наукові положення, призначені для пояснення явищ. Так про який «теоретичний аналіз» йдеться?
     ІІ. Визначення методологічних засад і узагальнення методик аналізу ...;
Мій коментар: Але це треба було у стислому вигляді подати у початковій частині роботи. Це ж не методологічна робота.
Питання 70: Пане, а що таке «узагальнення методик аналізу», що цей пункт робить у дисертації, присвяченої, начебто, дослідженню географічного феномена?
     ІІІ. Розробка та апробація методичних підходів метризації, геопросторової делімітації та параметризації ...;
Мій коментар: Я вже писав, що будь-яке дослідження проводиться на основі вже існуючих і апробованих методів і підходів, не можна водночас розробляти і апробовувати методи та проводити дослідження визначеного об’єкту.
      IV. Формалізація уявлень про функції, фактори розвитку, принципи і закономірності ...;
Питання 71: Пане як можна формалізувати уявлення взагалі і уявлення про функції, фактори розвитку, принципи і закономірності тощо?
Мій коментар: «Формалізація – такий шлях дослідження ... об’єктів, коли їх зміст пізнається за допомогою виявлених елементів його форми» (Кондаков, Логический словарь-справочник, 1975). Отже, коли ведуть мову про формалізацію, то це стосується переведенню наших знань на формальну мову символів. Але не наших уявлень. Уявлення – це дещо інше, це – чуттєво-наглядні образи явищ, що сприймалися раніше і які у даний момент не впливають на наші органи відчуття (Кондаков, Логический словарь-справочник, 1975. Отже, про яку формалізацію уявлень йдеться?
       V. Визначення напрямів регіональної політики щодо усунення диспропорцій у розвитку регіонів.
Питання 72: Пане, а куди подівся етап дослідження процесів і структур?
Мій коментар: Його немає, бо автор не планував це робити.
Перепрошую, те, що написано далі, не можна читати без усмішки, бо все це давно відомо. Більше того, відомо, що Центри є зонами конвергенції, що саме і веде до прискорення процесів та більшої вираженості структур, про що дисертант чомусь не пише. Будь-яка делімітація тут матиме відносне і тимчасове значення, бо все міняється і доволі швидко. Залежності Зіпфа (Ципфа) давно відомі і пропонувати їх використання принаймні некоректно – це давно робиться.
Далі дисертант розписує доволі докладно етапи топологічного аналізу свого геопростору на макрорегіональному рівні. Дивно, про регіон дослідження слід було писати у першому розділі дисертації! Все, що подається далі, не повинно бути в авторефераті – це другорядний матеріал!
Розділ 4. «Просторова локалізація та формалізація центро-периферійних процесів  і структур на різних геопросторових рівнях».
Мій коментар: Те, що я читаю далі, просто засмучує. Дисертант знову пише про апробацію методів, тепер вже делімітації. «Прикладом виділення метричних поліфакторних центро-периферійних структур на регіональному рівні можна вважати делімітацію регіонального суспільно-просторового комплексу Херсонської області на основі аналізу показників динаміки чисельності населення з огляду на те, що саме сільські адміністративні райони ... мають значну інтенсивність всіх суспільно-просторових процесів і утворюють суспільно-географічну периферію» (с. 18).
Мій коментар: Я подумав, що залишиться від тексту, якщо його почистити від наукоподібного мотлоху?
Питання 73: Пане, що таке «суспільно-просторовий комплекс»?
Мій коментар: Це така собі фігня, фейк, як тепер кажуть.
Питання 74: Пане, яке відношення до географії має динаміка чисельності населення?
Мій коментар: Ніякого! Це стосується демографії.
Питання 75: Пане, а що таке «суспільно-просторовий процес»?
Мій коментар: Пан не розуміє, що процес – це рух через різність, а цей рух не може не відбуватися у часі, тому говорити про просторовий процес просто безграмотно.
Питання 76: Пане, а що таке «суспільно-географічна периферія»?  
Мій коментар: Це черговий наукоподібний словесний мотлох. Просто дивує, з якою легкістю пан дисертант створює нову термінологію! Але мене зацікавив пункт «5» на стор. 18 – «Топологічний аналіз систем ...».
Читаємо: «За результатами попередніх етапів дослідження, топологічний геопростор (так написано – О.К.) морфологічно трансформується з мережевої структури в лінійну, де одиницею відстані виступає топологічна відстань. Подальше пізнання геосистем типу «Центр-Периферія» різного рівню можливе в напрямках аналізу наступних параметрів змін периферійності (як переходу від Центру до Периферії), серед яких (напрямів) слід відзначити: а) опис морфології профілю соціально-економічних показників ...; б) потужність – чисельність «шарів», «смуг» ...; в) градієнт ...».
Питання 77: Пане, це Ви називаєте топологічним аналізом?
Мій коментар: Я хочу, щоб всі розуміли, про що йдеться – дисертант знімає дані не з площі, а з профілю, і називає це топологічним аналізом. Пан розраховує на те, що у спеціалізованій раді будуть сидіти безграмотні, які не знають, що таке «топологія» і «топологічні перетворення». Але він тільки демонструє свою некомпетентність у цьому плані. Ніякого топологічного аналізу в дисертації немає – це локшина на вуха!
Розділ 4. «Просторова локалізація та формалізація центро-периферійних процесів і структур на різних геопросторових рівнях».
На початку розділу знову йдеться про апробацію підходів і прийомів. Складається враження, що дисертанту нема, що писати змістовного, бо текст містить багато загальних фраз. Якщо їх прибрати, він скоротиться відсотків на 60, а це погано виглядає.
Читаємо: «Прикладом виділення метричних поліфакторних центро-периферійних структур на регіональному рівні можна вважати делімітацію регіонального суспільно-просторового комплексу Херсонської області на основі аналізу показників динаміки чисельності населення ...» (с. 18).
Питання 78: Пане, Ви берете чисельність населення і на її основі виділяєте, як Ви це подаєте, «метричні поліфакторні ... структури», чи є це коректним?
Мій коментар: Почну з того, що дисертант повинен був підібрати параметри, які відображають географічний характер його структур, а він пішов на диво легким шляхом – взяв демографічні дані і провів їх аналіз. Але це відразу перетворило його дисертацію на таку, що лежить в площині демографії. Дивно, як на основі таких даних можна виявити «поліфакторні структури»? Ніяк!
Просто вражає, далі дисертант вже пише про «демографічний геопростір»!
Питання 79: Пане, на яких підставах Ви вводите таку термінологію, як Ваш «геопростір» може бути демографічним?
Мій коментар: Ми маємо чудовий приклад наукоподібного лушпиння, написана під наглядом пана О.Г. Топчієва! Якщо навіть вважати коректним термін «геопростір», то як він може бути зведений до демографічних показників? Ніяк! Ви тільки почитайте:
«Просторовий аналіз дозволив виділити такі територіальні відміни в характері формування населення, що відображають центро-периферійні особливості демографічного геопростору та залежності сільськогосподарського виробництва Степу України від іригаційних систем» (с. 18).
Питання 80: Пане, навіщо Ви аналізуєте те, що і без аналізу є зрозумілим і давно відомим?
Мій коментар: А пану більше немає, що продемонструвати. Я зрозумів би, якщо побачив би такий матеріал у бакалаврській роботі, але ж не в докторській! Але подивіться, у які наукоподібні фрази все упаковано! Шедевр навішування локшини на вуха!
Мене зацікавила фраза «властивості географічного положення» -
Питання 81: Пане, які властивості географічного положення Ви можете назвати?
Мій коментар: От зараза, причепився. Тут пахне дипломчиком доктора наук, а він – про якусь дурню. Ось побудували міст – центральність обласного центру зросла, ось почитайте: «Найбільший вплив на міру центральності проявився для власне обласного центру, який до введення мосту займав найпериферійніше положення (мова йде про центральність у геометричному сенсі)» (с. 19).
Питання 82: Пане, ось це «найпериферійніше положення» у межах області, що воно означає?
Мій коментар: Чудовий приклад того, як слід писати докторські дисертації в Україні!
Цікаво, що далі знову обговорюється питання застосування методу – у даному випадку – графів. Пане, графи в географічних дослідженнях використовуються дуже давно, кого Ви хочете ними вразити? Тільки членів спеціалізованої ради Д 41.051.03. Просто вражає – результатів дослідження – з гулькін ніс, але які методи!
Читаємо: «... найбільш важливою категорією, яка характеризує вплив суспільного центру, є відстань. Між близькими об’єктами формуються сильніши (так у автора – О.К.) зв’язки, і перш за все зв’язки, що формує населення. Встановлено, між центрами населеності, що входять до складу одного суспільно-географічного району спостерігається скорочення відстані між такими центрами, сусідніми областями різних районів – навпаки, збільшення, що сприяє формуванню периферій (табл.. 3)» (с. 19).
Перепрошую, підніміть руку, хто розуміє те, що тут написано?! Як можна у такому вигляді подавати автореферат докторської дисертації.
Питання 83: Пане, про які відстані йдеться, про яке скорочення і збільшення відстаней йдеться і, зрештою, що містить Ваша табл. 3, які одиниці там використані?
Питання 84: Пане, чому Ваш текст містить таку кількість помилок?
Далі йдеться про якісь «операційні одиниці-лідери», причому не пояснюється, що це таке, дається велика табл. 4 – «Розподіл операційних територіальних одиниць ...» - як велися розрахунки – невідомо. Таке враження, що дисертант просто пудрить мозки «новітньою» термінологією, за якою нічого немає. Подається матеріал, який є доволі тривіальний і всім відомий без того «аналізу», який наведений у роботі.
Рис. 5 (с. 21) – «Інтегральні ранги розвитку АТО ...». Причому жодного слова про те, як цей ранг розраховувався, в роботі немає, наведені картинки не читаються. У тексті автор відсилає до рис. 7, якого в авторефераті просто немає. Перепрошую, на кого цей «автореферат» розрахований – на тих, хто не буде розбиратися? Читаємо: «Центри формуються навколо обласних центрів, утворюючи смуги та окремі ареали» (с. 21).
Питання 85: Пане, про які центри йдеться?
Мій коментар: Перепрошую, якщо йдеться про населені пункти більш низького рангу, ніж обласний центр, то про подібні структури писав мій дипломник ще наприкінці 90-х років минулого століття (Донецька область). Це давно відомі речі. Про що взагалі пише дисертант?
Табл. 5 – «Узагальнені показники інтегральних рангів на топологічних відстанях областей регіону ...» (с. 22).
Питання 86: Пане, як Ваші «узагальнені показники інтегральних рангів на топологічних відстанях» розраховувались і про який ранг центру йдеться?
Мій коментар: Повний туман! За мрякою – мряка. Але скільки наукових термінів!
Рис. 6 (с. 23) – «Градієнти периферійності в напрямку «Центр-Периферія» ..» - у тексті написано, що він відображає «потужності периферій та зміни інтегрального рангу» (с. 22).
Питання 86: Пане, невже Ви не розуміли, що такий матеріал годиться для, максимум, магістерської роботи минулих часів, а не для докторської, і що цей малюнок відображає – Ваші «потужності периферій», чи градієнти?
Мій коментар: Пан навіть не спромігся зробити карту градієнтів, що на сьогодні робиться дуже легко.
Розділ 5. «Суспільно-просторова поляризація і центро-периферійні диспропорції: сучасні напрямки та підходи нівелювання».
У тексті, складеному дуже загальними фразами, є посилання на Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів». Я не буду обговорювати цей Закон, бо такі речі в принципі не можуть мати статус Закону, це – маячня, але у мене таке питання ..
Питання 87: Пане дисертанте, яке відношення державні закони мають до наукової роботи?
Мій коментар: Ніякого! В роботі ні про які подібні Закони не повинно йтися.
Читаємо: «Нами обґрунтовано, що закономірністю функціонування ієрархічних просторових структур типу «центр - периферія» є збереження певної поляризації географічного та економічного простору, яка відтворюється незважаючи на застосування адміністративних, економічних, соціальних, політичних заходів з нівелювання регіональних контрастів» (с. 24).
Питання 88: Пане, як можна обґрунтувати те, що всім відомо і ні у кого не викликає сумніву?
Мій коментар: Просто дивно – пан бере всім відомий факт і заявляє, що він його обґрунтував! Далеко підеш, хлопче!
Подивіться, як голосно дисертант заявляє: «Разом з тим наголосимо, що ігнорування регіональних диспропорцій і нарощування соціально-економічного, демографічного, ресурсного дисбалансів може значною мірою загальмувати суспільний розвиток України та її інтеграцію у світовий простір» (с. 24).
Питання 89: Пане, а Ваш «світовий простір», по-перше, чим обмежується, по-друге, чи відсутні у ньому дисбаланси?
Мій коментар: У мене весь час крутиться думка, з якого дерева цей пан впав? На «світовому рівні» ми спостерігаємо колосальні дисбаланси і нічого страшного не відбувається. Пан не розуміє, що досягнення балансу означає припинення розвитку, зупинку. Не можна досягти повного збалансування за всіма напрямками.
А далі – вода-вода-вода – загальні слова про давно відомі речі. А ось щось цікаве: «Потрібно зауважити, що серед типових моделей регіонального розвитку такі:
· (І) ресурсна модель без високотехнологічного виробництва (природні ресурси → виробництво → гроші);
· (ІІ) інноваційна модель (трансформація грошей на дослідження в знання → трансформація знань у майстерність працівників та інновації → перетворення інновацій  у товар → гроші);
· інтелектуально-донорська модель (скорочений варіант моделі (ІІ), з якого вилучена стадія виробництва)» (с. 26).
Мій коментар: Підніміть руку, хто щось зрозумів? Я зрозумів те, що все замикається на грошах.
Питання 90: Пане, у якому сенсі Ви вживаєте тут термін «модель»?
Питання 91: Пане, що означає фраза «трансформація грошей на дослідження в знання»?
Питання 92: Пане, яке відношення все це має до географії?
Мій коментар: Розумієте, який у пана дисертанта потік глибоких думок! Він трансформує гроші на дослідження в знання!
Питання 93: Пане, а скільки грошей Ви трансформували для отримання диплому доктора наук?
А далі те, що я вже бачив у кандидатських дисертаціях, керівниками яких були видатні харківські пройди Л.М. Нємець та К.А. Нємець – «соціогеосистеми», «концепція якості життя населення» (не людей, а населення, тобто стада), які дисертант бачить як провідні ідеї розвитку суспільства в цілому.
Питання 94: Пане, так Ви же писали географічну дисертацію, до чого тут розвиток суспільства – проблематика соціологів?
Мій коментар: Розумієте, весь п’ятий розділ – це вода-вода-вода, загальні оскомні фрази, але почекайте, ось пан дійшов до такої «глибини», що виявив закон існування суспільного геопростору! Читаємо:
«Серед таких принципів слід відзначити наступні:
· визнання існування центрів та периферій як об’єктивного закону існування суспільного геопростору;» (с. 27).
Мій коментар: Я не буду далі набирати текст, бо його можна подивитись, але пан не розуміє різницю між законом і атрактивним станом. Те, що ми маємо – а це давно відомі речі, і я маю немаленький доробок по цих проблемах – є наслідком складних режимів самоорганізації антропізованого географічного середовища в межах тих територій, де є розвинені регіональні центри з сучасним виробництвом. Ці форми організації дуже давно відомі як «ландшафт Тюнена», про що дисертант чомусь не знає (хоча б вже почитав статті Б.Б. Родомана, який, до речі, є автором ідеї поляризованого ландшафту). Так звані «принципи», про які пан пише на стор. 27 – 28, це, якщо відкинути надумане термінологічне лушпиння, давно відомі речі, або – якщо йдеться про чисто авторські думки – дитячий лепет. Просто вражає вкрай низький рівень тексту і погане знання літератури з питань, яки дисертант намагається освітити.
Висновки (всього дванадцять):
Читаємо: «У роботі здійснено нове вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування концепції універсальної центро-периферійної моделі геопросторової неоднорідності  та розробка ...» (с. 28).
Питання 95: Пане, на яких підставах Ви робите висновок про вирішення проблеми, який мають зробити члени спеціалізованої ради, опоненти і інші фахівці?
Мій коментар: Це є тиском на членів спеціалізованої ради!
Далі я буду тільки коментувати висновки.
1. Це не висновок. Пан просто декларує свої загальні уявлення стосовно так званої суспільної географії, яка є рудиментом минулих часів.
2. Аналіз праць вчених не може бути результатом наукового дослідження – це не висновок.
3. Стосовно парності поняття «Центр-Периферія» зазначу, що всі поняття є такими – поняття формуються внаслідок виділення чогось з контексту, який не є таким.
4. Тут я повинен навести цитату: «Наявність центру та периферії фактично у будь-яких суспільних і територіальних явищах і процесах є основою формування класичного предмету географічної науки – «відмін від місця до місця»» (с. 29).
Питання 96: Пане, що Ви розумієте під виразом «територіальне явище»?
Мій коментар: Пан нічого під цим не розуміє, бо це – повна маячня. Стосовно «класичного предмету географічної науки – «відмін від місця до місця»» маю сказати, що пан дуже далекий він розуміння того, що дійсно є полем дослідження географії, він не знайомий з сучасними розробками з приводу цього питання. Все, що написано далі у цьому пункті, є тривіальним і давно відомим.
5. Я вже висловлювався з приводу того, що систематизації, типізації та класифікації є формами впорядкування даних і не можуть бути науковим результатом.
6. Маю процитувати: «Розвиток і взаємодія між центром і периферією здійснюється за принципами самоорганізації і синергетики» (с. 30).
Питання 97: Пане, синергетика – це науковий напрям, який розглядає режими, що перетерплюють самоорганізацію, то про які принципи йдеться?
Мій коментар: Пан чув дзвін, та не знає, де він. Те, що виникнення регіональних центрів і регіонів є наслідком дії режимів самоорганізації, відомо доволі давно, але пан у своїй роботі не досліджував ці режими, тому такі фрази виглядають, як спроба посилити враження від його розробки, як наукової. Нічого не вийде – враження жахливе. Все, що написано далі у цьому пункті – давно всім відомо і вже сприймається, як тривіальне.
7. Пропозиція структурно-логічної схеми дослідження, проведеного дисертантом, нічого не дає для розуміння досліджуваного об’єкту, тобто цей пункт не є висновком.
8. Що є доцільним для виконання роботи, а що ні, не є науковим висновком. Пану просто немає, що писати у своїх висновках, бо немає конкретних результатів.
9. Спосіб здійснення метизації не є науковим висновком, що стосується об’єкту дослідження.
10.  Існування периферійних зон на приграничних ділянках між регіонами – давно відомий факт, описаний в моїх роботах кінця 90-х – початку 2000-х років. Якщо пану дисертанту це невідомо, це його недолік, але не варто наводити у висновках факти, які давно описані у літературі. До речі, на цей факт вказувалося і в дипломних роботах студентів, якими я керував вже достатньо давно.
11.  Те що периферії формуються за межами зон впливу міст – факт, встановлений у ХІХ столітті Тюненом. Пане дисертанте, як Вам не соромно? Те, що дисертант наводить далі, є тривіальними фактами.
12.    Поляризованість – властивість не тільки географічного середовища – це є однією з форм організації природи в цілому, про що давно відомо. Просто дивно, дисертант робить «унікальні висновки», користуючись давно відомими фактами. Подальший текст – тривіальщина!
Висновок по автореферату
Що можна сказати – враження просто жахливе. Дисертант декларує свою тему, як географічну, але ніякої географії в роботі немає. Тема дисертації – «Центро-периферійні процеси і структури ...», але в роботі не розглядаються конкретні процеси – їх просто немає. Складається враження, що дисертант, написавши заголовок дисертації та забув, що там написано. Актуальність теми, як така, відсутня. Викликає подив предмет дослідження, який просто не може бути таким. Це стосується також мети і завдань, які не спрямовані на дослідження зазначеного об’єкта. В роботі відсутня наукова новизна, схоже, що дисертант взагалі не розуміє, що це таке. Текст дисертації пересичений надуманими наукоподібними термінами, за якими нічого немає. Таблиці і карти залишають дивне враження. В авторефераті взагалі багато такого, чого не повинно там бути, тобто дисертанту не було, що написати дійсно змістовного. До цього слід додати, що сама проблематика утворення регіонів і їх центрів добре представлена в географічній літературі, що вимагало дати серйозний огляд різних поглядів, а у дисертанта я не знайшов навіть посилання на Ізарда. Мене дивує те, що така неякісна розробка була сприйнята членами спеціалізованої ради Д 41.051.03, як завершена докторська дисертація, що аж ніяк не відповідає дійсності – в роботі відсутні науково значимі висновки, а те, що є, залишає враження вкрай слабкої підготовленості дисертанта, в першу чергу, в області саме географії. Все це дозволяє мені зробити негативний висновок стосовно дисертації пана Пилипенка І.О. Робота не відповідає вимогам до докторських дисертацій.

4.10.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов   

8 коментарів:

  1. Пригадую, як казав київський професор Масляк: що таке соціальна та економічна географія? – це недонавчені соціологи, недонавчені економісти та недонавчені географи.
    Борис Эмм

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов6 жовтня 2015 р. о 13:55

    Дякую за підтримку позиції, Борисе! З цією "дисертацією" ситуація значно гірше, бо тут маємо звичайну показуху, яку дисертант, разом зі своїм "науковим" консультантом, намагаються видати за наукову роботу. Я свого часу займався питанням утворення регіонів достатньо серйозно, і можу сказати, що тоді мої дипломники отримували більш цікаві результати, ніж ті, що дає пан дисертант. А ще вражає той факт, що ця липова дисертація була прийнята до захисту докторською спеціалізованою радою при Одеському національному університеті. І їм не соромно - думаю, що в кишень вже зашуршало. Схеми і таблиці, наведені у роботі, або тривіальні, або взагалі незрозумілі. Жаль, що географія в Україні продовжує швидке падіння.

    ВідповістиВидалити
  3. І нажаль це продовжиться, адже географічний факультет Шевченка має чи не найбільший конкурс в країні, але за спеціальністю туризм! Погоджуся, що фахівцям з менеджменту туризму, чи наприклад, військовим корисно вивчати ту саму географію Паганеля, як Ви десь висловились на блозі. Є на тій кафедрі і цікаві викладачі (один чи два), але чого коштує одна лиш геологістика Смирнова!
    Борис Эмм

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов7 жовтня 2015 р. о 14:55

    Не можу не погодитись з Вами, пане Борисе. Така ситуація, нажаль, на всіх географічних факультетах і відділеннях в українських університетах, але вона почала формуватися ще за радянських часів. Просто потім всі гальма зникли, пішла в хід абсолютно неконтрольована корупція і, як наслідок - "географія Паганеля" стала нормою. А навіщо сушити мозки, якщо і так все проходить. Треба тільки відповідну суму зібрати. Всіх, хто не згоден, видавлюють. Подивіться, хто отримав звання академіка - адміністративні функціонери. Вони-то все і блокують все нове. А міністерство мовчить, їм байдуже.

    ВідповістиВидалити
  5. Додам, що байдуже і суспільству (на даному етапі розвитку).

    Є два варіанти:
    - дочекатись коли суспільство трансформується і йому стане потрібна наука
    - згенерувати інновацію у географії, стати потрібним суспільству і сприяти його трансформації, але для цього, крім креативу та ідей, потрібно йти на ризик виходити з тіні критичній масі людей ... без цього змін не буде

    Наша спільнота підтримую та намагається сприяти другому варіанту.

    ВідповістиВидалити
  6. Микола, то ви ж ніби не працюєте у вузі, вам легко з тіні вийти, а мені на кафедрі як бути?

    ВідповістиВидалити
  7. Я не хотів нікому докоряти чи когось звинувачувати - це головне.

    Без нестабільності (яка зав’язана на активності і ризику) змін не буде.
    Хто і якими методами зможе створити цю нестабільність - глибоко особисте питання. Якщо людина відчуває непереборне бажання змінити ситуацію – вона йтиме на ризики і змінюватиме її. Але потрібно розуміти на що ти йдеш – це постійна боротьба і якщо немає внутрішнього резонування з боротьбою (що теж нормально) краще цим не займатись і сприяти трансформації іншими методами.

    Я офіційно непов’язаний з українською наукою, але вийшов з неї по причині незгоди з ситуацією, яка там склалась.

    ВідповістиВидалити
  8. Олекса Ковальов8 жовтня 2015 р. о 13:59

    Я розумію і Миколу, з яким я давно знайомий, і "Бориса". Всім відомо, що я віддав себе боротьбі, що завершилося тим, що мене прибрали і з Каразінського університету, причому у дикий спосіб, і з української географії, також у дикий спосіб. Але у мене на сьогодні є певна перевага - я маю пенсію. У інших ситуація не така, їм треба працювати. В той же час не можна залишати ситуацію в географії і в науці в цілому у тому стані, в якому вони завдяки корупціонерам і тим, хто робить вигляд, що керує державою, такою, якою вона виникла на сьогодні - це сором. Я вже не кажу про державне керівництво, бо до них все одно не дійде - там броня у вигляді байдужості, але мене вражають ті, хто вважає себе науковцями. Подивіться, що діється: пан пише про топологічну тінь, вішаючи локшину на вуха, і бараноподібна псевдонаукова "еліта", що формує спеціалізовану раду, на ура це сприймає. За одну тільки цю локшину автора слід відправити так далеко від наукової спільноти, щоб він забув шлях до неї, а за ним - і всіх тих, хто причетний до цього "захисту", включаючи пана Топчієва, "славетного" географа. Це - хамство! І боротьба з такими проявами цілком можлива, просто не присилати відгуки, ігнорувати подібні роботи. Але питання ось у чому: чи багато таких спеціалістів, які спроможні побачити цю локшину? Я починаю сумніватися. Подивіться, які роботи протягують через спеціалізовані ради Інституту географії НАН України - це ж просто жах! І хто повірить, що такі "захисти" проводяться безкоштовно? Думаю, вже таких людей немає.

    ВідповістиВидалити