20 лютого 2015 р.

ВИНИКАЄ ПИТАННЯ: ЧИ МОЖЕ В УКРАЇНІ ЩОСЬ ЗМІНИТИСЯ У ПОЗИТИВНИЙ БІК, ЧИ І ДАЛІ КРАЇНА БУДЕ ПЕРЕБУВАТИ У РЕЖИМІ ІМІТАЦІЇ ЗМІН?

Такий заголовок викликаний тим, що після двомісячної перерви знову почали надходити автореферати «дисертацій», які не можуть не викликати подив і, певною мірою, обурення. Як приклад, наводимо відгуки про автореферати кандидатської дисертації Горун Вікторії Володимирівни та докторської дисертації Мальчикової Дар’ї Сергіївни.

Автор: Горун Вікторія Володиміривна
Тема: Рекреаційні ресурси і умови Одеської області та особливості їх територіальної диференціації.
Місце походження: кафедра прикладної екології Одеського державного екологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:
Пилипенко Галина Павлівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії та природокористування, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:
Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;
Поколодна Марія Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент, кафедра туризму і готельного господарства. Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова;

Захист заплановано 5 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.090.02 в Одеському державному екологічному університеті.


Відгук
Про автореферат дисертації
Горун Вікторії Володимирівни
«Рекреаційні ресурси і умови одеської області
та особливості їх територіальної диференціації»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Мені було цікаво познайомитись з розробкою аспірантки Одеського державного екологічного університету, бо відразу виникло питання:
Чому у екологічному університеті готують дисертації географічного спрямування і чи не є це дублюванням географічних факультетів і відділень державних університетів?
Нажаль, я не знайомий з науковим керівником дисертантки – Пилипенко Галиною Павлівною, але добре знаю офіційних опонентів – Денисика Григорія Івановича та Поколодну Марію Миколаївну – це моя колишня студентка (її науковим керівником, здається, був доктор технічних наук без технічної освіти пан І.Г. Черваньов – самі розумієте, який це керівник).
Розглянемо автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Як для мене, тема дисертації є оскомною, мабуть важко й підрахувати кількість дисертацій, написаних за цим напрямком (у цьому списку і опонент Поколодна М.М.). Але завжди є надія, що у роботі є щось нове та ще й географічне?
Мені подобається обґрунтування проблематики: «Як правило, при вивченні рекреаційного потенціалу території, в першу чергу, розглядають окремі фактори природної складової залишаючи поза увагою соціально-економічну.» (с. 1). Я бачу загальні фрази і жодного слова стосовно обґрунтування географічності теми, отже:
Питання 1: Пані Вікторія, коли Ви пишете про окремі фактори природної складової, то чому не вказуєте, природної складової чого?
Мій коментар: Має місце повна невизначеність, про що йдеться, які пані Вікторія виділяє одиниці дослідження, але якщо це не зроблено, незрозуміло, до якого наукового напрямку дослідження має відношення.
Питання 2: Шановна пані, Ви пишете про комплексний підхід щодо оцінки рекреаційного потенціалу території, але нічого не пишете про те, що рекреаційний потенціал – це відносне поняття, тобто він не може бути однаковим для всіх, отже, чи врахували Ви це у своїй роботі?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь. В той же час це питання є найбільш складним і актуальним, як і обґрунтування його географічності. Я не можу визнати, що дисертантка обґрунтувала актуальність теми.
Питання 3: Пані, що Ви розумієте під територіальною диференціацією?
Мій коментар: Йдеться про назву дисертації. Дисертантка не розуміє, що між термінами «територія» і «простір» є суттєва різниця, диференціація не може бути територіальною, вона може бути тільки просторовою, а території є наслідком саме просторової диференціації. 
Об’єкт дослідження: рекреаційні ресурси і умови Одеської області.
Питання 4: Пані, Ваші «умови Одеської області» - умови по відношенню до чого?
Мій коментар: Я хочу відразу звернути увагу на те, що ні рекреаційні ресурси, ні умови не містять наукової проблеми і, відповідно, не можуть бути об’єктом наукового дослідження. Отже, об’єкт дослідження визначений некоректно. А питання полягає у тому, що дисертантка не розуміє, що рекреація – це поняття відносне.
Предмет дослідження: оцінка рекреаційних ресурсів і умов Одеської області та виявлення закономірностей їх територіальної диференціації
Питання 5: Пані, з яких це пір оцінка конкретної території стала предметом наукового дослідження?
Мій коментар: Сам підхід до оцінювання, безумовно, є науковим питанням, але коли йдеться про оцінку конкретних територій, це здійснюється з використанням готової методики і не може бути предметом дослідження – це вже справа фахівців. Що стосується умов, вони давно всім відомі. Отже, предмет дослідження таким не не5 може бути, він визначений некоректно.
Питання 6: Пані, залишається незрозумілим, що тут стосується географії?
Мій коментар: Нічого, тут відсутні навіть географічні одиниці.
Мета роботи: здійснити оцінку рекреаційних ресурсів і умов Одеської області та виявити закономірності їх територіальної диференціації.
Мій коментар: Я вже відмітив, що здійснення оцінки і опис умов не містить наукової проблеми і не може бути метою наукового дослідження – це завдання профільних організацій, що мають здійснювати оцінку.
Завдання дослідження: всього вісім завдань, що для кандидатської явно забагато.
. проаналізувати та систематизувати сучасні теоретико-методологічні підходи щодо оцінки рекреаційних ресурсів і умов та виявлення особливостей їх територіальної диференціації;
Мій коментар: Цей пункт не є завданням наукового дослідження – це стандартний етап, який передує дослідженню, пов'язаний з вибором методології!
. обґрунтувати комплексний підхід щодо оцінки рекреаційних ресурсів і умов та виявлення закономірності їх територіальної організації;
Мій коментар: Я не знаю, що дисертантка розуміє під комплексним підходом, здається, подібні висловлювання мені зустрічалися ще у 70-х роках минулого століття, але дисертантка, в першу чергу, мала обґрунтувати відношення її роботи до географії. Що стосується комплексності, то, я так розумію, йдеться про врахування складності, подивимось, як це вдалося дисертантці.
. дати комплексну бальну оцінку основних складових природних, історико-культурних і соціально-економічних ресурсів, укласти оціночні карти і виявити закономірності їх поширення в межах території дослідження;
Мій коментар: Перепрошую, але це не є завданням наукового дослідження!
. здійснити комплексну оцінку рекреаційного потенціалу регіону;
Мій коментар: Комплексна оцінка повторюється ледве не в кожному завданні, так же не можна. Складається враження, що ці завдання висмоктувалися з пальця.
. провести класифікацію і типізацію класу рекреаційних ландшафтів;
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під рекреаційним ландшафтом і ландшафтом взагалі?
Мій коментар: Я розумію, що дисертантка користувалася оскомним «розумінням» ландшафту радянських часів, але якщо вона використовує термін «ландшафт», вона повинна висвітити проблематику і обґрунтувати свою позицію стосовно цього поняття, якщо, зрозуміло, вона претендує потрапити до категорії науковців. Додам, що класифікації і типізації не є результатом наукового дослідження і їх створення не може бути його завданням.
. розробити ландшафтно-рекреаційне районування території Одеської області;
Мій коментар: Це не завдання наукового дослідження, такими питаннями займаються практики.
. визначити і обґрунтувати пріоритетні напрями спеціалізації рекреаційної діяльності в межах ландшафтно-рекреаційних районів;
Мій коментар: Дуже сумніваюсь, що такі напрями досі не виявлені.
. провести великомасштабне рекреаційне мікрорайонування на рівні адміністративних районів.
Мій коментар: Невже кордони адміністративних районів на щось впливають? 
Методи дослідження. Використовувався порівняльно-описовий метод – для аналізу стану і динаміки розвитку рекреаційної сфери, бальної оцінки ресурсів, розрахунково-конструктивний і т. і.
Питання 8: Пані, що це за аналіз, що виконується на основі порівняльно-описового методу?
Мій коментар: Я пам’ятаю далекі 60-ті роки минулого століття, коли говорили про описовий підхід (який аж ніяк не може бути методом дослідження) і порівняльний метод, хоча він дозволяє тільки порівнювати об’єкти, але як це поєднується з аналізом стану і динаміки, зрозуміти важко.
Питання 9: Пані, про бальну оцінку яких ресурсів йдеться?
Мій коментар: Мені важко зрозуміти, про які ресурси йдеться. Я бачу загальні фрази.
Питання 10: Пані, у чому суть Вашого розрахунково-конструктивного «методу»?
Мій коментар: Розрахунки, якщо є кількісні дані, роблять всі, і не називають це методом – це просто операції, а конструктивний – це не метод, а підхід.
Наукова новизна (цілих шість пунктів – серйозно!):
. виконано систематизацію сучасних теоретико-методологічних підходів … ;
Мій коментар: Невже це має відношення до дослідження? Зрозуміло, що ні.
. розроблено та апробовано … методику комплексної оцінки … ;
Мій коментар: Методи оцінки не входять до списку наукової новизни, якщо йдеться про рекреацію.
. отримано величину рекреаційної цінності з врахуванням значимості рекреаційних факторів;
Мій коментар: Це може бути цікаво, якщо зроблено коректно, а саме: враховано те, по відношенню до чого ця рекреаційна цінність розраховується. Дуже сумніваюсь, що це було зроблено. Подивимось.
. виявлено закономірності територіальної диференціації рекреаційних ресурсів …;
Мій коментар: Я вже писав про некоректне використання авторкою висловлювання «територіальна диференціація».
. визначено і обґрунтовано пріоритетні напрями спеціалізації рекреаційної діяльності …;
Мій коментар: Це не є науковою новизною – це звичайний результат роботи експертів.
. здійснено великомасштабне рекреаційне мікрорайонування … .
Мій коментар: Це не є результатом наукового дослідження.
Загальне враження від ввідної частини: дисертантка нічого не пише про те, як її розробка стосується географії. Повністю відсутня географічна термінологія, що свідчить про те, що робота не має відношення до географії. Але головним є те, що ні дисертантка, ні її науковий керівник не розуміють, що рекреація має відносний характер. Рекреація – це відновлення. Зрозуміло, що йдеться про людину, а не про улюбленого котика, цуцика чи легковик, а кожна людина унікальна, тобто для того, щоб обговорювати рекреацію, слід було розглянути людину як суб’єкта рекреації, чого в роботі немає. Комусь потрібен ліс, а деяким потрібна вихлопна труба, без якої він не може нормально жити.
Основний зміст роботи  
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи оцінки рекреаційних ресурсів …». Просто дивно: Дисертантка пише, що у розділі розкрито основні поняття рекреації і не наводить їх. Отже
Питання 11: Пані, про які основні поняття рекреації йдеться?
Мій коментар: Перепрошую, так автореферат не пишеться! Абсолютно недостатньо вказати, що зроблено, мають бути представлені результати, а я бачу тільки перелік зробленого.
Розділ 2. «Методика комплексної оцінки і територіальної диференціації …». Дисертантка заявляє, що обґрунтувала комплексний підхід, але факт обґрунтування встановлюється не автором, а членами ради і опонентами, невже це не відомо науковому керівнику? А далі ще краще, бо, виявляється, комплексний підхід полягає у наступному: а) проведення по-компонентної диференційної оцінки кожного виду рекреаційних ресурсів – кліматичні умови, водні, геоморфологічні, гідромінеральні тощо.
Питання 12: Пані, як Ви уявляєте собі кліматичні і геоморфологічні ресурси?
Питання 13: Пані, як Ви визначаєте геоморфологію?
Мій коментар: Думаю, пані чисто формально використовує термін «ресурс», інакше не писала би такі безграмотні речі. Клімат - це не щось матеріальне, що можна споживати, це – патерн, що пакує в собі головні режими багаторічної зміни погод. Отже, ніяким чином клімат не може бути ресурсом. А геоморфологічні ресурси – це взагалі повна маячня: геоморфологія – це наука про абіотичні режими – організацію процесів трансформації абіотичної речовини, тобто також це не може бути ресурсом.
і б) здійснення інтегральної оцінки рекреаційних ресурсів; в) розрахунок величини рекреаційної цінності … .
         Мій коментар: Але, крім заяви, в авторефераті нічого немає, ні як авторка здійснювала інтегральну оцінку, ні як розрахувалася рекреаційна цінність.
         Третій розділ: «Комплексна оцінка рекреаційний ресурсів …». Тут наводяться вже самі дані «комплексної» оцінки, стосовно чого виникає багато запитань, які, однак, немає сенсу ставити. Мені, наприклад, незрозуміло,
Питання 14: Пані, як глибина розчленування може бути рекреаційним ресурсом?
А далі – вже готові оцінки в балах. Після цього йдуть відразу оцінки АН (це – антропогенне навантаження) без обговорення способу їх отримання.
Нарешті, дісталися ландшафтно-рекреаційного потенціалу. Що це таке – дисертантка приховала в собі.
Питання 15: Пані, так що таке «ландшафтно-рекреаційний потенціал»?
Мій коментар: Відповіді чекати не будемо, бо дисертантка не розуміє, що таке ландшафт. Я також не розумію, що таке «історико-культурний рекреаційний ресурс», як його можна споживати, бо ресурс – це те, що споживається, а як можна споживати історію і культуру – не розумію. В авторефераті наводиться багато бальних оцінок, які невідомо, як отримані.
Дивує і розуміння дисертанткою того, що вона називає «соціально-економічними рекреаційними ресурсами». Виявляється, це і об’єкти сфери обслуговування, і транспортні мережі – всього 12 показників. Зрештою все це просто сумується і видається у вигляді карти-схеми оцінки «рекреаційного потенціалу» (рис. 1). На рис. 2 дається комплексна інтегральна оцінка рекреаційних факторів території.
Питання 15: Пані, що у вашій оцінці має відношення до комплексної, і що – до інтегральної оцінки, яка між ними різниця?
Мій коментар: Мені справді цікаво, як дисертантка уявляє собі те, що сама написала.
Розділ 4: «Територіальна диференціація рекреаційних ресурсів і умов …», у якому даються результати «ландшафтно-рекреаційного районування і мікрорайонування». Дисертантка користується висловлюванням «ландшафтно-територіальна структура», отже
Питання 16: Панночко, що Ви розумієте під ландшафтом і що – під територією?
Мій коментар: Дисертантка не знайома з проблематикою, що має місце у сфері ландшафтознавства і некоректно використовує термін «територія». Ландшафт – це патерн місцевості, а територія характеризується площею і формою контуру, сама по собі територія не існує, бо є просто характеристикою. тобто сполучення цих двох термінів не має сенсу. Можна говорити про структуру території, але не про територіальну структуру. Некоректним є висловлювання «функціонування території» - функціонує не територія, а те, чому вона належить, наприклад, завод, місто, санаторій тощо. Некоректним є і висловлювання «рекреаційний ландшафт» (до того ж з таксономічними одиницями), рекреаційними властивостями характеризується місцевість, а не ландшафт.
Питання 17: Пані, про які таксономічні одиниці рекреаційного ландшафту йдеться?
Мій коментар: Ніяких таксономічних одиниць у ландшафту не існує! Просто жахливо виглядають класи рекреаційних ландшафтів.
Рис. 3 – «Територіальна диференціація рекреаційних ресурсів …» - абсолютно некоректна назва.
На стор. 12 читаємо, що аналіз дозволив виділити в регіоні «структурні територіальні та точкові утворення».
Питання 18: Пані, Ваші «точкові утворення» - це об’єкти без території?
Мій коментар: Це є результатом чисто формального використання термінів.
Не можуть не дивувати назви напрямків так званих «рекреаційних ландшафтів» - оздоровчий, оздоровчо-відпочивальний, відпустковий, пляжний, круїзний, риболовний, екологічний (а це що таке???), збиральницький (є такі люди, які збирають макулатуру на смітниках), сільський зелений (мабуть, є сільські не зелені)  – перепрошую, це дитячий лепет!
Висновки (їх – вісім)
Дисертантка вважає, що вирішила «важливе наукове завдання» - обґрунтувала та апробувала комплексний підхід щодо оцінки рекреаційних ресурсів та умов.
Мій коментар: 1) науковці не виконують наукові завдання, вони проводять дослідення; 2) факт обґрунтування не встановлюється самим дисертантом – це функція членів вченої ради і опонентів.
1. «Проведений аналіз сучасних теоретико-методологічних …»
Мій коментар: Це не є висновком, це – констатація факту, як його бачить дисертантка. До речі, ніякого аналізу теоретико-методологіних підходів я в авторефераті не побачив, його просто немає. Те, що авторка називає комплексною рекреаційною оцінкою території (с. 13), зведено до простих арифметичних розрахунків балів, більше того
Питання 19: Пані, що Ви розумієте під рекреаційною оцінкою території?
Мій коментар: Виявляється, є така – рекреаційна – оцінка. Я вже заплутався - в одному місці авторка пише про комплексну оцінку, в іншому – про рекреаційну, а є ще по-компонентна та інтегральна. На мій же погляд, ніяких оцінок авторка не зробила, бо всі її «оцінки» не прив’язані до суб’єкта, стосовно якого тільки й можна говорити про рекреацію.
2. «Обґрунтовано комплексний підхід щодо оцінки рекреаційних ресурсів …».
Мій коментар: Це не висновок наукової роботи, це констатація зробленого, як це бачить дисертантка.
3. «Покомпонентна оцінка рекреаційних ресурсів і умов …».
Мій коментар: Це не висновок наукової роботи, а констатація зробленого, як це бачить дисертантка.
4. «У процесі дослідження проведено комплексну бальну оцінку показників…».
Мій коментар: Бальна оцінка не є результатом наукового дослідження.
5. «Встановлено, що на сьогодні недостатньо розроблено класифікацію рекреаційних ландшафтів …».
Мій коментар: Просто чудовий «науковий» висновок. Цікаво, як на це зреагували офіційні опоненти?
6. «На основі якісної і кількісної оцінки рекреаційних ресурсів та умов …, ландшафтної структури регіону та класифікаційних одиниць рекреаційних ландшафтів виділено таксономічні територіальні одиниці ….».
Мій коментар: Виникає питання, а що тут стосується науки? Це все має відношення до експертних оцінок.
7. «На основі аналізу сформованих рекреаційних ландшафтів встановлено, серед виділених ЛРР  лише  … визначені як «комплексні» …».
Питання 20: Пані, а хто формував ці Ваші рекреаційні «ландшафти» - Ви самі, то може Ви деміург?
Мій коментар: Сформовані вони самою пані Вікторією. Знову маємо констатацію зробленого, а не науковий висновок.
8. «У межах Балтського і Савранського районів … виділено рекреаційні мікрозони …».
Мій коментар: Так і хочеться написати: ну і що? Зрозуміло, це також не є науковим висновком.
Висновок по автореферату
Робота залишає враження, що робилася імітація наукового дослідження. Все починається з того, що авторка не змогла сформулювати об’єкт дослідження (в роботі це – рекреаційні ресурси і умови), як саме науковий. Займаючись питаннями рекреації, дисертантка загубила головне – суб’єкта рекреації у його багатомірності. Всі ці оцінки нікому не потрібні. Більше того, дисертантка тільки називає свої оцінки комплексними і інтегральними, але вони такими не є. Заяви про те, що в роботі здійснено аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів, виглядає як звичайна декларація, бо слідів такого аналізу немає. Дисертантка не обґрунтувала те, що її робота має відношення до географії. Більше того, в роботі я не знайшов географічних понять. Дивує і те, що авторка не продемонструвала знання зарубіжних джерел, хоча ця проблематика є дуже поширеною і світі. Жоден висновок не є науковим, що піднімає питання, а чи розуміє авторка суть наукового дослідження взагалі. Все це не дозволяє оцінити дисертацію Горун Вікторії Володимирівни позитивно – робота не є науковим дослідженням – це його імітація. 

18.02.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар