28 лютого 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Настюка Миколи Григоровича «Гідролого-руслознавчий аналіз даних гідрометричних спостережень у басейнах Верхнього Пруту та Сірету»

Три дисертації підряд за спеціальністю 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія, захист яких планується у спеціалізованій вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Всі три роботи залишають жахливе враження. Вони не мають відношення до географії і не містять нових наукових результатів. Ми ставимо питання про виведення з поля захистів географії дисертацій гідрометеорологічного спрямування.

Знайомимо читачів з відгуком про автореферат дисертації Настюка Миколи Григоровича

Автор: Настюк Микола Григорович
Тема: Гідролого-руслознавчий аналіз даних гідрометричних спостережень у басейнах Верхнього Пруту та Сірету;
Спеціальність: 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія;
Місце виконання роботи: кафедра гідро екології, водопостачання та водовідведення Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича

Науковий керівник: Ющенко Юрій Сергійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідро екології, водопостачання та водовідведення

Офіційні опоненти:
Мольчак Ярослав Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності;
Бойко Вікторія Михайлівна, кандидат географічних наук, начальник відділу гідрологічних прогнозів, Український гідрометеорологічний центр.

Захист планується 2 квітня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Відгук
Про автореферат дисертації
Настюка Миколи Григоровича
«Гідролого-руслознавчий аналіз даних
гідрометричних спостережень у басейнах
Верхнього Пруту та Сірету»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.07 – гідрологія суші,
водні ресурси, гідрохімія

Відразу хочу звернути увагу на назву дисертації: Гідролого-руслознавчий аналіз даних гідрометричних спостережень у басейнах Верхнього Пруту та Сірету.
Питання 1: Шановні Микола Григорович та Юрій Сергійович (науковий керівник), що може означати ваш «гідролого-руслознавчий аналіз»?
Мій коментар: Немає ні гідрологічного, ні, тим більше, руслознавчого аналізу – це повна маячня. Можна говорити про аналіз гідрологічних даних та морфо метричних даних, що мають відношення до русла. Не може не дивувати, що така назва дисертації була схвалена і у Чернівецькому університеті та членами спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22! Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Цікаво, які види аналізу шановне панство може вигадати ще?
Питання 2: Шановні Микола Григорович та Юрій Сергійович (науковий керівник), що це за тема географічної дисертації – аналіз даних?
Мій коментар: Назва дисертації має концентрувати увагу на об’єкті дослідження, але аналіз даних – це не те, що може досліджуватись географом – його задача – досліджувати процеси, режими, явища, які розглядаються, як географічні! До речі, дисертант нічого не пише про відношення його роботи до географії. А шановні члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 цього не розуміють, чи їм байдуже?
Загальна характеристика роботи 
Актуальність роботи. Дисертант пише про важливість забезпечення «надійною, точною та актуальною інформацією» (с. 1).
Питання 3: Пане Микола, а що таке, з Вашої точки зору, інформація?
Мій коментар: Я задаю це питання, бо зазвичай автори не замислюються над ним і використовують цей термін доволі формально. Я загострюю увагу на тому, що дані, повідомлення, сигнали не є інформацією, такою є тільки те, що сприймається, обробляється і впливає на поведінку реципієнтів. Отже, йдеться не про якість інформації, а про якість даних.
Все, що далі написано у розділі «Актуальність», є загальними словами.
Об’єкт дослідження: ділянки гідрометричних спостережень на річках басейнів Верхнього Пруту та Сірету і відповідні системи потік – русло.
Мій коментар: Перепрошую, це повна маячня! Об’єктом дослідження не можуть бути ділянки, таким має бути певне явище, природа якого складає проблему, яку слід розв’язати. Об’єкт дослідження визначений некоректно.
Предмет дослідження: руслознавче удосконалення методики гідрологічних спостережень на гірських річках та виявлення відповідних закономірностей функціонування басейнових систем та систем потік – русло (на прикладі …).
Питання 4: Пане, крім Вашого «руслознавчого» удосконалення, які Вам відомі інші варіанти удосконалення?
Мій коментар: Думаю, всім зрозуміло, що йдеться про маячню, крім тих, хто причетний до цієї видумки і хто готовий пропустити це через процедуру захисту. Удосконалення методики не може бути предметом дослідження. Виявлення закономірностей також не може бути предметом дослідження, бо закономірності є результатом дослідження. Тепер всім ясно, що йдеться про некоректність у визначенні предмету дослідження. І як це не помітили члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22? Щось заштормило їм очі!
Мета дослідження: методичне удосконалення комплексних руслознавчо-гідрометричних досліджень та спостережень на річках Українських Карпат (на прикладі …).
Питання 5: Пане, так що Ви досліджуєте – географічний об’єкт чи «удосконалення комплексних руслознавчо-гідрометричних досліджень та спостережень»?
Мій коментар: Класна локшина на вуха! Товариш досліджує удосконалення досліджень!
Завдання дослідження:
. виконати огляд та аналіз основних наукових положень та результатів досліджень …
Мій коментар: Просто здорово: наука починається з огляду положень!
. проаналізувати особливості формування мережі гідрологічних спостережень  у басейнах …;
Питання 6: Шановний, так у Вас що є об’єктом дослідження – «особливості формування мережі гідрологічних спостережень »?
Мій коментар: Ви помітили – не просто особливості мережі, а особливості формування мережі спостережень! Важливою є не мережа, а її формування.
. виявити закономірні залежності характеристик максимального стоку досліджуваних річок від характеристик зливових опадів та проаналізувати ймовірні похибки;
Питання 7: Шановний, чим відрізняються закономірні залежності від незакономірних?
Мій коментар: Класна маячня!
. виконати руслознавчий аналіз особливостей ділянок гідрологічних спостережень на річках;
Мій коментар: Вище я вже ставив питання стосовно руслознавчого аналізу – людина не розуміє, що пише.
. виявити закономірності функціонування СПР на ділянках гідрологічних спостережень на основі комплексного геогідроморфологічного аналізу інформації;
Питання 8: Пане, як на Вашу думку, можна говорити про існування такого виду аналізу, як геокухарськоморфологічний?
Мій коментар: Звісно, що можна: як захочемо, так і будемо аналізувати, наприклад, я би додав ще геоаналіз, щоб ще більше було ясно, що йдеться про географію.
. обґрунтувати виділення категорій паводків … та спосіб оперативного попередження про небезпеки від них;
Питання 9: Пане, так Ви вивчаєте категорії паводків?
. сформувати методично обґрунтовані рекомендації щодо удосконалення ведення гідрометричних робіт …;
Мій коментар: У мене просто немає слів!
Методи дослідження:
Мій коментар: Перепрошую, це кінець всьому!
Наукова новизна:
. проведено ретроспективний аналіз розвитку системи гідрометричних спостережень …;
Питання 10: Пане, навіщо?
. виявлено тісні зв’язки між добовою кількістю опадів та максимальними витратами води у річках і модулями стоку під час формування високих дощових паводків;
Питання 11: Пане, до Вас ці зв’язки були невідомі?
. виявлено закономірний характер залежностей шорсткості в СПР від витрат води …;
Питання 12: Пане, до Вас це не було відомо?
. вперше проведено комплексний гідроморфологічний аналіз …;
Мій коментар: Невже проведення аналізу вже вважається науковою новизною? Може це підходить для членів вченої спеціалізованої ради Д 26.001.22?
. запропоновано новий підхід до виділення категорій паводкової небезпеки …;
Мій коментар: Виявляється, пропозиція нового підходу вже вважається науковою новизною! Правда, йдеться про вчену спеціалізовану раду Д 26.001.22, для членів якої все може бути новим, якщо … .
Мені цікаво, чи спроможні члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 відрізнити реальне дослідження від ахінеї? Думаю, вони кажуть шановному дисертанту – ти не звертай увагу на цього придурка – Ковальова, все буде гаразд!
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи і методи дослідження» - «проведено аналіз формування знань …» (с. 5).
Питання 13: Пане, ну і як та за скільки формуються знання?
Мій коментар: Що стосується першого розділу, я не зміг зрозуміти, це курсова робота чи щось ще більш просте.
Розділ 2 «Загальна характеристика сучасного стану та історії розвитку гідрологічних спостережень …» - «проаналізовано розвиток гідрологічних спостережень …» (с. 5).
Мій коментар: Мені немає, про що питати, бо у розділі нічого, що б стосувалося наукового дослідження, немає!
Розділ 3 «Руслознавчий аналіз гідрологічних процесів …» - «виконано аналіз інформації …» (с.7).
Маємо рис. 2 «Залежності між максимальними витратами води та добовою кількістю опадів» (с. 8).
Мій коментар: Залежність може бути чогось від чогось, а не «між» - підпис під малюнком безграмотна. До речі, залежність – одна. Сам графік дає давно відому залежність, яка міняється від одного басейну до іншого.
Питання 14: Пане, що означає вислів «гідроморфологічний аналіз»?
Мій коментар: Нічого не означає!
На стор 9 наведені «найбільш відомі загальні параметри і характеристики СПР, що характеризують вираженість, структуру і динамічність цілісного річкового струменя: …».
Питання 15: Пане, яке відношення до характеристики струменя має коефіцієнт шорсткості, повздовжній похил чи крупність русло формуючих наносів?
Мій коментар: Не кожному дано це зрозуміти.
Читаємо: «Для аналізу особливостей структури потоку всі гідроствори було поділено на прості (цілісні) та складні (…). Перші пов’язані із функціонуванням компактних цілісних струменів» (с. 9).
Питання 16: Пане, у Вас цілісність означає простоту?
Мій коментар: Термін «цілісність» має відношення тільки до утворень, що складаються з багатьох складових/частин, узгоджених між собою. Використання цього терміну у варіанті дисертанта є некоректним.
Рис. 3: «Залежність між витратами води та коефіцієнтами шорсткості …» (с. 9).
Питання 17: Пане, так на що вказує отримана Вами «залежність»?
Мій коментар: Характер розташування точок свідчить про те, що така залежність спостерігається тільки для меженних режимів, що всім відомо і зрозуміло, бо при збільшенні витрат водному потоку стає по-барабану ця шорсткість (якщо, зрозуміло, дисертант має на увазі шорсткість русла), тобто цей графік не містить нічого нового. Але питання не в цьому. Шорсткість впливає на швидкість течії, а не на витрати, бо шорсткість не збільшує і не зменшує витрати, тобто отримана дисертантом залежність не має жодного сенсу. Незрозуміло, чому коефіцієнт шорсткості дається у множинному числі, наче це багато різних коефіцієнтів. Думаю, автор просто не знає слова «значення».
Категорії паводкової небезпеки (с. 10) – це для початківців.
Розділ 4 «Можливості використання результатів дослідження з метою вдосконалення гідрологічних спостережень, а також у вивченні функціонування системи потік - русло».
Мій коментар: Дивно бачити у дисертації розділ, присвячений можливостям використання результатів. Як можна зрозуміти текст: «описані можливості використання результатів дослідження для вивчення особливостей формування СПР»? Замість того, щоб розкрити особливості формування того, що автор називає СПР, він цілу главу присвячує можливостям використання. Те, що написано у розділі, виглядає дуже наївно.
Висновки (дев’ять висновків при семи завданнях – два зайві). Я буду тільки коментувати.
1. Цей «висновок» не містить нічого, що пов’язане з функціонуванням річкових басейнів.
2. Це не висновок, а розповідь про те, що автор використав. Характер розташування постів не має відношення до пояснення того, як басейни функціонують
3. Високі значення коефіцієнтів кореляції між добовою кількістю опадів та витратами води для невеличких басейнів – факт, відомий дуже давно.
4. Поглиблення інформації не є науковим висновком.
5. Факт проведення аналізу особливостей функціонування не є науковим висновком. Запропонована власна шкала коефіцієнту шорсткості не є науковим висновком.
6. Що на яких характеристиках базується не є науковим висновком. Розрахунки різних показників не є науковим висновком – це тільки розрахунки, які мають бути покладені в основу наукового дослідження, якого в роботі немає.
7. Виділення категорій небезпеки не є науковим висновком.
Висновок по автореферату:
Враження таке, що сучасні, з дозволу сказати, вчені навчилися видавати результати звичайних розрахунків за результати наукових досліджень та наукову новизну. Але проблема дисертанта в іншому. Те, що міститься в роботі, не має відношення до географії, це – чиста гідрологія. В роботі повністю відсутня географічна термінологія, тому робота в принципі не може захищатися, як географічна. В дисертації відсутні результати, які можна вважати новими: це все - давно відомі речі. Це не дозволяє оцінити дисертацію позитивно, ставить під сумнів рівень освіченості дисертанта і рівень кваліфікації його наукового керівника.

2.03.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар