Відгук про автореферат дисертації Баужі Тетяни Олександрівні «Просторово-часові закономірності водного стоку водотоків у басейні річки Ріка»

Автор: Баужа Тетяна Олександрівна

Тема: Просторово-часові закономірності водного стоку водотоків у басейні річки Ріка;

Спеціальність: 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія;

Місце виконання роботи: відділ гідрологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України;

Науковий керівник:

Горбачова Людмила Олександрівна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу гідрологічних досліджень, Український гідрометеорологічний інститут;

Офіційні опоненти:

Гребінь Василь Васильович, доктор географічних наук, професор, кафедра гідрології та гідро екології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Гуляєва Оксана Олександрівна, кандидат географічних наук, науковий співробітник лабораторії гідрології та управління водними екосистемами, Інститут гідробіології НАН України.

Захист планується на 19 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Відгук

Про автореферат дисертації

Баужі Тетяни Олександрівні

«Просторово-часові закономірності водного

стоку водотоків у басейні річки Ріка»,

представленої на здобуття наукового ступеню

кандидата географічних наук

по спеціальності 11.00.07 –

гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

У цьому відгуку я не буду давати докладний аналіз написаного у авторефераті, бо, як для мене, дисертація ніякого відношення не має до географії. І сам напрямок – «гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія» в принципі не є географічним, бо тут йдеться про гомогенні режими. Але оскільки я певною мірою був пов'язаний з режимами стоку, бо вивчав селеві процеси, думаю, я зможу дати достатньо кваліфікований відгук.

Загальна характеристика роботи      

Актуальність теми. Тільки почав читати і вже маю бажання поставити питання дисертантці.

Питання 1: Пані Тетяна, на яких підставах Ви вважаєте, що водний режим річок є продуктом клімату та ландшафту: а) що таке «клімат», яка його матеріальна сутність, б) що таке ландшафт, яка його матеріальна сутність?

Мій коментар: Я хочу відразу пояснити своє складне питання. Водний режим річок принципово не може бути продуктом клімату і ландшафту, бо клімат – це патерн багаторічного режиму погод, а ландшафт – це патерн місцевості. Термін «патерн» в обох випадках – це образ, організація головних особливостей чогось, яку ми можемо запам’ятати і відтворити у нашій свідомості. Прикладом патерну є обличчя. Патерни формуються у нашій свідомості, що дозволяє нам категоризувати, класифікувати, типізувати оточення. Таким чином, дисертантка кладе в основу своєї дисертації абсолютно невірні посилки. Слід говорити не про клімат, а про особливості атмосферних режимів, і не про ландшафт, а про структуру поверхні (у даному випадку – земної, бо стік формується не тільки на підстильній поверхні).

Пані: «… великі річки інтегрують стік різного генезису з окремих ландшафтів …» (с. 1). Тоді

Питання 2: Пані, так що таке «ландшафт», якщо з нього ллється вода, якими одиницями він вимірюється – кілограмами, метрами, м², герцами тощо?

Мій коментар: Пані не звикла серйозно проробляти складні питання, які присутні в географії, в першу чергу стосовно ландшафту. Пані не є географом, вона – гідролог, а гідрологія не має відношення до географії.

Пані пише про «… зміни стану водних екологічних систем …», але

Питання 3: Пані, до чого тут водно-екологічні системи?

Мій коментар: Може пані вирішила шляхом використання такої термінології посилити географічність роботи, але поняття «екосистема» не має відношення до географії.

Об’єкт дослідження: водний стік струмків, малих та середніх річок у басейні р. Ріка.

Питання 4: Пані, а яка проблема, яку треба розв’язати, міститься у Вашому об’єкті дослідження?

Мій коментар: В тому і проблема, що проблеми немає. Йдеться про конкретні струмки і річки, досліджується їх стік, але проблеми немає, це не дослідження, а обстеження! Більше того, стік не може бути об’єктом географічного дослідження (і це  - головне!), бо це має відношення до гомогенної складової середовища, в той час, як географія має досліджувати складні гетерогенні утворення (нехай це будуть геосистеми). У роботі цього немає.

Предмет дослідження: просторово-часові закономірності середньорічного, сезонного, максимального та мінімального стоку водотоків басейну р. Ріка. 

Питання 5: Пані, закономірності можуть бути тільки результатом дослідження, то як вони у Вас стали предметом дослідження?

Мій коментар: Перепрошую, це – повне нерозуміння того, що слід досліджувати! А що робила наукова керівничка?

Мета дослідження: це дослідження просторово-часових закономірностей водного стоку у басейні річки Ріка.

Питання 6: Пані, а як метою дослідження може бути дослідження?

Мій коментар: Слава Богу, це не дослідження дослідження дослідження …! Якщо серйозно, то ми маємо випадок, коли дисертант в принципі не розуміє, що слід було досліджувати. А науковий керівник їй не допомогла!

Завдання дослідження (аж дев’ять):

. проаналізувати основні методи та результати дослідження …;

Мій коментар: Це ж не завдання дослідження. Навіщо аналізувати методи, їх треба застосовувати, а аналізують не результати, а отримані дані – повне невігластво!

. обґрунтувати методику дослідження;

Питання 7: Пані, який ґрунт Ви використовували? «Вісті» не пробували?

Мій коментар: Це не завдання дослідження, методику обґрунтовують до початку дослідження!

. проаналізувати умови формування водного режиму …;

Мій коментар: Умови формування режиму не аналізують, їх визначають.

. дослідити основні тенденції багаторічної динаміки середньорічного стоку …;

Мій коментар: Основні тенденції не досліджують, їх виявляють!

. оцінити внутрішньорічний розподіл стоку водотоків та тенденцій його коливань;

Питання 8: Пані, в яких одиницях Ви здійснювали оцінку?

Мій коментар: мені дуже цікаво!

. оцінити зміни з часом середніх значень сезонних витрат води …;

Питання 9: Пані, невже є якісь питання стосовно часових змін сезонних витрат?

Мій коментар: Тут же немає проблеми!

. проаналізувати просторово-часову динаміку максимальних витрат …;

Мій коментар: Тут немає вирішення проблеми!

. дослідити просторово-часові зміни мінімальних витрат …;

Мій коментар: А це вже навіть не смішно, бо це – якийсь дитячий садочок. Такі завдання мають виконувати студенти під час навчання у вузі!

. проаналізувати циклічні коливання гідрометеорологічних характеристик водного стоку … .

Мій коментар: Мотоцикл цикал, цикал і нацикал – ось якого рівня ця завдання. Для мене стоїть тільки одне питання, учні якого класу середньої школи могли б зробити таку роботу? Думаю, восьмого – точно!

Методи дослідження: Пані пише про гідролого-генетичний метод …

Питання 10: Пані, у чому полягає «генетичний метод» дослідження?

Мій коментар: Перепрошую, я дійсно не знаю, коли я вчився, такого методу не було.

Наукова новизна:

. виконано порівняльний аналіз гідролого-генетичних та статистичних методів оцінки однорідності …;

Питання 11: Пані, яке відношення це має до об’єкту та предмету дослідження?

Мій коментар: Жодного.

. показано, що узагальнені критерії Фішера … мають набагато більше недоліків …

Питання 12: Пані, яке відношення це має до об’єкту та предмету дослідження?

Мій коментар: Жодного. Пані, що Ви досліджували, стік річок чи статистичні методи?

. досліджено просторо-часові закономірності …

Питання 13: Пані, і це Ви називаєте науковою новизною?

Мій коментар: Я не розумію, як можна те, що досліджено, як наукову новизну!

. доведено, що дані спостережень … є однорідними та стаціонарними;

Мій коментар: Просто чудово, але ж це не треба доводити! От якби пані дала пояснення, чому вони такі, це можна було б прийняти, як результат.

. показано, що динаміка середніх значень … витрат …має циклічні коливання …;

Мій коментар: Але ж у Природі все коливається!

. показано, що на всіх водотоках в басейні р. Ріка коливання водного стоку є синхронними …;

Мій коментар: А якими вони ще могли б бути у межах невеличкого басейну! Тут слід говорити не про синхронність стоку, а про синхронність живлення.

Основний зміст роботи

Розділ 1 «Сучасні підходи та тенденції дослідження змін водного стоку річок внаслідок зміни клімату».

Читаю автореферат на стор. 5, 6, і думаю, про що пише автор? На стор. 6 – висновки, зроблені за результатами обробки літератури, найбільш цікавий з яких – шостий: «в Україні малі річки перебувають поза межами систематичних досліджень». Розумієте! Далі читаємо: «Виходячи з цих висновків, … було запропоновано методику дослідження, яка поєднує одночасне використання деяких статистичних та гідролого-генетичних методів оцінки однорідності та стаціонарності часових рядів» (с. 6).

Питання 13: Пані, так вашою задачею є дослідження стоку як наслідку перетворення надходження жижі до басейнів, чи однорідність та стаціонарність часових рядів?

Мій коментар: Складається враження, що пані переплутала об’єкти дослідження.

Розділ 2 «Фізико-географічні особливості умов формування водного стоку водотоків річки Ріка». Наводяться дані про орографію водозбору, кліматичні умови, підстильну поверхню, гідрографічні характеристики … .

Питання 14: Пані, а що з наведеного Вами має відношення до фізичної географії?

Мій коментар: Пані мабуть вчилася в далекі 50-ті – 60-ті роки минулого століття, але вже і тоді було сформоване поняття про географічний комплекс (як мінімум). Матеріал, представлений на стор. 7 – 9 (початок), цілком відповідає дипломним роботам 50-х – 60-х років минулого століття.

Розділ 3 «Особливості багаторічної динаміки середньорічного стоку води». З графіків на стор. 9 мені найбільше сподобався підпис рис. 4 в – багаторічна часова динаміка.

Мій коментар: Пані ніхто не підказав, що динаміка – це зміна чогось у часі, тобто говорити про часову динаміку некоректно.

Перший абзац на стор. 10 просто вбивчий: «Якщо період спостереження за водним стоком починається з маловодної фази, а завершується багатоводною, то тренд буде зростаючим …» і навпаки.

Мій коментар: Думаю, такий висновок могли робити ще за часів Леонардо да Вінчі.

На стор. 11 маємо рис. 5 – «види циклічних коливань … стоку». Але які причини різноманіття режимів, дисертантка не називає.

Розділ 4 «Трансформації внутрішньорічного розподілу стоку та тенденції його коливань».

Читаємо: «Встановлено, що витрати води мають найбільш тісний зв'язок з атмосферними опадами для всіх сезонів року, окрім зими» (с. 11), і далі текст на стор. 12.

Мій коментар: Б’юсь об заклад, що Леонардо це вже знав. Знаєте, такі висновки мають робити студенти першого року навчання. Табл. 1 – приклад матриці, яку мають робити студенти при проходженні курсу «Гідрологія суші». Подальший текст не міняє враження від рівня роботи.

Розділ 5 «Мінливість основних фаз водного стоку». Враження від цього розділу близьке до враження від попереднього розділу.

Висновки (всього вісім).

1. Констатується факт, що умови формування стоку в досліджуваному басейні не змінилися.

Мій коментар: Пані, це ж просто констатація факту!

2. Йдеться про синхронічність коливань окремих гідрометеорологічних характеристик у басейні.

Мій коментар: Пані, для басейнів малих річок це нормальне явище, що тут нового!

3. Середні значення сезонного стоку води не мають одно направлених змін, а характеризуються багаторічними коливаннями …

Мій коментар: Пані, Вам треба було використати дані років так за 1000, тоді Ви отримали б інший результат! Може почекаєте з захистом?

4. Йдеться про протилежність результатів при застосуванні різних методів.

Мій коментар: Мені важко зрозуміти, як можна отримати протилежні результати, якщо дані не міняються. Може дисертантка щось наплутала. Але не це важливо – яке відношення це має до вивчення механізмів стоку?!

5. Знов за рибу гроші – порівняння методів.

Мій коментар: Пані, а де висновки, які розкривають суть розбіжностей у Ваших басейнах? 

6. Тут авторка пише про доведеність того, що давно всім відомо.

7. Запропоновано використовувати гідролого-генетичні методи …

Мій коментар: Пані, пропозиції не є висновками дослідження!

8. Методичні надбання роботи можуть бути використані …

Мій коментар: А можуть і не бути використані – пані, що виглядає більш достовірним? Зрозуміло, що це також не є висновком.

Отже, в дисертації немає жодного наукового висновку!

Висновок по автореферату дисертації.

Прочитавши цю «дисертацію», розумієш, чому Україна знаходиться у такому плачевному стані. Повна відсутність дослідження, дисертантка навіть не розуміє, що таке географічна робота. Вона не розуміє, що водний стік принципово не може бути об’єктом дослідження географа, бо цей стік – всього тільки один параметр, який залежить від доволі складного утворення – річкового басейну. Багато фрагментів роботи мають рівень звичайних практичних завдань для студентів. Зрозуміло, що про рівень кандидатської дисертації взагалі не йдеться – робота, прямо скажемо, ніяка. Це не дає змоги дати їй позитивну оцінку – вона не може захищатися як кандидатська дисертація.

24.02.2015 року

Доктор географічних наук                      О.П. Ковальов