20 лютого 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Мальчикової Дар’ї Сергіївни «Методологія і методика геопланування сільської місцевості на регіональному рівні»

Автор: Мальчикова Дар’я Сергіївна
Тема: Методологія і методика геопланування сільської місцевості на регіональному рівні;
Місце походження: кафедра соціально-економічної географії Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України;
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий консультант: Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти:
Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, доцент, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (м. Київ);
Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, кафедра економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Барановський Микола Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;

Захист заплановано 6 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук
про автореферат дисертації
Мальчикової Дар’ї Сергіївни
«Методологія і методика геопланування
сільської місцевості на регіональному рівні»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Мене давно цікавлять питання, пов’язані з проблемою планування у сфері географії, тому я із зацікавленістю прочитав назву дисертації і спробую оцінити її рівень і компетентність автора, тим більше, що я ніколи не зустрічався з нею. І тут відразу у мене виникло питання стосовно назви роботи: «Методологія і методика геопланування …»
Питання 1: Шановна Дар’я Сергіївна, на яких підставах Ви збираєтесь захищати дисертацію методологічного спрямування у спеціалізованій географічній раді?
Мій коментар: Таких підстав просто не може бути: кесарю - кесарево! Не можна так вільно міняти межі області дослідження географії!
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми.
Перше, на що я звернув увагу, наступне: «Суспільна географія акцентує увагу на просторових аспектах життєдіяльності суспільства …» (с. 1).
Питання 2: Шановна Дар’я Сергіївна, а на чому, на Вашу думку, акцентує увагу географія в цілому, без її диференціації?
Мій коментар: Я задаю це питання, бо воно є центральним, особливо, коли йдеться про докторський рівень. Давно піднято питання стосовно того, що є центральною проблематикою географії, але складається враження, що автори акуратно не помічають цього і продовжують наголошувати на географії, як напрямку, що досліджує просторові особливості. Це і є редукцією географії, що знищує її як науковий напрям.
Питання 3: Пані, чим Ваша суспільна географія відрізняється від географії взагалі?
Мій коментар: Нічим, бо такої географії просто не може існувати – це вигадка.
Читаємо далі: «Ключовим моментом цієї управлінської практики виступає планування територій: будь-які проекти і рішення щодо розвитку територій регіонів завжди містять різноманітні матеріали землеустрою, функціонального зонування, придатності території до тих чи інших видів землекористування тощо» (с. 1).
Питання 4: Пані, так розвивається територія чи регіон, територія якого не є фіксованою (про адміністративні області не йдеться), і що, на Вашу думку, є територією?
Мій коментар: Це – принципове питання. У авторки виходить, що територія – це щось матеріальне, що перетерплює розвиток. Насправді, територія – це тільки характеристика, що включає розміри і форму (у плані), розвивається, стало функціонує чи деградує те, чому дана територія належить – завод, місто, фермерське господарство тощо. Ми можемо говорити про територіальне планування тільки у переносному значенні – як фрагмент поверхні, у межах якого здійснюється якась діяльність, яка саме і формує територію: акцент слід робити саме на активності цілісних утворень, а не на територіях.
Мене здивувало те, що серед зазначених фахівців, які займалися цим питанням, не знайшлося місця професору В.О. Ніколаєву, який зробив дуже багато у цьому напрямку, як і авторів далекого зарубіжжя. Чим це можна пояснити?
Об’єкт дослідження: планувальна організація територій сільської місцевості.
Питання 5: Пані, які ще варіанти організації територій Ви можете назвати? Чи існує, наприклад, не-планувальна організація?
Мій коментар: Перепрошую, у мене просто немає слів – це ж повна маячня!
Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні засади планування територій сільської місцевості на регіональному рівні.
Питання 6: Пані, а де у Вас географічний об’єкт і предмет, які мають бути присутні у географічній роботі?
Мій коментар: Ні того, ні іншого немає. Об’єкт дослідження має бути географічним, наприклад, геосистема сільськогосподарської форми організації (агрогеосистема), а предмет – їх функціонування чи розвиток (чи ще щось там) в умовах запровадження планувальної практики. В такому разі це було б нормально.
Мета дослідження: розробка теоретико-методологічних засад і методичних підходів планування територій сільської місцевості на регіональному рівні.
Мій коментар: «розробка теоретико-методологічних засад і методичних підходів планування» не може бути метою географічного дослідження, це можна прийняти як попередній етап географічного дослідження, якщо ті теоретико-методологічні і методичні розробки, які вже існують, не підходять автору, але автор повинен обґрунтувати необхідність використання інших варіантів.
Завдання дослідження: їх дванадцять – нещасна дисертантка! Проглянувши їх, я вирішив записати початкові частини кожного, щоб показати, як можна настрочити звичайну наукоподібну балаканину, яка не має жодного стосунку ні до географії, ні до науки в цілому:
. аналіз планувальних стратегій організації геопростору регіонів …;
Питання 7: Пані, чим геопростір відрізняється від просто простору?
Мій коментар: Нічим, тільки приставкою «гео», що «дозволяє» говорити про географічність роботи. Я знаю, що шановний Олександр Григорович давно і активно користується терміном «геопростір». Свого часу і я ним користувався, поки не зрозумів, що в географії слід говорити не про геопростір, а про геосередовище. А термін «геопростір» - це те, що колись неодноразово їли, тобто – екскременти минулих часів.
. вивчення суспільно-географічної сутності й теоретичних засад геопланування …;
Питання 8: Пані, чим Ваше геопланування відрізняється від просто планування?
Мій коментар: Думаю, дисертантка разом з науковим керівником довго думали, що б таке вигадати наукоподібного, і вибрали ось це геопланування. Тепер, користуючись цим досвідом, біологи можуть ввести біопланування, соціологи – соціопланування, політики – політ-планування, астрономи – астропланування тощо. Насправді, планування є планування, а всі можливі його варіанти визначаються особливостями тих об’єктів, по відношенню до яких вони застосовуються.
. аналіз еволюції суспільно-географічних поглядів щодо сутності, функцій та проблем розвитку СМ з позиції … геопланування;
Питання 9: Пані, і це теж стосується Вашого об’єкту дослідження?
Мій коментар: Дивно, об’єкт дослідження – планувальна організація територій СМ, а дисертантка розглядає еволюцію поглядів на розвиток СМ, але це інший аспект.
. виявлення суспільно-географічних аспектів геопланування СМ …;
Питання 10: Пані, а у Вашому геоплануванні присутні тільки суспільно-географічні аспекти?
Мій коментар: Здорово накрутили! Від геопланування до геопланування, від нього – знову до геопланування, голова закрутилася. Невже хтось може побачити тут щось, пов’язане з наукою? Я бачу геодемагогію!
. визначення загальних методологічних підходів і цільових настанов геопланування;
Мій коментар: Дивіться попередній коментар.
. розробка науково-методичних підходів, методичного алгоритму геопланування СМ …;
Мій коментар: Дивіться попередній коментар.
. характеристика методичних засад аналізу території СМ та типологічного аналізу геопросторового поєднання різних видів природокористування …;
Питання 11: Пані, які варіанти поєднання видів природокористування Ви можете назвати крім геопросторового?
. розробка методичних підходів та формування каркасу екологічної безпеки для потреб геопланування;
Мій коментар: Шановний Олександр Григорович виростив видатну методологіню!
. обґрунтування суспільно-географічних засад геопланування СМ …;
Мій коментар: Ну і накрутили!
. розробка таксономії регіональних рівнів і форм геопланувальної організації СМ;
Питання 12: Пані, невже таксономій регіональних рівнів ніхто до Вас не розробляв?
. апробація методів і підходів геопланувальної організації СМ …;
Питання 13: Пані, а що у цьому завданні наукового?
Мій коментар: Нічого, але треба було запудрити мозки, щоб …!
. виявлення суспільно-географічних аспектів геопланування СМ …;
Мій коментар: Так це ж вже було … у четвертому пункті?!
Тепер зрозуміло, чому я витратив час на запис цих «завдань»? І виникає питання, а куди вони засунули географію? Може у геопланування?
Методи дослідження:
Читаємо: «Методологічною основою дисертації є сучасні концепції територіальної організації суспільства, природних каркасів екологічної безпеки …, систем розселення, якості життя …, тощо» (с. 4).
Питання 14: Пані, Ви вивчали організацію суспільства, природні каркаси, системи розселення, якість життя …, а де у Вас починається географія?
Мій коментар: Питання в тому, що географія має свої – географічні – одиниці і не може складатися з організації суспільства, еко-коридорів, систем розселення тощо. А пані хоче стати доктором географічних наук!
Наукова новизна
вперше:
. встановлено місце та предметну сутність геопланування … ;
Мій коментар: Зрозуміло, що вперше, бо ніхто ще не вигадав таку маячню! Але мені подобається, що знайшли місце, до якого можна це приліпити.
. визначено та обґрунтовано цільові настанови і методологічні засади геопланування СМ …;
. представлено науково-методичний підхід типологічного аналізу геопросторового поєднання різних видів природокористування …;
. розроблено таксономію регіональних рівнів і форм геопланувальної організації СМ …;
Мій коментар: Вчитися, вчитися і вчитися – ось головний висновок по вступній частині, вчитися, як треба висмоктувати з пальця докторські дисертації!
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні, законодавчі та інституційні основи планування територій регіонів».
Читаємо: «Обмеженість просторового ресурсу зумовлює необхідність планування територій як діяльності, що супроводжує … освоєння територій з метою максимізації результату від використання ресурсів території …» (с. 8).
Питання 15: Пані, що для Вас є територія?
Мій коментар: Давайте звернемось, що нам дає Інтернет, наприклад:
Definition of territory - from Latin territorium, from terra 'land'. The word originally denoted the district surrounding and under the jurisdiction of a town or city, specifically a Roman or provincial city.
a. An area of land; a region.
b. The land and waters under the jurisdiction of a government.
c. A political subdivision of a country.
- American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. Copyright © 2011 : http://www.thefreedictionary.com/territory
Можна навести ще багато подібних визначень, але найчастіше маємо територію як ділянку землі. Територія не має ресурсів, ресурси є у межах території. Територія, як ділянка, характеризується площею і формою, тобто не можна освоювати територію, можна освоювати тільки землю. Територія – це не ресурс, ресурсом є земля у межах даної території. Не можна говорити про територіальні перетворення (с. 9 автореферату), слід говорити про перетворення діяльності у межах даної території.
На стор. 9 маємо рис.1: «Еволюція розробок з планування територій».
Питання 16: Пані, так що піддавалося плануванню – території чи все ж таки міста, райони, регіони?
Мій коментар: Так, саме міста, райони, регіони, бо саме вони пов’язані з різними формами діяльності, а не території: плануванню підлягає діяльність територіальних громад, а не територія. Дисертантка не розуміє цього.
Питання 17: Пані, а що це за фігня – «Різноцільове просторове планування фізико-географічних … регіонів, країн і світу»?
Мій коментар: Авторка просто грається у наукоподібні висловлювання. Я не розумію, як можна планувати фізико-географічні утворення різних масштабів, аж до світу! Це – дитячий лепет! Як взагалі можна говорити про «просторове планування», якщо йдеться про утворення зі складними режимами функціонування і спонтанним характером динаміки!
Мені незрозуміло, навіщо у авторефераті рис. 2, який включає те, що всім відомо. Вся стор 10 абсолютно неінформативна.
Розділ 2 «Геопланування: зміст і функції поняття. Види планування територій» - «визначено суспільно-географічну сутність і теоретичні засади геопланування, зміст і функції поняття …» (с. 10 - 11).
Питання 18: Пані, а Вам недостатньо визначення поняття «планування»?
Мій коментар: Ні, недостатньо, бо тоді треба було б вигадувати щось інше, що виглядало б наукоподібно. А так можна побалакати про суспільно-географічну сутність, зміст і функції поняття. До речі
Питання 19: Пані, яку функцію поняття «геопланування» Вам вдалося виявити?
Мій коментар: І мені цікаво.
Продовжимо: «характеристика планування території за рівнями організації, адміністративної регіоналізації та головними компонентами життєдіяльності суспільства» (с. 11).
Питання 20: Шановна, що Ви розумієте під адміністративною регіоналізацією?
Мій коментар: Свого часу я немало зусиль доклав для розробки концепції регіонів, показав, що таке самодостатній регіон, але мого розуму не вистачило на такий шедевр, як «адміністративна регіоналізація».
Дійшли до визначення терміну «геопланування» (рис. 3, стор. 11). Виявляється: 1) що геопланування – це напрям, що вивчає планувальну організацію суспільно-просторових комплексів, методи її розробки і оптимізації.
Питання 21: Пані, я розумію, що має існувати такий дослідницький напрям, який вивчає сам процес планування і розробляє підходи до здійснення планування (наприклад, планологія), але 1) що означає «вивчає планувальну організацію», 2) що таке планувальна організація?
Мій коментар: Думаю, це пудрення мозків.
Питання 22: Пані, на яких підставах Ви визначаєте геопланування як «науково обґрунтований системний процес раціональної територіальної організації»?
Мій коментар: Процес організації діяльності територіальних громад дійсно має місце, можна сказати, що частково він піддається плануванню, хоча більшою мірою є спонтанним, в тому числі з причини новацій, що постійно виникають, але цей процес не є ні геоплануванням, ні просто плануванням – це самоорганізація життєдіяльності.
Питання 23: Пані, що таке «просторовий розвиток»?
Мій коментар: Не вперше я зустрічаю у дисертаціях цей вислів – «просторовий розвиток», але ніхто не пояснює, що це таке, як розвиток – зміна утворення у часі – може бути просторовим. Те, що написано далі у розділі – тривіально.
Розділ 3 «Сільська місцевість як об’єкт геопланування». Дивно, у назві – сільська місцевість подається, як об’єкт, а дисертантка пише про «аналіз еволюції суспільно-географічних поглядів щодо сутності, функцій та проблем розвитку СМ» (с. 12), але ж це різні речі.
Читаємо: «Поліфункціональність та полізначимість СМ як суспільного феномену визначає наявність чисельних понять і термінів у георуралістичних напрямах досліджень» (с. 12).
Мій коментар: Знаєте, як це називається? Це називається: кінець кошеняті. Якби у моєму англійському, що містить десять слів, не було слова «rural», я би ніколи не здогадався, що таке «георуралістичністичний напрям», а так здогадався. Перепрошую, вся фраза звучить значно краще, ніж відома пісенька про Вову Путіна у виконанні наших ультрас. Авторка може претендувати на Нобелівську. Після цього я вже просто не можу коментувати рис. 4 (с. 13) – «Суспільно-географічний аналіз розвитку функцій сільської місцевості». Ні, не можу, поставлю таке питання:
Питання 24: Пані віртуоз словоблуддя, а чи можете Ви дати відповідь на питання, що таке місцевість?
Мій коментар: Ви розумієте, чому я це питаю? Тому, що еволюціонує не місцевість, а господарська діяльність чи життєдіяльність взагалі, яка формує структуру місцевості як фрагмента денної поверхні з визначеними рисами. І це те, що не розуміють ні дисертантка, ні її маститий науковий керівник. Тому і робота виглядає як посміховисько. Планується не СМ, а діяльність відповідної громади, пане Олександре Григоровичу!
На стор. 13 – 14 наводяться специфічні риси і фактори розвитку СМ. Зупинюсь тільки на деяких моментах.
Питання 25: Пані, що таке «руральність» (і чому не «рурельність»)?
Мій коментар: Це розраховано не на всіх, а тільки на клаповухих. 
Питання 26: Пані, у чому полягає «ландшафтозалежність» і чим, в такому разі, Ваше геопланування відрізняється від ландшафтного планування?
Мій коментар: У тому і полягає – у ландшафтозалежності, не плутайте з наркозалежністю.
Питання 27: Пані, чому Ви вважаєте наявність консерватизму і динамічності дуальністю?
Мій коментар: Просто авторка чула про такий термін, як дуальність, чому б не використати! Мені здається, тут більше підходить єдність протилежностей, а дуальність, мадам, – з іншої опери.
Розділ 4 «Суспільно-географічна концептуалізація, методологічна і методична база геопланування …» - «запропоновано розробку основних складових методологічної і методичної бази геопланування СМ …» (с. 14).
«Новий підхід до планувального впорядкування географічного середовища спирається на сучасні концепції територіальної організації суспільства, природних каркасів екологічної безпеки територій, систем розселення … . За сучасною методологією, головна мета планування території – підвищення якості життя населення» (с. 14).
Питання 28: Пані, а що таке «планувальне впорядкування», чи існує ще й не-планувальне впорядкування?
Мій коментар: Важко коментувати такі фрагменти, бо за наукоподібною термінологією практично немає нікого серйозного смислу. Але є вже маленький зсув – замість геопростору – географічне середовище. Не можу погодитись з тим, що  «головна мета планування території – підвищення якості життя населення» - це популізм, думаю, слід говорити про ефективність, бо саме ефективність є критерієм у конкурентному змаганні територіальних громад. Взагалі-то відчувається, що дисертантка дуже слабенько уявляє собі те, про що пише.
Питання 29: Пані, а куди Ви поділи географію, чи підходить Ваша методологія до саме географічного розгляду проблеми розвитку територіальних громад, що у Вас виступає в якості географічних одиниць?
Мій коментар: Нічого такого немає – вся географічність розчиняється у територіальній організації суспільства, екологічних каркасах, системах розселення тощо. Тому
Питання 30: Пані, що Ви розглядаєте в якості критеріїв географічності?
Мій коментар: Пані про це навіть не замислювалась, а жаль.
На стор. 15 дається рис. 5 – «Методологічні підходи і цільові настанови геопланування». Гарна картинка. Зверху – «Геопланування – планування території регіонів». Але на сьогодні у планувальній практиці відсутнє розуміння планування як саме географічного, бо це дуже складно. А наведена схема є дуже тривіальною, вона не розкриває суті планування саме з географічних позицій. Головним недоліком бачення авторкою проблеми полягає у тому, що вона сама навряд чи розуміє, що означає географічне бачення планування, яке, насправді, полягає у пошуку гармонійних відносин між гетерогенними агентами діяльності, що діють у межах даного домену географічного середовища. Я би заплющив очі на всі недоліки цієї роботи, якби побачив реальну розробку такого підходу до планування, а те, що я бачу – давно застарілі погляди. Про це свідчить і бачення авторкою схеми геопланування СМ (с. 15):
- систематизація наявного природокористування …;
- складання балансу використання територій …;
- виділення таксономічних одиниць геопланування  …;
Ще гірше виглядають складові типологічного аналізу, а табл. 1 (с. 16) взагалі дивує. Наприклад, у правій колонці ареали і ділянки розділяються на основі масштабу …
Питання 31: Пані, що Ви розумієте під терміном «ареал»?
Мій коментар: Думаю, всім ясно, що термін у даному контексті використаний некоректно. Там є ще питання, але я вже їх ставити не буду.
Читаємо: «Першоосновою диференціації використання і планування території виступають її властивості як інтегрального і унікального ресурсу» (с. 17).
Мій коментар: Пані весь час підтверджує, що не розуміє, що таке територія. Територія – це частина, ділянка земної поверхні, а не ресурс!
Далі ще краще: «Оцінку території СМ … визначає наявність таких характеристик: ресурсного потенціалу місця (місцеположення) території і потенціалу природних (землі) ресурсів, … потенціалу соціально-економічних ресурсів …, потенціалу ємності території для розселення і головних видів економічної діяльності …» (с. 17).
Питання 32: Пані, на яких підставах Ви ставите знак = між місцем і місцеположенням?
Мій коментар: Це ж різні речі!
Питання 33: Пані, чому потенціал природних ресурсів Ви зводите тільки до землі?
Мій коментар: Це просто дивно! А картопля на сусідському городі, а комарі, лікарські трави тощо?
Рис. 6: «Суспільно-географічний підхід бачення території для потреб геопланування» (с. 17).
Питання 34: Пані, я ще можу зрозуміти території для потреб виробничої, рекреаційної і т. п. діяльності, але як можна розглядати територію з точки зору потреб геопланування?
Мій коментар: Розумієте, виявляється, не планування розглядається для потреб життєдіяльності територіальної громади, а територія – для потреб якогось там геопланування, як способу заробляння грошей! Для того, щоб феномен геопланування весь час існував, йому потрібна територія, якою геопланування має живитись!
Відразу кажу, що за аналіз схеми (рис. 6) я братися не буду – це маячня. Все починається з «ГЕОПЛАНУВАННЯ – ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНІВ» і завершується пунктом «ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ», тобто як залізли, так і злізли. Але це муть блакитна!
На стор. 18 маємо матрицю (рис. 7): «Конфліктні ситуації і територіальна сумісність-несумісність відповідних різновидів природокористування».
Питання 35: Пані, що стало матеріалом для створення такої матриці, та ще й з розрахунками відсотків конфліктних ситуацій?
Мій коментар: Думаю, пані все це вигадала. Проблематика конфліктності, що виникає в режимах землекористування, є доволі складною, у цьому напрямі існує багато серйозних розробок, на жодну з яких дисертантка не посилається, що ставить під сумнів цінність цієї частини роботи.
Далі маємо підходи до планування екологічних мереж разом з рис 8 – «Структура регіонального потенціалу екомережі Херсонської області».
Питання 36: Пані, а як можна собі уявити «потенціал екомережі»?
Мій коментар: Пане Олекса, це не для твоєї дурненької голови. Дійсно, екомережа характеризується функцією, яку вона виконує, але аж ніяк не потенціалом. Мені було цікаво познайомитись з підходами до «просторового планування екологічних мереж», оскільки я причетний до розробки концепції «Країна Біосфера», яка існує ось вже вісімнадцять років (те, що дисертантка цього не знає, не страшно). Отже:
. при виділенні елементів екомережі зростає значення навіть точкових об’єктів, які здатні виконувати роль локальних центрів збереження різноманіття;
Питання 37: Пані, чим відрізняються точкові і локальні об’єкти?
Питання 38: Пані, чи можна розглядати коров’ячий кізяк як точковий (чи локальний?) об’єкт і яке значення коров’ячих кізяків у збереженні біорізноманіття Ви можете назвати?
Мій коментар: Це і смішно, і не смішно, бо я не розумію, що таке «точковий об’єкт», бо точка не має розмірів. В той же час місця коров’ячих кізяків відзначаються видовим різноманіттям і підвищеною життєвістю рослин, не кажучи вже про мух і інших комах.
. певні елементи екомережі можуть мати різні функції: полезахисні лісосмуги у випадку розмежування ділянок інтенсивного землеробства виконують роль екокоридорів, у випадку розташування навколо ядер екомережі стають буферними зонами;
Мій коментар: По-перше, йдеться не про роль, а про функції, а ролі виконуються в театрах, по-друге, це всім відомо, по-третє, авторка забула, що лісосмуги ще виконують функцію відхожих місць для механізаторів і транспортних коридорів для терористів і зеків.
. в умовах значного антропогенного навантаження більшість елементів екомережі необхідно інтегрувати з елементами каркасу техногенного навантаження
Питання 39: Пані, а як розуміти «каркас антропогенного навантаження»?
Мій коментар: Виявляється, ЛЕП і транспортні магістралі – це каркас антропогенного навантаження. Я цього не розумію – це якась неземна логіка. Я думав, що це – транспортні мережі.
. формування регіональної екомережі потрібно поєднувати із впровадженням у практику землекористування принципів агроландшафтної організації території. …
Питання 40: Пані, невже це не було відомо до Вас?
Мій коментар: Перепрошую, але цілий ряд моїх дипломників ще кілько років тому розкрутили це питання на значно вищому рівні.
Розділ 5 «Планувальна організація СМ на регіональному рівні». Автор дає дуже цікаві положення: «багатогранність форм, специфічні риси і фатори розвитку СМ зумовлюють її багатофункціональність і різноманіття видів природокористування у її межах» (с. 20).
Мій коментар: Підніміть руку, хто це не знає? Дуже загальні слова. Я вже не буду коментувати так звані «практичні аспекти» планування територій СМ з особливими умовами соціально-економічного розвитку (невже все весь час розвивається, а не просто функціонує?).
Читаємо: «Моделювання геопланової організації території здійснюється як просторова організація регіональної територіальної системи з урахуванням профілю і масштабів розвитку суспільно-просторового комплексу» (с. 21).
Питання 41: Пані, а що таке профіль розвитку, які є профілі?
Мій коментар: Навіщо таке питати, методика побудови профілів проходиться на перших курсах вузів.
Питання 42: Пані як розуміти Ваш «суспільно-просторовий комплекс»? Які інші варіанти комплексів Ви можете назвати?
Мій коментар: Олекса, невже тобі мало «суспільно-просторового»?
Читаємо: «Планувальна організація суспільно-просторових комплексів СМ визначається нами як раціональне просторове поєднання функціонально-територіальних елементів – видів природокористування та їх комбінацій, об’єднаних структурами управління з метою створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, забезпечення збалансованого регіонального розвитку і підвищення якості життя населення» (с. 21).
Нічого собі!
Питання 43: Пані, який критерій раціональності просторового поєднання Ви використовували?
Питання 44: Пані, що таке «функціонально-просторовий елемент» і чи існують інші варіанти елементів?
Питання 45: Пані, як Ваші комбінації об’єднуються структурами управління?
Питання 46: Пані, який варіант життєвого середовища, на Вашу думку, слід вважати повноцінним, які критерії повноцінності Ви використовували?
Мій коментар: Можна було б ще додати питання, але якщо не буде відповідей на ці, можна вважати, що ніякої роботи не було, що це – звичайна демагогія, якою вона і є!.
Далі йдеться про таксономію регіональних рівнів і форм геопланувальної організації СМ (табл. 2 і текст), які я не буду докладно розглядати, бо все це – пусті балачки. Але мене зацікавив останній пункт (с. 22): «особливими складовими гепланувальної організації СМ є геопланувальні мережі, які виділяють при наявності мережевих форм природокористування …».
Питання 47: Пані, а що це за мережеві форми природокористування?
Питання 48: Пані, як слід розуміти Ваші «геопланувальні мережі»?
Мій коментар: Ви уявляєте, яке у пані багате уявлення!
Далі – «нове бачення загальної концептуальної схеми формування геопланувальної структури СМ» (с. 23, рис. 9).
Мій коментар: Нарешті я дочекався – авторка заговорила про сам об’єкт планування – СМ.
Питання 49: Пані, для того, щоб говорити про планування чогось, слід ретельно описати те, стосовно чого запроваджується це планування, а Ваша схема нічого такого не містить, як немає цього і в попередніх розділах, то як Ви можете говорити про планування невідомого чого, та ще й якесь там геопланування?
Мій коментар: Я однозначно скажу, що мої студенти у своїх дипломних роботах такі моделі розробляли! А тут цього немає. Суцільний ГОЛИЙ ВАСЯ.
Перепрошую, ні, ВАСЯ не зовсім ГОЛИЙ, на стор. 25 даються «Статистичні поверхні розвитку значення факторів природокористування в межах Херсонської області»! Ви щось зрозуміли?
Питання 50: Пані, як можна уявити «статистичну поверхню розвитку значення фактору», і невже значення факторів природокористування розвиваються?
Мій коментар: Це – один з класичних прикладів наукоподібного словоблуддя!
Я подивися на ці фактори і не побачив там природокористування. Більше того, серед цих факторів відсутній один з найбільш вагомих факторів – пляшковий показник: кількість випитого самогону на душу одного механізатора.
На стор. 26 маємо рис. 11 – «Комплексні ОТО геопланової організації СМ …». Крім цієї схеми (яка нічого не дає) маємо акценти, пов’язані з запропонованим підходом, які вже не буду коментувати, бо я поставив 50 запитань, а вмію рахувати саме до 50. Тому
Висновки (їх 12, скільки і завдань!)
«У дисертації представлене вирішення важливої наукової проблеми …» (с. 27), з чим я не можу погодитись, бо проблема є, а її вирішення немає.
1. Це – повторення вступної частини автореферату і висновком бути не може.
2. Це не є висновком: автор пише, що «об’єкт і предмет наукової і практичної діяльності, що узагальнено об’єднані в понятті «планування території», за змістом відповідають об’єктна-предметній сутності географії».
Мій коментар: Зненацька у висновках авторка згадала, що треба щось написати стосовно відношення її роботи до географії. Пізно! В роботі немає об’єкту, який відповідав би критеріям географії. Об’єктом виступає «планувальна організація території сільської місцевості», а сільська місцевість може розглядатися з різних позицій, серед яких і географічна. Але така в роботі відсутня. У цьому «висновку» авторка взагалі заявляє, що « … об’єкт і предмет наукової і практичної діяльності, що узагальнено об’єднані в понятті «планування території»…». Це свідчить про те, що дисертантка просто не розуміє, про що йдеться. До речі, у такому варіанті об’єкт і предмет мають відношення не до географії, до якоїсь там планології.
3. Мій коментар: Мені важко уявити, як це «геопланування СМ представляє поліструктурне, системне, багатофункціональне утворення» - перепрошую, це маячня! Планування – це процес розробки плану-перспективи майбутньої організації, устрою того чи іншого утворення.
4. «Специфіка геопланування СМ зумовлена тим, що з одного боку СМ є антиподом урбанізованої та індустріалізованої території, а з іншого -  є обов’язковою складовою і умовою збалансованого еколого-економічного розвитку країн та регіонів. …».
Мій коментар: Я виписав цю частину тексту, щоб показати, яку муть пише авторка. Виявляється, що СМ і урбанізовані та індустріалізовані території є антиподами. На це можна відповісти, що ця «докторська» є антиподом наукової роботи. Дуже багато демагогії!
5. «Сучасна методологія визначає головну мету планування територій як підвищення якості життя населення. …».
Мій коментар: Аналізуючи текст автореферату, я вже вказав, що метою планування не може бути підвищення якості життя, такою є зростання ефективності виробничої діяльності чи життєдіяльності територіальної громади. Індіанці Амазонії живуть у своїх лісах без будь-якого планування, і не вважають, що живуть погано.
6. Мій коментар: Це не висновок, а звичайна словесна завіса - демагогія.
7. Мій коментар: Просто вражає, як можна дозволяти собі видавати такі тривіальні речі, як висновок?! Територія не є ресурсом, ресурсом є те, що можна використати у виробничому режимі.
8. «Формування каркасу екологічної безпеки у схемах геопланування СМ стає наскрізним напрямом геопланування СМ на всіх рівнях. …».
Мій коментар: Хто з серйозних географів сьогодні може сприйняти це як висновок наукової роботи? Ця проблематика давно відома, до її розробки причетний ї науковий консультант дисертантки – проф.. Топчієв О.Г., який писав відповідні статті ще на початку 90-х років минулого століття. Величезна кількість статей є у закордонних виданнях, особливо за напрямком «Landscape Ecology». Отже, робити сьогодні такий «висновок» означає розписуватись у своїй некомпетентності. Стосовно точкових об’єктів я вже писав вище.
9. Мій коментар: Це всім відомі речі!
10.  «Планувальна організація суспільно-просторових комплексів СМ визначена як раціональне просторове поєднання …».
Мій коментар: З яких це пір визначення стали висновками? Я чекаю, коли почнуться висновки, але, здається, марно!
11.  Мій коментар: Це просто констатація зробленого і до висновків відношення не має.
12. Мій коментар: З чим геопланування має поєднуватись чи не поєднуватись, не може бути висновком.
Висновок по автореферату дисертації     
У мене питання до пані Мальчикової Дар’ї Сергіївни та її наукового консультанта проф. Топчієва Олександра Григоровича: Шановні, вам не соромно виставляти цю імітацію наукової роботи на захист?
Робота не містить нічого, що можна було б кваліфікувати, як науковий результат. Більше того, об’єкт дослідження, як він поданий дисертанткою – «планувальна організація територій сільської місцевості» - не є географічним. Дисертантка взагалі не розглянула об’єкт дослідження, все зведене тільки до пустих розмов, про що свідчить і характер «висновків», жоден з яких навіть віддалено не нагадує такі. Повністю відсутній огляд відповідної літератури, як вітчизняної, так і закордонної, хоча планування сільськогосподарських виробництв і, відповідно, земель с/г використання існує дуже давно. Текст автореферату – це просто безсоромне навішування локшини на вуха в розрахунку на те, що, по-перше, ніхто толком не зрозуміє, про що йдеться, по-друге, на авторитет наукового консультанта, який, однак, давно вже не такий, яким він був років двадцять тому. Не може бути й мови про позитивний висновок, робота не є науковим дослідженням, тим більше – докторською дисертацією.

20.02.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар