29 серпня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Карпюк Зої Костянтинівни «Внутрішня функціональна структура екологічної мережі Волинського Полісся (у межах Волинської області)»

Ще один приклад псевдо-дисертації в області конструктивної географії.
Хочу звернутися до пана В.М. Петліна: пане, до яких пір Ви будете виготовляти профанацію і виставляти її як кандидатські дисертації? Пане, Ви псуєте обличчя української географії!

Автор: Карпюк Зоя Костянтинівна
Тема: Внутрішня функціональна структура екологічної мережі Волинського Полісся (у межах Волинської області).
Науковий керівник: Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Офіційні опоненти:
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;
Приходько Микола Миколайович, доцент кафедри екології, Івано-франківський національний технічний університет нафти і газу.
Захист призначений на 11 вересня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук
про автореферат дисертації
Карпюк Зої Костянтинівни
«Внутрішня функціональна структура
екологічної мережі Волинського Полісся
(у межах Волинської області)»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
по спеціальності 11.00.11 –
конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Переді мною постала непроста задача – написати відгук про автореферат дисертації, присвяченої проблемі, якою я займаюсь ось вже 20 років, наслідком чого є концепція держави/країни «Біосфера», про що авторка дисертації, судячи з усього, навіть не здогадується. 
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Автореферат починається з твердження про задачу конструктивної географії, якою є «підтримання екологічної рівноваги регіонів, упорядкування антропогенного навантаження, збереження і відтворення ландшафтного і біологічного різноманіття, тобто оптимальна організація території у результаті раціонального співвідношення перетворених і збережених ландшафтів» (с. 1).
Питання 1: Пані Зоя, з Вашої точки зору, що є областю дослідження географії взагалі?
Мій коментар: Трохи дивно, що дисертантка починає свій текст з визначення поля дослідження конструктивної географії, до того ж у доволі категоричній формі. Конструктивна географія дійсно має право на існування як складова географії в цілому. Існують різні точки зору на питання, чим вона має займатися. Кожен фахівець має право висловитись з цього приводу, але тоді треба навести й інші точки зору, показавши, що твоя краща. Цього немає.
Питання 2: Пані, що Ви розумієте під словом «регіони»?
Питання 3: Пані, як розуміти вислови «оптимальна організація території» (до речі, якої?) та «раціональне співвідношення перетворених і збережених ландшафтів»?
Питання 4: Пані, що Ви розумієте під словом «організація»?
Мій коментар: Абсолютно незрозуміло, про яку територію йдеться, як і те, що таке «організація території». Таке часто трапляється у текстах, але носить явно формальний характер – ніхто не пояснює, що це таке і як цього досягти. Це ж стосується і слова «раціональне», тим більше «співвідношення». Це вимагає розробки теорії, якої на сьогодні немає.
Авторка пише, що «базовим європейським принципом … розбудови екологічних мереж є біогеографічний – з урахуванням реальних даних про поширення біологічних видів та місць їх оселищ» (с. 1).
Питання 5: Пані, 1) так що є сферою дослідження біогеографії, невже поширення різних видів та розташування їх оселищ? 2) Чим, на Вашу думку, відрізняються біогеографія, з одного боку, геобіологія (геоботаніка і геозоологія) з іншого?
Мій коментар: З такими уявленнями про біогеографію як складову географії авторка відразу відправляється у минулі століття. Дисертантка не знайома з сучасними поглядами на особливості області дослідження географії в цілому і біогеографії зокрема. І це зрозуміло з огляду на те, хто є її керівником.
Питання 6: Пані, як Ви уявляєте собі те, що називається охороною довкілля (як і видів чи чогось ще)?
Мій коментар: Пані користується застарілою термінологією, що відповідає уявленням минулих часів, коли головним підходом був антропоцентризм.
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під висловом «формування екологічних мереж»?
Мій коментар: Це питання є принциповим, бо якщо авторка таке пише, це означає, що вона мало що розуміє у питаннях, які розглядає. Ми не можемо формувати екологічні мережі – вони давно сформовані природою, йдеться про таку організацію господарської діяльності, яка дозволяє її зберегти або відтворити, якщо вона вже порушена. Отже, вектор уваги має бути направлений на зміну організації господарської діяльності з урахуванням того, що нам відомо про природну структуру екомережі. Але цього у тексті я не бачу. Я бачу багато висловлювань дуже загального плану, деякі з яких є наївними. Авторка пише про те, що давно всім відомо, але немає нічого, щоб виводило на перший план те, за ради чого вона взялася розробляти цю тему. Наприклад, я читаю про недостатню розробленість теми –
Питання 8: Пані, чи означає це, що після написання Вашої роботи тема стає достатньо розробленою, тобто що Ви додаєте таке, що суттєво покращує ситуацію у цій сфері?
Мій коментар: Я відразу напишу – нічого, бо виділення біокоридорів та біобар’єрів у такий спосіб, як це робиться у нас – це давно вже не фонтан! Ніякої актуальності тут немає, немає і науковості. Ось якби дисертантка дослідила, як біокоридори функціонують безпосередньо – це було б те, що треба, але цього в роботі немає.
Об’єкт дослідження: регіональна екологічна мережа Волинського Полісся … та її структурно-функціональні елементи.
Мій коментар: Я відразу хочу зазначити, що ніяких регіональних, обласних, національних і т. і. екологічних мереж немає. Наші уявлення про екологічні мережі – це моделі, сильно редуковані образи того, що є у природі. Можна говорити тільки про такі зони, де міграційний процес є більш інтенсивним з тих чи інших причин (ці причини слід виявляти). Тому не можна говорити про регіональну мережу – це некоректно, можна говорити тільки про екомережу у межах того чи іншого регіону, а це різні речі. Отже, об’єкт дослідження сформульований некоректно.
Предмет дослідження: геопросторова організація, системо-формувальні зв’язки, перспективи розвитку екологічної мережі
Питання 9: Пані, чим відрізняється геопростір від простору?
Мій коментар: Нажаль, маю зазначити, що дисертантка не знайома з сучасною літературою!
Питання 10: Пані, як можна зводити організацію до виключно просторової, якщо організація – це процес?
Мій коментар: Пані не знайома з сучасною літературою, а живиться тільки допотопними поглядами свого керівника і подібних до нього.
Мета: вивчення структури і функціональної організації екологічної мережі Волинського Полісся, обґрунтування заходів щодо оптимальної територіальної організації.  
Мій коментар: «Вивчення» чогось не може бути науковою метою, такою є пошук закономірностей та пояснення загальних особливостей тієї чи іншої організації (на певних прикладах). Вивчення – нескінченний процес, тобто не існує критеріїв, які б вказували на те, що мета досягнута. Ніякої конкретики. Мета визначена невдало.
Завдання:
. дослідити територіальні складові частини структурних елементів екологічної мережі;
Питання 11: Пані, які складові, крім територіальних, Ви можете назвати і у чому смисл слова «дослідити»?
Мій коментар: Виділення структурних складових (як ми їх собі уявляємо) не є ознакою наукової роботи.
. здійснити комп’ютерну обробку отриманих … даних та побудувати картографічну модель …;
Мій коментар: Це не є задачею наукового дослідження – це тільки проміжний етап.
. провести польові … дослідження …;
Мій коментар: Це не є задачею наукового дослідження – це тільки  його етап.
. проаналізувати співвідношення заповідних, природних та господарських угідь … та можливості розширення і оптимізації природоохоронних територій …;
Питання 12: Пані, Ви хоча б уявляєте собі, що таке аналіз?
Мій коментар: Це – загальні фрази, які не мають відношення до наукового дослідження. І зрозуміло, бо дисертантка не зовсім розуміє, з чим має справу.
. обґрунтувати виділення природних коридорів локального рівня
Мій коментар: Я вже вище написав, у чому полягає проблема дисертантки (і її керівника). Обґрунтування виділень – не задача науковця, це задача практика, який має керуватися науковими розробками.
Методологія і методи. Це важко коментувати без посмішки: «теоретико-прикладні засади та положення концепції біоцентрично-мережевої ландшафтно-територіальної структури». Як багато наукоподібності!
В той же час просто дивує, що серед наведених дисертанткою прізвищ дослідників немає не тільки Б.Б. Родомана, який на теренах СРСР першим розробив концепцію територіальної структури (поляризований ландшафт), у якій були біокоридори, але, що ще більше вражає, жодного прізвища закордонних авторів, хоча їх кількість доволі велика. Тут вже немає, про що говорити.
Наукова новизна:
Мій коментар: Я не бачу, що тут можна коментувати – це не має відношення до науки.
Особистий внесок здобувача. Виглядає доволі дивно.
Висновок по розділу: Складається враження, що дисертантка і її керівник вважають інших спеціалістів до такої міри безграмотними, що їм можна підсунути будь що, а можливо просто стан справ у географії в Україні дозволяє робити таке.
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні засади дослідження …». Дивно, що здобувачка починає дослідження з систематизації концептуальних засад, теоретичних підходів і т. і. – робота ж не є методологічною. Що стосується значимості екологічних мереж, обґрунтовувати це не варто, бо це давно всім відомо, про що, до речі, свідчать наведені авторкою документи (навіщо їх наводити в авторефераті?).
Авторка дає визначення екологічної мережі і того, що за нею стоїть, чого не варто було робити – це всім ясно. Мене зацікавила фраза: «Екомережа формується із певної сукупності об’єктів, що мають відповідні характеристики: межі, площу тощо. До них належать території…» (с. 6).
Питання 13: Пані, невже територія є об’єктом?
Здобувачка пише про «ділянки природних ландшафтів».
Питання 14: Пані, місце, де Ви зараз стоїте, теж є ділянкою ландшафту?
Мій коментар: Дисертантка користується вкрай застарілими поглядами на ландшафт, нав’язаними їй її керівником. Ландшафт – це не матеріальний об’єкт, не є він і просторовим, він не може мати ділянок, бо є цілісністю.
Питання 15: Пані, що Ви розумієте під територіально цілісною системою?
Мій коментар: Це – маячня!
Авторка пише про ключові природні території, вказуючи на те, що це - екологічні ядра і «резервати існування ендемічних, реліктових, рідкісних та зникаючих видів…» (с. 6).
Питання 16: Пані, по-перше, що таке «резерват», по-друге, на яких підставах Ви називаєте це резерватами (особливо у випадку ендеміків), якщо йдеться про ареали?
Подальший текст дещо дивує: пів сторінки відведено на загальновідомі речі. Але –
Питання 17: Пані, якщо Ви так «глибоко» занурились у цю проблему, чому Ви пропустили повз уваги надзвичайно важливий ефект біобар’єрів і концепцію острівної рівноваги?
Мій коментар: Бо науковий керівник – пан Петлін – нічого у цих питаннях не тямить!
Тепер стосовно розуміння ландшафту –
Питання 18: Пані, які точки зору на ландшафт Вам відомі і чи відомі Вам  закордонні автори, які висловлювались з цього приводу?
Мій коментар: Проблема відома – повне ігнорування точок зору на ландшафт, що не збігаються з «офіційною». Але наука не може базуватися на офіційних точках зору, бо науковий пошук – це постійний рух.
Пані пише, що елементи екомережі «не вкривають повністю всю територію ландшафту…» (с. 6).
Питання 19: Пані, а що таке «територія ландшафту»?
Мій коментар: Це – прояв некомпетентності! Ландшафт не характеризується територією.
Розділ «Природний фон функціонування мережі …». У мене відразу виникло питання –
Питання 20: Пані, а що є, образно кажучи, рушійною силою дії екомережі?
Мій коментар: Це питання – одне з найважливіших, бо якщо авторка не знає відповіді, то вона не може зробити вірні висновки.
Пані пише про рельєф, розчленований широкими річковими долинами … (с. 6). Отже –
Питання 21: Пані, так розчленованим є що, рельєф, чи поверхня? А може ландшафт (як Ви його «розумієте»)?
Питання 22: Пані, а що таке «ландшафтний регіон»?
Мій коментар: Я вже боюсь ставити питання.
Дані про кількість видів риб, жаб і т. п. мені дуже подобаються, тільки …
Питання 23: Пані, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого, але школярам цікаво. І це вже не смішно, бо у такий спосіб дисертантка тихо покинула поле географії і перейшла до біології, вірніше – до геобіології, в рамках якої можна говорити і про черепаху болотяну, і про чупакабру та інших диковинних створінь.
А далі вже йде чи то географія, чи то «ландшафтознавство» …: «У територіальному розподілі ландшафтних місцевостей спостерігається …» (с. 7).
Питання 24: Пані, а що таке «ландшафтна місцевість»?
Мій коментар: «Местность – 1. Пространство, участок на земной поверхности; 2. Край, окрýга. В нашей местности. Сельская местность» (Ожегов, Словарь русcкого языка, 1952). Отже, що таке сільська містина чи заплавна місцевість, зрозуміло, а що таке ландшафтна місцевість – ні.
Розділ «Внутрішня функціональна структура …». Розділ залишає трохи дивне враження: все зведено до звичайного перерахування так званих ядер та їх дуже простої характеристики (на рівні студентських розробок перших курсів). Авторка пише, що «у процесі дослідження … використовували методи візуального спостереження за тваринами і їх облікування …» (с. 11). На стор. 9 бачимо схему екологічної мережі …
Мій коментар: Такі схеми були актуальними років 15 - 20 тому. Мої дипломники робили їх у другій половині 90-х – на початку 2000-х років. Більше того, давалися і більш серйозні обґрунтування їх розташування. Я погоджуюсь, що вони мають бути у роботі, але чим, у такому разі, ця кандидатська дисертація відрізняється від дипломних робіт студентів 12 – 17-річної давнини? Це виглядає неприпустимо слабо!
Розділ «Заходи щодо оптимізації …». Йдеться про «пошук оптимального співвідношення природних та господарських угідь» (с. 12).
Питання 25: Пані, якими принципами оптимальності співвідношення угідь Ви користувалися і на чому вони ґрунтуються?
Мій коментар: Проблема у тому, що єдиного підходу до визначення оптимального співвідношення угідь не існує, багато що залежить від способу господарювання, особливостей зміни природних умов тощо. Дисертантка виходить з того, що її структура – це щось незмінне, але це не так. Питання у тому, що функціональна організація, про яку йдеться, в принципі не може бути сталою і даною раз і назавжди. Дисертантка не розуміє, що ті ядра екологічної мережі, про які вона пише – це живі квазіорганізми, складні динамічні утворення, які, щоб бути достатньо сталими, мають характеризуватися структурно-функціональною повнотою, насиченістю. Без визначення цієї структурно-функціональної повноти говорити про якісь ядра не можна. Наведені дані про площу угідь різного типу тут нічого не дають. І балачки про нераціональне землекористування тут не допомагають. Науковість розробки саме і полягала у тому, щоб показати, у якій мірі складові такого екологічного каркасу (як його називають) є насиченими у структурно-функціональному плані. Тому я і ставив запитання стосовно концепції острівної рівноваги, про яку дисертантка, як я бачу, нічого не знає. Все це ставить хрест на позитивній оцінці науковості роботи. Використання елементів теорії графів начебто додає позитиву в плані науковості, але це тільки зовнішній ефект. Дисертантка пише: «Оцінити ефективність її функціонування (йдеться про екомережу – О.К.) дає можливість просторова картина взаємного розміщення складових елементів регіональної екомережі, що можна проаналізувати за допомогою методу топологічного аналізу…» (с. 13).
Питання 26: Пані, яким чином граф відбиває ефективність?
Мій коментар: Граф дає уявлення про зв’язність, але не про ефективність. Більше того, будь-яка мережева структура, яка є у природі, може бути подана як граф, але таке подання всього тільки посилює враження про мереже вість. Графи цінні тоді, коли зв’язки не носять виражений просторовий характер, наприклад, у випадку харчових ланцюгів екосистем.          
На стор. 15 знову бачимо схему екологічної мережі з додатковими позначками. Складається враження, що чимось треба було заповнити автореферат.
Висновки.
1. Це не висновок, це – констатація факту.
2. У висновку 2 написано те, що відомо всім.
3. Ніяких нових даних у висновку 3 немає. Так звана транскордонність не має жодного стосунку до функціонування екомереж.
4. Це не висновок, а звичайна констатація.
5. Це не висновок, а звичайна констатація
6. Для виділення екологічних ядер екомережі комп’ютерна обробка не потрібна, бо є тільки формою збереження і наглядного представлення даних. Ні про який науковий висновок тут не йдеться.
Висновок по автореферату
Огляд автореферату дисертації Карпюк Зої Костянтинівни дозволяє зробити висновок про відсутність слідів наукової роботи як таких. Рівень представлених матеріалів не піднімається вище бакалаврської роботи. Що стосується уявлень дисертантки з питань біогеографічного плану, вони нижчі за ті, що мали мої студенти після прослуховування моїх лекцій з курсу «Біогеографія». Я не знайшов жодної закономірності, яку можна було оцінити як наслідок проведеного авторкою дослідження. Дисертантка продемонструвала повне нерозуміння того, які дійсно проблемні питання існують стосовно функціонування екомереж. Це веде до негативного результату: дисертація не містить наукових результатів і не є кандидатською дисертацією в принципі.

Доктор географічних наук                                         Ковальов О.П.

29.08.2014 року

Немає коментарів:

Дописати коментар