27 серпня 2014 р.

ЯКЩО ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ МИ БУДЕМО ДУРИТИ САМИХ СЕБЕ, МИ НІКОЛИ НЕ ПІДНІМЕМОСЬ! ЯК НЕ СОРОМНО ПОДАВАТИ І СТАВИТИ НА ЗАХИСТ ПСЕВДО-ДИСЕРТАЦІЇ

На жаль, маємо черговий приклад псевдо дисертації в області соціально-економічної начебто-географії.
Автор: Алісова Олексадра Іванівна
Тема: Суспільно-географічна оцінка конкурентоспроможності україно-польського та польсько-німецького транскордонних регіонів
Науковий керівник: Коцан Наталія Несторівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і міжнародних відносин Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки
Офіційні опоненти:
Ровенчак Іван Ілліч, доктор географічних наук, професор кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Кулєшова Ганна Олександрівна, доцент кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.С. Каразіна.
Захист призначений на 11 вересня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Хочу наголосити на тому, що подібні «дисертації», як і участь у їх протягуванні через «захист», залишають плями на іміджі дисертантів, їх наукових керівників, опонентів, які дали згоду опонувати, членів спеціалізованих рад та тих вузів, у яких вони знаходяться. Так знищується географія в Україні.


Відгук
про автореферат дисертації
Алісової Олександри Іванівни
«Суспільно-географічна оцінка конкурентоспроможності
україно-польського та польсько-німецького
транскордонних регіонів»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія
        
Маючи безпосереднє відношення до становлення і розвитку концепції регіонів, у тому числі прикордонних, я вирішив дати відгук про дану розробку.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Авторка вказує, що транскордонне співробітництво вивчається рядом наук – економікою, політологією, історією та іншими. Але нічого не сказано, яке відношення до цієї проблеми має географія. Це дивно!
Питання 1: Пані Олександра, так з якого боку Ви вивчали зазначену проблематику з точки зору географії?
Мій коментар: Пані може відповісти, що «Важливе значення … має вивчення особливостей та проблем територіальної організації прикордонних територій, порівняння їх конкурентоспроможності, аналіз географічних та соціально-економічних детермінант… що є сферою вивчення суспільної географії» (с. 1). Тоді
Питання 2: Пані, що таке організація взагалі і «територіальна організація» (у вашій дисертації), у чому вона проявляється?
Мій коментар: Думаю, для пані це – загальні слова, які мало що значать. Я ще розумію територіальну диференціацію як прояв організації, але територіальна організація – це маячня.
Питання 3: Пані, чи можете Ви навести приклади географічних детермінант?
Мій коментар: Я дійсно не розумію, про що йдеться.
Питання 4: Пані, про конкурентоспроможність у якій сфері Ви пишете?
Мій коментар: можна говорити про конкуренцію у будь-якій сфері, наприклад, у відтворюванні і зростанні популяції мишей.
Питання 5: Пані, з яких це пір соціально-економічні детермінанти (як Ви це називаєте) стали сферою вивчення суспільної географії? Ваша суспільна географія – це якась інша географія, сфера дослідження якої суттєво відрізняється від географії взагалі?
Мій коментар: З цього все починається – з демонстрації нерозуміння дисертантом суті географії. У такому вигляді «Актуальність теми» стає невиразною, а відношення роботи до географії – сумнівним.
Об’єкт дослідження: українсько-польський та польсько-німецький транскордонні регіони.
Мій коментар: Ні, об’єктом дослідження має бути транскордонний регіон взагалі, на прикладі вказаних в роботі.
Предмет дослідження: регіональні особливості та сучасний рівень ефективності територіальної організації та конкурентоспроможності україно-польського та польсько-німецького ТКР.
Мій коментар: Перепрошую, у так визначеному предметі немає проблеми дослідження. Тут йдеться про звичайний опис особливостей та оцінку ефективності і конкурентоспроможності.
Мета дослідження: … полягає в поглибленні теоретико-методологічних основ суспільно-географічного дослідження транскордонного регіону (ТКР), виявленні регіональних особливостей та сучасного рівня ефективності територіальної організації та конкурентоспроможності … і розробці стратегії подальшого їх розвитку та удосконалення на перспективу.
Мій коментар: Тут маємо, що маємо! У кандидатській дисертації авторка збирається поглиблювати теоретико-методологічні основи шляхом … виявлення особливостей та сучасного рівня ефективності… та ще й розробки стратегії подальшого розвитку… Таке враження, що дисертантка не розуміла, що мала робити при розробці кандидатської дисертації. Ні виявлення регіональних особливостей та ефективності … організації, ні розробка стратегій подальшого розвитку не є питаннями наукового плану! Людина не розуміє, що таке наукове дослідження
Завдання:
. обґрунтувати теоретико-методологічну концепцію
Мій коментар: Обґрунтування концепції не може бути завданням наукового дослідження – це етап.
. здійснити комплексну оцінку головних детермінант конкурентоспроможності 
Питання 6: Пані, Ви пишете про конкурентоспроможність, і нічого не пишете про регіон як об’єкт дослідження, так що Ви досліджуєте?
. розробити методику дослідження територіальної організації
Мій коментар: Перепрошую, для проведення дослідження має вже існувати методика, а якщо її немає, то її слід спочатку пропустити через обговорення, після чого вже застосовувати  … Тоді чому присвячена дисертація?
. виявити головні детермінанти
. розкрити особливості сучасної територіальної організації та рівні конкурентоспроможності
. виявити конкурентні переваги, напрями та фактори розвитку
. обґрунтувати авторську пропозицію створення транскордонного історико-краєзнавчого маршруту
Мій коментар: Ця «задача» взагалі ніякого відношення до дослідження не має.
Наукова новизна:
Я не можу коментувати те, чого немає. «Здійснено періодизацію…, виділено елементи, запропоновано …, створено серію авторських карт…» - це не наукова новизна, це – перелік зробленого.

Оглянувши цю першу частину, я хочу задати пані Олександрі таке питання –
Питання 7: Пані, що таке регіон взагалі?
Мій коментар: Я роблю це тому, що не побачив регіону як такого. Тим більше, що у роботі йдеться про три, до того ж транскордонні регіони!

Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні основи…». Бачу визначення «Під транскордонним регіоном розуміємо певну територію двох або кількох держав, яка характеризується наявністю схожих умов … подібних проблем різноманітного характеру … , що вирішуються за допомогою транскордонного співробітництва».
Мій коментар: Цілком прийнятне визначення … для студента 1-2 курсів вузів, які ще не знайомі з сучасними поглядами на регіон – надскладне гетерогенне утворення, що при певних обставинах може перебувати у режимі самоорганізації. Словосполучення «територіальна організація» не має сенсу, бо організація в принципі не може бути територіальною – це абстракція.
Читаємо далі: «Транскордонний регіон розглядаємо як територіально-організовану систему, здатну забезпечити конкурентоспроможність прикордонних територій» (с. 4).
Питання 8: Пані, про яку конкурентоспроможність «регіону», що розділяється кордоном, йдеться?
Мій коментар: Пані використовує терміни доволі довільно. Територія – це не утворення, що конкурує, так звані «прикордонні території» містять багато природних утворень, вони теж мають приймати участь у конкуренції?
Авторка вважає, що конкурентоспроможність ТКР визначається наступними детермінантами: параметри факторів виробництва …; конюктурні умови …; стратегії та програми економічного розвитку …; транскордонні умови … 
Питання 9: Пані, а де тут географія?
Мій коментар: Ніякої географії тут немає!
На стор. 5 читаємо: «Визначальними критеріями … дослідження стали комплектність, синтетичність і територіальність».
Питання 10: Пані, що таке комплектність, які її критерії?
Питання 11: Пані, що Ви розумієте під синтетичністю, які її критерії?
Питання 12: Ваша «територіальність» означає просто наявність території?
Мій коментар: Дисертантка використовує показники, які не можна перевірити, причому далі ці показники ніяк не працюють, тобто це просто слова. На стор. 6 дається «Схема … функціонування .. транскордонного регіону», а ми бачимо щось, подібне до етапів дослідження. Отже, у першому розділі я не побачив нічого, щоб давало чітке уявлення про «регіон», який є об’єктом дослідження. Авторка сама робить висновок: «… дала можливість комплексно та ґрунтовно дослідити процес виникнення та розвитку ТКРПровівши дослідження в чотири етапи нам вдалося досягти поставленої мети …» (с. 6). Так не можна робити, на кого це розраховано!
Розділ «Умови та фактори конкурентоспроможності …». Відразу -
Питання 13: Пані, чи можете Ви навести приклади регіонів, для яких паливно-енергетичний ресурс не є визначальним?
Питання 14: Пані, на яких підставах Ви віднесли ліси до ресурсів?
Мій коментар: Думаю, таких прикладів авторка не знайде. А віднесення лісів до ресурсів є явним проявом антропоцентризму і явно негеографічності підходу. Це стосується і так званого «трудового ресурсу»: люди зведені до такого собі інтегрального показника. Все, що написано далі, ніякого відношення до географії не має. Практично вся стор. 7 – 8 – це текст, що тягне на курсову роботу. Я так і не побачив у цьому розділі елементів наукового дослідження.
Розділ «Оцінка рівня конкурентоспроможності …». Розділ чомусь починається з етапів трансформації типів ТКР. Авторка пише у стверджувальному стилі про те, що нею зроблено, але немає слідів того, що зроблено. У розділі «Оцінка» знаходимо районування – і все це не має відношення до географії. Схема на стор. 9 виглядає дуже простою – це рівень студентської роботи. На стор. 10 – знову знаходимо етапи трансформації типів у вигляді таблиці – а де ж оцінка?
На стор. 11 – «розрахунок» конкурентоспроможності на основі «математичного аналізу» з використанням наступних показників: «фінансування з фондів ЄС, валовий продукт, обсяг реалізованої продукції …»
Питання 14: Пані, що тут має відношення до географії?
Мій коментар: Нічого!
Прочитавши, як використовувалась математика, хочу поставити питання –
Питання 15: Пані, у чому суть «математичного аналізу»?
На стор 12 наведений рис. 4 – Алгоритм механізму реалізації конкурентних переваг… Виникає питання: невже все так просто? Авторка зовсім не розуміє, що регіон – це надскладне утворення. Ще більш дивним виглядає текст на стор. 13 – «Стратегії розвитку …». Перепрошую, над стратегіями розвитку працюють крупні НДІ, спеціалісти з серйозною фаховою підготовкою, навіщо перетворювати складну проблему на демагогію!
Висновки
Висновки займають дуже багато місця, бо такими не є. Не можна оцінювати просто слова.

Висновок по автореферату.
Дуже неприємне враження. По-перше, дисертантка продемонструвала повне нерозуміння того, що таке регіон. Вона, наприклад, заявляє, що як з боку України, так і з боку Польщі прикордонні території характеризується недостатнім розвитком інфраструктури…, а важливим ресурсом є ліси… То, може і про регіон не варто говорити. Авторка взагалі не визначає регіон як такий. В авторефераті відсутні сліди достатньо повного ознайомлення дисертанткою з літературою по проблематиці, пов’язаній з регіонами. І це дивно, бо проблема виникнення, становлення і функціонування регіонів давно обговорюється як в Україні, так і за кордоном. В тому числі це стосується і транскордонних регіонів, наприклад, Харківського (Слобожанського), цілий ряд статей по якому було опубліковано мною. Хочу зазначити, що регіон – це надскладний квазіорганізм, так званий багато-швидкісний гетерогенний континуум, тобто потік, у якому сплітаються природні режими і територіальна спільнота з усіма її формами життєдіяльності. Регіон – це не територія з адміністративними кордонами, він не має чітко визначених кордонів. Але в роботі відсутній критичний аналіз поглядів на регіон. Жодний висновок не виглядає як науковий. Це змушує мене дати негативний висновок про дисертацію, яка, з моєї точки зору, просто не є науковим дослідженням.

27.08.2014 року
Доктор географічних наук                               О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар