9 жовтня 2013 р.

Авіатранспортно-географічний процес - окозамилювально-географічний процес – профанаційно-географічний процес: рух у нікуди!

Про дисертацію Борисюк О.А. «Регіональні авіатранспортні системи України»

Я у черговий раз був вражений, побачивши у ЦНБ Каразінського університету новий автореферат дисертації, поданої на здобуття наукового ступеню кандидата географічних наук. Ця дисертація написана Борисюк Оксаною Анатоліївною. Захист, згідно з авторефератом, вже відбувся 27 травня 2013 року, але автореферат у ЦНБ з’явився, не повірите, на початку жовтня, тобто через чотири місяці після захисту у спеціалізованій раді Д 26.001.07 (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Не зважаючи на це, я вирішив подивитися цей автореферат і висловитись з приводу тієї «географії», яка у ньому міститься.

Відгук
про автореферат дисертації Борисюк Оксани Анатоліївни
«Регіональні авіатранспортні системи України»,
поданої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.002 – економічна та соціальна географія
        
Актуальність теми. Автор вказує на те, що «територіальний аспект розвитку не лише авіатранспорту, а й національної транспортної системи України взагалі досліджений недостатньо» (стор. 1).
Питання 1: Шановна пані Борисюк, а яке це має відношення до географії?
Питання 2: Пані Борисюк, дослідженням чого, з Вашої точки зору, займається географія?
Мій коментар. Авторка, судячи з усього, виходить з того, що географія має досліджувати територіальний аспект будь-чого – авіатранспорту, виробництва консервних банок, коклюшу, плачу малят, хабарів, що беруть чиновники тощо. Але це не має відношення до географії. Пані Борисюк, як і її науковий керівник – доктор географічних наук Дудник І.М. просто не в курсі питання стосовно області дослідження географії. Географія не займається дослідженням розповсюдження різноманітних явищ на земній поверхні (тобто просторовим аспектом), цим мають займатися спеціалісти відповідних галузей. Географія вивчає організацію географічного середовища, у якому всі ці окремі явища з’єднані у цілісність. І мені незрозуміло, з чого витікає, що територіальний аспект розвитку транспортної системи України досліджений недостатньо?

Розділ «Мета і завдання дослідження». Мета: «суспільно-географічне обґрунтування теоретико-методологічних засад територіального розвитку регіональних авіатранспортних систем (РАТС)».
Питання 3 (до всіх): Ви щось зрозуміли?
Питання 4: Як можна суспільно-географічно щось обґрунтувати…?
Мій коментар: Існує багато наукових напрямків, кожен з яких має свою область дослідження. Отже, коли, наприклад, хімік пише дисертацію, у нього немає жодної підстави писати: хімічне обґрунтування … засад … розвитку реакції; коли біолог пише дисертацію, він навіть не замислюється над такою метою, як біологічне обґрунтування, наприклад, процесу трофіки у комах … тощо. Написавши таке, пані Борисюк розписалася у своїй загальнонауковій некомпетентності.
Але це не все. Мета будь-якої дисертаційної роботи має бути пов’язана з дослідженням конкретного явища, що формулюється у розділі «Об’єкт дослідження». Ні про які обґрунтування тут не йдеться. Але для того, щоб ні у кого не було сумніву стосовно приналежності цього об’єкту дослідження до географії, слід у початковій частині роботи показати (обґрунтувати), що він дійсно має відношення до географії. Цього у роботі немає.
Задачі дослідження.
- Розширити і поглибити теоретичне обґрунтування суспільно-географічних аспектів функціонування авіатранспортних систем, зокрема, визначити суть наукової категорії «РАТС»;
Питання 5: Пані Борисюк, як розуміти вислів «теоретичне обґрунтування»?
Мій коментар: Думаю, йдеться про звичайне наукоподібне словоблуддя. Є теоретичний рівень відображення, але не обґрунтування. Але якщо пані хотіла обґрунтувати приналежність авіатранспортних систем до розряду географічних, то так треба було і ставити задачу: обґрунтувати географічний характер авіатранспортних систем.
Питання 6: Пані Борисюк, Ви вводите якусь категорію (наприклад, «РАТС») і починаєте визначати її суть?
Мій коментар: Перепрошую, вводять тоді, коли суть вже визначена, отже така задача просто не може існувати. Я вже не кажу про саму цю «категорію».
- Обґрунтувати систему методів та створити методику суспільно-географічного аналізу і прогнозування РАТС;
Мій коментар: Методи дослідження підбираються під особливості об’єкту і задачі дослідження, отже це не є задачею самого дослідження, направленого на виявлення особливостей об’єкту дослідження. Підбір методів здійснюється поза задачами дослідження.
Методи аналізу і прогнозування не можуть бути суспільно-географічними чи якимись іншими, вони універсальні.
- Виявити фактори формування та розвитку РАТС, а також здійснити їх суспільно-географічну оцінку;
Питання 7: Невже вони ще не виявлені?
- Обґрунтувати мережу регіональних авіатранспортних систем України;
Питання 8: А як можна обґрунтувати мережу?
Мій коментар: Я розумію, коли йдеться, наприклад, про обґрунтування оптимальності мережі, але я абсолютно не розумію, як можна обґрунтувати мережу! Задача, яка нікуди не веде!
- Дослідити територіальну структуру і рівні розвитку РАТС України, виявити процеси та елементи їх територіальної організації;
Питання 9: А що, тут є щось недосліджене?
Питання 10: А яке відношення це має до географії?
Питання 11: Що означає «процеси та елементи … територіальної організації»?
- Виявити та оцінити умови перспективного розвитку, здійснити прогноз, обґрунтувати напрямки оптимізації мережі та вдосконалення структури РАТС;
Питання 12: Пані, чим відрізняється перспективний розвиток від неперспективного?

Об’єкт дослідження – авіатранспортна система України.
Питання 13: яким боком ця система пов’язана з географією?
Мій коментар: Звісно, ніяким. Такими питаннями мають займатися спеціалісти-транспортники, а не географи. Географія не займається розглядом окремих галузей господарської діяльності!
Це стосується і предмету дослідження.
В цілому: об’єкт, предмет, мета і задачі у роботі визначені некоректно, бо не мають відношення до географії.
Методи дослідження. Я не розумію, як методологічною базою дослідження можуть слугувати праці вчених. Стосовно використання декларованих підходів – загальної теорії систем, вчення про геосистеми та суспільно-географічні системи висновок зробимо нижче. Думаю, достатньо було написати про системний підхід.
Наукова новизна результатів.
- Обґрунтовані та запропоновані до вжитку терміни «національна авіатранспортна система», «регіональна авіатранспортна система» та «авіатранспортно-географічний процес»;
Питання 14: Пані Борисюк, у чому різниця між терміном і поняттям?
Мій коментар: Авторка не розуміє різницю між терміном і поняттям. Думаю, що ці терміни не є новими, а термін «авіатранспортно-географічний процес» свідчить про географічну безграмотність дисертантки.
- Сформовані теоретичні засади територіальної організації авіатранспортних систем (процеси системо-утворення, територіальна структура та її елементи, функціональна ієрархія, закономірності територіального поширення);
Мій коментар: Якщо це у роботі зроблено, авторці мають подякувати транспортники, але до географії це відношення не має. І я дуже сумніваюсь, що ці спеціалісти знайдуть у цій роботі щось незнайоме їм.
- Виявлені та дістали суспільно-географічну інтерпретацію типові форми та елементи територіальної організації авіатранспортних систем (регіональна авіатранспортна система, авіатранспортний вузол, центр авіа послуг);
Питання 15: Пані, чи не варто було спочатку дати просто географічну інтерпретацію, а потім вже – суспільно-географічну? У чому ж вона полягає?
Мій коментар: Все це виглядає дуже штучним. Цікаво, що «регіональна авіатранспортна система» у першому пункті подається як новий термін, а тут вже пишеться про типовість цих утворень.
- На основі суспільно-географічного аналізу, синтезу та прогнозу обґрунтована мережа регіональних авіатранспортних систем України, елементи їх територіальної організації та рівні розвитку;
Питання 16: у чому сенс суто суспільно-географічного аналізу, синтезу та прогнозу, чим вони відрізняються?
Я вже не буду коментувати те, що «удосконалено» та «отримало подальший розвиток». Подивимось, як у роботі вирішені завдання та проявляється наукова новизна.
Основний зміст роботи.
Розділ перший: «Теоретико-методологічні основи…».
Питання 16: Пані, у чому сенс висловів «транспортно-територіальна система» та «компонентно-територіальна підсистема»?
Питання 17: Пані, що таке «територія»?
Мій коментар: З самого початку авторка демонструє свою необізнаність у сфері географії. Так, географія концентрує свої дослідження на територіях, але при цьому враховується все, що там є, і це все береться не само по собі, а у взаємозв’язку. Якщо щось виокремлюється, воно вже не може розглядатись як таке, що має відношення до географії. Крім того я бачу ускладнення термінів, що робилося за для збільшення ефекту науковості, але мета не досягається, бо у таких термінах немає ніякої потреби. Будь-яка транспортна система є територіальною. Абсолютно незрозуміло, що нового міститься у цьому розділі, бо все це є давно відомим. Наведена схема (рис. 1) є доволі традиційною. Дивує, що функціонально-управлінський аспект не розглядається як складова функціонально-компонентного аспекту. Уявлення авторки про рівні – макро-, мезо та локальні – є абсолютно традиційними, а рис. 2 взагалі має шкільний рівень.
Авторка вводить поняття про авіатранспортно-географічний процес як «транспортно-географічні відношення, які здійснюються безпосередньо авіаційним транспортом … або за опосередкованої його участі …». Це поняття стає у роботі чи не головним.
Питання 18: Пані, що таке процес?
Мій коментар: Перш, ніж вводити нове поняття, слід розібратися у базових поняттях, якими, у даному контексті, є поняття процесу та геопроцесу. Я цього не бачу, а те, як у роботі визначається введене поняття, свідчить про абсолютне нерозуміння дисертанткою цих базових понять. Процес – це не відношення. Процес є наслідком відношень, бо це рух через різність! І поняття про геопроцес вводилося мною саме як рух через різність рівнів організації геосередовища. Це стосується і терміну «суспільно-географічний процес», бо якщо такий і виділяти, то він є різновидом геопроцесу. Авторка демонструє незнання сучасних розробок у сфері геопроцесу.
Авторка пише, що здійснила аналіз факторів функціонування РАТС, але невже вони не були відомі раніше? Просто дивують положення, що стосуються територіальної залежності РАТС:
1) авіатранспортні центри вищого рівня наявні тільки у великих містах …;
2) ієрархія авіатранспортних центрів знаходиться під безпосереднім впливом процесів розселення людей та багато в чому відображає ієрархію центрів міського розселення;
3) існує стабільна ієрархія регіональних авіатранспортних центрів;
4) концентрація аеропортів збільшується від периферії до центру системи;
Мій коментар:  Думаю, що про такі залежності знають навіть уважні школярі: нічого нового у цих положеннях немає.
Авторка пише про створення власної методики дослідження РАТС, що ґрунтується на авторському формулюванні принципів системно-географічного підходу і складається з шести етапів: теоретико-методологічного, оцінкового, аналітичного, синтетичного, прогнозного, конструктивно-прикладного. Але всі ці аспекти всім відомі. Інша справа – як вони представлені у роботі?

Розділ другий: «Структура і територіальна організація …».
Мій коментар:Авторка пише про здійснену оцінку факторів розвитку авіатранспортної системи України, але невже такої оцінки спеціалістів не існує? Дуже сумніваюсь. Це стосується і обґрунтування мережі регіональних авіаліній, як і диференціації рівнів їх розвитку. Складається враження, що взяли розробки транспортників, формально причепили до них термін «суспільно-географічний» і зробили вигляд, що географічне дослідження проведене. Наприклад, авторка пише: «Встановлено зокрема, що найбільш сприятливий вплив на розвиток авіатранспортної системи України має транзитний потенціал (один з найвищих транзитних рейтингів у Європі), конфігурація території … , традиції авіабудівної промисловості, макроекономічні т геополітичні чинники» (с. 7). Перепрошую, але це все є давно відомим, то ж навіщо писати «встановлено»? А стосовно стримуючого впливу слід зазначити, що причиною є не низька авіатранспортна рухливість населення (вигадали ж таке!), а низький рівень заробітної плати, що визначається поганим економічним станом країни в цілому. Подальший матеріал розділу – це звичайний статистичний матеріал, якого у авторефераті не повинно бути. Автореферат має містити обґрунтування головних результатів дослідження! А цю статистику і так всі добре собі уявляють.
Розглянемо правила, якими мають керуватися для обґрунтування регіональних мереж. Їх чотири:
1. Реальні межі конкретної регіональної авіатранспортної системи мають бути адекватними зонам впливу  (радіусу зони обслуговування) відповідного міжрегіонального авіатранспортного центру.
Питання 19: Пані, а що, про це раніше не знали?         
Мій коментар: Думаю, авторка мала думати не про адекватність зонам впливу, а про адекватність її дисертації критеріям географії.
2. Такі межі мають узгоджуватись з мережею таксонів адміністративно-територіального устрою України.
Питання 20: Пані, а що, про це до Вашого дослідження не знали?
Мій коментар: Думаю, тут питання не у адміністративно-територіальному устрої, а у самонастроюванні авіа-мережі як функціональної системи, а те, що іменується адміністративно-територіальним устроєм, є тим фактором, який накладається на функціонування мережі.
3. Межі мають відображати функціональну значимість центрів міжрегіональних систем розселення.
Мій коментар: Але будь-яка транспортна мережа реагує на це.
4. Такі межі мають узгоджуватись з мережею суспільно-географічних районів.
Питання 21: Пані, а які це райони? Йдеться про штучно утворені адміністративні одиниці, чи про ті реальні регіони, які поки що не мають можливості проявитися остаточно як форми самоорганізації?
Далі я бачу таке, що дозволяє відразу заявити про повну некомпетентність дисертантки як географа. Вона пише: «Кожна з цих РАТС описана в порівняльно-географічному сенсі за такими узагальненими параметрами як площа території, чисельність населення, кількість аеропортів, середній радіус реалізації авіа послуг, обсяги пасажироперевезень, авіатранспортна рухливість населення, структура та ієрархія авіатранспортних центрів» (с. 9).
Питання 22: Пані, які параметри використовуються для опису геосистем?  
Мій коментар: Я поставив це питання, бо дисертантка у вступній частині написала, що методологічною основою роботи є системний, зокрема, геосистемний підхід. Але те, що вона навела, ніякого відношення не має до географії, не кажучи вже про системний варіант відображення.
Наступний фрагмент стосується такої операції суспільно-географічного аналізу, як визначення рівнів розвитку регіональних авіатранспортних систем. Мене зацікавило, що дисертантка розглядає як таке, що має відношення до так званого «суспільно-географічного аналізу». Але єдине, що я побачив в авторефераті, це середній радіус зони обслуговування, який, за твердженням авторки, має «важливий географічний зміст» (с. 9).
Мій коментар: Дисертантка у своїх уявленнях дуже далека від розуміння того, чим займається географія.
Авторка пише про функціональну сутність РАТС, яка зводиться до перевезення пасажирів (с. 9).
Мій коментар: Так, це стосується авіатранспорту, але яке відношення це має до географії? Ніякого!

Розділ третій: «Географічний прогноз розвитку …».
Питання 23: Пані, а які варіанти, крім географічного прогнозу, Ви знаєте? Чи існують біологічний, хімічний, психологічний, філософський прогнози?
Мій коментар: У черговий раз я бачу демонстрацію некомпетентності на загальнонауковому рівні. Є методи прогнозування, які є універсальними, але не можна говорити про якійсь особливий «географічний прогноз». Нижче авторка наводить варіанти підходів до прогнозування – генетичний (чомусь - пошуковий) та нормативний. Але як це стосується географії?
Нижче авторка посилається на «загальні принципи оптимізації суспільно-географічних систем», не вказуючи, що це за принципи (с. 12).
Мій коментар: У дисертації абсолютно нічого не нагадує не тільки про суспільно-географічні системи, але й просто про геосистеми, тобто географія тут притягнута чисто формально.

Висновки. Їх дев’ять (виписувати я їх не буду, а тільки прокоментую).
1. Мій коментар: Ніякого висновку тут немає, це – звичайна декларація.
2. Висновок стосується територіальної організації.
Питання 24: Пані, чим територіальна структура відрізняється від територіальної організації?
Мій коментар: По-перше, автор довільно використовує терміни, по-друге, у цьому висновку немає нічого, що можна було б розглядати як нове. Окремо авторка пише, що «для територіальної організації РАТС притаманні просторово-територіальні залежності, що обумовлені загальносистемними географічними закономірностями» (с. 14).
Питання 25: Пані, чим відрізняються просторово-територіальні залежності від просторових та територіальних залежностей?
Питання 26: Пані, назвіть, будь ласка, географічні закономірності.
3. Мій коментар: Цей висновок не містить нічого нового. Більше того, оскільки авторка не використовувала у своїй роботі системні параметри, то і писати про системо-утворюючі елементи не варто. Жахливо виглядає «авіатранспортно-географічний процес» - це просто профанація.
4. Мій коментар: Думаю, наявність такої ієрархії – давно відомий факт.
5. Мій коментар: Термін «авіатранспортно-географічний процес» - це лякалка для школярів і студентів. Авторка не розуміє, що таке процес, і звичайне функціонування називає процесом.
6. Мій коментар: Виявляється, є природно-географічні та суспільно-географічні фактори.
Питання 27:  Пані, а просто географічні фактори існують?
7. Мій коментар: Думаю, виділення цих РАТС нічого нам не дає, але головне, не має ніякого відношення до географії.
8. Мій коментар: Я не знаю, що таке «географічний прогноз». Думаю, це просто наслідок слабкої підготовки дисертантки.
9. Мій коментар: може тут і є щось, що може зацікавити транспортників, але не географів.

Висновок.
Робота присвячена темі, яка не лежить у площині географії. Географія не займається розглядом окремих явищ природи чи напрямків господарської діяльності. Але навіть якщо просто оцінювати науковий внесок дисертантки, він є доволі маленьким, бо те, що витікає з роботи (а це її висновки), здебільшого, є відомими фактами. Таким чином, робота О.А. Борисюк на тему «Регіональні авіатранспортні системи України» не може розглядатись як дисертація, бо вона не відповідає вимогам ДАК України до кандидатських дисертацій. Її рівень можна оцінити не вище, ніж магістерський. Дуже дивує вкрай запізніла поява автореферату у ЦНБ Каразінського університету, що не дало змоги написати відгук вчасно.

Доктор географічних наук                                        О.П. Ковальов    

         8.10.2013 р.

3 коментарі:

  1. Автореферат з’явився недавно, але повідомлення про захист на сайті КНУ було ще з квітня http://www.geo.univ.kiev.ua/rada-d2600107.html

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це звичайна практика - спочатку захиститись таємно, а потім викласти "автореферат" через півроку-рік.

      Видалити
  2. Олекса Ковальов11 жовтня 2013 р. о 09:04

    Повідомлення на сайті КНУ про захист не дозволяє ознайомитись з дисертацією. Крім того, не всі дивляться ці повідомлення. Але це другорядне питання. Важливим є те, що тема дисертації та її зміст не мають нічого спільного з географією. Географія використовується тільки як поле для можливого захисту дисертації. Вже дійшло до того, що у технічних вузах готують дисертації географічного спрямування. Подібні "дисертації" ставлять хрест на географії як самостійному науковому напрямку, ось це треба розуміти.

    ВідповістиВидалити