31 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Брика Степана Дмитровича «Давні німецькі поселення на території Західної України: ретроспективно-географічний аналіз»

Цей мій виступ пов'язаний з дивною подією. На днях до ЦНБ Каразінського університету надійшов автореферат кандидатської дисертації Брика Степана Дмитровича, захист якої, згідно з авторефератом, вже відбувся 12 листопада 2012 року. Науковий керівник – доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Такого ще не було, якщо, зрозуміло, це не помилка: автореферат надійшов із запізненням на цілий рік. Захист відбувався у спеціалізованій вченій раді К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Але я вирішив все одно написати цей відгук, бо ця «дисертація» - ще один виклик українським географам. Ставиться питання: якого ґатунку «спеціалістів» випускають українські професори.


Відгук
про автореферат дисертації
Брика Степана Дмитровича
«Давні німецькі поселення на території
Західної України: ретроспективно-географічний аналіз»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Коли я бачу назву теми, що не припускає наявності географічного аспекту, я ставлюся до роботи з осторогою. Розглянемо текст.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність дослідження. Читаючи цей підрозділ, розумію, що не помилився з попередньою оцінкою. Я бачу розвиток історії, етнічний чинник, національні ідеології і національні рухи, темпи культурно-історичного розвитку народів тощо. При цьому у мене виникає таке питання:
Питання 1: Пане Степане, яким боком – історичним, етнічним, політичним, ідеологічним, демографічним тощо це стосується області дослідження географії (причому географії взагалі, а не тільки соціальної)?
Мій коментар: Ніяким!
Питання 2: Шановний пане, чи відрізняється область дослідження суспільної географії від географії в цілому і чи вважаєте Ви, що географія – це єдина наукова дисципліна?
Чому я поставив таке питання? Тому, що вже у цьому підрозділі автор вводить нові поняття – «історико-географічна одиниця», «історико-географічна зона», «історико-географічний край». Отже
Питання 3: Пане Степане, як Ви вважаєте, коли ми виділяємо географічні одиниці (незалежно від напрямку географії), вони містять у собі історичний аспект, чи ні, і якщо ні, то що вони містять?
Мій коментар: Це запитання не є формальним, бо, незалежно від того, з якою одиницею ми маємо справу, вона містить у собі історію свого становлення. І це стосується не тільки географічних одиниць, а всіх – біологічних, соціальних, політичних, геологічних, космічних утворень. Географія тут не є виключенням. А це означає, що слово «історичний» тут або зайве, або сам об’єкт дослідження є історичним, а не географічним, бо історія також має справу із середовищем, у якому розгорталися соціальні, етнічні і т. і. процеси. І це насторожує: ця дисертація має відношення до географії, чи до історії? Все залежить від того, як сформульований об’єкт та предмет, мета та завдання дослідження.
Об’єкт дослідження: давні поселення німецьких колоністів на території Західної України.
Питання 4: Шановний пане, так як Ви розглядаєте об’єкт Вашого дослідження, як історичний (для цього є всі підстави), географічний, чи, може, у вигляді суміші – історико-географічний?
Мій коментар: Боюсь, що ясної відповіді я не отримаю.
Предмет дослідження: ретроспективні особливості дослідженості залюднення Західної України німцями, загальні часові та просторові закономірності утворення німецьких поселень у регіоні та їхній вплив на формування тогочасної господарської діяльності і роль для розвитку туризму.
Питання 5: Шановний, так що Ви вивчаєте – «ретроспективні особливості дослідженості залюднення»?
Мій коментар: Перепрошую, я дійсно не можу зрозуміти, що таке «ретроспективні особливості дослідженості …».
Питання 6: Пане, Ви «загальні часові та просторові закономірності утворення німецьких поселень» досліджуєте, чи виявляєте у ході дослідження?
Мій коментар: Думаю, зрозуміло, що предмет дослідження сформульований вкрай невдало.
Питання 7: Шановний, що тут належить до географії?
Мій коментар: Нічого!
Мета дослідження: вивчення особливостей виникнення, розташування та поширення німецьких поселень на території Західної України, з’ясовування їхньої господарської спеціалізації та виявлення значення давніх німецьких колоній для розвитку туризму в регіоні.
Питання 8: Шановний пане, а чи не крадете Ви предмет і мету дослідження у археологів?
Мій коментар: Свого часу археологи Каразінського університету запросили мене на розкопки поселень готів у Харківській області. Там вони займалися саме цими питанням, без туристичного аспекту, зрозуміло, який і тут виглядає якимсь, образно кажучи, лівим.
Завдання:
. дослідити та уточнити науково-теоретичні концептуальні поняття в етнографії та ретроспективній етнічній географії;
Питання 9: Шановний, а можна дізнатися про методи, за допомогою яких Ви досліджували «науково-теоретичні концептуальні поняття»?
Мій коментар: Думаю, я відповіді не отримаю, бо це – зовсім інша область науки.
Питання 10: Шановний, наведіть приклади не концептуальних понять.
Мій коментар: дуже хочу почути відповідь!
Питання 11: Пане, з яких пір існує ретроспективна етнічна географія, хто її затверджував?
Мій коментар: Якщо такої гілки географії офіційно не існує, то чи варто це писати у кандидатській дисертації? А якщо існує, то на що перетворюється географія?
. виявити стан вивченості особливостей заселення та освоєння території Західної України та її історико-географічниї країв німецькими переселенцями;
Питання 12: Шановний, так що Ви досліджуєте, стан вивченості, чи особливості заселення…?
Мій коментар: Задачі виписані так, що важко зрозуміти їх смисл.
. визначити та проаналізувати етапи заселення німецькими колоністами регіону, що досліджується, у розрізі його історико-географічних країв;
Питання 13: Шановний, яке відношення це має до географії?
Питання 14: Пане, Ваші історико-географічні краї стаціонарні, чи вони змінювались з часом?
Мій коментар: Я так розумію, що дисертант взяв виділені Володимиром Петровичем так звані історико-географічні краї (їх існування треба було ще обґрунтувати), і провів своє дослідження, виходячи з їх існування як стаціонарних та об’єктивно існуючих, але ж такого не може бути!
. провести аналіз особливостей розташування поселень німецьких колоністів в історично-сформованій мережі розселення Західної України за її історико-географічними краями;
Питання 15: Шановний, а що, дослідження заселення колоністами (попереднє завдання) і розташування їх поселень – це різні завдання? Як може бути заселення без розташування?
Мій коментар: Я бачу штучно сформульовані завдання: одне і те ж явище спочатку береться з одного боку, а потім – з іншого. Круто!
. встановити характеристичні (а чому не просто характерні? – О.К.) риси господарського освоєння німцями регіону дослідження у межах Волині, Галичини і Північної Буковини;
Питання 16: Пане, а що, заселення і розташування поселень, з одного боку, і господарське освоєння, з іншого – це різні процеси?
Мій коментар: Зрозуміло, що всі три завдання насправді є одним, бо йдеться про єдиний процес.
. визначити роль давніх німецьких колоній та їхніх матеріальних атракцій (…) для розвитку в Західній Україні туризму.
Питання 17: Пане, а навіщо ставити задачу, вирішення якої має очевидну відповідь? Що тут досліджувати?
Методи дослідження: «Методологічною основою … дослідження є фундаментальні положення суспільної географії…»
Питання 18: Шановний, назвіть ці фундаментальні положення.
Наукова новизна:
- встановлені та проаналізовані етапи заселення території Західної України німецькими колоністами;
Питання 19: Пане, невже до Вас це не було відомо, і чим Ви у такому разі займалися – археологічними чи географічними дослідженнями?
- проведений аналіз особливостей розташування поселень німецьких колоністів в історико-сформованій мережі розселення регіону дослідження;
Питання 20: Пане, так це що, Ви перший, хто це дослідив?
- здійснена оцінка та виявлене значення давніх німецьких колоній для розвитку туризму в Західній Україні.
Мій коментар: Мені важко уявити, як це можна оцінити (подивимось у роботі), але ніякої наукової новизни тут немає.
Основний зміст роботи.
Розділ «Науково-методичні основи». Розділ присвячений етнографічним дослідженням в Україні.
Питання 21: Пане Степане, а коли почнеться географія? Мені читати далі?
Виявляється, є така етногеографія, яка є складовою етнографії, що «розвивалася і склалася в певну систему знань під безпосереднім впливом етнографії та географії. У процесі такої динаміки відбулося її пере направлення від передостанньої до останньої, тому цілком влучно висуваються аргументи про значущість географічної складової етногеографічної науки» (с. 5).
Питання 22: Пане, а хто був регулювальником на перехресті, випадково не Ваш науковий керівник – Володимир Петрович Круль?
Мій коментар: Чергова вигадка тих, хто відчуває надзвичайну складність області дослідження географії і намагається обійти її, пропонуючи все нові «напрямки» з вкрай несерйозним обґрунтуванням їх значущості. При цьому географію ховають за черговим, використаю метафору Ю.Г. Тютюнника, кентавром, у якому географії належить тільки обідраний хвіст. Шановні, може зупинитесь? Подивіться, що робиться! Виявляється, основними поняттями етногеографії є етнос, нація, національна меншина, національна ідентичність, національна свідомість, етнічна ідентичність, етнічна свідомість, громада, діаспора, етнічна територія! Перепрошую,
Питання 23: Шановний Степане, це, з Вашої точки зору, географічні поняття?
У першому розділі я так і не побачив такого, що можна було б ідентифікувати як географічне.
Розділ «Особливості формування мережі…». Читаю про історію заселення земель Західної України німцями – 8, 9, 12, 13 сторінки з картою на стор. 11 – 12, яка відображує статистику і не має відношення до географії.
Питання 24: Шановний, а коли почнеться те, що я, як географ, міг би оцінити як географічне?
Розділ «Просторово-часовий аналіз…». У розділі, за словами автора, проаналізовано особливості господарської спеціалізації німецьких колоністів.
Питання 25: Перепрошую, пане, а як можна проаналізувати спеціалізацію, це ж просто фактаж?
Мій коментар: Дисертант просто наводить факти, що стосуються господарської спеціалізації німецьких колоністів. Йдеться про звичайний історико-господарський огляд. Текст схожий на учбовий посібник. Жодної проблеми, пов’язаної з географією, я не виявив. Завершується розділ переліком пам’яток, що лишилися від періоду заселення німцями цього краю.
Висновки.
1. Автор зазначає, що «етногеографічні дослідження, які від початку зародження етногеографії, були спрямовані на вивчення, головне, просторових закономірностей та аспектів поширення етносів, належать, безперечно, до блоку географічних досліджень» (с. 16).
Питання 26: Пане, а хто Вам викладав географічні дисципліни?
Мій коментар: Жахливе враження! Я, будучи географом у віці, не знайшов у роботі жодного фрагменту, який зміг би віднести до географії. За своїм характером, висновок не є науковим, це звичайна констатація.
2. Це не висновок, а стислий варіант того, що є у тексті.
3. Це не висновок, а стислий варіант того, що є у тексті.
4. А що нового у тому, що кожен край заселявся по-різному, це ж відбувалося всюди! Це – не висновок наукової роботи.
5. Це – констатація відомих фактів.
6. Це – констатація фактів.
Висновок по дисертації
Жахливе враження! Вражає те, що географічна спільнота в Україні спокійно допускає подібні «дисертації» до захисту. Повна відсутність слідів науковості. Схоже на те, що дисертант навіть не уявляє собі, що таке наукове дослідження. Я не кажу вже про повну відсутність географії, яку роботі зведена до звичайного розповсюдження німецьких поселень на території краю. Отже, йдеться про звичайний реферат. Зрозуміло, що під таку «дисертацію» слід було підбирати й особливих опонентів, наприклад, К.А. Нємеця – доктора географічних наук без географічної освіти, бо саме гідрогеолог найкраще може оцінити внесок автора у географію. Я не можу навіть написати, що «дисертація не відповідає жодним нормам і вимогам», бо про дисертацію взагалі не йдеться.
31.10.2013 року

Доктор географічних наук                                         Олекса Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар