30 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Шовкун Тетяни Миколаївни «Медико-географічний аналіз захворюваності населення (на прикладі Чернігівської області)»

Відгук
про автореферат дисертації
Шовкун Тетяни Миколаївни
«Медико-географічний аналіз захворюваності
населення (на прикладі Чернігівської області)»
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.01 – конструктивна
географія і раціональне використання
природних ресурсів


Мені було дуже цікаво познайомитись з дисертацію з новим напрямком аналізу – медико-географічним. Оскільки тема дисертації не має відношення до географії, я буду розглядати її з точки зору наукової розробки взагалі.
Актуальність теми. Тут привертає увагу наступний фрагмент тексту «… дослідження із визначення впливу на людський організм різноманітних факторів навколишнього середовища».
Питання 1: Шановна пані, з яких це пір географія почала займатися впливом різноманітних факторів на людський організм?
Мій коментар: Свого часу мала місце доктрина географічного детермінізму, але ті часи давно минули. Географія не займається питаннями подібного плану. Це – екологічний аспект, тобто йдеться про екологію людини. Дивно, що цього не розуміє науковий керівник – член-кореспондент НАН України, професор КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Григорович Шищенко.
Далі авторка декларує, що «… актуальною є проблема встановлення регіональних закономірностей формування захворюваності населення…».
Питання 2: Пані, з яки це пір географія стала займатися питаннями захворюваності і профілактики?
Мій коментар: Свого часу внаслідок відсутності чіткої визначеності області дослідження географії почав формуватися напрямок «медична географія», який, однак, вчасно заглух, хоча окремі роботи й досі спорадично з’являються як у нас, так і за кордоном. Ніякого обґрунтування коректності цього напрямку ніколи не було. Є ще одне зауваження: хворіє не населення (це - абстракція), хворіють люди.
Об’єкт дослідження: територіальний розподіл захворюваності населення Чернігівської області.
Питання 3: Пані, яке відношення «територіальний розподіл захворюваності населення» має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Географія не займається територіальним чи просторовим розподілом чого завгодно. Так можна писати дисертації про розподіл карієсу, алкоголізму (алкогеографія), схуднення чи зайвої ваги тощо. Це – не географічна проблематика.
Предмет дослідження: медико-географічний аналіз захворюваності населення Чернігівської області.
Мій коментар: Географія не займається подібного роду питаннями, бо має свою виражену область дослідження – організацію геосередовища.
Мета: встановлення регіональних особливостей і наукове обґрунтування просторової диференціації захворюваності населення з урахуванням комплексного впливу факторів навколишнього середовища, що дають можливість здійснити медико-географічний прогноз і оптимізацію медико-географічної ситуації
Мій коментар: Мета, як і визначення об’єкту та предмету дослідження, свідчать про те, що дисертантка не уявляє собі особливості області дослідження географії.
Задачі:
- обґрунтування теоретичних і методичних засад вивчення медико-географічних основ захворюваності населення;
Мій коментар: замість обґрунтування і визначення меж об’єкту дослідження подається «обґрунтування теоретичних і методичних засад вивчення медико-географічних основ захворюваності».
- аналіз особливостей поширення та динаміки захворюваності на території області;
- оцінка факторів природного середовища, які мають вплив на захворюваність населення;
Мій коментар: подивимось, як дисертантка справились з цим завданням.
- встановлення залежності захворюваності населення від регіональних особливостей забруднення навколишнього середовища;
- розробка математико-картографічної моделі стану захворюваності населення;
- формування рекомендацій щодо оптимізації здоров’я населення у межах виділених медико-географічних районів.
Питання 4: Пані, якщо існують медико-географічні райони, то чи будуть вони відрізнятися, наприклад, від алко-географічних чи кримінально-географічних районів?
Мій коментар: Можна навигадувати скільки завгодно Х-географічних районів, що, зрештою, приведе до розчинення географії як цілісної науки.
Методи дослідження. Дивно, що статистичні методи авторка не віднесла до загальнонаукових.
Наукова новизна.
. вперше здійснено детальний медико-географічний аналіз захворюваності населення Чернігівської області;
Питання 5: Пані, а до чого тут «географічний»?
Мій коментар: ніякого відношення географія до цього не має, бо географія не зводиться до просторового аспекту. Не можна вважати цей результат і науковим, бо йдеться про звичайну практику у межах конкретної території.
. встановлені територіальні відмінності динаміки та структури захворюваності у межах області;
Мій коментар: Цей результат також не є науковим.
. на основі кореляційного аналізу встановлена залежність між станом захворюваності населення області в розрізі адміністративних районів та показниками стану навколишнього середовища, на основі яких розроблена серія картосхем, які відображають особливості територіальної диференціації захворюваності;
Мій коментар: Якщо медикам це невідомо, вони мають подякувати авторці.
. проведено типізацію території Чернігівської області за окремими показниками.
Мій коментар: результат не є науковим.
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні аспекти медико-географічного аналізу…». Авторка розглядає визначення термінів «здоров’я», «навколишнє середовище», «захворюваність населення», «медико-географічне районування», «забруднення» з медичної, географічної та соціальної точок зору.
Питання 6: Пані, у чому різниця між визначеннями терміну «здоров’я» з медичної, соціальної та географічної точок зору?
Питання 7: Пані, як Ви визначаєте термін «забруднення» з географічної точки зору?
Мій коментар: Єдине, що можна вважати коректним у цій частині, це те, що проблема носить медико-соціальний характер, але це далеко від географії.
Мене цікавило те, що, визначаючи забруднення, авторка додала інформаційний агент (с. 4). Отже
Питання 8: Пані, що таке інформація?
Мій коментар: Інформація – це вибір, який робить сенсоріум на основі сприйняття сигналів, даних, повідомлень, отже ні про яке інформаційне забруднення йтися не може.
Далі авторка зазначає, що «забруднення навколишнього середовища – процес, що розвивається в просторі та часі» (с. 5).
Питання 9: Пані, що таке розвиток і у якому плані Ви розглядаєте розвиток забруднення?
Авторка вказує, що «сутність медико-географічного вивчення природних компонентів географічного середовища являє собою пізнання тих властивостей…» (с. 5).
Питання 10: Пані, що Ви розумієте під географічним середовищем і про які його компоненти йдеться?
Мій коментар: Насправді, все залежить від відповіді дисертантки. Географічне середовище є надзвичайно складним поняттям, що має не фізичний, а виражено організаційний аспект. Хочу звернути увагу дисертантки на цілий ряд моїх статей, присвячених обговоренню цього питання, які є абсолютно доступними (сайт «Fundamental problems of Geography»).
Далі авторка пише, що «проаналізовано підходи вчених до диференціації території та визначено мету природного медико-географічного районування, яка полягає у виділенні територіальних одиниць певного ієрархічного рівня зі специфічними властивостями» (с. 5). Це насторожує.
Питання 11: Пані, що таке територія?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка не знайома з роботами, у яких обговорюється це важливе поняття.
Питання 12: Пані, що Ви маєте на увазі, коли пишете про територіальні одиниці?
Мій коментар: Дисертантка не розуміє, що таке територія. Нижче вона пише, що основною територіальною одиницею у роботі прийнято медико-географічний район. Виходить, що територія – це реально існуючий фізичний об’єкт, який складається з одиниць. Тоді, наприклад, географію треба було б перейменувати на територіографію. Авторка не розуміє, що таке територія.
На стор. 6 автореферату подається «блок-схема медико-географічного аналізу захворюваності населення».
Питання 13: Пані, а де у цій схемі географія і географічне середовище?
Мій коментар: Ніякої географії і географічного середовища тут немає. Сама схема, що займає цілу сторінку, вкрай проста і неінформативна.
Розділ «Чинники, що визначають особливості захворюваності населення…». Авторка вказує, що дослідила стан навколишнього середовища (боюсь, це зробити вкрай важко). Йдеться про викиди, забруднення атмосфери, води (більше нічого я не побачив).
Питання 14: Пані, а де тут географічне середовище?
Мій коментар: Як і очікувалось, ні про яке географічне середовище далі не йдеться. Отже, використання цього терміну у роботі є чисто формальним.
Авторка наводить схеми забруднення цезієм та стронцієм, як і результати кореляції, що є цікавим матеріалом для медиків і екологів, але не мають відношення до географії.
Розділ «Медико-географічна ситуація та шляхи її оптимізації». Розгляд починається з обговорення складної демографічної ситуації.
Питання 15: Пані, а що таке «ситуація» взагалі?
Мій коментар: Пані використовує термін «ситуація» без огляду на його смисл.
Питання 16: Пані у чому смисл вислову «медико-географічна ситуація»?
Мій коментар: Пані, використавши цей складний вислів, ніде не обговорює, що вона під цим розуміє.
Розділ завершується таблицею інтегрального забруднення території та схемою групування районів області за рівнем захворюваності та станом навколишнього середовища.
Питання 17: Пані, як Ви визначали інтегральне забруднення території?
Мій коментар: Я не побачив у авторефераті способу визначення цього показника.
Питання 18: Пані, на схемі (рис. 6) видно, що кореляція між рівнем захворюваності та забрудненням різна, тобто забруднення середовища не є фактором, що однозначно визначає рівень захворюваності, отже як це пояснити?
Мій коментар: Нажаль, я не побачив у авторефераті пояснення цього, хоча саме це питання є головним у роботі. Але схоже на те, що існує критичний поріг забруднення, перевищення якого дає позитивну кореляцію. Саме це мало бути важливим питанням дослідження, але про це у авторефераті нічого не сказано.             
Висновки.
Авторка зазначає, що розв’язала важливе наукове завдання – зробила аналіз особливостей територіальної структури захворюваності населення… (с. 14).
Питання 18: Пані, так чи є різниця між просторовою і територіальною структурами? У чому вона полягає?
Питання 19: Пані, в чому тут суть слова «наукове», що у Вашій роботі можна розглядати як внесок у науку?
Я прокоментую висновки.
1. Авторка вводить систему «навколишнє середовище – здоров’я людини», якої я не бачив (чи не помітив) у тексті автореферату. Але таку систему слід було обговорювати докладно, чого у авторефераті немає. Зрозуміло, що географія тут ні до чого, тут йдеться про екологію людини.
2. Цей пункт не є висновком, це – звичайний перелік зробленого.
3. Впевнений, що ці дані є достатньо невідомими працівникам медичної і адміністративної сфер. Сумніваюсь, що вони були отримані дисертанткою.
4. Я не знайшов у авторефераті обговорення способу обчислення інтегрального показника забруднення. Сам результат – виділення районів – є традиційним навіть для бакалаврських робіт.
5. Результат може бути цікавим для працівників медичної, екологічної і адміністративної сфер, якщо таких даних ще не було.
6. Авторка заявляє про показник стану навколишнього середовища, хоча у роботі я бачив тільки дані, що стосуються забруднення повітря і води. Тоді цей висновок не відповідає зробленому.
7. Думаю, такі дані, якщо вони не робляться на рівні адміністрації області, можуть бути цікавими для них.
8. Це не є висновком.
Я не побачив математико-картографічну модель, про розробку якої дисертантка заявила п’ятій задачі.
Висновок по роботі.
Дисертація Шовкун Тетяни Миколаївни містить деякі цікаві результати, що стосуються проблем захворюваності людей у Чернігівській області. Головною проблемою є те, що тема дисертації не має ніякого відношення до географії, вона лежить у площині медицини та екології людини, тобто має розглядатися фахівцями іншого профілю (якщо вони сприймуть роботу такою, що відповідає рівню кандидатської). Про це свідчить відсутність географічної термінології, якщо не враховувати термін «географічне середовище», який у роботі використовується чисто формально, бо дисертантка не розуміє його смислу. Але і у медико-екологічному плані вона є просто оцінкою ситуації. Засмучує повна відсутність критичного огляду літератури і посилань на закордонних авторів, що не дозволяє оцінити об’єктивно внесок дисертантки. Рівень висновків, що містяться у роботі, не дозволяє оцінити роботу як кандидатську дисертацію, тим більше як географічну.
30.10.2013

Доктор географічних наук                                     Олекса Ковальов     

11 коментарів:

  1. Медична географія була б медичною, якби дослідили патогенний вплив певних ландшафтів на організм людини! І в цьому є сенс

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Чому географія медичною, а не медицина географічною?

      Видалити
    2. Бо об’єкт географічний, а предмет - медичний

      Видалити
    3. Олекса Ковальов31 жовтня 2013 р. о 18:01

      „Медична географія була б медичною, якби дослідили патогенний вплив певних ландшафтів на організм людини! І в цьому є сенс”
      Всі впливи – патогенні і інші – на організм людини є питанням екології людини і медицини, а не географії. Стосовно впливу ландшафтів (тільки не у фізичному плані) – ці питання обговорюються авторами, у тому числі мною.

      Видалити
    4. Олекса Ковальов31 жовтня 2013 р. о 18:02

      Юрію, Ви маєте розуміти, що предмет – це тільки аспект, а не щось інше, тому якщо об’єкт географічний, то і предмет має бути пов'язаний з географією, інакше ми будемо постійно виходити за межі поля дослідження географії.

      Видалити
    5. Юра, назви будь ласка це об'єкт та предмет.

      Видалити
    6. Об’єкт - ландшафтна оболонка
      Предмет - її патогенетичні фактори

      Видалити
    7. Патогенетичні фактори для кого? Фактори самі по собі нікому непотрібні. Напевно це фактори, що впливають на здоров’я людини, тому об’єктом дослідження повинна бути Людина. До чого тут географія? Звичайно науки повинні взаємодіяти, але об’єкти та предмети дослідження плутати непотрібно.

      Також стоїть питання, що таке ландшафтна оболонка та чи є вона об’єктом дослідження географії? Що географія вивчає лише ландшафти? Якщо ландшафт нематеріальний, то оболонкою чого є ландшафти?

      Видалити
  2. Між іншим, у 2010 році у Великобританії вийшла книжичка вченого Тімоті Брауна, під назвою "A Companion to Health and Medical Geography", підхід той же що і у Тетяни Шовкун. Скинути комусь на пошту?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро дякую, Юра. Сподіваюся, руки дойдуть до цієї книжки.

      Видалити