16 жовтня 2013 р.

Жахлива ситуація з захистами дисертацій в Україні

Зайшовши у черговий раз до ЦНБ Каразінського університету, я побачив кілька авторефератів, серед яких були автореферат докторської Ю.О. Кисельова (захист 24 травня 2013 року), автореферат докторської О.Є. Афанасьєва (захист 27 травня 2013 року), автореферат кандидатської Т.К. Костюкєвич (захист 20 червня 2013 року), ряд інших авторефератів. Тут же ще кілька авторефератів дисертацій, захисти яких призначені на 26 – 27 червня і 4 липня, в тому числі автореферат докторської Паньківа З.П – ще одна дисертація, про яку слід було написати. Мене це вразило. Там, де автореферати дисертацій мають з’являтися за місяць до захисту, вони несподівано виникають через 3 – 4 місяці після захистів.


Відгук
про автореферат дисертації
Афанасьєва Олега Євгеновича
«Суспільно-географічні основи регіонального природокористування:
теорія і методологія (на прикладі Південно-Східної України)»,
поданої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за напрямком
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Можу засвідчити, що проблема природокористування має доволі довгу історію, і зробити у цій сфері щось нове надзвичайно складно. Тому до всього, що пишеться у цьому напрямку, слід ставитись з осторогою.
Актуальність теми. Автор починає з заяви, що об’єктом комплексних суспільно-географічних досліджень є антропосфера як суцільна оболонка людської діяльності, що формувалася шляхом поступового залучення тих чи інших просторів під впливом економічної діяльності людини.
Питання 1. Шановний пане, які Ви можете назвати простори, що поступово залучалися у економічну діяльність людини?
Питання 2: Крім економічної діяльності ніякої іншої немає?
Мій коментар: Це абсолютно безграмотно. Навколишній світ не поділяється на простори, а сам простір – це форма нашого сприйняття довкілля. Отже, автор демонструє вкрай низький рівень загальнонаукової освіченості. Людська діяльність не зводиться тільки до економічної – це дуже сильна редукція.
         Далі автор пише: «оскільки окремі території світу, певної країни, регіону…» (с. 1).
Питання 3: Шановний пане, що таке територія?
Питання 4: Шановний пане, що таке світ і як можна уявити собі «території світу»?
Мій коментар: Мені важко повірити у те, що я читаю це у докторській дисертації! Я не розумію, що таке «території світу»! Абсолютно безграмотні висловлювання!
Автор використовує вислів «суспільно-географічний процес».
Питання 5: Шановний пане, що таке «суспільно-географічний процес»?
Мій коментар: географічне середовище є цілісним, тому не можна говорити про абіотично-географічний процес, біотизовано-географічний процес чи суспільно-географічний процес, це просто зайві висловлювання. Є тільки геопроцес, який охоплює все геосередовище.
Об’єкт дослідження: «хоро- й хронологічні процеси природокористування регіонального рівня як суспільно-географічна наукова категорія – один з об’єктів дослідження суспільної (соціально-економічної) географії».
Питання 6: Шановний пане, поясніть, що таке «хорологічні процеси» і «хронологічні процеси», і наведіть приклади.
Питання 7: Шановний пане, так що Ви досліджуєте, процеси чи категорію?
Мій коментар: Об’єкт дослідження виведений абсолютно безграмотно. Автор, як і його науковий консультант, не розуміють, що таке процес. Як процеси природокористування можуть бути хорологічними чи хронологічними? Думаю, тут має місце просто намагання вразити науковими термінами. В той же час природокористування може розглядатися в різних аспектах, у тому числі – географічному, що треба обґрунтовувати. Нажаль, це питання в роботі не ставиться. 
Предмет дослідження: це «методологія комплексного соціально-географічного дослідження регіонального природокористування в часовій ретроспективі, комплекс теоретичних, методологічних і методичних положень й підходів до вивчення процесу формування в межах визначеного геоісторичного регіону – Південно-Східної України – складових процесу природокористування в аспекті їх сталого просторово-часового розвитку».
Питання 8: Шановний пане, як методологія та комплекс теоретичних, методологічних і методичних положень й підходів дослідження можуть бути предметом дослідження у конкретній географічній роботі? Може це – робота з методології науки?
Мій коментар: Дисертант, як і його науковий консультант, просто не розуміють, що таке предмет дослідження!
Мета дослідження: «розробка теоретико-методологічних і практичних основ суспільно-географічного дослідження регіонального природокористування з ретроспективних позицій, концептуального змісту природокористування як процесу стадіальної еволюції регіональної антропосфери Південно-Східної України».
Питання 9: Пане, з яких це пір областю дослідження географії стала розробка теоретико-методологічних основ дослідження?
Питання 10: Пане, що таке антропосфера?
Мій коментар: Те, що я читаю – просто жах! Областю дослідження географії є геосередовище, як ми його сьогодні бачимо. Воно втягнуте у єдиний процес – геопроцес. Говорити про антропосферу якихось окремих територій означає демонструвати безграмотність. Так можна довести поділ антропосфери до помешкання пана О.Є. Афанасьєва – це його індивідуальна антропосфера. Я не розумію, як спеціалізована рада могла пропустити це!
Завдання дослідження. Їх – 13. Це дуже багато. Я не буду аналізувати всі ці задачі, візьму тільки окремі.
1. «розробити концепцію ретроспективного суспільно-географічного дослідження основ регіонального природокористування».
Питання 11: Пане, Ви здійснювали географічне, чи історичне дослідження?
Мій коментар: Це чудовий приклад заплітання мозків.
2. «систематизувати методи просторово-часового аналізу історії…»
Мій коментар: Це дивує. Невже географ у своїй докторський має ставити таку задачу? І як можна зрозуміти вислів «просторово-часовий аналіз історії…»?
4. «проаналізувати наукові географічні, історичні видання…».
Мій коментар: Так ставлять задачу бакалаври!
5. «дослідити процес становлення концепції природокористування у географії, визначити роль і внесок окремих вчених…».
Мій коментар: Це – задача бакалаврського рівню для робіт за напрямком «історія науки» щось подібне.
6. «з’ясувати роль і внесок українських вчених…».
 Мій коментар: Це – задача бакалаврського рівню для робіт за напрямком «історія науки» щось подібне.
Задачі, які я не коментував, мали б приблизно такі ж коментарі. Все це залишає враження чисто формального підходу автора до виведення завдань. Складається враження, що дисертант просто не міг сформулювати свої задачі.
Методи. Тут мене зацікавила фраза: «Теоретичною базою дисертації є природно-суспільно-історична концепція розвитку ноосфери як переходу біосфери в інший стан під впливом людської діяльності, що історично змінювалася, і накопичування її продуктів – тобто, формування антропосфери в регіональному вимірі». Не буду ставити тут питання, тільки прокоментую.
Мій коментар: По-перше, складається враження, що автор пише дисертацію за напрямком «Історія». По-друге, наведена точка зору належить В.І. Вернадському і не є загальноприйнятою. Навпаки, давно було показано, що біосфера не може переходити у новий стан – ноосферу (наприклад, Ковалёв, 2009): біосфера – це глобальне середовище, у якому формується людське суспільство, в тому числі – ноосфера як рівень організації антропосфери. Автор не міг не знати цього, але не врахував цю позицію.
Питання 11: Пане, чи можете Ви навести приклади географічного моделювання у Вашій роботі?
Питання 12: Пане, що Ви розумієте під висловом «геоісторичні вербальні дані»?
Мій коментар: Думаю, шановний дисертант не зовсім добре орієнтується у питаннях географічних даних. Географія містить у собі історичний аспект, отже, виділяти геоісторичні дані не коректно.
Наукова новизна. Всього 8 пунктів. Автор пише, що новизна полягає у «розробці авторської концепції соціально-географічного дослідження основ регіонального природокористування…».
Питання 13: Шановний пане, ви досліджуєте природокористування, чи «дослідження (курсив мій – О.К.) основ регіонального природокористування»? Це різні речі.
Питання 14: Пане, а що, до Вас методологічні засади географічних (в цілому) досліджень визначені не були, Ви перший?
Мій коментар: Перепрошую, це не відповідає дійсності!
2) «запропоновано теоретичну концепцію антропосферогенезу…».
Питання 15: Пане, а що, до Вас концепції становлення антропосфери не існувало?
Питання 16: Пане, Ви досліджуєте антропосферогенез, чи природокористування?
Мій коментар: Такі концепції давно існують! Зверну увагу на те, що антропосфрогенез і природокористування – це різні об’єкти дослідження.
3) «виділені етапи розвитку теоретико-методологічних засад у дослідженнях системи «Людина - Природа»…».
Питання 17: Пане, Ваша задача – дослідження природокористування, чи «етапів розвитку теоретико-методологічних засад у дослідженнях системи «Людина - Природа»?
Мій коментар: Не зрозуміло, чим автор займався при написанні дисертації. Думаю, йдеться про намагання все заплутати так, щоб ніхто не зміг зрозуміти, чим автор займався.
4) «розроблено інфологічну модель процесу суспільно-географічного дослідження основ природокористування…»
Питання 18: Пане, Ваша задача - дослідження природокористування, чи  «процесу суспільно-географічного дослідження основ природокористування»?
Мій коментар: Дисертант весь час плутається з тим, що він досліджує.
5) «запропоновано концепцію дуальних та фронтирних суспільно- і геоісторичних регіонів, що формуються за умов розвитку специфічних моделей природокористування…».
Мій коментар: Немає слів! Дисертант вважає, що його дуальні (?) і фронтирні (?) регіони формуються за умов «розвитку специфічних моделей природокористування». Думаю, цим все сказано! Насправді, виникнення регіонів – це процес самоорганізації в системі «суспільство – природне середовище», і йде цей процес, образно кажучи, навпомацки.
6) «розроблено методологічні засади і здійснено регіоналізацію України за принципами географічного централізму».
Мій коментар: Мені невідомо, що таке географічний централізм. Думаю, це – наукоподібна маячня. Крім того, регіоналізація – це реальний процес, і здійснити регіоналізацію України автору було б не під силу.
7) «виділено етапи ретроспективного процесу формування систем…».
Питання 19: Пане, чи не плутаєте Ви ретроспективний процес з ретроспективним аспектом?
Мій коментар: Це виглядає досить дивно.
8) «проведено «середовищний аналіз» постіндустріальної епохи розвитку регіону…».
Питання 20: Пане, чим відрізняється середовищний аналіз від, наприклад, абракадабрового аналізу?  
Мій коментар: Думаю, це розрахунок на те, що ніхто не буде замислюватись над сенсом написаного автором, тобто це - локшина на вуха!
Загальне враження: Автор сам не орієнтується у тому, чому присвячена його дисертація. У назві декларується природокористування, тобто слід було б зосередитись на географічному аспекті відношень між суспільством та природним середовищем, а у тому, що міститься у пунктах ввідної частини явно переважають питання дослідження історії, ретроспективний аспект і т. і. Це свідчить не на користь автора.
Основний зміст дисертації.
Розділ «Концепт суспільно-географічного дослідження…». Знову йдеться про дослідження історії природокористування (ІП), «обґрунтовується зміст природокористування як суспільно-географічного наукового напрямку», характеризується місце ІП у системі географічних наук…»
Питання 21: Пане, так що Ви досліджуєте – природокористування, чи його історію?
Мій коментар: Те, що я бачу, розходиться з назвою дисертації. Йдеться про підміну одного аспекту іншим. Більше того, природокористування має різні аспекти, географічний – один з них, але автор нічого про це не пише.
Автор пише: «… людське суспільство мало змогу розвиватися тільки у рамках природокористування, тобто системи взаємовідносин людини з природою …» (с. 9).
Мій коментар: Це дуже обмежений погляд на відношення в системі «Людина - Природа», бо існують такі форми взаємодії, які не можуть розглядатися як природокористування. Це стосується і наукових досліджень.
Далі автор пише дуже загальні фрази і заявляє, що «… природокористування як науковий напрям має багато подібних рис із географією, передусім суспільною, …» (с. 9).
Питання 22: Шановний, де і як природокористування затверджене як науковий напрям?
Мій коментар: Це – голослівне твердження. Якби це було так, то захист цієї дисертації мав би здійснюватись у іншій спеціалізованій раді, тим більше, що поки що я нічого не побачив такого, що стосується географії. До речі, ця проблематика зазвичай розглядається у спеціалізованих радах з конструктивної географії. Все речення я коментувати не хочу – воно свідчить про нерозуміння автором суті географії. Автор пише про біфуркації, що мали місце у сфері природокористування, але це варто доводити, чого немає. Крім того, це питання часто обговорюється у літературі, отже треба було навести хоча б головні джерела. Далі автор намагається визначити процес природокористування, але виглядає це дуже абстрактно. Нас цікавить, що у цьому процесі має відношення до географії взагалі і соціальної географії конкретно.
Автор пише, що «об’єктом дослідження регіональної ІП є система «Суспільство (людина) – Природа (ландшафт)»» (с. 9).
Питання 23: Шановний пане, на яких підставах Ви ставите знак тотожності між Природою і ландшафтом?
Мій коментар: Йдеться про абсолютно формальне користування науковими термінами зі слідами близько-наукової політики (бо інакше дисертанту не дали б змоги вийти на захист). Крім того, у тому, що пише автор, немає нічого нового. Зненацька автор починає визначати аспект дослідження і пише, що «аспект …, під яким розглядається об’єкт, можна визначити як «просторово-часовий»».
Питання 24: Шановний, до чого це і на яких підставах ви це пишете?
Мій коментар: Я думаю, що йдеться про звичайну профанацію. Тут немає нічого, щоб виглядало як наукове дослідження і взагалі, і у сфері географії. Автор тренується у виписуванні бінарних і тернарних варіантів, приходячи до варіанту «Природа – Населення - Господарство», при цьому заявляє, що «останній варіант замінює поняття «людина»…» (те, що є далі, краще не читати). Це не може не вражати, бо це – звичайна демагогія, що немає нічого спільного з наукою!
Читаємо далі: «Як і для кожної географічної за ґенезою науки, природокористування реалізує визначальні парадигми географії – хорологічну (просторово-територіальну), хронологічну (часово-динамічну), системну, систематичну, модельну, екологічну тощо» (с. 10).
Мій коментар: Чи не вистачить цього речення. Щоб зрозуміти, що ми маємо справу зі звичайним наукоподібним базіканням? Відмічу, що поки що я не бачу жодного сліду дослідження!
Дисертант переходить до обговорення ієрархічного таксономічного ряду природокористування. Він пропонує форми – категорії – види – типи. При цьому навіть не замислюється, що існують види і типи форм (а не навпаки), а категорія – це взагалі не з цієї опери. Що стосується критеріїв (ознак) типізації, вони підходять, максимум, для роботи бакалаврського рівню.
Далі автор переходить до поняття антропосфери. Те, що є в авторефераті, всім знайоме, у тому числі те, що стосується регіонів. Я сам маю ряд розробок, які присвячені питанням утворення регіонів, причому багато що у цих роботах дається на більш високому рівні, нажаль дисертант ці роботи не знає (я знаю, що це не так, а є наслідком близько-наукової політики, бо при посиланні на мої роботи він не зміг би вийти на захист).
Текст, який йде далі – до другого розділу – це загальні слова без будь-яких результатів дослідження. Завершується все це структурно-логічною моделлю суспільно-географічного аналізу регіонального природокористування. Написано багато, але ніякої моделі тут немає. Йдеться про звичайну схему, у якій вміщується все, що написано словами. Можна було не писати – це дубляж.
Розділ «Ретроспектива наукових уявлень…».
Мій коментар: Автор цілий розділ присвячує питанню ретроспективи уявлень про природокористування, хоча його тема – регіональне природокористування. Отже, йдеться про підміну теми дослідження. Зроблю акцент на тому, що у своїх роботах я неодноразово відмічав, що термін «природокористування», який був актуальним у середині ХХ століття, на сьогодні виглядає як не просто старомодний, а як такий, що не відповідає сучасному розумінню ситуації, бо є вираженням антропоцентризму по відношенню до Природи. Нажаль, дисертант не врахував цю позицію.     
Розділ «Джерельна база суспільно-географічних досліджень…».
Мій коментар: Не зрозуміло, чому йдеться про основи, а не про регіональне природокористування.
Автор пише, що розробив інфологічну модель для процесу вивчення ІРП.
Питання 25: Шановний, навіщо розробляти модель процесу вивчення, якщо треба просто вивчати?
Автор пише про джерелознавчі методи, наче темою дисертації є дослідження джерел, а дисертація йде за напрямком «Джерелознавство».
Мій коментар: Це – підміна теми дослідження. Не думаю, що це може щось дати для розкриття теми дисертації – регіонального природокористування. Цьому питанню присвячено цілий розділ, а стосовно самого природокористування – жодного слова!
Розділ «Хорологічно-хронологічні процеси природокористування …». Мій коментар: Я тут навіть не ставлю запитання. Вже одна назва розділу дозволяє зробити висновок про вкрай слабку загальнонаукову базу дисертанта. Не так давно вийшла моя стаття, присвячена проблемі територіальності. Це ж стосується і проблеми простору-часу. Дивно, що автор не знайшов необхідним врахувати те, що там написано.
Автор переходить до обговорення проблеми регіону, зауважуючи, що це – універсальна категорія географії. Піднімається питання про «географічні межі» регіонів.
Питання 26: Шановний, що Ви розумієте під «географічними межами»?
Мій коментар: Це дійсно складне питання, і від того, як дисертант на нього відповів би, мала залежати оцінка його рівню. Зазначу, що я сам є автором концепції регіонів, що базується на уявленні про несталість їх кордонів. Над нею я працював приблизно 15 років, і робити вигляд, що її немає означає розписатися у своїй науковій непорядності і порушенні наукової етики.
Автор наводь свої погляди стосовно кордонів досліджуваного регіону. Він використовує термін «геоісторичний».
Мій коментар: Думаю, це – ознака нерозуміння того чим займається географія. Географія займається дослідженням форм організації геосередовища, а ці утворення є, за визначенням, історичними, тобто їх формування відбувається через послідовність порушень симетрії. Отже, ніякої потреби у додаванні «історичного» немає. Вся географія, так би мовити, історична. Боюсь, що дисертант цього не знав. До цього слід додати і загально-географічні моделі районування.
Питання 27: Шановний, що Ви розумієте під «загально-географічними моделями районування»?
Мій коментар: Думаю, дисертант не зміг вийти за межі поглядів минулих десятиліть. Такі схеми районування свого часу старанно розробляв А.П. Голіков, але, як виявилося, вони нікого не зацікавили. Автор намагається привабити читача введенням такого таксономічного рівню, як «географічний край». Це відкидає його у 40-ві – 50-ті роки минулого століття. Автор робить декларативну заяву, що поєднання Дніпропетровської і Запорізької областей у єдиний регіон є об’єктивним фактором. Але регіони – це не адміністративні області!
Автор вводить ряд позицій районування. Вражає підхід під назвою «географічний централізм». Тут написано стільки мури, що відпадає бажання ставити питання і коментувати. Але ще цікавіше (у плані вміння вигадувати) – це районування з позиції «політико-адміністративного освоєння регіону» (с. 22). Йде навішування локшини на вуха у вигляді уявлення «про невід’ємні складові антропосферотворення – адмін- і політосфери, які формуються на вищій стадії організації території …» (с. 22). У мене питання до членів спеціалізованої ради: ШАНОВНЕ ПАНСТВО, НЕВЖЕ НЕ ЗНАЙШЛОСЯ ХОЧАБ ОДНОГО, ХТО СКАЗАВ БИ: ЦЕ – ПОВНА МАЯЧНЯ, ЩО НЕ МАЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ГЕОГРАФІЇ!
Мій коментар: Цим твердженням автор ставить хрест на баченні його як географа!
Далі дисертант пише про дуальність (подвійність) та фронтирність. Дуальність – це, виявляється, схожість з сусідніми регіонами по окремих показниках. А ось фронтирність, виявляється – це коли регіон на протязі довгого часу «займав проміжне положення між потужними цивілізаційними світами…» (с. 24). Перепрошую, але ж це просто жах! Якби автор назвав такі території маргінальними, перехідними, то ще нічого, але якщо територія знаходилася між «потужними світами» (наприклад, Зевса і Ісуса Христа), то чи міг би там існувати регіон?
Розділ «Процеси природокористування на теренах …». Дуже приємно, що це останній розділ. Автор пише, що щось висвітив. Але важливо те, що нарешті у роботі, присвяченій природокористуванню, знайшовся один розділ, у якому йдеться про природокористування. Далі йдеться чомусь про історичний процес формування регіональної соціосфери, наче це має відношення до географії. Вводиться термін «історико-суспільно-географічна інформація» (я вже не дивуюсь). Шановний Ю.Г. Тютюнник точно назвав би це кентавром. Автор розповідає про специфічні музейні установи – скансени! Я про такі навіть не чув. Далі йдуть досягнення автора в напрямку «розробки комплексних тематичних кількаденних туристсько-екскурсійних маршрутів» і методики функціонального зонування на рівні «низової адміністративно-територіальної одиниці (сільради)». Це і все природокористування у регіоні з дуже складною промисловою мережею і розвиненим сільським господарством! То ж як це все називається? Це називається так: ПРОФАНАЦІЯ, ОКОЗАМИЛЮВАННЯ! Вражає, що така робота була прийнята до захисту. Це катастрофічно знижує рейтинг відповідної спеціалізованої ради.
Висновки автора
Ні, я навіть не буду обговорювати і коментувати висновки, бо не може бути висновків при відсутності дослідження. Всі «висновки» мають характер демагогічних декларувань.
Висновок по дисертації
Безпосередньо теми дисертації присвячений тільки один – останній – розділ, в якому нічого немає, він пустий. Все, що я побачив – це жахливо-безсоромна писанина в розрахунку на ВАГУ СВОГО НАУКОВОГО КОНСУЛЬТАНТА – Олійника Ярослава Богдановича, який підім’яв майже всі головні крісла в українській географії. Хто може дозволити собі сказати: «НІ» у такій ситуації? Один такий є – Олекса Ковальов, доктор географічних наук, якому начхати на посади пана Олійника! Тому я заявляю наступне:
Дисертаційне дослідження Афанасьєва О.Є. – це не просто не докторська дисертація, це – ганьба всієї української географії. Вона не просто не відповідає ніяким вимогам до докторських робіт, тут просто не йдеться про якесь дослідження. Жах!
І у мене питання до опонентів:
Пани, Невже Ви настільки байдужі до того, якої думки про вас будуть географи сьогодення і майбутнього? Що ви наробили?

Доктор географічних наук                                       Олекса Ковальов

16.11.2013 року 

18 коментарів:

  1. Тут взагалі треба ставити питання про необхідність університетської науки. Бо справжня наука живе не в університетах, а у спражньому бізнесі. Бо на сучасні технології і сучасні дослідження повинен бути справжній попит. Зараз не такі часи, які були у 19 столітті, коли дослідження будь-чого були застосовні майже на 100 відсотків (і коли наука породжувала бізнес, а не навпаки).

    ВідповістиВидалити
  2. Потрібно не забувати, що бізнесу цікава лише корисна йому наука. Це веде до «звуження» потоку наукового пізнання та відповідно сповільнення пошуку варіантів розвитку суспільства, його взаємодії з природою та ін. В принципі це своєрідний регрес, суспільству потрібна більш-менш незалежна наука, жаль, що в Україні університетська наука – це теж «бізнес».

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. і що ти маєш на увазі під фразою "звуження" потоку наукового пізнання"?

      Видалити
    2. Науковці активно досліджують лише потрібні "бізнесу" питання - на це виділяються значні ресурси. Натомість знижується активність у дослідженні інших питання, що є не менш важливим (екологія, духовність, географія та ін..). Таким чином, наукове пізнання в основному направлене на вирішення доволі вузького кола необхідних бізнесу/державі/армії задач - це на мій погляд і є "звуження" потоку наукового пізнання.

      Наприклад свого часу активно розвивались лише технічні дисципліни (у трансформованому вигляді це продовжується і зараз), бо так було вигідно державно-бізнесовим структурам - як наслідок маємо екологічну та духовну кризи.

      Звичайно, реальна ситуація набагато складніша і непередбачуваніша, в ній неможна точно «піймати» причини і наслідки, але на мій погляд описана тенденція має місце і вона не сприяє узгодженому розвитку суспільства та природи.

      P.S
      Звичайно, що в країні де університетська наука майже повністю дискредитувала себе - наука, яка “живе” в бізнесі і займається якісним вирішенням конкретних задач викликає повагу, але це не панацея. Для бізнес головне прибуток, в іншому випадку це не бізнес, а узгоджений розвиток суспільства та природи вимагає відходу від «корисливого» погляду на світ.

      Видалити
    3. "Натомість знижується активність у дослідженні інших питання, що є не менш важливим (екологія, духовність, географія та ін..). ", - гарна законодавча база дає можливість розвиватися і екології, і географії, при яких бізнес втиснутий у рамки певних нормативів. Духовність - це поняття занадто суб'єктивне, щоб сюди його включати, на мій погляд.
      "як наслідок маємо екологічну... кризи.", - ну от цю кризу нехай долають сучасні вчені, бо це нагальне питання сучасності.

      Університетська наука взагалі себе дискредитувала, не тільки в нашій країні, бо університетському викладачу треба наздоганяти справжню виробничу науку, бо він від неї відстає років на 15-20. У європейських університетах теж запрошують справжніх виробничників (за гроші), щоб студент не слухав маячню середньовічної давності.

      Видалити
    4. Що ти розумієш під бізнесом?

      Видалити
    5. Бізнес беру в ідеальній його формі (без бариг) - це форма організації продажу послуг і товарів для організацій і населення, покликана відповідати на певний попит. Бізнес в капиталістичній економіці створює щось нове (чи то Microsoft, чи Apple, чи якісь екологічні організації), і тісно пов'язаний із дослідницькою, пошуковою діяльністю. Ось це - на мій погляд - більш науково, ніж "соченять" монографії.
      Але це не стосується виключно теоретичних дослідження - чи то теоретична фізика, чи теоретична географія.

      Видалити
  3. Олекса Ковальов19 жовтня 2013 р. о 19:21

    Шановні, ваша дискусія цікава. Але я думаю, що до справжнього наукового пошуку ми ще не дожили, бо те, що стимулюється бізнесом, наукою не є. З моєї точки зору є більш важливі питання. Одне з них – чесність, порядність і відкритись тих, хто задіяний у науковому пошуку. У нас це відкинуто на задній план. Подивіться, що робиться! Спокійно порушується закон. Автореферати дисертацій до бібліотек надходять вже після захистів, і причини очевидні: дисертації жахливі. Складається враження, що автореферати розсилаються обмеженому колу людей.
    Тепер про дисертацію пана О.Є. Афанасьєва. Ця дисертація захищалася у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка – столичного, який має значно краще фінансування у порівнянні з іншими університетами (що вже викликає протест). Але, як бачимо, і там можуть спокійно проходити „докторські”, рівень яких ледве дотягує до бакалаврського. І всіх це влаштовує. Це – свідчення повного руйнування всіх моральних принципів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "...бо те, що стимулюється бізнесом, наукою не є.", - аргументуйте.

      Видалити
    2. "... чесність, порядність і відкритись тих, хто задіяний у науковому пошуку.", - це недосяжні мрії.

      Видалити
  4. Останнім часом люди відверто сміються над православ'ям, над політиками, бо розуміють абсурдність сучасності політико-економіко-релігійної світової системи. Освіта і наука дуже тісно пов'язана із цим вселенським Абсурдом. І вже настає час, коли про науковців і викладачів викладатимуть шаржі, жарти та інше, розуміючи бредовість існування цих інститутів.
    Дванадцять класів, які можна пройти за шість років, чи п'ятирічна вузівська освіта, яка взагалі немає ніякого сенсу...

    ВідповістиВидалити
  5. Интересное чтиво. Спасибо большое многоуважаемому господину Олексе (Александру Павловичу) Ковалеву за столь детальный анализ автореферата моей диссертации - было интересно ознакомиться. Удивляет несколько моментов, а именно: 1) к сожалению, местами многоуважаемый мною проф. Ковалев передергивает факты, искажает отдельные термины, и выдергивает фразы из контекста, что не может восприниматься в качестве комплексного анализа содержания работы; 2) странно, что столь уважаемый ученый с мировым именем не знаком с отдельными, довольно широко употребляемыми терминами (хотя-бы те же скансены), это вдвойне удивительно, т.к. проф. Ковалев довольно оперативно работает в интернете. Остается только пожелать привлечь хотя-бы Гугл в помощь, не говоря уж о специализированной литературе; 3) мы с проф. А.П. Ковалев до определенного этапа довольно часто переписывались лично, и каких-либо трудностей обсудить те или иные неясные в моей работе положения, в принципе, труда не составило бы. Однако сей отзыв, почему-то, мне пришлось случайно отыскать в просторах Интернета, а не извлечь из собственного почтового ящика. Исходя из изложенного можно резюмировать следующее. Относительно концепции природопользования как исторического процесса антропосферогенезиса можно спорить и обсуждать, если что-то не сходится с Вашей собственной точкой зрения на те или иные концепции и принципы - то это еще не означает (слава Господу Богу), что только Ваши взгляды есть единственно правильные и каноничные. Ну и, наверное, главное, что вызвало столь бурный всплеск со стороны уважаемого мною проф. Ковалева в мой адрес критики, видимо, присутствие в перечне оппонентов проф. К.А. Немца, да такой мощный, что про остальные упомянутые в преамбуле авторефераты, уважаемый профессор и позабыл. Но тут уж, как говорится, обоснованность столь огульного полива в мою сторону пусть остается на совести автора сего текста. И напоследок. Труды проф. А.П. Ковалева мне лично известны, и в них действительно предлагаются довольно интересные взгляды на роль, сущность и место современной географической науки. Но увы, далеко не всему этому суждено сталь "загальноприйнятим". В этом, очевидно, и состоит перспектива науки. И удел настоящего ученого, как представляется, не в том, чтобы непоколебимо отстаивать свою единственно верную и любимую, выпестованную теорию или концепцию, а пытаться увидеть рациональное зерно в трудах и других собратьев по цеху. В противном случае это напоминает нарциссизм. Я искренне желаю проф. Ковалеву дальнейших творческих успехов и новых свершений на ниве географической науки, я же,со своей стороны, обещаю еще раз перечитать несколько его фундаментальных трудов, имеющихся в моей личной библиотеке и приобретенных в свое время у уважаемого профессора. С уважением и благодарностью - О.Е. Афанасьев, д-р геогр.н., лауреат Государственной премии Украины

    ВідповістиВидалити
  6. Зрозуміло, що неприємно читати критику, можливо багато положень були нав’язані Вам нездоровим науковим середовищем, але Ви їх прийняли і несете відповідальність за дисертацію, тому дайте відповідь на поставлені запитання.
    Наприклад:

    - Питання 5: Шановний пане, що таке «суспільно-географічний процес»?
    - Питання 6: Шановний пане, поясніть, що таке «хорологічні процеси» і «хронологічні процеси», і наведіть приклади.
    - Питання 8: Шановний пане, як методологія та комплекс теоретичних, методологічних і методичних положень й підходів дослідження можуть бути предметом дослідження у конкретній географічній роботі? Може це – робота з методології науки?
    - 5. «дослідити процес становлення концепції природокористування у географії, визначити роль і внесок окремих вчених…».
    - Мій коментар: Це – задача бакалаврського рівню для робіт за напрямком «історія науки» щось подібне.
    - 2) «запропоновано теоретичну концепцію антропосферогенезу…».
    - Питання 15: Пане, а що, до Вас концепції становлення антропосфери не існувало?
    - 6) «розроблено методологічні засади і здійснено регіоналізацію України за принципами географічного централізму».
    Мій коментар: Мені невідомо, що таке географічний централізм. Думаю, це – наукоподібна маячня. Крім того, регіоналізація – це реальний процес, і здійснити регіоналізацію України автору було б не під силу.
    - Питання 20: Пане, чим відрізняється середовищний аналіз від, наприклад, абракадабрового аналізу?
    Мій коментар: Думаю, це розрахунок на те, що ніхто не буде замислюватись над сенсом написаного автором, тобто це - локшина на вуха!
    - Автор пише, що «об’єктом дослідження регіональної ІП є система «Суспільство (людина) – Природа (ландшафт)»» (с. 9).
    Питання 23: Шановний пане, на яких підставах Ви ставите знак тотожності між Природою і ландшафтом?
    - Питання 26: Шановний, що Ви розумієте під «географічними межами»?
    - Питання 27: Шановний, що Ви розумієте під «загально-географічними моделями районування»?

    Та на всі 27

    З прочитаного автореферату складається враження, що метою роботи було «вписатися» в «досягнення суспільної географії» щоб захисти докторську, а не провести якісне наукове дослідження.
    Чекаємо відповідей на поставлені питання!

    ВідповістиВидалити
  7. Олекса Ковальов30 жовтня 2013 р. о 19:20

    Нажаль, я не володію такою претензійною мовою, яку продемонстрував Олег Євгенович. Тут у нього повна перевага. Правда, для того, щоб передати смисл, що міститься у його допису, можна було б задіяти значно менше слів. У всьому іншому я побачив тільки стиль самозакоханої молодої людини, які вдалося проскочити захист докторської дисертації. Зазначу, що коли ми переписувалися, стиль був зовсім інший, нормальний.

    Тепер стосовно того, що я виставив свій відгук в Інтернеті, а не надіслав для попереднього обговорення шановному пану Афанасьєву: справа в тому, що автореферат я побачив за день до того, як був написаний мій відгук, тобто через кілька місяців після того, як відбувся його захист. Отже, якби шановний пан, який начебто ставився до мене з повагою, надіслав би мені вчасно, наприклад, електронну версію, тобто до захисту, я може і почав би дискусію у мейловому варіанті, але пан, який начебто мене поважав, не захотів цього робити. Шановний пане Афанасьєв, я не тільки виставив цей відгук в Інтернеті, але й направив його на адресу ДАК.

    Що стосується такого „науковця”, як пан К.А. Нємець, то, вибачте, якщо Ви, пане Афанасьєв, ставитесь до нього з повагою, то я для цього ніяких підстав не маю. Цей пан не тільки поливав мене брудом у Каразінському університеті і позбавив мене навантаження, він знищив весь факультет, перетворивши його на механізм своїх заробітків.

    Тепер, пане, стосовно Ваших оцінок моїх праць: не варто напружуватись, вони вимагають трохи іншого рівня розуміння. І Ваше лауреатство тут Вам не допоможе, а як в Україні стають лауреатами Державних премій, ми знаємо. Достатньо згадати підручник з загального землезнавства відомих авторів. А я, наприклад, не став навіть професором.

    Тепер стосовно раціонального зерня. Коли маєш справу зі справжньою науковою роботою, вона надовго лишається у пам’яті. Що стосується Вашої роботи, коли я побачив Ваш виступ на блозі, я довго не міг згадати, про що Ви писали, і тільки Ваше посилання на слово „скансены” мені щось нагадало. Шановний пане, для того, щоб до Вас ставились, як до вченого, Вам треба ще багато попрацювати саме у науковій сфері, а не у сфері близько-наукової політики.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А Сімферопольсько-Харківський підручник дуже цікавий, я його читав на першому курсі перед другою парою, бо приходив завжди на першу. Інформація викладена у тому підручнику, на мою скромну думку, досить повна і гарно структурована, крім того НООСФЕРУ хтось таки мав вивести у географічну науку. На мою думку ноосфера заслуговує крайнього правого місця у ряду Солнцева

      Видалити
    2. Багров М.В., Боков В.О., Черванев И.Г. "Землеведение", - ты про этот учебник?

      Видалити
    3. я згоден, це непоганий підручник для вузу, мені він теж сподобався.

      Видалити