19 серпня 2013 р.

Реакція на обговорення допису: "Треба бути обережними зі студентами, дивіться, щоб вони не перетворили вас на віслюків (з приводу коментарів Юрія Мельника)"

З обговорення  допису  "Треба бути обережними зі студентами, дивіться, щоб вони не перетворили вас на віслюків (з приводу коментарів Юрія Мельника)"  можна ознайомитись тут

Микола, дякую Вам за змістовні відповіді «Юрію», хоча жаль витрачати час на підготовку відповідей. Ім’я я написав у лапках, бо впевнений, що студент до цього тексту відношення не має. Важко уявити собі студента педагогічного університету 2-го чи 3-го курсу, що настільки обчитаний і так безцеремонно дозволяє собі вести «дискусію». Тому я не буду писати далі його ім’я. Знаєте, коли я прочитав його останні коментарі, мені на згадку прийшов анекдот про одного пасажира електрички. Суть його у наступному.
Заходить у вагон один худенький слабенький (далі - Дохлик) та звертається до пасажирів:
-         А ну, хто проти мене?
Всі здивовано подивилися на нього, а один здоровань каже:
-         Ну, я!
Дохлик йому:
-         А ну, йди сюди!
Здоровань підходить, а Дохлик питає:
-         Як тебе звуть?
Здоровань:
-         Ну, Вася.
Тоді Дохлик кидає у вагон:
-         Так, хто проти мене з Васею?

У випадку нашого дописувача ситуація ще більш цікава: він Васями призвав на свій бік всіх, кого вважає корифеями, хоча корифейність визначається часом, а не шляхом призначення. Якщо це дійсно студент, то ми маємо справу з вискочкою, який знайшов спосіб звернути на себе увагу ще на студентському етапі. Це – дуже небезпечна для науки категорія просуванців, які відзначаються не за віком надмірною розкомплектованістю. У будь-якому варіанті (студент це, чи не студент, а, наприклад, його керівник), для таких головне – голосно проголосити «одобрямс» стосовно позицій сучасних офіційних «корифеїв», погляди яких складають основу офіційної одержавленої науки. Таких немало, бо іншого способу стати помітним на пострадянському просторі просто немає. Про таких дуже яскравого свого часу писав Антуан де Сент-Екзюпері.
Знаєте, Микола, мені дуже сподобалась його відповідь на моє питання: «А який смисл Ви пов’язуєте зі словом «місцевість»? - «місцевість – це поняття, зрозуміле всім школярам, і її означення у географічному плані, - це певна ділянка на земній поверхні (краще – земної поверхні – О.К.), що має якісь параметри розташування, дослівне значення грецького слова «ойкос», зрештою Ви ж вчений, у Вас є словники.» (дякую дописувачу, що він нагадав мені про наявність у мене словників!). Який чудовий приклад безцеремонності, замішаної на самовпевненості! Виявляється, що я дарма писав великі монографії, шукаючи значення терміну «місцевість», «містина», бо про це давно знають всі школярі. Вони знають і про географічний комплекс, і про ландшафт, і про геосистему, а Олекса Ковальов все шукає замість того, щоб підійти до будь-якого школяра і спитати! Яка зухвалість! І ця людина ще закликає до толерантності!?!
Він пише нам: «Дивно, Ви хочете вести дискусію зі студентом, якому треба нав’язати свою думку, а якщо студент має свою думку, то вести з ним дискусію уже не варто, адже він щось відповість і його відповідь не буде вписуватися у ваше непогрішне вчення.». Дописувач не хоче зрозуміти, що ми не хочемо вести з ним дискусію, бо нічого нового він нам не пише, а свою думку ми нікому не нав’язуємо (у чому це проявляється?), ми її просто висловлюємо, на що маємо право. Мені важко зрозуміти, звідкіля дописувач взяв це! Свої думки нав’язують «корифеї»! Що ж стосується його власної думки, то її просто немає, бо він виставляє наперед думки інших, те, що написано у підручниках під грифом МОН (наче ми не знаємо, чиї підручники приймаються до друку). Просто дивно, що він заявляє про наявність у нього «своєї» думки, що повністю збігається з офіційною, яка об’являється «корифеями» непорушною, без чого їх корифейність стане сумнівною. Яка ж це своя думка?
Дивно виглядає фраза: «На регіональному рівні, ця цілісна оболонка поділяється на окремі частини, особисто я не можу уявити чи робиться це лише суб’єктом дослідником з метою послідовного методологічного дослідження цілісності, чи можливо її поділ закладено в самій природі, на це я не можу дати відповідь…». Але в природі немає регіональних чи будь-яких рівнів, це ми їх вводимо за для упорядкування відображення. У природі є розбіжності, які ми розглядаємо як частини, причому все залежить від тих критеріїв, які ми використовуємо, тому схеми диференціації різних дослідників будуть різними. І я не можу зрозуміти, що таке ПОСЛІДОВНЕ МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ. Будь-яке дослідження є послідовним, а вираз «методологічне дослідження» є абсолютно некоректним. Кажуть про методологію дослідження, а не про щось інше. Дописувач просто не орієнтується у цих питаннях, а намагається повчати інших.
Цікаво, людина тільки почала знайомитись з публікаціями на блозі, а вже пише нам:
«Тому коли Ви пишете "геокомплекс розглядається як організація активних поверхонь" то я Вас прошу надати якесь зрозуміле пояснення того:
Які поверхні є активними?
А які уже дезактивовані?
В чому проявляється їхня активність?
В чому проявляється їх організованість?
Чому геокомплекс включає в себе лише активні поверхні?
Чому він включає в себе лише поверхні?
ГЕОкомплекс включає в себе лише активні поверхні Землі (ГЕО), чи взагалі всі поверхні?»
Останнє питання взагалі жахає!
Вже сама фраза «прошу надати якесь зрозуміле пояснення…» ставить під сумнів, що думка вважати геокомплекс організацією активних поверхонь є зрозумілою. Просто дивно читати: «прошу надати якесь зрозуміле пояснення того: Які поверхні є активними?»! Він не розуміє (і немає надії, що зрозуміє), що всі перетворення відбуваються виключно на поверхнях (іншого варіанту просто немає – внутрішні маси є інертними), що активність проявляється у перетвореннях (якщо це студент, його викладачі йому про це нічого не говорили, бо вони знають тільки офіційно визнані положення), що при відсутності організації ні про який комплекс говорити не можна і т. і. Він не знає, що, наприклад, життя могло почати розвиватися тільки тоді, коли співвідношення між активними поверхнями і інертним заповнювачем у замкнених об’ємах перейшло через критичний поріг, хоча це було тільки умовою, бо далі треба було знайти шлях до певної організації органіки, а це вже має відношення до відбору. Все це підкріплюється демагогією, що він «жодному викладачеві не вірив просто так (на слово), якщо предмет обговорення не опирається (треба було написати – спирається – О.К.) на фундамент логічних взаємозв’язків і беззаперечних явищ дійсності, доступних до емпіричного сприйняття.». Чи не занадто це? Нагадаю, що коли заговорили про елементарні частинки, ніхто їх не бачив! Фізичні поля ми теж не бачимо – ми спостерігаємо тільки їх «тіні» - сліди дії. Цікаво, а як можна емпірично сприймати думки?
Наш дописувач спокійно заявляє: «Ваш термін «геокомплекси» це гра слів з філософським підтекстом, Комплекс – це зв'язок, тобто геокомплекс – зв’язок гео(компонентів, сфер, хор… я не знаю, що саме з цих трьох значень Ваша наука визнає), головне це зв’язок складових чогось пов’язаного із Землею.». Це просто вражає! Невже він думає, що я не знаю цього? Причому тут філософський підтекст? Чому геокомплекс - це обов’язково «зв'язок компонентів, сфер, хор …», а не активних поверхонь? Має місце звичайне словоблуддя! При цьому сам він не вважає за потрібне обґрунтовувати свої догми. До речі, він так і не зрозумів, що коли йдеться про комплекс, то компоненти, про які він згадує, відходять на другий план, а на перший план виходять саме зв’язки, тобто комплекс – це абстракція (до речі, як і система), його не можна помацати. А тепер давайте подивимось роботи «корифеїв»: там географічні комплекси описуються шляхом характеристики саме окремих складових, а про зв’язки всі забувають, отже, чи є це комплексами? 
Дописувач пише, що ««Географічний поділ» це суспільно-географічне поняття». Перепрошую, якщо прийняти таке поняття, то воно мало б бути загальним для всієї географії, а то виходить, що у рамках суспільної географії воно діє, а у інших розділах географії – ні. При цьому він так нічого і не написав, у чому сенс цього «географічного поділу» (а це припускає наявність інших варіантів поділів - негеографічних!), а сам весь час заявляє про необхідність логічного обґрунтування. Поділ є поділ, не більше, і не менше.
Дописувач намагається відстоювати так званий ««Періодичний закон географічної зональності»» А.О. Григор'єва і М.І. Будико (1956), не вважаючи необхідним розглянути питання, що таке ЗАКОН ПРИРОДИ взагалі. Він забуває, що про таке природне явище люди знали досить давно, до того, як народилися А.О. Григор'єв і М.І. Будико. Знав про це і А. Гумбольдт, який, однак, не писав про відповідний закон. Закони природи не мають відношення до морфології, вони мають відношення до динаміки, тобто зазначений «закон» таким не є в принципі. Ми ж не заявляємо, що наявність у тварин, включаючи людей, носів, очей, ротів і т. і. є законом природи! Він навіть не розуміє, що вираз «ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН» - є некоректним, бо слід було написати «ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ», бо виходить, що слово «періодичний» стосується не зональності, а закону, тобто – ніякої логіки, хоча дописувач весь час апелює до логіки! Він пише, що «А.О. Григор'єв і М.І. Будико створили періодичний закон географічної зональності на основі досліджень Василя Докучаєва.», але закони не створюються, вони відкриваються на основі прояву патернів поведінки.
Товариш вимагає від мене визначення «поняття» «організація активних поверхонь», хоча це - не поняття, а висловлювання, що включає два поняття: «організація» та «активна поверхня». Він (і не тільки він) не розуміє, що якщо поняття геокомплексу формувати не на основі активних поверхонь, то воно втрачає будь-який сенс, бо виникає питання: у чому сенс геокомлексу, що складається з інертних мас?
Дописувач пише: «Коли я вжив поняття «абстрактно просторове розміщення», то я мав на увазі евклідовий простір, я думав, що це буде зрозуміло.». Але евклідова геометрія – це тільки один з варіантів геометрії: поміняємо геометрію, змінимо і властивості простору.
Дописувач написав мені наступне: «Якщо особисто Ви вважаєте необхідність подальшого розвитку географії у системі Ваших наукових поглядів на Землю і ландшафти, а також необхідність навчання студентів саме таким природничим основам, то Вам варто виступити на з’їзді географічного товариства України із даною пропозицією, або ж запропонувати зібрання спеціального наукового симпозіуму за участі тих ландшафтознавців, що зазначено вище за виключенням тих, хто напревеликий жаль, їх не зможе відвідати.». Це – прояв безцеремонності. Пане дописувачу, я достатньо багато виступав і на з’їздах, і на конференціях, причому доволі успішно, що і призвело до того, що декому це не сподобалось, внаслідок чого я перестав отримувати запрошення. Наприклад, завідувач кафедри, на якій я працював – доктор технічних наук без технічної освіти, проф. І.Г. Черваньов відкрито вимагав від мене, щоб я припинив їздити на конференції. Але питання не у формі виступів – виступи на блогах на сьогодні є нормальною і поширеною формою ведення дискусії, отже не варто мене повчати.
Стосовно так званих географічних явищ: цим питанням присвячено багато моїх публікацій, де обґрунтування має місце, повторювати тут особисто для пана дописувача я не буду. Зазначу тільки, що Земля тут ні до чого, йдеться тільки про те, що на нашій планеті географічні явища виражені найбільш яскраво і різноманітно.
Дописувач пише: «Ви можете дати мені коротку логічну відповідь на питання Яка різниця між денною поверхнею і ландшафтом?». Якби він прочитав мої роботи, необхідність ставити це питання відпала би. Все чітко визначено: денна поверхня – це речовинна поверхня, а ландшафт – це образ того рисунку, який утворюється на цій поверхні під дією різноманітних режимів (як організації процесів) у межах місцевості як ландшафтотвірної ділянки. Такі місцевості можуть мати різні розміри і створювати складні співвідношення. В одній з останніх статей я запропонував використовувати також термін «вільна поверхня». Рисунок поверхні сприймається кожним суб’єктом індивідуально, що і призвело до необхідності введення поняття про онтоландшафт як певний інваріант такої організації.
Микола, якщо ми будемо продовжувати з цим дописувачем полеміку, це призведе до безкінечної пустої балаканини. Він не розуміє, що географом не стають відразу після вступу до університету, що для цього треба ще багато років працювати. Він не розуміє, що вченим не стають, обмежуючись читанням підручників під грифом МОН (Ви, Микола, дуже добре написали про комфортну зону наших «корифеїв» та їх послідовників) і повторюючи «оригінальні» думки «корифеїв». Отже, нам слід припинити цей словопляс. Почекаємо, може з часом з нього справді вийде вчений, тоді і будемо вести з ним дискусію. А зараз у нас є більш серйозні справи 

9 коментарів:

  1. Микола, дякую Вам за змістовні відповіді «Юрію», хоча жаль витрачати час на підготовку відповідей. Ім’я я написав у лапках, бо впевнений, що студент до цього тексту відношення не має.

    Юрій Мельник - це реальна особистість і дійсно та людина, за кого він себе видає. У нього є сторінка в соц. мережі "Вконтакте", і на нього роблять посилання інші люди з цієї соц. мережі.

    Важко уявити собі студента педагогічного університету 2-го чи 3-го курсу, що настільки обчитаний і так безцеремонно дозволяє собі вести «дискусію»."

    Це говорить про те, що студент Юрій Мельник дійсно добре навчається, і судячи з усього має певний студентський авторитет. Втім, що заважає йому вивчити матеріал від корифеїв географії і бути впевненим у своїй правоті, підкріпленої рясної похвалою викладачів? Юрій настільки добре вчиться, що навіть перейняв манеру ведення "дискусії" у своїх вчителів - "великих українських географів".

    ВідповістиВидалити
  2. Юрій Мельник - це реальна особистість і дійсно та людина, за кого він себе видає.

    Це факт.
    Питання в іншому.
    Чи свої думки Юрій викладає на блозі? Можливо йому хтось допомагає їх сформулювати?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Без розуміння цього неможливо розібратись в ситуації та дати відповіді на питання:
      - Звідки «ростуть ноги» негативного відношення Юрія до нових поглядів в географії?
      - Яка причина такої реакції студента на критику «корифеїв географії»?

      Одна справа коли це Власна думка студента, яка сформувалась в процесі навчання (він прочитає/почує щось нове і можливо змінить свою позицію), інша справа коли це «політика» викладача чи кафедри (тут підключається «авторитет» який важко «пробити» чимось новим).

      Нам потрібен розвиток географії, тобто зміна ситуації на краще, а для цього необхідно розуміти ситуацію та знати, що змінювати.

      Видалити
  3. Олекса Ковальов22 серпня 2013 р. о 19:45

    Друзі, я думаю, Ви праві! Якщо це справді студент, то йому і його викладачам треба серйозно замислитись над його вихованістю. Він же не просто так вліз у цю "дискусію", його задача - стати помітним шляхом посилання і одобрення тих, кого він називає корифеями, тобто тих, від кого ще й сьогодні залежить "успіх" молодих. А це - група "науковців", що самі не так давно робили оберттання навколо корифеїв старшого покоління, корифейність яких тепер під сумнівом. Чи не забагато корифеїв в українській географії, яка топчеться на місці?
    Отже, ще раз підкреслюю, ми маємо справу з вискочкою - одним з тих, хто шляхом голосних одобрямсів "досягнень" "корифеїв", що в Україні створили цілу мережу, намагається створити собі відповідний імідж. На диво рано він почав це робити. Думаю, це не додає позитиву університету, у якому цей туманний хлопець вчиться.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вліз я у цю "дискусію", тому що натрапив на неї в інтернеті, вона ж була створена для того, щоб в неї хтось влазив, я ж не втручаюся в особистий простір її учасників, а право задавати питання і висловлювати думки (яких у мене звісно ж немає і взагалі я безцеремонний і невихований) дає мені право надпис "free scientific online community" поруч з назвою Вашого блогу. Публікуючи дописи до ваших статтей я не ображав авторів і не допускав в їхню адресу ніяких проявів неповаги. Тому мені не зовсім зрозуміла Ваша відверта негостинність.

      Якщо я правильно зрозумів, то блог було створено метою популяризації певних авторських ідей, а коментарі в ньому доступні з метою їх обговорення, що я власне і роблю, дотримуючись при цьому правил публічного листуання. Але ж сама ідея блогу ймовірніше за все передбачала потребу у певній кількості відвідувачів, в тому числі і студентів, тут же ніде не зазначено, що студентам вхід заборонено, тому подібну здивовану реакцію на мої візити і дописи я вважаю недоречною.

      Якщо ВИ, пан Олекса Павлович Ковальов, Микола Миколайович Яровий і Maksym Shevchenko, не будете сприймати це як вияв крайньої неповаги до Вельмишановного Товариства Фундаментальних Проблем Географії, то я дозволю собі відповісти на зазначену вище реакцію.

      Спершу мені цікаво було б запитати, чи можна застосовувати жарт про Дохлика до всіх авторів публікацій з зазначенням рекомендованої літератури, або посилань у квадратних дужках. Тоді це означає, що кількість вказаних автором найменувань публікацій у рекомендованій літературі до статті чи монографії автоматично дорівнює кількості Вась із електрички? До чого ці відверті насмішки щодо "корифеїв"? Пан Ковальов і сам у своїх монографіях не раз посилався на корифеїв! (в даному реченні я не бажав виявити неповагу до доктора географічних наук, якої у мене звісно ж немає).

      Разом з цим, хотілося б поцікавитись, в чому саме проявляється моя самовпевненість, зухвальство і туманність? Я ж всього-на-всього вирішив прийняти участь у публічному обговоренні статтей, опублікованих на відкритому інтернет ресурсі.

      Видалити
  4. Якщо звісно ж товариство не буде сприймати це як вияв крайньої зухвалості, я б хотів знайти для себе виправдання у вашій реакції про те, що я не знаю що "всі перетворення відбуваються виключно на поверхнях (іншого варіанту просто немає – внутрішні маси є інертними)", я можу зауважити, що мені це відомо, але дозволю собі звернути увагу на те, що середовище атмосфери, або гідросфери також придатне для різноманітних перетворень, в той час як інетртні глибенні маси мають здатність до гравітаційної речовинної диференціації, яка ймовірніше за все відбувається і сьогодні, підручник "корифеїв" з Основ геоморфології, 2005 року видавництва "Вища школа" зазначав навіть про внутрішню динаміку окремих частин літосфери зі швидкістю до 2 см в рік, якщо треба я знайду сторінку, крім того існує гіпотеза рідкого ядра (звісно ж всі це знають) яке, в такому випадку, під впливом руху планети просто фізично не може залишатися інертним, а знаючи різноманіття його хімічного складу і термічні умови, можна говорити про ймовірність певних перетворень, з чого випливає скжімо плюм-тектонічна активність.

    Щоб захистити свої коментарі я дозволю собі зізнатися, на курсі біогеографії, в лекційному матеріалі нам подавали певну інформацію про теорії походження життя. І тоді я трохи почитав "Біогеографію" (завідувач кафедри одного з факультетів ЛНУ, кандидат наук за спеціальністю 11.00.11), а також кілька розділів Томаса Штопфа і вирішив, що виникненню життя на Землі ймовірно передувало утворення коацерватів у океанічному середовищі, через інтенсивні динамічні процеси вод та надзвичайно багатий хімічний склад.

    І наостанок хочу додати, що погляд на дійсність мають не лише вискочки, а усі люди у яких є очі, а бажання висловити ці думки - не зухвалість, хоча може і зухвалість... не знаю. Що ж до питання Миколи Миколайовича "Чи свої думки Юрій викладає на блозі? Можливо йому хтось допомагає їх сформулювати?" відповідаю - ці думки я висловлював Вам по телефону не читаючи нічого із папірця.

    Щиро вдячний за Ваше рішення не видаляти це повідомлення!

    ВідповістиВидалити
  5. Юра, студентам вхід відкрито, як і будь-кому бажаючому.
    Але сперечатися з людиною, яка не ознайомившись з ситуацією (поглядами, цілями), починає доводити свою правоту мені та й іншим учасникам спільноти - нецікаво.

    Складається враження, що Ваша позиція з моменту першого коментаря майже не змінилась - «Що це за вчений - Олекса Ковальов? В якому закладі ви працюєте і де захистили дисертацію?»

    ВідповістиВидалити
  6. Прошу ще раз прочитати мій висновок по Вашим коментарям http://www.geography.pp.ua/2013/08/blog-post_3.html#comment-form:

    «А тепер про дискусію/спор.

    Декілька разів прочитав коментарі Юрія, нажаль поки не бачу як подібні спори можуть допомогти розвитку географічної науки. Ціль спільноти не нав’язувати свої думки, а формувати середовище в якому формуються і апробовуються (в процесі дискурсу) нові наукові погляди на те, що ми розглядаємо як геосередовище, що сприяє більш глибшому його розумінню та відповідно вирішення проблем які зараз називаються екологічними, а по суті є проблемою узгодженого розвитку геосередовища (як бачиться зараз).

    Наука покликана пізнавати світ, і якщо державна наука (лише одна складова науки) в більшості займається вирішенням свої дріб’язкових питань (низька зарплата; корупція; життя вчорашнім днем, бо вигадати щось нове немає ресурсів - замкнене коло) і сходить з фронту наукового пізнання, то обов’язково будуть виникати нові способи ведення наукового пошук на фронті пізнання - дана спільнота приклад тому в Україні (про комерційну науку я тут не згадую).

    Ведення дискусії одна з основних задач спільноти, але як і в кожній справі тут є свої правила, які є загальнонауковими і загально людськими:

    - ціль дискусії вироблення нового знання, нової більш прогресивної позиції та передбачає зацікавленість її учасників у отриманні кінцевого результату
    - розуміння позицій опонента (попереднє ознайомлення з його ідеями)
    - приблизно рівна обізнаність у предметі дискусії.
    В іншому випадку ми матимемо спор з намаганням довести свою правоту, а це мені особисто нецікаво і неприємно.

    І так пройдемось по пунктам

    - узгоджена ціль, бажання отримати результат - це найголовніше.
    Олександр Ковальов визначив у загальних рисах ціль спільноти - «Вам дуже добре пояснили, що ми займаємось пошуком моделей, які можна було б вважати найбільш близькими до того, що ми розглядаємо як географічне середовище з його динамікою, функціонуванням і різними формами організації – абіотичної, біотизованої та антропізованої. Тут немає місця догмам.»
    Якщо Вам нецікава наша ціль тоді, сенс дискусії втрачається.
    Наша ціль незрозуміла? Ознайомтесь з позиціє (все таки потрібно читати статті, задайте запитання).
    Якщо Ваша ціль бути правим та довести в першу чергу собі, що Ви недарма навчаєтесь географії за підручниками МОН, які здаються логічними (якими ж їм бути це ж наукова література) тоді, дискусії не вийде, буде спор.

    - розуміння позицій опонента
    В попередніх коментарях я запропонував ознайомитись з позицією Олександра Ковальова бо Ваша (точніше не Ваша а книг з грифом МОН) нам відома. Ви ігноруєте це і пишете -
    ”(…запропонуєте мені прочитати Ваші статті, але замість цього Ви можете просто знайти факти, які б пояснили мені, що це Ваше середовище або оточення не являється цілісною оболонкою)…а не направляти мене до Ваших статтей.“
    Якщо Ви маєте бажання пізнати щось нове і намагатиметесь прочитати та зрозуміти позиції Олександра Ковальова, то отримаєте пояснення і допомогу в розумінні.
    А коли Ви вже “все знаєте”(за виданнями МОН) і хочете щоб Вам все лише доводили, навіть не напружуючись щоб зрозуміти позицію опонента (прочитати статті!!!), то кому потрібна дискусія/спор з таким студентом…

    Можна зробити висновок, що зараз дискусіє немає, а є лише спор з бажанням довести свою правоту - це мені як і Олександру Ковальову нецікаво.

    Думаю продовжувати дискусію варто після розуміння того навіщо Ви ведете дискусію (Ваша ціль хоч в загальних рисах повинна співпадати з нашою) та ознайомлення з позицією Олександра Ковальова (прочитати статті і книгу!!!).

    Юра, потрібно не ображатись і не намагатись будь-яким чином довести свою правоту, а розвиватися, пізнавати щось нове, бути науковцем (якщо звичайно є бажанням), а не бібліографом українських географів, які в даній ситуації дуже часто думають про науку в останню чергу.»

    ВідповістиВидалити