ЕКОПОСЛУГИ – НОВА ІДЕЯ ФІКС, ЗА ЯКУ СХОПИЛИСЯ ГЕОГРАФИ

          Олекса Ковальов 

Інколи дивуюся, з якою легкістю екологи та географи хапаються за щось нове, навіть не подумавши, що це нове може означати! Ось цитата: «Екосистемні послуги - це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи. Від екосистемних послуг залежить задоволення фундаментальних потреб людини в середовищі існування й продуктах харчування, а отже від них прямо залежить рівень нашого життя. Таке бачення визнають науковці і політики більшості держав світу. У документі ООН «Мillenium Ecosystem Assessment» екосистемні послуги прямо називають «прямим і непрямим внеском екосистем у добробут людини»» [Василюк, Ільмінська, 2020: 3].

Відгук про автореферат дисертації Міщенко Олени Віталіївни «Конструктивно-географічні засади організації Сакральних ландшафтів»

 Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

МІЩЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

УДК: 911.53-029.2(043.5)

КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ САКРАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Спеціальність 11.00.11 ‒ конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Львів – 2024

Робота виконана на кафедрі фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки

 

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор,

академік Академії наук вищої освіти України

ДЕНИСИК Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

професор кафедри географії

доктор географічних наук, професор

БОЖУК Тетяна Іванівна,

Львівський державний університет фізичної культури

імені Івана Боберського,

професор кафедри туризму

доктор географічних наук, доцент

БУЧКО Жанна Іванівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, доцент кафедри

географії та менеджменту туризму

 

Захист відбувся “15” жовтня 2024 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Петра Дорошенка, 41, аудиторія 69. Із дисертацією та рефератом можна ознайомитися на офіційному сайті за посиланням https://lnu.edu.ua/research/scientific-council-on-thesis-defence/doctoral-thesis/ та у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

ГЕОГРАФІЯ: ЩО ТАК, І ЩО НЕ ТАК? Енвайронментальна географія

Олекса Ковальов

Знову і знову приходиться вступати у полеміку стосовно суті географії та її області дослідження. Дуже непросте питання! З давніх часів область дослідження географії зводили до вивчення так званої земної поверхні, забуваючи її визначити, але якщо це мало певний сенс на той час, коли ці дані тільки накопичувалися (у тому числі у вигляді карт), то сьогодні займатися цим – це нонсенс. Отже, географи шукають інші варіанти, намагаючись не надто далеко відходити від початкового варіанту, що свідчить про інерцію мислення. Але для того, щоб не стати здобутком історії, географія, представлена окремими дослідниками та спільнотами, має увійти у пошуковий режим, розгорнувшись у своєрідне віяло – множину варіантів, з яких відбір виведе на новий напрям, нові уявлення, інші методології дослідження. Цей рух схожий на гру команд, у якій одні гравці намагаються сформувати канали для досягнення цілі, а інші – перекрити їх, при цьому кращі гравці отримують більше можливостей для просування до мети – уявлення, що найкращим на даний момент чином пояснює спостереження (на жаль, тут ми не завжди маємо чисту гру). Що стосується географії, то у цій царині досі не існує єдиного розуміння стосовно її області дослідження!

ЦІКАВЕ ПИТАННЯ: А ЧИ НАЛЕЖИТЬ «ЗЕМЛЕЗНАВСТВО» ДО ГЕОГРАФІЇ?

 Олекса Ковальов 

І це дійсно непросте питання, бо всі, хто вчився і вчиться на географічних факультетах, вивчають цей курс. А до цього огляду мене підштовхнула стаття І.Г. Черваньова (є такий доктор технічних наук без технічної освіти) та В.А. Бокова (доктора географічних наук) «ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ЗЕМЛЕВЕДЕНИЯ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО И ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ». Обидва автори читають цей курс протягом багатьох років. Вже в анотації вони зазначають наступне: «У сучасному землезнавстві, яке є фундаментом наук про Землю, на часі суттєві зміни у бік комплексного використання результатів дистанційних зондувань, моделювання та прогнозування. Завдяки цьому, покращилась фактографічна база наукових положень, які досі мали натурфілософський характер. Також поглибилась позиція землезнавства як вчення про географічну оболонку – біосферу, яке є науковим підґрунтям глобальної екології. Ці обставини примушують змінювати як зміст і спрямованість викладання в університеті основ землезнавчих знань, так і стиль опанування предметом у новій, інноваційній взаємодії важливої комірки освітньої системи «викладач – студент»».