17 лютого 2020 р.

УКРАЇНА: ПОТРІБНЕ НОВЕ МИСЛЕННЯ, НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ


«Soil is a bridge to the future. We can’t do without it» - Lal.

I am talking about the soil under your feet. Soil - the foundation of our farms, where our food is grown - is the most important variable for reversing global warming and strengthening the biodiversity of our planetary ecosystems. - Otto Scharmer.

Ми знову змушені повернутися до проблеми ЗЕМЛІ-ГРУНТУ, бо складається враження, що ті, хто обіймає владні посади (а це і нардепи, і урядовці, і президент), закрили вуха звуконепроникними клапанами і продовжують нахабно просувати абсолютно дикий «Закон» про продаж землі-країни. І це при тому, що переважна більшість українців категорично проти того, щоб перетворювати землю на товар. Хотілося б нагадати «представникам народу», що людський світ не є чимось штучним, він народився і піднявся у особливому середовищі-домі, без якого існувати не може: це - продукт його еволюції. Таке середовище-дім називається «Біосфера», вона виникла в результаті біотизації абіотичної планети, і цей процес продовжується у наш час. Тому, разом з питаннями, пов’язаними із житєпідримкою (living-sustain) та розвитком людського суспільства на всіх масштабних рівнях, слід особливу увагу приділяти підтримці функціювання Біосфери як глобального áктора. Розуміння цього свого часу (друга половина 90-х років минулого століття) привело мене до формування концепції країни Біосфери. Що це таке? Це особлива територіальна (над-державна) структура нашої планети, яка має забезпечувати стале відтворення функцій Біосфери. Як показала практика, створення заповідників, заказників та біокоридорів не може вирішити це питання, підхід має бути іншим, а саме – формування територіальної структури, яка може забезпечити безперервність біосфери як цілого. Не варто забувати, що антропосфера вкладена у біосферу, без якої існувати не може. Така проблема є глобальною і має вирішуватись під егідою ЮНЕСКО, бо йдеться про виведення значних територій за межі державних кордонів:

далеко не вся поверхні суші має бути поділена між державами!
Цей процес має йти паралельно зі стисненням (обмеженням територій) господарської діяльності (на глобальному рівні – стисненням антропосфери) шляхом впровадження інновацій. Людство має усвідомити, що воно не єдине на цій планеті, а рослинний і тваринний світи і є тим, що забезпечує його стале існування і розвиток. На жаль, цього не відбувається, а наслідки занадто агресивної господарської діяльності вже сьогодні ставлять під загрозу існування не тільки рослинно-тваринного світу, але й людських спільнот. Жахливі приклади – пожежі (аж ніяк не природного походження) у Бразилії, Болівії, в Росії, в Австралії тощо. Маємо багато прикладів вирубки лісів (Україна може бути у цьому плані прикладом). Жахає і те, наскільки великі площі в Україні відведені для різних форм землекористування. Природі місця немає! А має бути навпаки: спочатку слід подумати про маму-Біосферу, а потім – про себе, інакше отримаємо картину, яка дається на наведеному знімку. Саме тому, наприклад, Отто Чармер підняв питання про три зашторені плями – родючий ґрунт, демократію і свідомість (Otto Scharmer, Global Climate Action I: The Power of Soil - https://medium.com/presencing-institute-blog/global-climate-action-l-the-power-of-soil-a951a3668b65), та дискусію стосовно їх взаємовідносин. 


З роботи:  Kenneth Miller «Can Soil Solve the Climate Crisis?» -

Не таке давно в одній з телепередач я побачив пейзаж: на передньому плані зеленіла ділянка (озимі), а далі – величезна площа голої землі. Уявляєте, як це впливає на місцеві кліматичні умови? Змінюється весь природним режим (темна поверхня прогрівається більше, змінюється режим випаровування, при настанні морозів ґрунт промерзає значно глибше, що впливає на ґрунтову біоту тощо, і як результат – руйнування структури ґрунту). Досягнення критичної площі оголеної землі і критичного часу її перебування у такому стані однозначно призведе до крупно-масштабних кліматичних змін.
У третій частині свого виступу (Otto Scharmer, Global Climate Action III: The Power of Consciousness - https://medium.com/presencing-institute-blog/global-climate-action-iii-the-power-of-consciousness-a15b9422e57f).Отто Чармер акцентує увагу на наступному: «I spent a weekend with 300 biodynamic farmers in northern Germany. The topic of the gathering was Creating from Nothing. The topic struck a chord with me. For one, it resonated with questions I’ve seen asked in many contexts: How do we move beyond marginal innovation that only modifies the patterns of the past, to one that truly creates something from nothing?».
Мені подобаються кроки, запропоновані цим автором:
«1. First: Action Confidence. All profound change starts with a deep trust in our own capacities to rise to the occasion. My colleague Shobi Lawalata articulated this the other day when she said, reflecting on the larger challenges of her community and country: “This is the moment I was born for.” Thus, the first thing we need is the awareness and courage that makes us turn toward the problem, rather than away from it.
2. The Goal: Reach 100% Regenerative Agriculture by 2040. Anyone who reads the climate science with an open mind will reach the same conclusion: the goal is to be 100% regenerative by 2040, both in our farming and in our energy systems worldwide. Granted, given our institutional realities, it might take a few more years. Maybe it won’t happen until 2050. But the goal remains the same.
3. How: Direct Dialogic Democracy. How do we make progress toward this goal? By building new coalitions — Fridays For Future, Scientists For Future, Farmers For Future, etc. — and by making our democracy more dialogic, distributed, and direct. The problem today is not that we have too many options, but that we have too few. We have private choices as consumers, but we lack true public choices as citizens to debate and decide about the future we want to co-shape. What we need today is citizens’ assemblies, focusing on what will be essential in 2040. Then, after extensive public dialogue, the best ideas should be voted on in a citizens’ referendum. The resulting roadmap would be passed on to the legislative and executive bodies to refine and incorporate into the public policy framework, all in consultation with the relevant stakeholder groups. Much of this is already beginning to happen in a variety of places and communities around the world, including Ireland, France, England, Scotland, Spain, Canada, and Taiwan. But these are tiny beginnings. A lot more needs to happen now…
4. Transforming the Economy from Ego to Eco. Currently, our economies use an operating system based on egosystem awareness. Changing that operating system from ego to eco would transform it in almost every way imaginable, and transform one of the most important root issues of these problems. For example community-supported agriculture (CSA) connects farmers more closely and more intentionally with those who consume what they grow. Rather than getting paid for every apple or carrot, the farmer receives a fixed amount per week or per month from me (and from the other members of the CSA). In return, I receive a selection of fresh fruits and vegetables that are produced using the principles and practices of regenerative organic farming. The model changes how consumers relate to the farm, from transactional to transformative or intentional. This model exists in many places on a small scale today but going forward this model of solidarity-based agriculture could also be scaled to reshape the whole system. Thomas Jorberg, CEO of GLS Bank, a socially responsible bank in Germany, asked: “How can we take what’s working in the CSA model to the regional or the national level of solidarity-based farming? That is where the next wave of social and economic innovation will be coming from.” And that is exactly where we need new forms of direct, dialogue-based democratic decision-making».
5. Vertical Impact. My parents converted to regenerative organic farming some 60+ years ago. For decades, young people visited the farm to learn about regenerative farming practices. Today, many of them have taken these principles and practices to their own farms across Germany, Europe, and the world. You might call this the “horizontal impact.” But some of those farmers also describe a deeper level of impact. They describe a process of being seen for who they really are, of waking up to their deeper purpose or intention in life. The phrase that came to mind when listening to these descriptions is vertical impact or vertical efficacy (vertikale Wirksamkeit)» (Otto Scharmer, Global Climate Action III: The Power of Consciousness).
Отже, від Его до Еко, краще – Гео, бо саме Гео дає нам найбільш цілісну картину. Це і є одним з етапів формування країни-Біосфери. Без сумніву це має супроводжуватись суттєвими змінами у суспільстві: йдеться про формування іншої культури, іншої свідомості. Таку культуру я називаю геокультурою (наприклад: Ковалёв А.П. Ландшафт сам по себе и для человека, Харьков, 2009). Саме її становлення має передувати узгодженому розвитку (coordinated, coherent, harmonious, matched, fitted, sustainable – скільки багато синонімів) – такому, який враховує необхідність підтримки належного стану природного середовища, воно вже сприймається як частина самої ЛЮДИНИ, тобто
домовлятися слід із самим собою і діяти у кооперації з природою!
Назвемо таке мислення критично-креативним. Саме це вимагає нової суспільної свідомості, про необхідність становлення якої пише Отто Чармер.
Отже, не варто створювати бум навколо питання продажу землі, прикриваючись необхідністю проведення земельної реформи:
ніякої реформи тут немає, є просто прагнення заволодіти тим, чим володіти не можна!
Сьогодні слід відмовитись від подальшого обговорення питання продажу землі, тим більше, що Україна знаходиться у вкрай скрутній політичній та економічній ситуації. Наразі нагальними для України є питання відновлення її соборності у повному обсязі, включаючи території щільного заселення етнічними українцями (за своїх людей треба боротися!), створення новітньої виробничої системи на основі сучасних науково-інженерних досягнень, формування ефективного агросектору (позбавленого агрократизму) і, головне, нових соціальних стосунків, при яких кожна людина стає значимою. Вирішення багатьох важливих питань має стати прерогативою територіальних громад (прояв роздержавлення, особливо у межах України, яка відзначається вкрай низькою ефективність державних інституцій), що вимагає підвищення активності та компетентності людей на всіх рівнях. Для всього цього й потрібна розвинута свідомість, орієнтована у напрямі від Его у бік Еко і Гео.
Не можна жити сьогоднішнім днем, це може призвести до того, що завтра буде ніде жити!
Отже, пани політики, закривайте лавочку, слід думати про інші питання!

Олекса Ковальов

3 коментарі:

  1. Олекса Ковальов "Номад"18 лютого 2020 р. о 17:23

    Перш, ніж ставити питання про можливість продажу землі (само питання є незрозумілим), слід провести серйозні дослідження впливу агросектору на довкілля, в першу чергу - на зміну кліматичних умов. Крім того, слід звернути особливу увагу на зміну культури людей, бо те, що відбувається, може створити дуже великі обмеження для прийдешніх поколінь. Потрібна інша - біосфероцентрична - культура, потрібні інші технології, які дозволять суттєво зменшити орні площі, потрібна інша освіта, яка б забезпечувала дійсно критично-креативне мислення і, відповідно, становлення іншої свідомості як основи Людини майбутнього. Це вимагає серйозної роботи на всіх рівнях.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"20 лютого 2020 р. о 19:07

    Представники "Слуг невідомо-кого" тепер нам кажуть, що продаватися буде не вся земля, а тільки землі с/г використання, але як ці землі розміщені? Пани забувають, що ми живемо у динамічному світі, все змінюється, все тече, і що буде через, наприклад, десять років, ніхто не знає. ЗЕМЛЯ Є ОСНОВОЮ ЖИТТЯ НАРОДУ! А те, що пропонують прибічники продажу, може привести до сільських війн. Але питання не в цьому: ЗЕМЛЯ ПРОСТО НЕ МОЖЕ БУТИ ТОВАРОМ, БО НЕ Є ПРОДУКТОМ ВИРОБНИЦТВА!

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"20 лютого 2020 р. о 19:08

    Повністю погоджуюсь з Валентином Наливайком, що так званий продаж землі - це пограбування країни. І якщо те, що він сказав на засіданні ВР про так званих "піджачків", свідчить про те, що нинішня влада обслуговує олігархічний клан. Це може привести до бунту селян.

    ВідповістиВидалити