24 січня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Світличної Дарії Олександрівни «Формування геоінформаційної системи природно-ресурсного потенціалу регіону»

В УКРАЇНІ ГЕОГРАФИ ПРОДОВЖУЮТЬ ШТАМПУВАТИ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ, ЗА ЯКІ МАЄ БУТИ СОРОМНО

Дисертант: Світлична Дарія Олександрівна
Тема: Формування геоінформаційної системи природно-ресурсного потенціалу регіону

Місце виконання роботи: кафедра економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:
Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Пасько Володимир Феодосійович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Захист планується на 27 січня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при  Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. 

Відгук
про автореферат дисертації
Світличної Дарії Олександрівни
«Формування геоінформаційної системи
природно-ресурсного потенціалу регіону»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна і соціальна географія

На жаль, маємо черговий приклад дисертації з відсутнім науково визначеним об’єктом дослідження, яка не має відношення до географії. В чому проблема, стане зрозумілим згодом.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження
Читаємо: «Особливостями розвитку сучасного суспільства є збільшення антропогенного навантаження на природу, виснаження багатьох видів природних ресурсів, збільшення обсягів шкідливих викидів, загострення природно-технічних ризиків життєдіяльності населення, що визначає кризовий стан ...» (с. 1).
Питання 1: Пані Дарія, Ви пишете про розвиток суспільства, але яке відношення воно має до географії?
Мій коментар: Ніякого. Географія не займається суспільством – це область дослідження суспільствознавства.
Питання 1: Пані, чи має відношення до розвиту суспільства те, що Ви пишете?
Мій коментар: Ні, не має. Те, що пані написала, має відношення до стосунку суспільства до природного оточення. Якщо пані хотіла написати про розвиток суспільства, слід було говорити про ті параметри та перемінні, які дозволяють його відобразити.
Питання 3: Пані, те, про що Ви пишете у розділі «Актуальність», раніше не обговорювалося, у чому полягає актуальність?
Читаємо: «Як показник, що відображає всю сукупність природних ресурсів, природно-ресурсний потенціал є передумовою, чинником розвитку і функціонування суспільно-територіальних комплексів ...» (с. 1).
Питання 4: Пані, чи слід вважати те, що Ви написали, таким, що визначає актуальність Вашої роботи?
Мій коментар: Перепрошую, але це – затерта фраза минулих десятиліть!
Питання 5: Пані, а що таке «суспільно-територіальний комплекс», з якого наукового напряму це взято?
Мій коментар: Це звичайна наукоподібна фраза. Пані не зовсім розуміє, що таке суспільство і що таке комплекс. Коли йдеться про людей, що проживають на певній території, кажуть не про суспільство, а про територіальну громаду. І вже точно не може йтися про якійсь комплекс, бо комплекс – це сукупність, сполучення явищ, а суспільство і територія комплекс не формують. Отже, маємо чисто формальне використання термінів «суспільний» і «комплекс».
Питання 6: Пані, чи можна говорити про потоки інформації, може слід говорити про потоки даних?
Мій коментар: Пані просто не знає, що таке «інформація», тому спокійно використовує трафаретні фрази на кшталт «географічні інформаційні системи» та «потоки інформації». Я вже неодноразово писав, що так звані «ГІС» є системами просторо-розподілених даних, і до географії вони відношення мають тільки у тому сенсі, що використовують системи географічних координат.
Читаємо: «... принципи і методи управління природно-ресурсним потенціалом регіону ...» (с. 2).
Питання 6: Пані, Ви дійсно вважаєте, що так званим «природно-ресурсним потенціалом» можна управляти?
Мій коментар: Думаю, пані отримувала освіту ще за радянських часів, коли КПРС прагнула управляти всім, чим можна і не можна. Пані, якщо у Вас є слово «природа», то це вже заперечує можливість управління!
Читаємо: «Необхідність розробки науково-методичних основ застосування сучасних геоінформаційних технологій ...» (с. 2).
Питання 7: Пані, а що у Вашому випадку має відношення до наукових основ?
Мій коментар:  Слово «науково-» потрібне для того, щоб «обґрунтувати» відношення теми до наукової сфери, чого, насправді, немає.
Об’єкт дослідження: природно-ресурсний потенціал природно-соціо-економічної системи регіону.
Питання 8: Пані, а що це за суміш – «природно-соціо-економічна система», до якого наукового напряму ця «система» має відношення?
Мій коментар: Пані, тільки не кажіть, що до географії, бо це не буде мати жодного сенсу. Географія таким абракадабровими «системами» не займається.
Але питання не тільки в цьому. Головним є те, що визначення, як пише авторка, «природно-ресурсного потенціалу» не є задачею науки, це – задача виробничої практики! Отже, в роботі відсутній науково-орієнтований об’єкт дослідження.
Предмет дослідження: теоретичні і методичні засади формування геоінформаційних систем природно-ресурсного потенціалу (на прикладі Одеської області).
Питання 9: Пані, так Ви досліджували теоретичні та методичні засади?
Мій коментар: Розумієте, що діється! У пані, як і у її наукової керівнички, немає розуміння того, що у дисертації можна досліджувати! Вони не розуміють, що ці засади не досліджуються, а використовуються задля проведення дослідження.
Мета дослідження: розробка науково-методичних засад формування геоінформаційної системи природно-ресурсного потенціалу регіону.
Питання 10: Пані, так у Вас же об’єкт дослідження – «природно-ресурсний потенціал», чому у Вас має місце така неузгодженість?
Мій коментар: Все нормально, Олекса, ти відстав від наукового світу! Пані навіть не розуміє, що те, що стає ресурсом, перестає бути природою, бо видаляється з неї.
Питання 11: Пані, а що таке «наукові засади», у якому сенсі вони є науковими?
Мій коментар: Це так пані позначає відношення роботи до наукової сфери.
Завдання дослідження (всього сім – дуже багато):
. аналіз методологічних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу ...;
Питання 12: Пані, завдання дослідження повинні мати відношення до об’єкту дослідження безпосередньо, то навіщо Ви таке пишете?
Питання 13: Пані, та чи займається наука оцінкою ... потенціалу?
Мій коментар: Складається враження, що пані є першою, хто пише на цю тему.
. розробка методичних і технологічних аспектів оцінки природно-ресурсного потенціалу ... з використанням геоінформаційних систем і технологій;
Питання 13: Пані, невже до Вас ці питання не були вирішені?
. розробка концепції регіональної геоінформаційної системи ... для оцінки і управління його ресурсним потенціалом;
Питання 14: Пані, а концепція ГІС взагалі до Вас вже мала місце?
Мій коментар: Складається враження, що пані є першою, хто пише на цю тему.
. структурування основних складових інформаційного банку даних ...;
Питання 15: Пані, а якби Ви написали «структурування основних складових банку даних», що змінилося б?
Мій коментар: Було б прибране недоречне слово «інформаційного».
. обґрунтування принципів і методів управління природно-ресурсним потенціалом ...;
Питання 16: Пані, так Ви досліджували питання «управління природно-ресурсним потенціалом»?
Мій коментар: От накрутила!
. створення прототипу геоінформаційної системи ... Одеської області;
Питання 17: Пані, а який науковий момент присутній у цьому пункті?
Мій коментар: Та причому тут наука ... тут би диплом кандидата отримати!
. апробація можливостей ГІС ПРТ щодо оцінки окремих видів природних ресурсів, зокрема земельних і вітро- та сонячноенергетичних.
Питання 18: Пані, і Ви збираєтесь це захищати? А що тут захищати?
Мій коментар: А тут немає, що захищати!
Методи дослідження:
Читаємо: «теоретичною і методологічною основою ... роботи є фундаментальні положення суспільної географії, економіки природокористування, геоінформатики, економічної теорії, регіональної економіки, екологічного менеджменту ...» (с. 3).
Питання 19: Пані, а як розрізнити у Ваших основах теоретичну і методологічну складові?
Мій коментар: Мені дуже цікаво!
Питання 20: Пані, чи можете Ви назвати «фундаментальні положення суспільної географії»?
Питання 21: Пані, виходить, Ви можете вести захист своєї дисертації у різних спеціальностях – економіці, геоінформатиці, екологічного менеджменту?
Мій коментар: Пані однаково, аби тільки був диплом кандидата наук!
Наукова новизна (всього чотири):
. розроблено концепцію регіональної геоінформаційної системи оцінки та управління природно-ресурсним потенціалом регіону ...; 
Питання 22: Пані, та невже?
. створено прототип ГІС ПРП ...;
Питання 23: Так у чому тут проявляється наука?
. виконана просторово-розподілена економічна оцінка земельно-ресурсного потенціалу ...;
Питання 24: Пані, невже досі у вашій області такої оцінки не було?
Мій коментар: Була, тільки не така, то просто ..., а тепер «просторово-розподілена економічна»!
Питання 25: Пані, а як тут приліпити географію?
Мій коментар: А навіщо, і без неї можна обійтися!
. розроблена і практично реалізована для території Одеської області методика ... .
Питання 26: Пані, так і це Ви вважаєте науковою новизною?
Мій коментар: В роботі жоден пункт «наукової новизни» не є таким!

Основний зміст дисертаційної роботи
Розділ 1. «Природно-ресурсний потенціал як чинник регіональної політики і складова соціально-економічного розвитку регіонів» -
Питання 27: Пані, Ви пишете, що розкрили зміст поняття «регіон», чи знайомі Ви з моїми роботами з регіональної проблематики?
Мій коментар: Судячи з тексту автореферату – ні, але у такому разі пані або проігнорувала мій підхід, або дійсно не знала (що сумнівно, бо роботи доступні), обидва варіанти вказують на незнання сучасної літератури, тим більше, що мій варіант суттєво відрізняється від тих, які вказані авторкою, а в останніх статтях регіон розглядався мною як (гео)холон=орг, що взагалі є новим. Пані, Ваше «розуміння» регіону давно застаріло.
На стор 6 маємо схему «компонентної структури регіону як системи» (рис. 1), яка аж ніяк не є такою. Ця схема є надзвичайно спрощеною і не відображає системний характер регіону. Пані не розуміє, що системне бачення регіону – це бачення модельне, і така модель мала б містити функціональну структуру регіону, а не просто сукупність підсистем.
Розділ 2. «Науково-методичні засади оцінки природно-ресурсного потенціалу як основи соціально-економічного розвитку регіону» -
Питання 28: Пані, на стор. 6 Ви пишете, що використовуються різні види оцінки природних ресурсів, у тому числі – географічна, що це за оцінка, у чому вона полягає?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво, як можна дати географічну оцінку природних ресурсів, від відповіді залежить, наскільки кваліфіковано авторка розглядає географію.
Питання 29: Пані, Ви розглядаєте економічну оцінку природних ресурсів, хоча Ваша робота, начебто, є географічною, навіщо Ви це робите?
Мій коментар: Дуже просто – з географією пані не в ладах!
Питання 30: Пані, Ви про економічну оцінку природних ресурсів, але чи стосується це географії?
Мій коментар: Ні, не стосується!
Нажаль, далі весь розділ присвячений саме економічним питанням, чого у географічній дисертації не повинно бути! На стор. 8 – «Схема економічної оцінки вітроенергетичних ресурсів» -
Питання 31: Пані, а де ж Ваша географічна оцінка, робота то йде по географічній спеціальності?
Розділ 3. «Створення геоінформаційної системи оцінки і управління природно-ресурсним потенціалом ...» - «дана характеристика природних умов і ресурсів області ...» (с. 7).
Питання 32: Пані, а природні умови теж відносяться до ресурсів?
Питання 33: Пані, Ви розглядаєте природні ресурси як щось незмінне?
Питання 34: Пані, Ви серйозно про управління природно-ресурсним потенціалом, як це виглядає?
Мій коментар: Ці питання свідчать про те, що у мене виник сумнів стосовно фахового рівню дисертантки!
Те, що я читаю далі – дуже тривіальний текст, включаючи рис. 3.
Читаємо: «На основі виконаного теоретичного і методичного обґрунтування ...» (с. 10).
Питання 35: Пані, а де сліди теоретичного обґрунтування і що означає ваше «методичне обґрунтування»?
Мій коментар: Боюсь, мені довго прийдеться чекати на відповідь, якої, судячи з роботи, просто не може бути, бо ніякої теорії в роботі немає. Я розумію, коли пишуть про обґрунтування використання тієї чи іншої методики (це потрібно робити), але що і як можна обґрунтувати методично – збагнути не можу!
Розділ 4. «Використання ГІС ПРП регіону для економічної оцінка ...» -
Питання 36: Пані, це вже не може не дивувати, причому тут економічна оцінка, Ви же збираєтесь захищатися у географічній спеціалізованій раді, і де обіцяна географічна оцінка?
Мій коментар: То там, а це – тут!
Бачите, дисертантка зробила вартісну оцінку земель, якої, як це не дивно, досі в Одеській області не було (бо якщо вона була, то навіщо було її знову робити?). Це просто вражає! І цю роботу члени спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова прийняли до захисту! Але тут і близько немає географії!
Маємо розробку економічного спрямування на рівні бакалаврської роботи.

Висновки (всього вісім при семи завданнях)
1. Це не висновок, звичайна констатація!
2. Це не висновок, звичайна констатація.
3. Не може не вражати подібний «висновок».
Питання 37: Пані, а як Ви це довели?
4. Це не висновок, це звіт про виконану роботу.
5. Це не висновок, це звіт про виконану роботу.
6. Це не висновок, це звіт про виконану роботу.
7. Це не висновок, це звіт про виконану роботу.
8. Перепрошую, це – звичайний розрахунок сонячної енергії у гривневому еквіваленті, який не несе в собі нічого наукового!

Висновок по автореферату дисертації
У черговий раз маємо справу з роботою, яка не несе в собі наукової суті та не має жодного стосунку до географії. Самі ГІС не є географічною розробкою (це область програмування), а їх формування не має відношення до науки (це – практична область). Але питання навіть не в цьому. Географічне дослідження має базуватися на визначенні географічного об’єкту, чого в роботі немає. Регіон, який дисертантка вводить, «забувши» подивитися розробки деяких авторів, таким в роботі не є, бо вона його не досліджує, а її уява про нього є дуже спрощеним. Природно-ресурсний потенціал також не може бути об’єктом дослідження, тим більше – його оцінка, це область виробничої практики. Більше того, дисертантка сконцентрувала свою увагу на економічній (як вона зазначає – вартісній, хоча це не те саме) оцінці, перевівши свою роботу до економічної сфери. В роботі виявилися неузгодженими об’єкт, предмет та мета дослідження, а про поставлені завдання годі й говорити. Так звана наукова новизна такою не є. Як наслідок, й остаточні висновки не несуть в собі нічого наукового, а про їх географічний характер годі й говорити. Сказане вимагає від мене зробити негативний висновок про дисертацію. Черговий приклад профанації.

24.01.2017 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.    

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов "Номад"27 січня 2017 р. о 14:46

    Бачите, як все відбувається. Не так давно я виступив з негативним відгуком про дисертацію пані Яворської В.В. - http://www.geography.pp.ua/2014/03/blog-post_12.html , а тепер ця пані вже керує написанням кандидатських дисертацій, які також не витримують критики. Коло замкнулося: з болота виходу немає, бо всі жителі болота боронять і боронитимуть його - це їх середовище, на яке, на жаль, вони перетворили географію.

    ВідповістиВидалити