tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post6553361397827515914..comments2024-02-24T14:19:21.872+02:00Comments on Fundamental Tasks of Geography: Дисертаційні дослідження в Україні сьогодні - справжня наука чи довга черга за науковим ступенем?Mykola Yarovyihttp://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.comBlogger6125tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-85196681699812318992013-07-24T21:26:42.189+03:002013-07-24T21:26:42.189+03:00Читаю Ваш пост пане Олексо, і розумію, що я бовдур...Читаю Ваш пост пане Олексо, і розумію, що я бовдур(. <br />На сьогодні, в україін чомусь все відбувається так... Я згоден, що молодь прагне до корочки, хоч я і сам вирішив дослідити якийсь напрямок в географії, але не заради корочки а заради того, що мені це цікаво...<br />У ВДПУ на кафедрі географії працювали двоє видатних (з покоління в покоління) викладачів і кандидатів географічних наук подружжя Панасенків, які були принциповими і обєктивними викладачами,які давали такі знання, яких багато хто не міг дати, які прививали студентам таку любов до географії, що її можна було назвати "коханням", але прагнення молодих отримати корочки К.Г.Н. призвели до відмови продовжувати контаркт подружжю Панасенків - корифеям геофаку Вінницького педагогічного... молоді 25-30 річні "преподи" тепер навчають студентів, які ніц нетямлять в географії (точніше тямлять, але більшість на рівні шкільної програми) А корифеї на заслуженому відпочинку...<br />Сергій Корнійnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-58432334771423168242013-02-22T16:11:45.445+02:002013-02-22T16:11:45.445+02:00Шановний MAXe, дякую Вам за намагання підтримати ц...Шановний MAXe, дякую Вам за намагання підтримати цей сайт і подарувати українській географії надію на відродження. Але боюсь, відродження прийдеться чекати довго. В Україні є фахівці, але їх мало і вони не об’єднані у спільноту фахівців-інтелігентів. Ось приклад. Я відпрацював у Каразінському університеті трохи більше 22-х років, мав найвищий викладацький рейтинг на факультеті і один з найвищих в університеті, але не став навіть звичайним професором і змушений був піти з університету, бо мене відсторонили від викладання. А все зводилося до того, що я виставляв студентам об’єктивні оцінки, за що, до речі, користувався їх повагою, що, як і високий півень викладання, не влаштовувало керівництво. І зробили це ті «географи», хто ставав доктором наук аж ніяк не шляхом важкої праці над дисертацією. Це І.Ю. Левицький, І.Г. Черваньов, В.А. Пересадько, С.В. Костріков, певною мірою В.Ю. Некос. Їм допомагали проф. Орлов (хімік), проф. Лебедєв (фізик), проректор Александров, проректор Холін, який поставив під сумнів мою докторську кваліфікацію, хоча його особистий рейтинг не виходить за межі університету, та інші. Над всім цим стояв „шановний” пан Бакіров – головний видобувач високих звань і титулів, безвідповідальність якого призвела до знищення харківської географії. <br />А як зрозуміти те, що з 2007 року мені припинили присилати автореферати дисертацій? Відповідь проста: я дав об’єктивну оцінку роботам двох киян – О.Ю. Дмитрика і С.Ю. Бортника. Ні, я не написав, що роботи не заслуговують... , я показав, що роботи дуже слабкі, і що остаточне рішення залишається на совісті спеціалізованих рад. Совісті виявилося явно недостатньо, докторами наук їх зробили. Я можу виставити на сайті мої відгуки про ці дисертації. Але це не йде ні у яке порівняння з тим, як ставали докторами наук Л.М. Нємець, К.А. Нємець, В.А. Пересадько ... Хто має нести відповідальність за їх докторські дипломи? Думаю, не тільки опоненти і члени спеціалізованих рад, але вся спільнота географів. Географи МДУ мені дали оцінку Нємеців, з якими вони зустрілися на конференції у Білгороді: привозять книжки, які незрозуміло як пишуться! Але не встиг К.А. Нємець отримати диплом доктора наук, як його зробили експертом ВАК. Проходила ця парочка „видатних географів” через київську раду під головуванням славетного пана Ярослава Олійника, до речі, доктора економічних наук. А Вам відомо про науковий рівень В.А. Персадько? <br />Тепер подивіться, хто сьогодні найчастіше виступає в якості опонентів на захистах. Це Петлін і Позаченюк. На автореферат Петліна я написав позитивний відгук виключно на прохання Генриха Івановича Швебса, якого я дуже поважав, хоча нічого позитивного в його дисертації не побачив. Але навіть його прохання позитивно відгукнутись на автореферат К.А. Позаченюк не пересилило те вкрай негативне враження, яке склалося у мене. Тепер Позаченюк і Петлін – найбільш бажані опоненти, бо пропускають все, що їм трапляється, вони ж носять титул експертів ВАК. Я міг би продовжувати і назвати ще кілька прізвищ, але й цього достатньо. <br />Знаєте, MAXe, якщо на наукових конференціях дозволяється відверте хамство (і йдеться не про поодинокий випадок, хоча випадок з Петлінм на конференції у Сімферополі (2010 рік) - неперевершений), то ситуацій дійсно кепська! В той же час я згоден з Вами, що навіть маючи невелику кількість незгодних з нинішньою ситуацією, можна щось зробити, головне – не боятися почати розмову.<br /> Навесні має відбутися з’їзд Українського географічного товариства. Сьогодні мені нема вже, що сказати пану П.Г. Шищенку, якого я свого часу дуже поважав (перш за все за цікаву докторську дисертацію). Але початок зроблено. Мала б відбутися дуже серйозна розмова, у якій я прийняти участь не зможу. Але я буду робити все, щоб оцінка ситуації стала зрозумілою багатьом. Якщо те, що ми зараз почали, не сформує хвилю, розраховувати нема на що!Олекса Ковальовhttp://www.geography.pp.uanoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-35810194895835780352013-02-19T09:45:27.303+02:002013-02-19T09:45:27.303+02:00"В Україні немає спільноти фахівців-географів..."В Україні немає спільноти фахівців-географів, це те, що було втрачено за роки незалежності."<br /><br />Олекса Ковальов, така спільнота вже є - таким прикладом є цей сайт. П'ятеро людей вже виявили свою незгоду із станом сучасної науки і намагаються працювати у лоні справжньої науки, є ще наші партнери.Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/05332431850501578085noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-52256947164272727012013-02-18T15:31:07.639+02:002013-02-18T15:31:07.639+02:00Шановна ОСінь, дякую за цікаву і надзвичайно вчасн...Шановна ОСінь, дякую за цікаву і надзвичайно вчасну статтю! Це – суттєва підтримка тих питань, які я ставлю вже давно, але, нажаль, безрезультатно. Ви праві, що справи в українській науці не кращі, ніж у росіян. І думаю, це стосується не тільки географії, але й історії, педагогіки, економічних дисциплін тощо. Коли на минулому тижні я зайшов до бібліотеки, щоб продивитися автореферати, я був вражений кількістю авторефератів за напрямком „економіка” – їх було близько 60-ти! І це за тиждень. Перепрошую, невже у цій сфері так багато фахівців, що знайшли і вирішили наукові проблеми? Але то справа економістів. Нас має хвилювати, перш за все, географія. А у цій сфері ми маємо просто катастрофу. З одного боку ми маємо бажаючих дотягнутися до корочки, бо її наявність дає переваги, з іншого – дії так званих наукових керівників, які, у свою чергу, зацікавлені у захистах своїх аспірантів і докторантів. Ви не торкнулися докторських дисертацій, бо, як я розумію, ще не захистили кандидатську, але на докторському рівні проблеми ще більші. Те, що я побачив в авторефераті докторської дисертації А.В. Гудзевича, мене просто вразило. Але є немало інших сумнівних докторських. Що можна сказати, якщо в географії докторами можуть стати всі, хто завгодно – технарі, економісти, гідрогеологи... Нажаль, в наш час перевагу отримали не ті, що внаслідок багаторічної роботи в полі отримали немалий досвід і знання, а люди наглі і безцеремонні, до того ж доволі корумповані. Прочитайте на блозі, наприклад, мій виступ „Коментарі до статті Черваньова І.Г. Дослідження рельєфу представниками харківської геоморфологічної школи”. Чи можна такого вважати серйозним фахівцем, але подивіться, що робиться: Український географічний журнал публікує цю маячню постійно. Так про який розвиток географії в Україні може йтися. У нас ті, які вважають себе батьками географії, стурбовані перш за все своїми рейтингами. В Україні немає спільноти фахівців-географів, це те, що було втрачено за роки незалежності. Але мене радує те, що серед молодих людей виникла така стурбованість ситуацією. Я бажаю Вам успішного захисту.<br />Олекса Ковальов Олекса Ковальовhttp://www.geography.pp.uanoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-10463232084130017822013-02-17T22:09:04.738+02:002013-02-17T22:09:04.738+02:00Не можу сказати, що вченому зовсім вже непотрібна ...Не можу сказати, що вченому зовсім вже непотрібна "корочка"... Сумно те, що некомпетнетних і неадекватних - все більше серед кандидатів. І сумно, коли справжніх вважають на тому фоні такими ж.... Зустрілося випадково слово, яке підійде до теми статті "Сноллигостер. Человек руководствующийся личной выгодой, а не должностными обязанностями и общечеловеческими принципами"...ОСіньhttps://www.blogger.com/profile/04047343946193244346noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-85191063481368318912013-02-17T21:44:55.312+02:002013-02-17T21:44:55.312+02:00Дуже цікава стаття.
Вважаю, що кандидатська дисерт...Дуже цікава стаття.<br />Вважаю, що кандидатська дисертація - це лише формальність - вона необхідна тільки для того, щоб отримати певні превілеї, що гарантовані державою. Справжньому вченому "корочка" не потрібна, але за допомогою неї може отримати певний профіт. Якщо вчений може себе прогодувати без держави, нащо йому це ходіння по муках? Гірше, коли цю "корочку" отримують люди некомпетентні і неадекватні.Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/05332431850501578085noreply@blogger.com