24 травня 2026 р.

Огляд учбового посібника з ландшафтознавства

 Ковальов О. Огляд учбового посібника з ландшафтознавства

Алла Потапова

ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО

Курс лекцій

https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/10e626da-0b17-4845-b6a2-d1ed7797c152/content

 

Останнім часом мене турбує одне питання: навіщо деякі автори публікуються лише для того, щоб продемонструвати свою обмеженість і приналежність до близько-наукової сфери профанів, які, опинившись у ментальній ямі та спроможні тільки нескінченно повторювати вигадані скрепи минулого, нічого не ставлячи під сумнів? На цей раз мені трапився учбовий посібник з «ландшафтознавства»: Потапова А.Г. Ландшафтознавство. Курс лекцій. Навчальний посібник. Луцьк: ФОП Іванюк В.П., 2026. 130 с.

Я подивися дані авторки: доцент кафедри із застарілою назвою «Кафедра економічної та соціальної географії», Волинський національний університет ім. Лесі Українки, географічний факультет. Пані Потапова читає наступні курси:

Основи економіки

Соціально-економічний потенціал регіонів світу

Регіональне бізнес-планування

Економічний потенціал регіону

Географія культури

Географія науки

Ландшафтознавство

І це дивує, бо перші чотири курси не мають жодного стосунку до географії, вони є економічними, а назви двох наступних вказують на те. що авторка сидить у глибокій ментальній ямі уявлень про географію часів парку радянського періоду, бо ніяких «географії культури» (питання обговорюється у моєму виступі [Ковальов, 2019]) та «географії науки» не може існувати в принципі. Можете уявити собі географію фізики, хімії, геології … і географії? Нонсенс! Що стосується ландшафтознавства, мною вже було показано, що його відношення до географії не можна вважати однозначним, бо це окремий науковий напрям, пов'язаний з формуванням патернів у людській свідомості, у тому числі пов’язаних з географічним/геотичним середовищем. Кажуть про економічний, політичний, соціальний, генний і т. п. ландшафти, це поняття використовують архітектори, фізики, екологи ... Як визначає ШІ, «Формування патернів (шаблонів, моделей) у людській свідомості - це процес створення стійких нейронних зв'язків, які визначають, як людина мислить, відчуває та діє у певних ситуаціях. Патерни функціонують як «схеми-образи», що дозволяють мозку швидше обробляти інформацію та розпізнавати закономірності». Це веде до економії ментальних ресурсів та кращої орієнтації у світі. І тепер ця пані випускає учбовий посібник з ландшафтознавства?!? Подивимось його.

 

У анонсі перше речення: «У навчальному посібнику викладено теоретичні основи ландшафтознавства як складової фізичної та суспільної географії» (с. 2).

Питання: А що, так звані фізична та суспільна географії є окремими дисциплінами?

Мій коментар: А.Г. Потапова демонструє сидіння у глибокій ментальній ямі минулого століття! В роботі «Ландшафт сам по себе и для человека» я показав, що ніякої соціально-економічної географії не існує, що всі соціальні питання розглядаються соціологією, а економічні – економікою [Ковалёв, 2009]. Питання фізичної географії було висвітлено мною в роботі [Ковальов, 2001]. Вже давно було показано, що географія є єдиною дисципліною, бо її область дослідження – це цілісне геотичне (географічне) середовище, у якому виділяються три геошари – абіотичний, біотизований та антропізований. Складність наростає від першого до третього, бо кожний наступний містить в собі властивості попередніх. Їм відповідають географія абіосфери (геоморфологія), географія біофери (біогеографія) та географія антропосфери  (антропогеографія), що відповідає еволюції геосередовища, тому вони є вкладеними – більш пізні вкладаються у більш ранні.    

Наступний момент – «ландшафтний аналіз». А це що таке? Якщо йдеться про варіант аналізу, то це просто безграмотність, а якщо йдеться про аналіз ландшафту, то ландшафт не аналізується, він не складається з частин, він цілісний. Перейдемо до тексту.

 

ВСТУП

«Ландшафтознавство формує теоретичну й методичну основу для комплексного аналізу територій, оцінювання їх природно-ресурсного потенціалу, екологічного стану та можливостей сталого соціально-економічного розвитку» (с. 7).

Мій коментар: Ландшафтознавство має свою область дослідження – формування патернів місцевостей різного масштабу у людській свідомості! Написане А.Г. Потаповою не відповідає дійсності. Комплексний аналіз територій та інші питання, наведені авторкою, вирішуються географією. Стосовно так званих просторових процесів –

Питання: Пані Потапова, які процеси не є просторовими?

Йдемо далі. «Його структура та зміст зорієнтовані на формування у здобувачів системного розуміння ландшафтів як складних територіальних утворень, у яких поєднуються природні, соціальні та господарські компоненти» (с. 7).

Питання: Пані Потапова, а що таке «системне розуміння ландшафтів»?

Мій коментар: Та це ж таке розуміння, яке системне! Щоб виглядати сучасною, авторка використала слово «системний», не розуміючи, що це таке. Вона навіть не подивилася, як термін «ландшафт» визначався до того, як московські «ландшафтознавці» на чолі з Л.С. Бергом насильно втягнули своє бачення ландшафту як географічного комплексу, зігнавши всіх на одну дорогу. Це питання було обговорено у моїй дискусії з географами МДУ [Ковалёв, 2010].

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА

  

1.1. Генезис та еволюція ландшафтознавства як наукової дисципліни

 

Читаємо: «Ландшафтознавство сформувалося як відповідь на цей запит, запропонувавши розглядати територію як генетично однорідний комплекс» (с. 8).

Питання: Пані Потапова, Ви взагалі розумієте, що таке «територія»?

Мій коментар: Ні, пані не розуміє. За визначенням це (лат. Territorium "область, територія, земля навколо міста (поліса)") - частина поверхні суші з певними кордонами. Отже, це просто ділянка поверхні, на якій розміщено щось, що має певні кордони, конфігурацію та положення по відношенню до територій інших утворень, то як територія може бути генетично однорідним комплексом!?! Це комплекс, якщо такий існує, займає певну територію, тому вони й називалися ПТК – природні територіальні комплекси.

В.М. Денисик – класний парубок, але його погляди дуже обмежені, бо він не зміг відірватися від поглядів Ф.М. Мількова!

Погляди М.Д. Гродзинського були розглянуті мною у роботі «По сторінках книги М.Д. Гродзинського «Пізнання ландшафту: місце і простір» - суміш водний вина [Ковальов, 2011]. Був час (початок 2000-тих), коли він приєднався до мого розуміння ландшафту, але жодного разу не зробив посилання на мої публікації (і не тільки з питань ландшафту)!

Далі: «Для майбутніх фахівців із соціально-економічного розвитку територій важливо розуміти, що ландшафт не є статичним утворенням. Це динамічна система, що постійно трансформується під впливом природних циклів та, дедалі частіше, антропогенної експансії» (с. 8).

Питання: Пані Потапова, якщо, з Вашої точки зору, ландшафт – це динамічна система (а система – це всього тільки модель, карта, а не об’єкт), то він повинен мати певну матеріальну основу з певними фізичними характеристиками – масою, розмірами тощо. Чи не могли б Ви надіслати мені 1 кілограм якогось ландшафту?

І ще питання: Якщо ландшафтознавство досліджує ПТК, то чи є різниця між ним та географією?

Мій коментар: Плутанина, яку вніс Л.С. Берг (при тому, що ще у 1913-му році розумів ландшафт як всі нормальні люди) стосовно ландшафту як ПТК призвела до того, що межа між цими двома напрямами стерлася, хоча, насправді, вона є достатньо чіткою. Ніякою системою ландшафт не є, бо це – ментальний образ місцевості, де місцевість не розглядається як таксономічна одиниця. Це було чітко показано в моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» [Ковалёв, 2009]. Основою для формування образу/патерну місцевості є структура денної поверхні, яка розглядається як текст, а ландшафт – це його сенс. Що стосується так званих антропогенних та культурних ландшафтів, то перших не існує, бо не все перетворюється людиною повністю, є антропізовані, а другі припускають існування безкультурних ландшафтів! Пам’ятаю, як на конференції у Сімферополі у 2010-му році один аспірант доповідав про дорожній «ландшафт», він показав технічні дані автомагістралі – шар асфальту, гравійну відсипку тощо. Чудовий приклад антропогенного «ландшафту»!

На стор. 9 маємо таблицю 1.1 (с. 9), яка просто дивує. Етапи розвитку (чого?): описовий, генетичний, системний, антропогенний, планувальний!

Питання: Пані Потапова, Бог з ними, цими етапами, але до чого тут антропогенний?

Основна концепція: але тут немає жодної концепції!

Значення для регіональних студій: А це що таке? Що це за висловлювання: «Розуміння природних передумов розвитку» - розвитку чого, кого? І навіщо географу думати про таке - «Інтеграція екології в стратегії розвитку територій»?

Питання: Пані Потапова, а Ви розумієте, у чому полягає різниця між екологією та географією?

Мій коментар: Сумніваюсь!

 

1.2. Об’єкт, предмет та методологічний апарат науки   

Читаємо: «Об’єктом ландшафтознавства є ландшафтна оболонка Землі та її структурні одиниці різного рангу» (с. 9).

Питання: Пані Потапова, чим Ваша (точніше, Єрмолаєва) ландшафтна оболонка відрізняється від географічної, або просто загальної геосфери?

Мій коментар: Тим, що комусь захотілося виділитись! Ніякої ландшафтної оболонки немає, це фейк!

Читаємо: «Предметом дослідження виступають закономірності формування, внутрішня будова (морфологія), функціонування (обмін речовиною та енергією), динаміка та еволюція ландшафтів» (с. 9).

Питання: Пані Потапова, так йдеться про ландшафти, чи складові геотичного (географічного) середовища?

Питання: Пані Потапова, у яких випадках треба вживати терміни «ПТК», «геосистема», «ландшафт», щоб не заплутатись, чи це синоніми, а якщо синоніми, то навіщо так багато?

Мій коментар: Та щоб у людей голова закружилася!

Мене весь час дивують ті, хто пише про природні компоненти – «гірських порід, рельєфу, повітряних мас, поверхневих і ґрунтових вод, рослинності та тваринного світу» (с. 9).

Мій коментар: Так писали 80 років тому, а такі, як пані Потапова, продовжують традицію! Це – школярство!

Питання: Пані Потапова, чи має рельєф фізичну природу, і якщо так, то чи можете Ви надіслати 1 кг рельєфу?

Мій коментар: Такі автори навіть не замислюються над сенсом термінів, якими користуються! В роботі [Ковалёв, 2009] було показано, що таке рельєф, а саме – організація поля висот/глибин топографічної поверхні.

 

Морфологічна структура ландшафту та її ієрархія

І понеслось – фація, підурочище, урочище, місцевість.

Питання: Пані Потапова, а чому немає під-фації та під-місцевості?

Мій коментар: От якби пані Потапова ввела такі структурні одинці, вона б могла претендувати на Нобелівську! Насправді, ці терміни мають зовсім інший смисл, який був наведений мною у монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» [Ковалёв, 2009], і ніякої такої ієрархії в природі немає. Природа не керується тим, що пишуть горе-«ландшафтознавці»! Пані Потапова, місцевість не входить до складу ландшафту, вона є тією основою, на якій формується ландшафт як образ/патерн – чого? – місцевості! І ніяких ландшафтних районів, провінцій та країн не існує, це вигадка! І Ваша таблиця 1.2. (с. 10) побудована на фейку! Пані Потапова, Природа не читає статті з вигадками «ландшафтознавців» парку радянського періоду!

 

       Польові методи та експедиційні дослідження

Питання: Пані Потапова, так що досліджується у полі, ПТК, чи ландшафти?

Мій коментар: Та яка різниця, головне – досліджувати!

Читаємо: «…ландшафтне знімання, під час якого здійснюється опис компонентів природи в точках спостереження, закладання ґрунтових розрізів та вивчення рослинних асоціацій» (с. 10).

Питання: Пані Потапова, виходить, що дослідник має бути водночас і ґрунтознавцем, і ботаніком, і…, і…?

Мій коментар: Це питання є проблемним для географів, які думають, що можуть бути спеціалістами в таких областях, як геологія, гідрогеологія, гідрологія, атмологія, ґрунтознавство, ботаніка, зоологія, геоботаніка, екологія тощо, тому й пишуть про всі ці компоненти. Але завданням є не дослідження всіх цих складових, а виявлення відносин між ними

…………………………………………………………………………..

 

1.4. Ландшафтне планування як інструмент стратегічного розвитку

Читаємо: «Це процес комплексного управління простором та ресурсами, що поєднує знання з екології, географії, архітектури, економіки та соціології» (с. 12).

Питання: Пані Потапова, а Ви розумієте, що таке «простір»?

Мій коментар: Ні, пані не розуміє, інакше вона не писала би таку маячню. Пані, якби Ви могли керувати простором, Ви були б Богинею! Слава Богу, що це не так!

Питання: Пані Потапова, що таке «ландшафтний план»?

Мій коментар: Ну, це план, тільки ландшафтний, але можна завжди сказати: У мене є план!

Далі – «Ландшафтний підхід …» (с. 12).

Питання: Пані Потапова, якщо Ви досліджуєте «ландшафти», то що означає ландшафтний підхід, це ландшафтний підхід до ландшафтів?

Мій коментар: Пані взагалі не розуміє, що означає «підхід» у науковому дослідженні.

Читаємо: «Культурні ландшафти є безперервними системами …» (с. 12).

Питання: Пані Потапова, а що означає вислів «безперервна система»?

Мій коментар: Пані не розуміє, що таке «система». По-перше, це точка зору на об’єкт дослідження, що веде до системного моделювання, по-друге, жодна система не може бути безперервною, бо повинна складатися з частин та мати межі із своїм середовищем!

Питання: Пані Потапова, а що таке «національна екологічна мережа», чому вона національна?

Мій коментар: Бо ми всі – патріоти! Насправді, так звана екологічна мережа не має обмежуватись державними кордонами.

До цього додам, що ніяких «ландшафтних планів» бути не може, це вигадка тих, хто не розуміє, що таке ландшафт!

 

1.5. Регіональний аспект: ландшафтна структура Волинської області

Незрозуміло, чому у табл. 1.4 (с. 13) два стовпчики мають однакову назву.

 

1.6. Соціально-економічне значення оцінки ландшафтного потенціалу

Питання: Пані Потапова, а що Ви розумієте під висловом «ландшафтний потенціал» (с. 14)?

Мій коментар: Те, що можна знайти в Інтернеті, не витримує критики, наприклад, огляд від ШІ: «сукупність природних ресурсів, енергетичних можливостей та здатності ландшафту (природного комплексу) задовольняти екологічні, економічні та соціальні потреби людини. Він відображає здатність території до самовідновлення та ефективного використання у господарській діяльності (туризм, сільське господарство, містобудування)», або «міра можливого виконання ландшафтом соціально-економічних функцій, що відображає ступінь можливої ​​участі ландшафту у виробничій діяльності спільнот …» - це наукоподібні висловлювання. Що це за «самовідтворення території»? Це може стосуватися тільки того, що в межах цієї території розміщено. Я ще розумію вислів «природно-ресурсний потенціал», але ландшафт тут ні до чого!

І знову бачимо якісь «екосистемні послуги» - на цю маячню я дав відповідь [Ковальов, 2024].

 

Питання для самоперевірки та обговорення

«1. Чому ландшафтознавство вважається інтегральною наукою …» (с. 14).

Мій коментар: Та ні, ландшафтознавство досліджує, як фізіографічні особливості денної поверхні перетворюються у людській свідомості на ландшафт як патерн/образ місцевості, її обличчя. Питання у тому, що слово «ландшафт» трактується як земле-упорядкованість, тобто на перший план виходить організація рисунку денної поверхні, і саме ця організація стає основою патерна як обличчя місцевості. Структура денної поверхні є джерелом сигналів, які сприймаються спостерігачем та трансформуються у цілісний патерн/образ, і треба враховувати ідіогномічність сприйняття, бо ті самі сигнали сприймаються різними людьми по-різному. Тому ландшафт як патерн має інформаційну природу.

«2. У чому полягає відмінність між морфологічними одиницями «фація» та «урочище» з погляду просторової однорідності?»

Мій коментар: Фація і урочище не є морфологічними одиницями ландшафту, це вигадка «ландшафтознавців» радянського періоду.

«3. Як ГІС-технології та дані дистанційного зондування Землі допомагають у моніторингу екологічних змін та прогнозуванні антропогенного навантаження?»

Питання: Пані Потапова, у чому полягає різниця між географією та екологією?

Мій коментар: Екологічними змінами най займаються екологи, а географи мають займатися геотичними змінами!

«4. Яку роль відіграє ландшафтне планування у вирішенні конфліктів між промисловим розвитком територій та збереженням заповідних зон?»

Мій коментар: Ніякої ролі таке планування не відіграє, бо ландшафт не є матеріальним утворенням!

«5. Поясніть концепцію «культурного ландшафту». Як традиційний спосіб життя громади формує економічну привабливість регіону?»

Мій коментар: Якщо говорити про існування культурних ландшафтів, то треба вводити й поняття «безкультурний ландшафт» (у більшості випадків так і є!), такого в літературі я не знаходив! Отже, просто йдеться про антропізовану структуру денної поверхні, що є основою формування антропізованого ландшафту.

«6. Чим зумовлена специфіка ландшафтної структури Волинського Полісся та які обмеження вона накладає на ведення сільського господарства?» (с. 14).

Мій коментар: Якщо говорити про структуру якогось природного утворення, то це буде геотична/географічна структура, яка проявляється у ландшафті як результаті сприйняття!

 

Тема 2. Історія розвитку ландшафтознавства та його місце в системі географічних наук

2.1. Ландшафтознавство як галузь географічної науки

Читаємо: «Ландшафтознавство − це розділ фізичної географії, який вивчає природні територіальні комплекси (ландшафти) як складні системи, що мають певну структуру, генезис, динаміку та закономірності розвитку» (с. 15).

Питання: Пані Потапова, де Ви викопали це допотопне визначення?

Питання: Пані Потапова, виходить, що «ПТК», «геосистема», «ландшафт» - це синоніми? Навіщо так багато?

Мій коментар: Ландшафтознавство має відношення до географії тільки тому, що досліджує походження патернів денної поверхні, структура якої формується множиною процесів, що діють у геотичному (географічному) середовищі. Написане далі є ознакою низького фахового рівня авторки! Так, наприклад,

-         теоретичне дослідження … (с. 15).

Питання: Пані Потапова, на яких підставах Ви відносите «аналіз внутрішньої структури та функціональних зв’язків у ПТК» до теоретичних досліджень, якщо ці питання вимагають польових досліджень, а це - емпірика?

Мій коментар: Так треба ж було якимсь боком втиснути теорію!

оцінювальна функція …

Питання: Так стан кількох «ландшафтів» Ви, пані Потапова, оцінили?

Мій коментар: Так це ж не її парафія!

прогноз та планування …

Питання: І скільки прогнозних сценаріїв Ви, пані Потапова, розробили?

Мій коментар: Так це ж не її парафія!

екологічний моніторинг …

Питання: Пані Потапова, так це ж функція екологів, навіщо Ви відбираєте у них хліб?

Мій коментар: Коли я ще працював у ХНУ ім. В.Н. Каразіна, я запропонував назвати кафедру кафедрою геомоніторингу … так і сталося, хоча тепер видатний плагіатор, доктор технічних наук без технічної освіти Черваньов І.Г. приписує ідею собі. Питання у тому, що географи мають навчитися здійснювати саме геомоніторинг, а екомоніторинг най залишається за екологами!

 

2.2. Місце ландшафтознавства в системі географічних наук

 Від вступного абзацу тхне радянщиною! Ще раз: географія єдина, вона не поділяється на названі авторкою напрями, а місце ландшафтознавства я вже показав вище.

 

Міждисциплінарні зв’язки з природничими науками

Не буду надто докладно розглядати написане, бо вже багато що сказано вище, але в табл. 2.1 Геохімія ландшафтів, Геофізика ландшафтів, Антропогенне ландшафтознавство, Ландшафтна екологія (с. 16) є надуманими напрямами. Стосовно речення «Ландшафт розглядається як умови життєдіяльності та ресурсна база» (с. 17) зауважу, що ландшафт в принципі не може розглядатися як умова життєдіяльності та ресурсна база!

 

2.3. Основні етапи розвитку ландшафтних ідей

 

Мій коментар: К. Ріттер не використовував термін «ландшафт», тому не варто притягувати його до історії ландшафтознавства!

 

Докучаєвська революція та класичний період

В.В. Докучаєв не використовував термін «ландшафт», тому не варто притягувати його до історії ландшафтознавства!

Читаємо: «Л.С. Берг ввів термін «ландшафт» як основну одиницю фізико-географічного вивчення» (с. 18).

Мій коментар: Л.С. Берг не вводив термін «ландшафт», який існував задовго до того, як він народився, в роботах 1913-го року він описував ландшафт цілком коректно - як вигляд місцевості, але потім вирішив змінити його сенс до невпізнанності, все перекрутив і почав активно впроваджувати його.

 

Розвиток у ХХ столітті: системна парадигма та геосистеми  

Мій коментар: Введення В.Б. Сочавою поняття про геосистему ніяк не пов’язане з розвитком ландшафтознавства! Що стосується розробок Адольфовича Солнцева, дивіться [Ковалёв, 2010]. Розробки Б.Б. Полинова та О.І. Перельмана дуже цікаві, але до ландшафтів не мають відношення! В той же час можна говорити про геохімічний ландшафт в сенсі характеру міграції, розсіювання та концентрації геохімічних елементів на денній поверхні Антропогенне ландшафтознавство Ф. Н. Мількова – мильний пузир. Не може бути гідро-генного, атмогенного, зсувногенного, біогенного, зоогенного та ще й культурного і т. п. ландшафтознавства, є відповідні структури денної поверхні, створені під впливом різних процесів, що дозволяє говорити про відповідні морфо-типи поверхонь, але не про варіанти ландшафтознавства!    

 

2.4. Українська ландшафтна школа

Тут я краще промовчу! Якщо школою вважати мавпування московських вигадок, то … Стосовно внеску Михайла Гродзинського я чітко висловився [Ковалёв, 2011], якщо у пані Потапової є зауваження, будь ласка, посперечаємось. Схеми фізико-географічного районування О.М. Маринича не мають жодного стосунку до ландшафтознавства!  Що стосується гірської версії ландшафтознавства Г.П. Міллера, був такий епізод: …під час захисту мною докторської дисертації Г.П. Міллер (офіційний опонент) поставив мені питання:

Олександре Павловичу, Ви кажете, що ландшафт не включає фації, урочища, місцевості, а мої студенти під час польової практики на схилах Карпат їх знаходять!

Я відповів: Шановний Габоре Петровичу, Ваші студенти знайдуть на схилах Карпат все, що Ви їм скажете знайти!

Це викликало сміх, і Габор Петрович сміявся голосніше за всіх!

Що стосується «досягнень» такого собі В.М. Петліна, то що можна сказати про того, хто шукав межі між фаціями … місцевостями за допомогою металевої рамки?!? Бачите, як в українській географії надувають рейтинги! До речі, його перехід з Львівського університету до Луцького пов’язаний з моїм відгуком про «дисертацію» його аспірантки, який я надіслав ректору ЛНУ, після чого пана Петліна попросили … А пані Потапова виставляє його як відомого ландшафтознавця!

 

Харківська школа: інновації та радіофізичні методи

Пані Потапова, не смішить! І.Г. Черваньов ніколи не займався ландшафтом, він доктор технічних наук без технічної освіти, його докторська не була затверджена ВАК СРСР (1980-й рік), бо отримала негативну рецензію чорного опонента, після чого цей плагіатор проліз через технічну раду завдяки доктору географічних наук без географічної освіти І.Ю. Левицькому!

Розробки В.Ю. Некоса були пов’язані з радіолокаційним моніторингом земної поверхні, він ввів смішні радіо-геосистеми, але, завдяки батькові своєї дружини (військовому) зміг організувати закритий «захист» своєї «дисертації», здається, у Ленінграді! Він не займався ландшафтами! Але авторка пише про якусь дивну радіофізичну географію В.Ю. Некоса! Пані Потапова, Ви кого витягли на поверхню!?!

Далі все у тому ж стилі! Питання для самоперевірки розглядати не буду, не цікаво!

 

2.5. Антропогенне та культурне ландшафтознавство у регіональних студіях

Читаємо: «Антропогенні ландшафти − це комплекси, створені на основі природних компонентів, які розвиваються за природними законами, але їхня структура та динаміка змінена людиною» (с. 20).

Питання: Пані Потапова, так вони же змінені, а не створені людиною, то чому їх називають антропогенними?

Мій коментар: Ні, вони антропізовані, як і ті, що формуються під впливом біоти – біотизовані! Що стосується водогосподарських ландшафтів − водосховищ, каналів, ставів – це вигадка, таких ландшафтів не існує! Техногенні, наприклад, кар’єри, та селітебні морфо-типи поверхні є основою для формування відповідних ландшафтів – антропізованих. Про антропогенні ландшафти можна говорити у дуже обмежених випадках, коли вся структура поверхні створена людьми (наприклад, мегаполіс), але таким морфо-типам належить незначна частка денної поверхні.  

 

Тема 3. Геосистемний підхід у сучасному ландшафтознавстві

Питання: Пані Потапова, Ви використовуєте три терміни «ПТК», «геосистема» і «ландшафт» без уточнення розбіжностей між ними, виходить, що ландшафт, як Ви його трактуєте, це водночас і геосистема, тоді як можна говорити про геосистемний підхід, до геосистеми?

Читаємо: «…взаємодія літосфери, атмосфери, гідросфери та біосфери створює нову якість − цілісність» (с. 22).

Мій коментар: Взаємодіють не літо-, атмо-, гідро- та біосфера, а гірські породи, повітря, вода та біота! Треба також розуміти, що перші три сфери є складовими Землі як планети, а біосфера є геошаром як складовою геосередовища. Те, що «цілісність» - це нова якість, вірно.

Читаємо: «…на розумінні природного каркаса території − геосистеми» (с. 22).

Питання: Пані Потапова, так Ви вважаєте, що геосистеми реально існують?

Мій коментар: Якщо так. то пані Потапова глибоко помиляється! Ніяких геосистем у природі не існує, бо це всього тільки спосіб уявлення/моделювання існуючих утворень на основі системного підходу! На жаль, далеко не все можна представити як геосистему.

Читаємо: «Історично ландшафтознавство виникло як реакція на надмірну диференціацію географії на галузеві дисципліни» (с. 22).

Питання: Пані Потапова, де Ви таке взяли? Ви дуже погано знаєте відповідну літературу.

Мій коментар: Поняття про ландшафт виникло в Китаї десь у 5-му столітті н. е., а разом з ним і інтуїтивне розуміння існування ландшафтознавства! Те, що написано далі – фантазія авторки: ботаніка, кліматологія, геологія (саме вона, а не геоморфологія) аж ніяк не впливали на загальне «бачення цілісності природи» (с. 22).

Питання: Пані Потапова, так ПТК у Вас – ландшафти? Чому у західних авторів це не знайшло поширення?

Мій коментар: Бо це не відповідає дійсності! «ПТК» - це також один з варіантів представлення природних утворень, а ландшафт – це вигляд місцевості, її образ, обличчя.

Читаємо: «Геосистема − це особливий клас полігеокомпонентних природних систем, що характеризуються ієрархічною організацією та здатністю до адаптивного інформаційного обміну» (с. 23).

Питання: Нічого собі! Так є ще й моно-геокомпонентні природні системи?!?

Питання: Пані, а які компоненти є «гео-»?

Мій коментар: Тут вже точно проявляється відсутність у пані Потапової розуміння того, що є об’єктивна дійсність, а що є її відображення у вигляді ПТК, геосистем та інших варіантів! Що стосується інформаційного обміну, насправді, йдеться про обмін сигналами, а інформація виробляється приймаючою стороною! Пані авторка цього не розуміє, як і те що таке геокомпоненти! Всі складові геосередовища є полі-генетичними!

Читаємо: «…геосистема не є просто синонімом ПТК; вона акцентує увагу на функціональних зв’язках, потоках енергії, речовини та інформації, що пронизують ландшафт (табл. 3.1)» (с. 23).

Мій коментар: Ага, виявляється, різниця є!

Питання: Тоді що таке ПТК, і у чому полягає різниця між ПТК, геосистемою і ландшафтом (у розмінні авторки)?

Мій коментар: Якщо використовуєш різні терміни, їх треба визначати з самого початку, бо виходить, що у ПТК відсутні функціональні зв’язки, потоки енергії, речовини та інформації!

Таблицю 3.1 з її «мозаїкою компонентів» я взагалі не хочу коментувати! Авторка навіть не розуміє, що клімат не може бути компонентом, що це образ режиму погоди, взятий за тривалий (порядку 15 років) час! Компонентом може бути тільки повітря! «Аксіоми» (2 – це кілька?) викликають тільки усмішку.

 

3.2. Концепція геосистеми за В. Б. Сочавою: структура та еволюція  

Читаємо: «Центральною ідеєю Сочави є те, що геосистеми − це не просто фізичні тіла, а «інформаційні вузли» планети» (с. 24).

Мій коментар: Я вже не пам’ятаю, що там писав В.Б. Сочава, але ще й ще раз: геосистема – це не фізичне тіло, це спосіб моделювання, що здійснюється з позиції системного підходу!

 

Інерційність та адаптивність підсистем геосистеми

Мій коментар: Тут авторка демонструє явне нерозуміння, що таке геосистема! Ще й ще раз: це спосіб моделювання, в основі якого лежать відносини між складовими! Якщо літогенна основа інертна, то вона не вводиться до складу геосистеми, утворюючи контекст! І ніяких соціогеосистем не існує!

 

3.3. Просторова ієрархія та розмірність геосистем 

Мій коментар: Був такий автор – Г. Хаазе …, розробив концепцію просторової розмірності геосистем, запропонувавши класифікацію, у якій різні ранги (рівні) геосистем, тим самим продемонструвавши нерозуміння того, що таке «геосистема»! Для геосистем як моделей не має значення розмірність, бо головним питанням є відносини між складовими та зв’язки, в першу чергу зворотні! І якщо вже й говорити про планетарний рівень, то варто було б згадати про гіпотезу Геї Дж. Лавлока та Л. Маргуліс!

Читаємо: «Прикладом такої геосистеми є Волинська область …» (с. 25).

Питання: Пані Потапова, так у Вас і адміністративна область також є геосистемою?

Мій коментар: Куди далі!

Стосовно так званого локального рівня – фації, урочища, місцевості – я вже висловився.

Читаємо: «Кожен ранг геосистем вимагає специфічного підходу в управлінні» (с. 25).

Питання: Пані Потапова, так Ви збираєтесь керувати геосистемами?

Мій коментар: Ні, пані взагалі не розуміє, про що пише!

 

3.4. Концепція інваріанта та динаміка станів ландшафту

Мій коментар: Що таке інваріант, знають всі, але застосування до геосистем це поняття не можна вважати вдалим, бо у системному моделюванні важливим є не якісь інваріанти (такими можуть бути умови), а динамічні складові. Так, відносна статичність кристалічного масиву навряд чи буде врахована при моделюванні!

Читаємо: «основна форма мезорельєфу» (с.26).

Мій коментар: По-перше, форм рельєфу не існує, бо рельєф – це цілісний образ конфігурації топографічної поверхні, у цьому плані він подібний до ландшафту; по-друге, «основна форма» - це нонсенс, форми поверхні не поділяються на основні і другорядні.

Читаємо: «Функціонування геосистеми − це безперервна зміна її станів» (с. 26).

Мій коментар: Авторка плутає функціонування та динаміку! Функціонування - робота, діяльність, направлені на виконання функції, наприклад, стабілізації, пошуку нових варіантів тощо.

 

3.5. Антропогенні ландшафти та геотехнічні системи

Мій коментар: З антропогенними ландшафтами ми розібралися, а геотехнічні системи – це чергова наукоподібність!

Г.І. Денисик з його антропогенним ландшафтами робить ту саму помилку, що і авторка, розглядаючи геосистеми як такі, що реально існують!

А закони розвитку геосистем – це цікаво …

Питання: Пані Потапова, чи можете Ви сформулювати такі закони?

Мій коментар: Почекаю …

Далі по тексту – антропогенно-ландшафтне словоблуддя.

 

3.6. Геосистемна парадигма в суспільній географії та плануванні

Мій коментар: питання в тому, що ніякої суспільної географії не може існувати, всі питання, пов’язані з суспільством, досліджуються суспільствознавством!

Мій коментар: Про «екологічні вимоги» (с. 28) най думають екологи, а географи мають думати про своє!

Читаємо: «Геопросторові дослідження в Україні, зокрема праці Є.О. Маруняк та О.Г. Топчієва, наголошують на необхідності інтеграції оціночних карт ландшафтів у схеми планування територій областей» (с. 28).

Мій коментар: 1. Ніякого геопростору немає, це термін минулого, від якого давно треба відмовитись! 2. О.Г. Топчієв – плагіатор [Ковальов, 2025]; 3. чл.-кор. НАН України Є.О. Маруняк продемонструвала не доброчесність та низький фаховий рівень у відгуку офіційного опонента про «докторську дисертацію» Кравченко у лютому 2026-го року, так про що можна говорити!

Таблиця 3.4 – нічого, пов’язаного з геосистемним підходом, я не бачу!

 

3.7. Регіональний кейс: геосистеми Волинської області

Цей розділ я пропускаю. Хоча …

Питання: Пані Потапова, що таке «фізико-географічне положення»? (Табл. 3.5, с. 29).   

…………………………………………………………………………

 

3.8. Методика ландшафтного дослідження та моніторингу

Питання: Пані Потапова, як це розуміти, у заголовку – ландшафтне дослідження, а у тексті – геосистемний підхід?

Мій коментар: Це – наслідок термінологічної плутанини сучасних «ландшафтознавців»! Розділ написаний у стилі декларацій.

 

Питання для самоперевірки та обговорення

«1. Розкрийте сутність поняття «геосистема». Чим воно відрізняється від терміна «біогеоценоз» або «екосистема»?» (с. 31).

Питання: Мені цікаво, а сама авторка може вказати на різницю у значеннях цих термінів (хоча йдеться про поняття)?

 

Тема 4. Морфологічна структура ландшафтів (фація, урочище, місцевість, регіон)

 

4.1. Теоретичний базис морфологічної будови ландшафтних систем

Питання: Пані Потапова, про який теоретичний базис морфологічної будови ландшафтних систем йдеться, і що означає вислів «ландшафтна система»?

Мій коментар: Якщо йдеться про морфологічну будову будь-чого, то це – емпіричне узагальнення, а не теоретичний базис, а що стосується вислову «ландшафтна система» - це вигадка авторки, яка ні на чому не базується!

Читаємо: «Ландшафт як об’єкт дослідження географічної науки визначається як генетично однорідний природно-територіальний комплекс, що характеризується єдністю геологічного фундаменту, певним типом рельєфу та клімату, а також специфічною системою морфологічних одиниць» (с. 32).

Мій коментар: «БСЭ», т. 24, 1953-й рік: «ландшафт в искусстве – изображение видов природы, то же, что и пейзаж» [БСЭ, 1953: 276]. Це поняття прийшло з мистецтва і не його наукове визначення не повинно сильно відрізнятися від мистецького!

У моїй монографії «ландшафт сам по себе и для человека» [Ковалёв, 2009], про яку авторка і не чула, питанню визначення поняття «ландшафт» присвячений розділ «1.1. Какое явление люди назвали Ландшафтом» (с. 20 - 33). Це достатньо повний (на той час) огляд питання. Пізніше були знайдені додаткові джерела, наведені у моїх виступах (наприклад, [Ковальов, 2026]). У більшості випадків йдеться про ландшафт як вигляд місцевості! Ландшафт – це людський/біологічний інтерфейс, породжений нашим сприйняттям місцевості.  

Питання: Пані Потапова, так вже і «ландшафтний район» є?

Мій коментар: Вигадати можна що завгодно!

 

4.2. Фація: концептуальна модель елементарної ландшафтної одиниці

Питання: Пані Потапова, якщо ландшафт – це цілісність, то про які елементарні ландшафтні одиниці йдеться?

Мій коментар: Ці «ландшафтознавці» вигадують на рівному місці! Дивіться, що пише авторка: «З точки зору фізичної географії, фація − це ділянка, на якій зберігається однаковий режим надходження сонячної радіації та опадів, однаковий напрям геохімічних потоків та єдиний тип біологічного кругообігу речовин» (с. 33).

Питання: Хто покаже мені таку ділянку, та ще щоб поруч були подібні?

Мій коментар: Чудовий приклад – футбольне поле, але це штучне утворення! Маємо чисто умоглядну схему! Навіть не спробували підійти до визначення з точки зору етимології! Дивіться, що пише авторка: «як розподіляється волога або мікроелементи в межах окремих мікроформ рельєфу (наприклад, на дні мікрозападини або на брівці схилу), дозволяє оптимізувати внесення добрив та мінімізувати екологічні ризики» (с. 33). Хто там буде рахуватися з мікроформами рельєфу (некоректне висловлювання!) та мікрозападинами!?!

Тепер подивимось, що таке фація насправді. Термін «фація» (facies) був ведений у геологічну літературу Стено (Steno) в 1669 року як загальне позначення якоїсь частини земної поверхні у стратиграфічних описах. В роботі … я писав наступне (перекладено з росскої): «З абсолютно незрозумілих причин Берг перетворив фацію на якийсь елементарний фрагмент ландшафту, тоді як фація вводилася як відношення між характеристиками, ознаками гірських порід у їхній єдності з умовами (часто пишуть саме про географічні умови) формування. Цей термін був покликаний відобразити фізичну близькість та генетичний зв'язок між частинами. Отже, він виражає відношення між частинами геологічного тіла, що виявляється за насамперед зовнішніми ознаками (слово facies означає вигляд, зовнішній вигляд), що знову ж таки підтримується етимологією терміна. Сама гірська порода до фації не належить. Отже, це образ, модель, уявлення, заснований на сукупності даних. Саме так уявляв фацію І. Пузанов (1912), який говорив про неї як про спосіб упорядкування спостережень дослідника і підкреслював її немасштабний характер. Отже, не ландшафт ділитися на фації, як фація не ділитися на парцели та тесери, а тесери, парцели, біогеоценози, природні зони та природні пояси характеризуються своїми фаціями. ... Фація постає як корелятивний образ зв'язку деякого об'єкта (думаю, не тільки природного) та умов його виникнення та існування, т. е. вона повинна включати і темпоральність, характерний час становлення та стійкого існування цілісності. Таке відношення між ландшафтом і фацією розставляє все по своїх місцях». [Ковалёв, 2009: 7]. А також: «Як же раніше співвідносили поняття ландшафту та фації? Допоможе нам чудова робота І. Пузанова. Ось що він пише, описуючи коралові рифи: «…у міру поглиблення наших знань про розподіл морських організмів на зміну поняттю зони виступає поняття фації, під яким слід розуміти певну сукупність тварин і рослинних форм, що розвинулися і живуть у зв'язку з навколишнім оточенням, особливо ґрунтом» (Пузанов, 1912, с. 163). Далі у виносці він додає, що необхідність введення поняття «фація», яке давно вже було знайоме геологам, була вперше вірно оцінена в роботах Маріона (1883), Вальтера (1894) і Прюва (1898), які досліджували фації Середземного моря та Ла-Маншу, а в Росії фації Чорного моря були описані С.А. Зерновим. Отже, виходить, що фація в географію було введено зовсім на Л.С. Бергом. Далі І. Пузанов виділяє фації в межах коралових рифів, що він робив, як це свідчить текст, для себе (виділено саме ним), щоб привести в систему власні спостереження. Це означає, що фації не можна було виділяти жорстко, раз і назавжди як щось, що однозначно присутнє у структурі об'єкта. Тоді це розуміли. Він помічає, що можна весь кораловий риф (його населення) вважати однією фацією, а потім дробити її, виділяючи фації меншого обсягу. І. Пузанов далі підкреслює, що, якщо підходити до виділення фацій дуже ретельно, їх кількість на поверхні коралового рифу довелося б довести до кількох сотень (див. стор. 165). Це ще більше підкреслює відносний характер виділення фацій. Вони завжди пов'язані з точкою зору дослідника, його баченням відмінностей, масштабом дослідження та його ретельністю. Я сказав би так, що ці фації взагалі носять не апріорний, а, так би мовити, гаданий характер, оскільки їхні кордони завжди розмиті. При цьому І. Пузанов жодного разу не пов'язав цей розподіл поверхні на фації з ландшафтом коралового рифу, хоча неодноразово користувався цим терміном. Виходить, що в той час дослідники інтуїтивно розрізняли видиму поверхню (або об'єм у водному середовищі) та ландшафт» [Ковалёв, 2009: 168]. І висновок: «Ось чому не можна знайти фації в природі: це – наші власні побудови, моделі, образи. Л.С. Берг не зрозумів те, що розумів І. Пузанов. Тепер все стало на місце: фація – це не речовий об'єкт, а образ ситуації, що відображає зв'язок генетично цілісного територіального геокомплексу (ТГК) та тих умов, у яких він виник. Це – корелят» Цього досить!

 

       4.3. Урочище як вузлова одиниця територіального планування

Читаємо: «Це система фацій, які об’єднані спільним генезисом та динамічним зв'язком (наприклад, стікання води від брівки до дна балки)» (с. 34).

Мій коментар: Я даю наступне визначення: «Урочище - це компактна ділянка поверхні зі структурою, яка пов'язує кілька фізіофацій одного масштабу (тут вже присутній слід організації), об'єднання яких зумовлено дією єдиного процесу (наприклад, у разі флювіального процесу це яри, балки, долини річок)» [Ковалёв, 2009: 170]. Хто проти?

 

4.4. Місцевість та регіональні ландшафтні структури

Читаємо: «Місцевість − це морфологічна одиниця вищого порядку, яка об’єднує закономірні поєднання урочищ на спільній геолого-геоморфологічній основі» (с. 34).

Мій коментар: Насправді, це наступне: «Місцевість, згідно з С.І. Ожеговим, це «якесь, певне місце, простір, ділянка на земній поверхні» (Ожегов, 1952, с. 307). Місцевість - це вже зовсім інше, це просто фрагмент поверхні, територія, що містить різні набори одиниць, просторова організація яких є основою для її сприйняття як ландшафту, або просто ландшафтоутворюючий простір денної поверхні - простір структурного насичення, що характеризується наявністю цілісного малюнка. Місцевість є характерним простором ландшафтоутворюючого патерну» [Ковалёв, 2009: 170]. Хто проти?

А ми читаємо: «На регіональному рівні (область, фізико-географічна країна) ландшафти групуються в ландшафтні райони та регіони. Це масштабування є основою для державної політики регіонального розвитку» (с. 35).

Мій коментар: Та невже?!? Ще не вистачало Природу втискувати у державний адміністративний поділ!

 

4.5. Соціально-економічні аспекти ландшафтної морфології

Мій коментар: О, пані читає мій сайт, використала термін «áктор», забувши поставити наголос.

Ну, а це вже просто вражає: «Ландшафтні одиниці (фації та урочища) надають широкий спектр екосистемних послуг, які мають прямий економічний вираз» (с. 35,).

Мій коментар: Пані Потапова, за послуги треба платити! Ви це робите? Коли останнім часом Ви засмагали на пляжі, купалися у річці, ходили лісом, скільки Ви заплатили пляжу, річці, лісу? Люди навіть не помічають, яку маячню пишуть!

Дивіться, пані навіть демократизацію управління притягнула за волосся – «оскільки передбачає діалог між усіма стейкхолдерами (влада, бізнес, населення) щодо використання шкірного урочища чи місцевості» (с. 35)!

Питання: Пані Потапова, а з урочищами та місцевостями є діалог?

Мій коментар: Та ні! А дарма, бо Природа – це суб’єкт, з яким треба домовлятися!

А це що таке?: «− механічне пошкодження рельєфу» (с. 36).

Мій коментар: Уявляєте, що робиться! Пані, ще й ще раз – рельєф не є матеріальною сутністю, це образ конфігурації топографічної поверхні! Пошкодити можна тільки цю поверхню!

 

Висновки та рекомендації для практичної діяльності

Читаємо: «Розуміння функціонування фацій та урочищ дозволяє будувати «м'яке» управління природою, яке замість технічного адміністрування використовує природні процеси для підтримки екологічного балансу та економічної ефективності» (с. 36).

Мій коментар: Пані застрягла всередині минулого століття, коли вважали, що Природою можна управляти! Пані, як Вам вдалося зберегтися?

 

Питання для самоперевірки та обговорення

Коментувати не буду!

………………………………………………………………………………..

 

Тема 5. Природні фактори формування ландшафтів

5.1. Теоретико-методологічні засади ландшафтного аналізу в системі вищої освіти

Читаємо: «Методологічним стрижнем вивчення теми є закон нерівнозначності чинників, що взаємодіють у межах ландшафтного комплексу» (с. 38).

Питання: Пані, а чому Ви називаєте це законом?

Мій коментар: Закон стосується особливостей якогось одного об’єкта, а не впливу на нього чинників! Не все, що раніше зводилося до рангу закону, було законами! Чи варто вважати концентрацію перекупників біля секунд-хенду у день завозу? Сумніваюсь!

 

5.2. Літогенний фактор: геологічна будова та рельєф як просторовий каркас

Читаємо: «Рельєф також виступає фактором перерозподілу тепла та вологи» (с. 39,).

Мій коментар: Ще раз – рельєф у наших головах, а в природі – морфологія топографічної поверхні.

 

5.3. Гідрокліматичні фактори: динаміка енергообміну та адаптаційні стратегії

 

………………………………………………………………………….

 

5.4. Біогенні фактори та ґрунтовий покрив: екологічна стабільність територій

 

………………………………………………………………………..

 

5.5. Культурний ландшафт та соціально-економічний розвиток

Читаємо: «Національний ландшафт − це образ простору, який етнос освоїв матеріально та духовно» (с. 41).

Мій коментар: Це ж треба – виявляється, ландшафт – це образ!

Питання: Пані Потапова, а як образ можна освоїти матеріально?

Мій коментар: А ось так!

 

Запитання для самоперевірки та обговорення

……………………………………………………………………………

 

Тема 6. Антропогенні фактори трансформації ландшафтів

 

Мій коментар: Ще раз – вислів «антропогенне ландшафтознавство» є некоректним!

 

6.1. Теоретико-методологічні засади антропогенного ландшафтознавства у контексті сучасної географічної освіти

Читаємо: «Ландшафт у цьому контексті розглядається не лише як природна основа, а як складний інтегральний ресурс …» (с. 43).

Мій коментар: Розгляд ландшафту (у трактуванні пані Потапової) як ресурсу є проявом убогого антропоцентризму!

Мій коментар: Роботи Ю.К. Єфремова дуже цікаві, але введення терміну «ландшафтна сфера» було помилкою!

Далі – просто нецікаво!

 

6.2. Системні механізми трансформації природних компонентів

Читаємо: «В екологічному дискурсі це явище називають «відмовою» ландшафту, коли система виходить за межі допустимих станів і втрачає здатність до саморегуляції» (с. 45).

Питання: Пані Потапова. Так Ваш посібник має екологічний напрям?

 

6.3. Трансформація ландшафтів Волинської області

………………………………………………………………………………….

 

6.4. Методи оцінки антропогенної перетвореності ландшафтів

…………………………………………………………………………………

 

6.5. Соціально-економічні наслідки та стратегії сталого розвитку

Мій коментар: Починати треба з формування такої територіальної організації, яка відповідала би концепції «Країна Біосфера»!

 

Питання для самоперевірки та обговорення

…………………………………………………………………………..

7.1. Теоретико-методологічні засади ландшафтознавства в контексті соціально-економічних студій

Мій коментар: Головні моменти вже обговорені вище.

 

7.2. Морфологічна структура ландшафту: від елементарних одиниць до складних систем

Мій коментар: Так це ж значною мірою вже було! Ландшафт не має морфологічної структури, бо це цілісний образ! Табл. 7.1 (с. 52) годиться для навішування локшини на вуха студентів, не більше!

 

7.3. Типологічна класифікація ландшафтів: наукова ієрархія та систематика

Читаємо: «…система, що включає відділ, систему, клас, підклас, тип, підтип, рід та вид» (с. 53).

Мій коментар: Це звичайне навішування локшини на вуха!

 

Ландшафтне різноманіття України та його економічний потенціал

Табл. 7.2 (с. 53 -54) –

Питання: Пані Потапова, що таке «географічне поширення»?

Мій коментар: Це ні що інше, як прояв некомпетентності авторки, яка погано уявляє, що досліджує географія!

 

7.4. Антропогенні ландшафти: генезис, класифікація та роль у розвитку суспільства

Читаємо: «Антропогенний ландшафт − це геосистема, структура якої докорінно змінена господарською діяльністю, або яка була створена людиною цілеспрямовано» (с. 54).

Питання: У черговий раз: ландшафт – це геосистема і ПТК водночас?

Мій коментар: Ні, це каша у головах «ландшафтознавців»!

 

Функціональна класифікація антропогенних ландшафтів (за Ф. Мільковим

Мій коментар: Най ця класифікація лишається при Ф. Мількові! І мені дуже «подобається» ландшафт-виробник (товарів)! Що стосується вислову «природний фон» (с. 56), воно вказує на виразний антропоцентризм авторки!

 

7.5. Ландшафтне планування та сталий розвиток територій

Читаємо: «Ландшафтне планування є найбільш оптимальною формою просторового планування, оскільки воно базується на комплексному врахуванні природних факторів. Це не просто малювання карт, а інструмент наукового обґрунтування розвитку держави та її регіонів, що відповідає вимогам Європейської ландшафтної конвенції» (с. 56).

Мій коментар: Так, така проблема існує. Ще у 2012-му році я виступив з відповідною статтею «До проблеми ландшафтного планування» [Ковальов, 2012], у якій проблема розглянути значно докладніше. До речі, з приводу так званої інвентаризації мною було поставлене питання про бабу Дуню, що порається у своєму городі:

Питання: Пані Потапова, Баба Дуня теж має бути включена у ландшафт, як його розуміють автори, і теж має бути інвентаризована?

Мій коментар: Це стосується також так званого ландшафтно-екологічного планування, як це називає Н.В. Максименко [Ковальов, 2019].

 

7.6. Регіональні особливості ландшафтів    

…………………………………………………………………………..

 

Питання для самоперевірки та обговорення

  ……………………………………………………………………….

 

Тема 8. Методика ландшафтного картографування

 

8.1. Теоретичний базис ландшафтного картографування та еволюція наукових поглядів

Читаємо: «Етимологія терміна «ландшафт», що походить від німецького «die Landschaft», пройшла шлях від загальновживаного означення краєвиду до суворого наукового поняття, яке позначає певну цілісність та неповторність окремих ділянок території» (с. 58).

Мій коментар: Виявляться, пані Потапова знає, як має визначатися поняття «ландшафт», а шлях до «суворого наукового поняття» - це шлях вигадок! Якщо треба було ввести певне поняття, треба було знайти інший термін, а не трансформувати етимологію до невпізнанності!!! Це і було зроблено шляхом введення терміна «ПТК», або «геокомплекс». Що стосується Розуміння ландшафту О. Гумбольдтом, то він мав на увазі саме інтегральний образ місцевості, основу якого складав вид денної поверхні.

 

Морфологічна структура ландшафту як об'єкт картографічного моделювання

Ще й ще раз: ландшафт є цілісним образом місцевості, він не має морфологічної структури!

 

Класифікаційні системи в ландшафтному картографуванні

Мій коментар: Це вигадка!

 

8.2. Методика проведення ландшафтного знімання

………………………………………………………………………..

 

Тема 9. Регіональні ландшафтні комплекси України

Мій коментар: Далі – те саме.

 

ВИСНОВОК

Посібник написаний на основі вигаданого у першій половині 20-го століття конструкту російсько-радянськими «ландшафтознавцями», які порушили принцип наступності визначення поняття, яке виникло задовго до них, як і наукову етику. Л.С. Берг просто спотворив визначення ландшафту, причому абсолютно необґрунтовано, Протягом тривалого часу поняття ландшафту пов’язувалося виключно з видом денної поверхні у межах певної місцевості. І це чітко видно з відповідних термінів, які є у мовах різних народів. Відмічу, що цей штучний конструкт був поширений у країнах соц. табору, хоча навіть у цих умовах були автори, які не погоджувались з такою трактовкою ландшафту. На жаль, в Україні й сьогодні продовжують плазати перед московською школою, бо це вигідно: тут «ландшафтознавці» масово парадним кроком пішли дорогою, прокладеною московськими «фахівцями». Авторка повинна була навести інші погляди на ландшафт, але не зробила цього, що виводить її посібник за межі публікацій, які мають наукову основу. Вона, не демонструючи сумнівів, заявила, що «Етимологія терміна «ландшафт», …, пройшла шлях від загальновживаного означення краєвиду до суворого наукового поняття, яке позначає певну цілісність та неповторність окремих ділянок території»! Але я даю таке визначення: ландшафт – це організація рисунку денної поверхні у межах місцевості, що проявляється у людській свідомості як патерн, інтерфейс. Це вже точно чітке наукове визначення, яке виключає термінологічну плутанину!  Сумніваюсь, що цей посібник буде корисним для студентів.    

 

Посилання:

Ковальов О. Географія культури – це наука? // "Fundamental tasks of geography", 15 жовтня 2019 р. -

http://www.geography.pp.ua/2019/10/blog-post_15.html

Ковалёв А.П. Ландшафт сам по себе и для человека. Харьков: Бурун-книга, 2009, 930 с.

Ковальов О.П. Проблема людини і географія майбутнього: чи є достатнім наукове відображення геопростору? Український геогр. журнал, 2001, № 1(33). - С. 57 - 62.

Ковалёв А. Что же следует понимать под ландшафтом? // "Fundamental tasks of geography", 17 листопада 2010 р.

https://www.geography.pp.ua/2010/11/blog-post_17.html

Ковальов О. По сторінках книги М.Д. Гродзинського «Пізнання ландшафту: місце і простір // "Fundamental tasks of geography", 12 червня 2011 р. - https://www.geography.pp.ua/2011/06/blog-post_12.html?m=0

Ковальов О. Екопослуги – нова ідея фікс, за яку схопилис географи // "Fundamental tasks of geography", 29 жовтня 2024 р.  -

https://www.geography.pp.ua/2024/10/blog-post_66.html?lr=1751811240406

БСЭ, – М: Гос. Науч. Изд-во «БСЭ», второе издание, 1953.

Ковальов О. Тканина геотичного середовища // "Fundamental tasks of geography", 18 березня 2026 р. -

https://www.geography.pp.ua/2026/03/blog-post.html?m=1

Ковальов О. До проблеми ландшафтного планування // "Fundamental tasks of geography", 4 вересня 2012 р. –

https://www.geography.pp.ua/2012/09/landscape-planning.html

Ковальов О. Досвід одеських географів у відкритті нового напряму науки, який існує вже давно // "Fundamental tasks of geography", 28 серпня 2025 р. - https://www.geography.pp.ua/2025/08/o.html

       Ковальов О. Відгук про автореферат дисертації Максименко Н.В. «Ландшафтно-екологічне планування в інвайронментальному менеджменті територій локального рівня організації довкілля» // "Fundamental tasks of geography", 19 лютого 2019 р. -

https://www.geography.pp.ua/2018/02/blog-post_19.html?m=1


3 коментарі:

  1. Отже, що сталося, коли Л.С. Берг змінив визначення поняття "ландшафт"? Сталася довільна зміна смислу, що неприпустимо! Це поняття повільно входило у людський тезаурус, витоком якого було образотворче мистецтво, митці зображували структуру денної поверхні і аж ніяк не думали про яісь тримірні комплекси. Китайські художники йшли у гори, дивилися на картини природи і, спустившись, по пам'яті малювали образи, тому і поняття ландшафту пов'язувалося саме з образами. Але панування фізики сприяло тому, що все намагалися матеріалізувати ... так сталося і з поглядами Л.С. Берга, який перетворив ментальний образ, по суті, емерджентність, на матеріальний об'єкт, бо матерія первинна. Але це була помилка! На жаль, автори продовжують триматися цієї позиції, бо це поки що вигідно. Серед них і А. Потапова, яка продемонструвала повну відсутність критичного мислення!

    ВідповістиВидалити
  2. Я інколи замислююсь над питанням: як люди, які вважають себе науковцями, можуть видавати публікації, які містять ідеї давно минулих десятиліть? Прикладом є й ця піблікація, яка, на жаль, є учбовим посібником. Її автор - А. Потапова - показала, що значить знаходитись у стані важкої форми занедбаного самонавіювання. Її позиція відома (слова В.Висоцького): Ненадо думать, с нами тот, кто всё за нас решит! Так, як свого часу сказав Петро Григорович Шищенко (не дослівно), свого часу були видатні географи, які сформували напрям, яким ми маємо рухатись! Отже, "наукова" робота сьогодні - це повторення зробленого цими географами! Це ми йбачимо у рецензованому учбового посібнику!

    ВідповістиВидалити
  3. На підтримку своєї позиції стосовно ландшафту як поняття, наведу думку ландшафтної архітекторки Жаннемарі де Йонге з Університету Вагенінгена, Нідерланди (переклад книги "Landscape Architecture between Politics and cience", с. 42): "Слово «ландшафт» (landscape) увійшло до англійської мови у 16 ​​столітті. Воно походить від середньоголландського слова landschap, яке використовувалося для опису картини, що зображує краєвид на свіжому повітрі. Адаптація цього голландського слова по всій Європі свідчить про славу фламандських та голландських пейзажистів. У сучасній голландській мові ми досі кажемо landschap, німецькою – Landschaft, а данською – landskab (Spirn, 1998; Lörzing 2001).
    Слово «ландшафт» асоціюється з людьми та місцем. Корінь «земля» означає як місце, так і людей, які там живуть. У слові «scape» ми можемо розпізнати як «формувати», так і «-ship», що означає асоціацію, як-от партнерство чи дружба.1 Цей лінгвістичний фон стосується як «цілеспрямовано сформованого», так і «динамічного зв'язку між місцем і тими, хто там живе» (Spirn, 1998: 126).
    У багатьох мовах слово «ландшафт» має подвійне значення: «земля, область чи регіон», а також «візуальна картина чи вид». Тож це як сам об'єкт, так і його суб'єктивний образ. Лерзінг (2001) провів цікаве дослідження значення слова «ландшафт» різними мовами світу. Він пропонує гарну ілюстрацію дуалізму суб'єкт-об'єкт у концепції ландшафту, яку він походить з Росії. У російській мові є два слова для позначення ландшафту, залежно від конкретного значення. Обидва слова запозичені з інших європейських мов. Слово «пейзаж» (пор. французьке paysage) «позначає суб'єктивний аспект, підкреслюючи його поетичні, образотворчі та емоційні аспекти. Його аналог, слово landshaft (транскрипція німецького Landschaft), вказує на більш технічний спосіб мислення про ландшафти, що дозволяє вивчати особливості ландшафту та «знаходити підходи до їх зміни» (Lörzing 2001)." Але ландшафту, як фізичного об'єкту, не існує, є структура денної поверхні, яку наша свідомість перетворює на цілісний образ - ландшафт місцевості. Зверніть увагу, що ні про який тримірний комплекс не йдеться!

    ВідповістиВидалити