tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post8712906300121277865..comments2024-02-24T14:19:21.872+02:00Comments on Fundamental Tasks of Geography: Общая география - наука о геосреде и её становленииMykola Yarovyihttp://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.comBlogger4125tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-23394464057815398152013-07-10T18:53:49.419+03:002013-07-10T18:53:49.419+03:00Микола, Ви ставите вкрай важливе і складне питання...Микола, Ви ставите вкрай важливе і складне питання. Дійсно, без виявлення того, що можна вважати геоелементом, географія, як повноцінна наукова дисципліна, існувати не може, бо саме це робить аналіз завершеним. В географії це питання досі не вирішене. Я вже обговорював його (тому я не піднімав його у цій статті), в тому числі у монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» (2009), в роботах, виставлених на цьому блозі:<br /><br />ГЕОГРАФІЯ – ШТУКА СКЛАДНА – <br />http://www.geography.pp.ua/2012/11/geography-complicatedthing.html<br /><br />Геопроцесс: рождение Геомира. Часть 1. Геосреда и геопроцесс: проявление через события – <br />http://www.geography.pp.ua/2012/06/geosreda-and-geoprocess.html<br /><br />География: холоническая структура геосреды –<br />http://www.geography.pp.ua/2012/12/blog-post.html<br /><br />На сьогодні я бачу відповідь на це питання так: існує дещо, що ми називаємо географічним середовищем. Воно відзначається гетерогенністю, складністю, динамічністю, наявністю геофронтів і т. і. Його можна уявити як множину геохолонів різної складності (абіотичних, біотизованих та антропізованих), що складно взаємодіють між собою, в тому числі комунікативно. Саме це веде до геохолархії. Ось у цьому середовищі і слід шукати геоелементи – найменші складові. Думаю, що критерієм тут має бути, так би мовити, географічність, тобто існування такої межі диференціації, перехід через яку виводить складову за межі критеріїв географічності. Географія має починатися саме з цього: вона починається там, де виявлені відповідні гео-цеглини. Сьогодні я би сказав, що такими гео-цеглинами є елементарні геохолони (геоорги) – такі найменші сутності, у які демонструють наявність відповідної – географічної - організації. Нажаль, це питання у роботах, що публікуються у географічних збірниках, майже не розглядається. Тому ми і маємо цілу купу псевдо-географічних напрямків, що руйнує географію як цілісну дисципліну. Повинна початися дискусія, до якої, як я бачу, географи не готові, або просто немає бажання, бо всіх влаштовує те, що є, а є - невизначеність. Мені буде приємно, якщо Ви теж приймете участь в обговоренні цієї проблеми.Олекса Ковальовnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-56561326844534905622013-07-08T20:41:35.920+03:002013-07-08T20:41:35.920+03:00Дякую Олександру Павловичу за відповідь на комента...Дякую Олександру Павловичу за відповідь на коментар.<br /><br />Хотілось би почути думку автора про те, що є елементарним геохолоном, що може сприйматися як елементарна одиниця геоорганізації (на кшталт клітини у біології)?Mykola Yarovyihttps://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-75612989815406915632013-07-08T19:54:01.122+03:002013-07-08T19:54:01.122+03:00Шановний Микола! Дякую за Ваш позитивний коментар....Шановний Микола! Дякую за Ваш позитивний коментар. Проблеми, які я намагаюсь обговорювати у своїх виступах, дійсно є складними. Ознайомлення з роботами закордонних авторів дозволяє зробити висновок, що з географією далеко не все гаразд. Дивує те, що багато хто вважає географію дисципліною, що досліджує простір земної поверхні. Але так не може бути! Схоже на те, що просто знайшли найпростіший варіант досліджень, який зводиться до виявлення просторових закономірностей. Але тоді виключається вся динаміка середовища. І це при тому, що всі розуміють, що ми живемо у складному динамічному середовищі! Своє призначення я бачу у тому, щоб розвернути думку географів в організмічному напрямку, акцентуючи увагу на тому, що на протязі періоду свого становлення/розгортання геосередовище все більше проявляється як тілесна форма, що відтворює, у тому числі, когнітивну функцію. І це відбувається на різних масштабних рівнях. На глобальному ж рівні ми маємо суперорганізм. Олекса Ковальовnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-67535911746516619832013-07-07T12:44:10.828+03:002013-07-07T12:44:10.828+03:00Важливість цього та попередніх досліджень Олександ...Важливість цього та попередніх досліджень Олександра Ковальова важко переоцінити, бо вони є кроком до наукового розуміння Землі як “живого” геоорганізму з яскраво помітними нам ознаками тілесності. Наукове доведення бачення Землі як “живого” геоорганізму - шлях до переходу геосередовища на вищий рівень розвитку, невід'ємною частиною якого буде комплементарне існування людини та іншої природи.<br />Виникає навіть відчуття, що саме активне геосередовище, демонструючи свою організацію, і “стимулює” подібні дослідження, щоб здійснювати свій розвиток.<br /><br />Хочу побажати Олександру Ковальову активно працювати в цьому напрямку та закликаю географів до розвитку досліджень у даному напрямку. <br /><br />----------------------------------------------<br />Про “теперішню географію” та ГІС.<br /><br />Думаю “теперішня географія” (як наука про розміщення та взаєморозміщення об'єктів на земній поверхні) з часом відімре, як свого часу, з розвитком науки та підвищенням цінності людського життя відмерла середньовічна медицина, що дивилась на людську плоть як на шматок м'яса та використовувала кровопускання, як основний інструмент лікування.<br /><br />ГІС - це лише інструмент, яким можна моделювати як “розміщення та взаєморозміщення”,так і георганізацію, що є дуже важливим.Mykola Yarovyihttps://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.com