Олекса Ковальов
Не сумніваюсь, що абсолютна більшість тих, хто бачить себе канонічним географом, дадуть негативну відповідь на поставлене у заголовку питання: ще не вистачало втягувати у географію якусь біологоморфну фігню! Свого часу жили видатні географи, які визначили напрям географії і всі мають йти цим шляхом (це було сказано мені на одній з конференцій)! При цьому вони не турбують себе думкою про те, що це може означати тільки одне: на діяльності тих видатних географів географія як наука і завершилася! Але наука – це постійний пошук нових варіантів, побудова нових моделей, винайдення нових відповідей на старі питання, бо це наукова думка – еволюція без завершення. А так виходить, що дуже зручно прийняти якусь версію видатних як догму, затверджену на державному рівні (і це нонсенс), бо це забезпечує життєвий успіх новоспечених «видатних». І їх не цікавить той факт, що представники молодого покоління, приймаючи їх риторику, часто навіть не помічаючи цього, змушені міркувати у системі координат, заданій іншими, не ними, викривляючи власну картину світу (хоча таку ще треба мати!): йти проти системи небезпечно для життя! Так відбувається стагнація науки.