Олекса Ковальов
Even the stars and planets speak in the language of ancient folklore to those who have ears to hea.
Torin M. Finser. Organizational Integrity ..., 2007
Географія! Що це за науковий напрям, що є його областю дослідження і чому, маючи багатовікову історію, географи досі не можуть сформувати єдину концепцію того, що вивчають? Маємо питання, питання, питання …! А проблема у тому, що вона – географія - намагається осягнути, можливо, найскладнішу область нашого оточення – географічне середовище (може краще геотичне, геота), яке треба ще виявити та виділити, і яке представляється нам як Геосвіт. Дається це важко, бо ситуація доволі мінлива: не можна отримати більш-менш повне уявлення про утворення, яке присутнє тільки в одному екземплярі, до того ж постійно змінюється. Це вимагає її розгляду з позиції загальних поглядів на складність, з якою стикаються географи, та, відповідно, Загальної географії, яка має сформувати ключ до розуміння складності географічних утворень (і не тільки на Землі). Йдеться про ситуації, пов’язані з необхідністю об’єднання процесів у дуже різних діапазонах протяжності, тривалості та організаційних форм і масштабів. Прийшов час розібратися, чи можна використовувати дані спостережень на рівні малих масштабів для прогнозування того, що станеться у великих масштабах, або, навпаки, у визначенні того, який процес на мікрорівні відповідає за спостережуваний макро-рівневий наслідок. При ближчому розгляді жоден із стандартних рівнів ієрархії не є повністю відокремленим від інших, і будь-який рівень вбудований у більш-менш безперервну ієрархію структурної організації. Розробка концепції роботи з такими безперервними ієрархіями є одним із ключових викликів, що постають перед географами. Нарешті, вкрай важливим лишається питання визначення області дослідження географії, бо якщо вона не визначена чітко, цим можна зловживати, що ми і спостерігаємо протягом останніх десятиліть! Все це має працювати на створення теорії географії, якої так бракує, але чи можлива вона? Як зазначив Д. Пумен, «Більш поширеною тенденцією, і, можливо, більш тривожною, є відносна відсутність географічних теорій і концепцій у публічних і академічних дебатах, де вони повинні або могли б бути присутніми. Сучасний стан географічних досліджень ігнорують або роблять вигляд, що ігнорують не тільки більшість обивателів, а іноді й наші шановні колеги» [Pumain, 2001]. З цим не можна не погодитись. Достатньо послухати наших медівників і складається враження, що вони – чудові спеціалісти в області географії.
