Олекса Ковальов
AusVELS - Австралійська навчальна програма
http://www.vcaa.vic.edu.au/Documents/auscurric/AusVELS%20Geography_Approved2013.pdf
Доволі цікава розробка австралійських педагогів-географів присвячена питанню розвитку географічного мислення, тобто тому, як мислити географічно, хоча є непросте питання: що означає мислити географічно? Це дуже складне питання, бо йдеться про особливий тип мислення, пов'язаний з формуванням відповідних уявлень про те, що ми називаємо географічним середовищем, або географічно організованим середовищем. Важливо знати, як географи різних країн бачать географію та можливості її застосування для вирішення проблем сучасності. Я не буду наводити весь текст розробки, він доволі великий, розгляну тільки те, що, на мою думку, є особливо важливим.
Обґрунтування
Географія – це структурований спосіб дослідження, аналізу та розуміння характеристик місцевостей, які складають наш світ, використовуючи поняття місцевості, простору, середовища, взаємозв’язку, стійкості, масштабу та зміни. Він стосується масштабів від особистого до глобального та часових періодів від кількох років до тисяч років.
Коментар: Отже, з точки зору розробників програми географія – це наука про місцевості, що складають наш світ (розглядається нижче). Звертаю увагу на те, що йдеться не про місця, а про місцевості (хоча в деяких частинах тексту слово «place» означає саме «місце»)!
Географія об’єднує знання з природничих, соціальних і гуманітарних наук для побудови цілісного розуміння світу. Учні вчаться ставити запитання, чому світ такий, який він є, міркувати про свої стосунки з цим світом і відповідальність за нього, а також пропонувати дії, спрямовані на формування соціально справедливого та сталого майбутнього.
Коментар: Не думаю так! Географія не об’єднує «знання з природничих, соціальних і гуманітарних наук», а формує свою – географічну – картину середовища, частиною якого є і ми! Соціальна справедливість завжди відносна, це питання стосується соціології, а не географії. Образ сталого майбутнього – наслідок бажання людей бачити навколишній світ сталим, що є досяжним. До речі, стале оточення виключає необхідність змін у суспільстві та потребу у розвинутій свідомості!
Концепція «місцевості» розвиває в учнів допитливість і здивування різноманітністю місцевостей, народів, культур і середовища світу. Учні досліджують, чому місцевості мають особливі екологічні та людські характеристики, досліджують подібності та відмінності між ними, їх значення та значення для людей, а також досліджують, як ними керують і змінюють.
Коментар: Це не різноманіття місцевостей, це різноманіття утворень, у відповідність яким ставляться місцевості! «Особливі екологічні та людські характеристики» мають не місцевості, а утворення, що їх займають. Дивно, що автори пишуть не про географічні, а про екологічні та людські характеристики. У доданому глосарії місцевість визначається так: «A part of the earth’s surface that is identified and given meaning by people, which may be perceived, experienced, understood and valued differently» - «Частина земної поверхні, яку люди ідентифікують і надають значення, яку можна сприймати, переживати, розуміти та оцінювати по-різному». Але, ідентифікація, сприйняття та надання значення пов’язані з тими утвореннями (місто, село, річкова долина, лісовий масив, гірська система …), які ці місцевості формують завдяки своєму існуванню!
Учні використовують концепцію простору, щоб дослідити вплив розташування та відстані на характеристики місцевостей, значення просторового розподілу, а також організацію та управління простором у різних масштабах. Завдяки концепції навколишнього середовища учні дізнаються про роль навколишнього середовища в підтримці фізичних та емоційних аспектів людського життя, важливі взаємозв’язки між людьми та середовищем, а також діапазон поглядів на ці взаємозв’язки.
Коментар: Глосарій дає наступне визначення простору: «A three-dimensional surface of the earth on which everything is located and across which people, goods and information move» - «Тривимірна поверхня землі, на якій розташовано все і по якій переміщуються люди, товари та інформація». Це нісенітниця! Поверхні не бувають тривимірними, вони двомірні (можуть бути викривленими у тривимірному просторі вкладення, залишаючись двомірними)! Дивно, що серед того, що переміщується, вказані тільки люди, товари та інформація, яка, насправді, не переміщується, але переміщується все.
Поняття простору є загальнонауковим, а не географічним. Для географів важливим є топологія місцевостей, пов’язаних з географічними утвореннями, тобто відносне розташування, бо це визначає контекст. Як писав Г. Лейбніц, «Я неодноразово підкреслював, що вважаю простір, як і час, чимось суто відносним: простір – порядком існування, а час – порядком послідовностей. Бо простір, з погляду можливості, означає порядок одночасних речей, оскільки вони існують спільно, не торкаючись їхнього специфічного способу буття. Коли бачать кілька речей разом, то усвідомлюють порядок, у якому речі перебувають по відношенню одна до одної.
Для спростування думки тих, що вважають простір субстанцією або принаймні якоюсь абсолютною сутністю, у мене є кілька доказів... Але якщо простір не що інше, як цей порядок, чи ставлення, і якщо воно без тіл не що інше, як тільки можливість давати їм певне становище, то саме ці два стани – первісне та звернене – ні в чому не відрізняються один від одного. Їхня відмінність полягає лише в нашому химерному припущенні реальності простору самого по собі» - Лейбниц Г.В. Переписка с Кларком // Соч.: В 4 т. Т. 1. М., 1982. С. 441-44. Ніякого управління простором не може бути, це нонсенс! Вислів «просторовий розподіл» вимагає відповіді на питання: які ще варіанти розподілу існують?
Учні використовують концепцію взаємозв’язку, щоб зрозуміти, як причинно-наслідкові зв’язки між місцевостями, людьми та середовищем викликають постійні зміни в їхніх характеристиках. Завдяки концепції сталого розвитку учні досліджують, як можна підтримувати екологічні функції, які підтримують їхнє життя та добробут. Поняття масштабу допомагає їм досліджувати проблеми та шукати пояснення на різних рівнях, наприклад, місцевому чи регіональному. Концепція змін допомагає їм пояснити сьогодення та спрогнозувати можливе майбутнє.
Коментар: Дивне сполучення – місцевості, люди та середовище! З точки зору географа люди та їх спільноти є складовою географічного середовища, формуючи антропотіла! У цьому полягає і складність: люди є водночас і складовою середовища, і його дослідниками.
Географія використовує дослідницький підхід, щоб допомогти учням осмислити свій світ. Це вчить їх відповідати на запитання географічно характерним способом, планувати запит; збирати, оцінювати, аналізувати та інтерпретувати інформацію; і пропонувати відповіді на те, що вони дізналися. Вони проводять польові роботи, картографують та інтерпретують дані та просторовий розподіл, а також використовують просторові технології. Учні розвивають широкий спектр загальних навичок і здібностей, включаючи навички інформаційних і комунікаційних технологій, оцінку різних точок зору, розуміння принципів етичних досліджень, здатність працювати в команді та здатність мислити критично і творчо. Ці навички можна застосовувати в повсякденному житті та на роботі.
Коментар: Сама географія нічого не використовує, це роблять люди! А дослідницький підхід властивий всім науковим напрямам! Важко уявити собі «географічно характерний спосіб», на жаль автори не дають його пояснення. Все інше нічим не відрізняється від інших наукових напрямів.
Цілі
AusVELS Geography (Australian Curriculum) Foundation - Level 10 прагне забезпечити, щоб учні розвивали:
• почуття подиву, цікавості та поваги до місцевостей, людей, культур і середовища в усьому світі
• глибоке географічне знання своєї місцевості, Австралії, Азії та світу
• уміння мислити географічно, використовуючи географічні поняття
• здатність бути компетентними, критичними та творчими користувачами методів та навичок географічного дослідження
• як поінформовані, відповідальні та активні громадяни, які можуть зробити внесок у розвиток екологічно та економічно стійкого та соціально справедливого світу.
Коментар: 1) Не уявляю, як можна розвинути почуття подиву, воно вроджене!
2) А у чому виражається «географічне знання», та ще й глибоке?
3) Цікаво, ми мислимо поняттями, чи за допомогою понять оформлюємо наші думки? Самі поняття є результатом мислення!
4) Компетентність, критичність мислення і т. і. – властивості, характерні для всіх, незалежно від наукових напрямів!
5) Так чим займаються педагоги-географи, вихованням «громадян, які можуть зробити внесок у розвиток екологічно та економічно стійкого та соціально справедливого світу», чи формуванням географічно орієнтованої картини нашого оточення – Геосвіту як цілісності? Екологічно та економічно стійкий і соціально справедливий світ – мрія, яка не може бути реалізована!
Структура контенту
Географія AusVELS (Австралійська навчальна програма) складається з двох пов’язаних напрямків: географічні знання та розуміння, і географічні дослідження та навички.
Географічні знання та розуміння
Географічне знання відноситься до фактів, узагальнень, принципів, теорій і моделей, розроблених у географії. Це знання є динамічним, і його інтерпретація може бути оскаржена, за допомогою думок і висновків, підтверджених доказами та логічними аргументами.
Географічне розуміння - це здатність бачити взаємозв’язки між аспектами знання та будувати пояснювальні рамки для ілюстрації цих зв’язків. Це також здатність застосовувати ці знання в нових ситуаціях або для вирішення нових проблем.
Коментар: Хороше розуміння, що знання є динамічним та «його інтерпретація може бути оскаржена …»! Саме до цього вчителі мають готувати учнів – до критичного сприйняття.
Географічне дослідження та навички
Географічне дослідження - це процес, за допомогою якого учні вивчають і поглиблюють своє розуміння географії. Він передбачає індивідуальні або групові дослідження, які починаються з географічних питань і переходять через збір, оцінку, аналіз та інтерпретацію інформації до розробки висновків і пропозицій щодо дій. Запити можуть відрізнятися за масштабом і географічним контекстом.
Коментар: Вивчати і поглиблювати учні мають не географію, а область її дослідження – географічне середовище! Думаю, варто говорити не про географічні питання, а про питання, що знаходяться у компетенції географів.
Географічні навички - це методи, які географи використовують у своїх дослідженнях, як під час польових робіт, так і в класі. Учні вчаться критично мислити про методи, які використовуються для отримання, представлення, аналізу та інтерпретації інформації та передачі результатів. Основні навички, розроблені в рамках австралійської навчальної програми: Географія включає формулювання питання та плану дослідження, навички запису та представлення даних, використання різноманітних просторових технологій та спілкування з відповідним географічним словником.
Коментар: Є методи, які використовуються географами під час досліджень, вони не є виключно географічними. Географічні дослідження ведуться не тільки за допомогою «просторових технологій».
Географічні навички описані в навчальній програмі в п’яти підзаголовках, що представляють етапи повного дослідження. Протягом кожного дворічного етапу учні повинні вивчати методи та навички, визначені для цього етапу, але не передбачається, що вони завжди повинні вивчатися в контексті повного дослідження. Вчителі можуть, наприклад, надавати учням дані для представлення або аналізу, а не змушувати їх самостійно збирати інформацію. Запит не завжди вимагає збору й обробки інформації: відправною точкою може бути концепція або етичне чи естетичне питання, яке можна досліджувати усно.
Багато запитів повинні починатися зі спостережень, запитань і цікавості учнів. Дослідження поступово переходитиме від більш орієнтованого на вчителя до більш орієнтованого на учня, оскільки учні розвиватимуть когнітивні здібності та отримають досвід роботи з процесом і методами протягом років навчання.
Коментар: Незрозуміло, що означає «дослідження поступово переходитиме від більш орієнтованого на вчителя до більш орієнтованого на учня …» - досліджують не вчителі, а саме учні. Треба розуміти роль вчителя у педагогічному процесі, вона не проста! Це питання було розглянуто мною і опубліковано у учбовому посібнику «Педагогические системы: оценка текущего состояния и управление», Харков, 1991.
Стадіями дослідження є:
• Спостереження, опитування та планування: визначення питання або проблеми та розробка географічних запитань для дослідження питання або пошуку відповіді на проблему.
Коментар: Не може бути «географічних запитань», можуть бути питання стосовно географічних утворень.
• Збір, запис, оцінка та презентація: Збір інформації з первинних та/або вторинних джерел, які були оцінені на предмет надійності та упередженості, запис інформації та презентація її в різноманітних формах.
• Інтерпретація аналізу та висновків: осмислення зібраної інформації шляхом виявлення порядку, різноманітності, тенденцій, закономірностей, аномалій, узагальнень і причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи кількісні та якісні методи, що відповідають типу дослідження, і формування висновків. Це також передбачає інтерпретацію результатів цього аналізу та формування висновків.
• Повідомлення: Повідомлення результатів досліджень за допомогою комбінацій методів (письмових, усних, аудіо, графічних, візуальних і картографічних), що відповідають предмету, меті та аудиторії.
• Обмірковування та реагування: обмірковування результатів дослідження; що вивчено; процес і ефективність дослідження; і пропонувати дії, які враховують екологічні, економічні та соціальні фактори.
Коментар: Цілком адекватні стадії, хоча відсутня обробка даних. В останньому пункті незрозуміло, по відношенню до чого мають пропонуватися дії: виходить, що географія зводиться до екологічних, економічних та соціальних факторів ... Автори не коментують питання: що означає бути географічним?
Співвідношення між частинами
Ці два напрямки інтегровані в розробку програми викладання та навчання. Розділ «Географічні знання та розуміння» розробляється рівень за рівнем і забезпечує контекст, у якому розвиваються певні навички.
Після основного рівня розділ «Географічні знання та навички» має загальні описи змісту для кожної дворічної групи навчання, але з розробками, специфічними для кожного рівня, щоб підтримувати мінливий зміст розділу «Географічні знання та розуміння».
Довідкові питання
Кожен рівень від базового до 10 включає ключові запитання, які створюють основу для розвитку географічних знань і розуміння учнями, а також запитів і навичок.
Описи рівнів
Описи рівнів визначають фокус вивчення на кожному рівні. Описи визначають ключові географічні поняття, які повинні бути в центрі уваги для розуміння, і сформулюють, як учні будуть розвивати географічні знання, розуміння, навички та ментальну карту світу. Вони також підкреслюють взаємопов’язану природу двох напрямків і очікування, що планування передбачатиме інтеграцію вмісту з усіх частин.
Ключові питання запиту
Кожен рівень від базового до 10 включає ключові запитання, які створюють основу для розвитку географічних знань і розуміння учнями, а також запитів і навичок.
Описи вмісту
Географія AusVELS (Австралійська навчальна програма) містить описи змісту на кожному рівні. Вони викладають знання, розуміння та навички, яких вчителі мають навчати, а учні – навчатися. Проте вони не прописують підходи до навчання. Описи змісту були написані, щоб гарантувати належний порядок навчання та уникнення непотрібних повторень. Однак концепція або навичка, представлена на одному рівні, може бути переглянута, зміцнена та розширена на наступних рівнях, якщо це необхідно.
Коментар: Тут відзначу традиційну помилку тих, хто пов'язаний з педагогічним процесом: вчителі не навчають, їх функція - концентрувати увагу учнів на визначальних моментах, допомагати орієнтуватися у складному потоці сигналів, даних, що надходять з боку оточення.
Розробки змісту
Розробки змісту надаються для базового рівня до 10-го, щоб проілюструвати та надати приклади вмісту та допомогти вчителям у виробленні загального розуміння опису вмісту. Вони не призначені для того, щоб бути всеосяжними пунктами змісту, які мають викладати всім учням.
Стандарти досягнень
Стандарти досягнень описують очікуване навчання учня на кожному рівні. Вони підкреслюють глибину концептуального розуміння, витонченість навичок і здатність застосовувати необхідні знання, які очікуються від учнів. Стандарти досягнень супроводжуватимуться наборами коментованих зразків робіт учнів як допоміжний матеріал, який ілюструє фактичні досягнення по відношенню до стандарту досягнень.
Глосарій
Глосарій надається для підтримки загального розуміння ключових термінів і понять, включених до опису вмісту.
(ПРИМІТКА: це не включено в цей документ)
Glossary (Version 8.4) - https://www.australiancurriculum.edu.au/f-10-curriculum/humanities-and-social-sciences/geography/glossary/?letter=E
Географія AusVELS (Австралійська навчальна програма) визначає поняття місцевості, простору, середовища, взаємозв’язку, сталості, масштабу і зміни як невід’ємну частину розвитку географічного розуміння. Це ідеї або способи мислення високого рівня, які можна застосувати до предмета, щоб визначити питання, скерувати розслідування, упорядкувати інформацію, запропонувати пояснення або допомогти прийняти рішення. Вони є ключовими ідеями, залученими до навчання учнів мислити географічно.
У базовому до рівня 2 особлива увага приділяється використанню понять місцевості, простору та середовища в дослідженнях на особистому та місцевому рівнях. Концепція взаємозв’язку вводиться на рівні 2, щоб розвинути розуміння учнями того, як люди пов’язані з місцевостями в Австралії та в усьому світі. Ці концепції залишаються в центрі уваги на рівнях 3–6, але масштаб досліджуваних місцевостей змінюється від місцевого до національного, світового регіонального та глобального масштабів. Концепції стійкості та змін також мають відносно сильніший фокус, спираючись на F-2. На рівнях 7–10 учні розвивають своє розуміння місцевості, простору, середовища, взаємозв’язку, стійкості та змін і застосовують це розуміння до широкого спектру місцевостей і середовищ у повному діапазоні масштабів, від локального до глобального та в діапазон місць розташування.
Коментар: Автори концентрують увагу на поняттях «місцевість»/«місце» і «простір», а не на тих особливостях, які вирізняють географічні утворення серед множини інших – фізичних, хімічних, біологічних, соціальних тощо. Виникає питання: як, у такому разі, у учнів може сформуватися уява про географічні утворення? Я не бачу тут варіантів! Це – один з найважливіших проблемних моментів!
Місцевість
Концепція місцевості стосується значення місцевостей і того, якими вони є. У AusVELS Geography (Австралійська навчальна програма) розуміння поняття місцевості розвивається наступним чином:
• Місцевість - це частини земної поверхні, які люди ідентифікують і надають значення. Вони можуть по-різному сприйматися, переживатися, розумітися і оцінюватися. Вони варіюються за розміром від частини кімнати чи саду до великого регіону світу. Їх можна описати за їхнім розташуванням, формою, межами, особливостями та характеристиками середовища та людини. Деякі характеристики є матеріальними, наприклад, форми рельєфу та люди, тоді як інші є нематеріальними, наприклад, сценічна якість і культура.
Коментар: Місцевостей, як таких, не існує, це люди виділяють такі локуси на основі фізіографічних особливостей денної поверхні, які формуються внаслідок дії відповідних процесів. Важливими є не місцевості самі по собі, а ті утворення, події, з якими ми їх пов’язуємо. Якщо щось зникає, стає історією, то ці місцевості залишаються у пам’яті, легендах, духовних образах. Більше того, місцевості можуть сприйматися і не з географічної точки зору! Оскільки структура середовища складна, місцевості також складно співвідносяться, в тому числі перекриваються, що формує складну топологію. Спробуйте встановити чітку структуру, наприклад, місцевостей відкладення і змивання піску на пляжі … не вийде, бо структура поверхні постійно змінюється.
Питання так званих форм рельєфу є непростим. Слово «landform» у зазначеному словнику – це не форми рельєфу (relief), як це перекладається на українську, це «Individual surface features of the earth identified by their shape, for example, dunes, plateaus, canyons, beaches, plains, hills, rivers and valleys», тобто окремі риси поверхні землі, визначені за їх формою, наприклад, дюни, плато, каньйони, пляжі, рівнини, пагорби, річки та долини, тут нічого не говориться про рельєф, йдеться про поверхню. А рельєф – це організація поля топографічних відміток – образ конфігурації поверхні.
• Місцевості важливі для нашої безпеки, ідентичності та почуття причетності, і вони надають нам послуги та засоби, необхідні для підтримки та покращення нашого життя. Місце проживання людей може впливати на їхній добробут і можливості.
Коментар: Впливає не місцевість, а контекст, у який вона вписана! Місце/місцевість можна трактувати як дещо, виділене з загального контексту.
• На екологічні характеристики місцевості впливають дії людини та дії екологічних процесів протягом короткого чи тривалого періодів часу.
Коментар: Дії людини впливають не на місцевості, а на частину середовища, якій у відповідність ставиться дана місцевість! І якщо йдеться про географічну освіту, то варто говорити не про екологічні, а про географічні особливості.
• На людські характеристики місцевості впливають його екологічні характеристики та ресурси, відносне розташування, зв’язки з іншими місцевостями, культура її населення, економіка країни, а також рішення та дії людей і організацій протягом часу та в різних масштабах.
Коментар: Якщо йдеться про географічну освіту, до чого тут «людські характеристики місцевості», і що це за характеристики?
• Місцевості, в яких ми живемо, створюють, змінюють і керують люди.
Коментар: Люди створюють не місцевості, вони створюють певні локальні середовища, які й дозволяють виділяти місцевості! Люди не живуть у місцевостях, вони живуть у містах, селах, хижках, турбазах тощо – у певних середовищах!
• Кожна місцевість унікальна за своїми особливостями. Як наслідок, результати подібних екологічних і соціально-економічних процесів відрізняються в різних місцевостях, і подібні проблеми можуть вимагати різних стратегій у різних місцевостях.
Коментар: Не місцевості різняться особливостями, а особливості частин середовища є основою для їх виділення! І якщо йдеться про географічну освіту, то до чого тут екологічні і соціально-економічні процеси?
• Стійкість місць може бути під загрозою через ряд факторів, наприклад, природні небезпеки; зміна клімату; економічні, соціальні та технологічні зміни; урядові рішення; конфлікт; вичерпання ресурсу та погіршення навколишнього середовища.
Коментар: Треба говорити не про стійкість місцевостей, а про сталість тих утворень, у відповідність яким ставляться місцевості!
Простір
Концепція простору стосується важливості розташування та просторового розподілу, а також способів, якими люди організовують і керують простором, у якому ми живемо. У AusVELS Geography (Австралійська навчальна програма) розуміння концепції простору розвивається наступним чином:
• На екологічні та людські характеристики місцевостей впливає їх розташування, але вплив розташування та відстані від інших місцевостей на людей зменшується, хоча й нерівномірно, завдяки вдосконаленню транспортних і комунікаційних технологій.
• Індивідуальні характеристики місцевостей формують просторові розподіли, а аналіз цих розподілів сприяє географічному розумінню. Розподіл також має екологічні, економічні, соціальні та політичні наслідки.
Коментар: Ні, не «індивідуальні характеристики місцевостей формують просторові розподіли», а характер просторових розбіжностей визначає характеристики місцевостей!
• Простори сприймаються, структуруються, організовуються та управляються людьми, їх можна проектувати та перепроектовувати для досягнення певних цілей.
Коментар: Само поняття простору є абстракцією, яку дітям у свідомість вводять дорослі, само по собі воно не формується. Є така риса утворень, як протяжність, яка носить відносний характер. Що стосується розташування, воно має сенс, коли враховується положення по відношенню до інших утворень, бо саме це визначає особливості їх взаємодії, а не в якомусь абсолютному просторі. Люди не організують простір, вони роблять це по відношенню до середовища (наприклад, урбанізують його), і вже точно люди не керують простором, це нонсенс.
Розподіл не сприяє географічному розумінню. Виникає питання: Що автори розуміють під географічним розумінням? Що стосується фрази «Розподіл також має екологічні, економічні, соціальні та політичні наслідки», то сам розподіл виникає завдяки неоднорідності середовища і процесам, що у ньому протікають.
Простори не сприймаються, сприймається неоднорідність середовища, а про управління простором людьми годі й говорити, це нонсенс.
Навколишнє середовище
Концепція навколишнього середовища стосується значення навколишнього середовища в житті людини та важливих взаємозв’язків між людьми та навколишнім середовищем. У AusVELS Geography (Австралійська навчальна програма) усвідомлення поняття навколишнього середовища розвивається наступним чином:
Навколишнє середовище є продуктом геологічних, атмосферних, гідрологічних, геоморфологічних, едафічних (ґрунт), біотичних і людських процесів.
Коментар: Ні, навколишнє середовище і є цими процесами, їх сукупністю, яка певним чином організована!
• Навколишнє середовище підтримує та збагачує життя людей та інших людей, надаючи сировину та продукти харчування, поглинаючи та переробляючи відходи, підтримуючи безпечне середовище проживання і слугує джерелом насолоди та натхнення. Воно представляє як можливості, так і обмеження для розселення людей та економічного розвитку. Обмеження можна зменшити, але не усунути за допомогою технології та людської організації.
Коментар: Ні, з географічної точки зору люди і середовище утворюють цілісність!
• Культура, щільність населення, тип економіки, рівень технології, цінності та світогляд на навколишнє середовище впливають на різні способи, якими люди сприймають подібне середовище, адаптуються до нього та використовують його.
• Управління змінами навколишнього середовища, спричиненими діяльністю людини, вимагає розуміння причин і наслідків змін, а також передбачає застосування географічних концепцій і методів для визначення відповідних стратегій.
• Кожен тип середовища має свої специфічні небезпеки. Вплив цих небезпек на людей визначається як природними, так і людськими факторами, і може бути зменшений, але не усунений шляхом запобігання, пом’якшення наслідків і готовності.
Взаємозв'язок
Концепція взаємозв'язку підкреслює, що жоден об'єкт географічного дослідження не можна розглядати ізольовано. У AusVELS Geography (Австралійська навчальна програма) розуміння концепції взаємозв’язку розвивається наступним чином:
• Місцевості, а також люди й організації в них взаємопов’язані з іншими місцями різними способами. Ці взаємозв’язки мають значний вплив на характеристики місцевостей і на зміни в цих характеристиках.
Коментар: Взаємодіють не місцевості, а ті утворення, які лежать в їх основі! Географічні утворення – це згущення організації гетерогенного середовища, чому і було введено поняття про геоорг. Це досягається завдяки зростанню інтенсивності комунікації/взаємодії між складовими (àкторами).
• Екологічні та антропогенні процеси, наприклад, кругообіг води, урбанізація або спричинені людиною зміни навколишнього середовища, являють собою набори причинно-наслідкових зв’язків, які можуть діяти між місцевостями та всередині них. Іноді їх можна організувати як системи, що включають мережі взаємозв’язків через потоки матерії, енергії, інформації та дій.
Коментар: З цього тексту видно, що в якості об’єктів географічного дослідження автори розглядають місцевості, що виглядає доволі дивно. Дивує і те, що кругообіг води розглядається як екологічний процес.
• Цілісне мислення - це бачення взаємозв’язків між явищами та процесами всередині та між місцевостями.
Коментар: Мислення - процес перетворення фактів, повідомлень, сигналів, емоцій на цілісні образи того, що ми спостерігаємо.
Стійкість
Концепція сталого розвитку стосується здатності навколишнього середовища продовжувати підтримувати наше життя та життя інших живих істот у майбутньому. У Географії AusVELS (Австралійська навчальна програма) розуміння концепції сталого розвитку розвивається наступним чином:
• Сталий розвиток є одночасно ціллю та способом мислення про те, як просуватися до цієї мети.
• Прогрес у напрямку екологічної стійкості залежить від підтримки або відновлення функцій навколишнього середовища, які підтримують все життя та добробут людини (економічний і соціальний).
• Розуміння причин нежиттєздатності вимагає вивчення екологічних процесів, що призводять до деградації екологічної функції; дії людини, які започаткували ці процеси; а також ставлення, демографічні, соціальні, економічні та політичні причини цих людських дій. Їх можна проаналізувати в системі «людина-довкілля».
• Існує безліч суперечливих поглядів на те, як слід досягти прогресу в напрямку сталого розвитку, і вони часто базуються на таких світоглядах, як управління.
Коментар: Неодноразово писав про те, що конструкт «сталого розвитку» входить у протиріччя з процесом розвитку, який заперечує сталість! Що стосується управління, має йтися про управління людством своєю власною діяльністю, у тому числі про самообмеження.
Масштаб
Поняття масштабу стосується того, як географічні явища та проблеми можна досліджувати на різних просторових рівнях. У Географії AusVELS (Австралійська навчальна програма) розуміння поняття масштабу розвивається в наступному
способи:
• Зроблені узагальнення та виявлені зв’язки на одному рівні шкали можуть відрізнятися на вищому чи нижчому рівнях. Наприклад, у дослідженнях рослинності клімат є головним фактором у глобальному масштабі, але ґрунт і дренаж можуть бути основними факторами в локальному масштабі.
• Причинно-наслідкові зв’язки перетинають масштаби від локального до глобального та від глобального до локального. Наприклад, локальні події можуть мати глобальні наслідки, такі як вплив видалення місцевої рослинності на глобальний клімат.
Коментар: Поняття масштабу не є географічним!
Зміна
Концепція зміни стосується пояснення географічних явищ шляхом дослідження того, як вони розвивалися з часом. У Географії AusVELS (Австралійська навчальна програма) розуміння концепції змін розвивається наступним чином:
• Зміни навколишнього середовища можуть відбуватися як протягом короткого, так і тривалого часу, і обидва часові масштаби взаємопов’язані з діяльністю людини.
Коментар: Кількість варіантів тривалості значно більше двох, і вони пов’язані з протяжністю утворень. Діяльність людини у цьому плані не відрізняється від природних процесів.
• Екологічні, економічні, соціальні та технологічні зміни є просторово нерівномірними та по-різному впливають на місцевості.
Коментар: Знову маємо якісь місцевості, хоча має йтися про утворення, що зумовлюють можливість виділення місцевостей.
• Розуміння поточних процесів змін може бути використано для прогнозування змін у майбутньому та визначення того, що буде необхідно для досягнення бажаного та більш стійкого майбутнього.
Коментар: Стійке майбутнє – це міф, у нашому світі нічого стійкого бути не може – такий світ не має майбутнього! У стійкому світі Людині нема, що робити!
Географія від підвалин до рівня 10
Доповнюючи покроковий опис навчальної програми, цей документ містить поради щодо характеру учнів і відповідної навчальної програми за такими групами:
Від підвалин до рівня 2: зазвичай учні від 5 до 8 років
Рівні 3–4: зазвичай учні віком від 8 до 10 років
Рівні 5–6: зазвичай учні від 10 до 12 років
Рівні 7–10: зазвичай учні віком від 12 до 15 років.
Від підвалин до рівня 2: фокус навчальної програми – вивчення місцевих і віддалених місць
Молоді учні цікавляться своїм особистим світом і зацікавлені в його дослідженні. Від базового до рівня 2 навчальна програма досліджує географію їхнього життя та їхніх власних місцевостях. Учні думають про аспекти місцевості, простору та середовища. Вивчення власної місцевості та налагодження зв’язку з ним також сприяє їхньому почуттю ідентичності та приналежності, а також розумінню того, що місцевості слід берегти. У той час як місцева місцевість має бути початковим центром навчання, молоді учні також знають і цікавляться більш віддаленими місцевостями, і навчальна програма надає можливості розвивати цю цікавість. Учні знайомляться з концепцією взаємозв’язків, коли вивчають, як вони пов’язані з місцевостями по всьому світу.
Коментар: Дивно виглядає вислів «досліджує географію їхнього життя та їхніх власних місцевостях»! Я не уявляю собі географію життя.
Просторове мислення учнів починається з вивчення напрямку та відстані та того, як знайомі речі можна розташувати в просторі для різних цілей. Вони усвідомлюють відстані між місцями та те, як відстань обмежує їх діяльність. Вони починають складати ментальну карту світу та того, де вони знаходяться по відношенню до інших місць. Учні ознайомлюються з поняттям навколишнього середовища через дослідження навколишнього середовища свого та інших місцевостей і через усвідомлення того, як місцевості відрізняються за своїми природними особливостями. Вони усвідомлюють, чому потрібно дбати про навколишнє середовище, і їм пропонується розглянути, як вони можуть цьому сприяти, закладаючи основи для активної громадянської позиції.
Коментар: Якщо вже й говорити про просторове мислення, то воно визначається спроможністю реципієнта виявляти розбіжності різних частин середовища, а не напрямками чи відстанями! Саме розбіжності дозволяють виділяти місцевості на основі ландшафтів як їх облич (ландшафт є обличчям місцевості, організацією малюнку денної поверхні). Такий підхід є доволі коректним, бо виділення місцевостей різних масштабів є початком будь-якого географічного дослідження. А далі – шукати причини появи малюнків денної поверхні - процеси, що їх зумовлюють.
Спеціальні географічні навички, які впроваджуються протягом перших років, включають спостереження та опис особливостей місцевостей, малювання карти, використання орієнтованої мови, розуміння відстані та опитування родичів.
Коментар: якщо пишуть про «спеціальні географічні навички», варто було дати їх опис – чому їх слід вважати географічними!
Рівні 3–4: фокус навчальної програми – дослідження місцевостей і навколишнього середовища
На рівнях 3–4 учні ставлять більш складні географічні запитання та сприяють плануванню своїх географічних запитів і навчання. Вони можуть аргументувати свої думки та аргументувати свої висновки.
Коментар: Питання не можуть бути географічними, вони можуть бути різними, але відповіді на них мають вести до формування уявлень про географічність у свідомості учнів.
Основна увага навчальної програми зміщується з дослідження на більш цілеспрямоване дослідження. На цих рівнях учні вчаться описувати та порівнювати екологічні та людські характеристики місцевостей у різних місцях на місцевому, регіональному та національному рівнях. Вони розмірковують про те, як люди ставляться до місцевостей, і дізнаються, як навколишнє середовище підтримує їх життя та життя інших живих істот. Вони розглядають різні погляди на те, як захистити навколишнє середовище та як використовувати ресурси та поводитися з відходами екологічно.
Коментар: Якщо йдеться про географічну освіту, то до чого тут «екологічні та людські характеристики місцевостей»? У географічному плані людська діяльність розглядається як àктор серед інших рівних àкторів! У цьому особливість географічного погляду на світ.
Стійкість також перевіряється шляхом дослідження відповідальності аборигенів і жителів островів Торресової протоки за їхню країну/місцевість. Розвиток ментальної карти світу учнів розширюється через вивчення розташування та характеристик місцевостей у південній півкулі, включаючи Австралію та її найближчих сусідів.
Коментар: «Розвиток ментальної карти світу учнів розширюється через вивчення розташування та характеристик місцевостей …» - розширення ментальної карти у такому варіанті не є розвитком! Розвиток – це поглиблення уявлень через перехід до нових понять, через узагальнення.
У своїх дослідженнях учні співпрацюють, щоб збирати та записувати інформацію, визначати закономірності та тенденції, робити висновки та повідомляти свої висновки, використовуючи відповідний географічний словник. Конкретні нові географічні навички на рівнях 3–4 включають використання аерофотознімків і супутникових зображень, побудову простих графіків та інтерпретацію карт.
Коментар: А карти інтерпретуються, чи читаються? Думаю, що читаються!
Рівні 5–6: фокус навчальної програми – пояснення місцевостей і дослідження світу
На рівнях 5–6 учні стають більш критичними, аналітичними та оціночними у своєму мисленні. Вони все більше усвідомлюють ширшу спільноту та вчаться брати на себе індивідуальні та групові обов’язки. На цих рівнях учні знайомляться з чинниками, які формують різноманітні характеристики різних місцевостей, а також з тим, як люди, місцевості та середовище взаємопов’язані. Вони досліджують, як дії людини впливають на екологічні характеристики місцевостей і як ці характеристики впливають на людські характеристики місцевостей. Вони також досліджують, як людські рішення та дії впливають на те, як організовуються та управляються простори всередині місцевостей. Масштаб навчання на Рівні 6 зміщується до глобального з вивченням культурного, економічного, демографічного та соціального розмаїття світу. Учні також вивчають зв’язки Австралії з іншими місцями, наслідки цих взаємозв’язків і фактори, які впливають на знання та думку людей про інші місцевості. Формування ментальної карти світу учня поширюється через вивчення розташування країн на континентах північної півкулі та країн Азії.
Коментар: Вислів « …як люди, місцевості та середовище взаємопов’язані …» викликає питання: А люди і місцевості не є частинами середовища? Якщо «місцевості» у авторів мають структуру, то чи не є вони середовищем? Стосовно організації і управління простором я вже писав вище.
Конкретні нові географічні навички на рівнях 5–6 включають інтерпретацію просторових розподілів, порівняння місцевостей, створення та інтерпретацію графіків, побудову велико- та дрібномасштабних карт, а також використання просторових технологій та інформаційно-комунікаційних технологій.
Коментар: Я розумію ще обробку просторових даних, але не розумію, що таке просторові технології.
Рівні 7–10: фокус навчальної програми – регіональні та глобальні місцевості в контексті географії навколишнього середовища та людини
Коли учні переходять у підлітковий вік, їхні інтереси виходять за межі їхніх власних спільнот, і вони починають хвилюватися ширшими проблемами. Вони здатні працювати з більш абстрактними поняттями та розглядати дедалі складніші ідеї, а також прагнуть обговорювати альтернативні відповіді та інтерпретації.
Коментар: Місцевості можуть бути самих різних масштабів, а використання прикметників «регіональні» та «глобальні» не є коректним.
Навчальна програма з географії на цих рівнях прагне задовольнити потреби учнів шляхом набагато ширшого дослідження світу та уявлень про нього. Основна увага приділяється громадянству, оскільки учні вивчають місцеві, національні та глобальні проблеми та визначають дії, які вони можуть зробити. Одна область навчання зосереджена на екологічній географії та знайомить учнів з основними елементами гідрології, геоморфології та біогеографії. Область навчання рівня 10 застосовує отримані знання до вивчення змін навколишнього середовища та управління навколишнім середовищем. Усі напрямки навчання поєднують як екологічні, так і людські процеси та мають прикладний фокус на управлінні екологічними ресурсами. Сталий розвиток є постійною темою, яка поступово розвивається, щоб стати головною темою на рівні 10. Друга область дослідження зосереджена на деяких ключових аспектах людської географії, включаючи зручність проживання в місцевостях; просторова зміна розміщення популяцій; взаємозв’язки з наголосом на тому, як люди, включно зі учнями, пов’язані та впливають на місцевості та середовища в усьому світі; і географія людського добробуту на локальному, регіональному та глобальному рівнях.
Коментар: Важко зрозуміти, що таке «екологічна географія». Екологія і географія мають різні дослідницькі домени, екологія є розділом біології, а гідрологія, геоморфологія та біогеографія не стоять в одному ряді: гідрологія – це самостійна дисципліна, геоморфологія – розділ географії, що досліджує абіотичні процеси, а біогеографія – розділ географії, який вивчає біосферу Землі як складову єдиної геосфери.
Навчальний план 7–10 рівнів продовжує розвивати географічні знання учнів та розумову карту світу шляхом дослідження вибіркових досліджень регіонів світу та окремих країн. Якщо місцевості для вивчення не вказані, вчителі можуть вибрати територію Австралії, країни Азії чи території світу, які відповідають контексту.
Конкретні географічні навички на рівнях 7–10 підкреслюють аналіз та інтерпретацію географічних даних та інформації, використання просторових технологій та інших цифрових методів, а також розробку обґрунтованих аргументів на основі доказів для підтримки висновків.
Далі йде докладне викладення програми по всіх рівнях від базового до десятого, який не наводиться. Наведу тільки деякі зауваження.
Автори пишуть про географічні дані, географічну інформацію, географічні інструменти (фотографії, зроблені з повітря, або цифрову програму, таку як Google Планета Земля, глобуси, карти), що виглядає дивно, бо є дані, інструменти, які використовується у географічних дослідженнях.
Автори часто вказують на екологічні особливості місцевостей, пишуть про екологічні проблеми і процеси, хоча йдеться про програму географічної освіти.
Автори вказують на те, що поняття навколишнього середовища і простору є географічними, що не є коректним – це загальні поняття, якими користуються і географи.
На стор. 21 читаємо: «exploring how oral traditions of Aboriginal and Torres Strait Islander people were used to map landscapes» - досліджуючи, як усні традиції аборигенів і жителів островів Торресової протоки використовувалися для картографування ландшафтів.
Коментар: У словнику ландшафт визначається так: «Visible appearance of an area, created by a combination of geological, geomorphological, biological and cultural layers that have evolved over time, and as perceived, portrayed and valued by people. A geomorphic landscape is the landscape without the biological and cultural layers» - Видимий вигляд території, створений поєднанням геологічних, геоморфологічних, біологічних і культурних шарів, які еволюціонували з часом, і як сприймаються, зображуються та цінуються людьми. Таке визначення вимагає присутності того, для кого щось стає видимим, тобто реципієнта. Тому ландшафти не картографуються, на карті можна позначити місцевості, які є основою для ландшафтів як їх ментальних образів.
На стор. 23 читаємо: «using geographical terminology when communicating with an audience, for example, about climate and settlement» - використання географічної термінології під час спілкування з аудиторією, наприклад, про клімат і поселення. Але клімат і поселення не є поняттями географічними.
На стор. 25 автори пишуть про використання навколишнього середовища, але це тільки умови, у яких людство існує і розвивається.
На стор. 28 читаємо: «comparing a range of thematic maps, for example maps of relief, climate, vegetation, animals and bird life» - порівняння різноманітних тематичних карт, наприклад карт рельєфу, клімату, рослинності, тварин і птахів.
Коментар: карт рельєфу не існує, можна говорити тільки про карти топографічні, бо рельєф – це образ поверхні.
На стор 31 читаємо: «identifying how Aboriginal and Torres Strait Islander communities altered the environment through their methods of land and resource management» - визначення того, як громади аборигенів і жителів островів Торресової протоки змінили навколишнє середовище за допомогою методів управління землею та ресурсами.
Коментар: Управляють не землею та ресурсами, а власною діяльністю!
Тут же автори пишуть про управління і користування простором, але це нонсенс, бо простір – це абстракція!
На стор. 32 читаємо: «presenting a report, supported by evidence, on an investigation into a local environmental or planning issue using geographical terms, for example, relative location, scale, climate, cultural diversity» - представлення звіту, підкріпленого доказами, про дослідження місцевого довкілля або питання планування з використанням географічних термінів, наприклад, відносного розташування, масштабу, клімату, культурного різноманіття.
Коментар: Терміни «відносне розташування», «масштаб», «клімат», «культурне різноманіття» не є географічними!
На стор. 34 автори пишуть про географічне розмаїття –
Коментар: Якщо й говорити про географічне розмаїття, то це розмаїття форм організації гетерогенного середовища у різних умовах!
Тут же (стор. 34) автори пишуть про відмінності в економічних, демографічних і соціальних характеристиках між країнами світу та порівняння життя людей у місцях з різним рівнем доходу, але ці питання не мають до географії жодного стосунку.
Рівень 7 (стор. 38) присвячений воді та її використанню, але це питання, при всій важливості води, не є географічним.
Рівень 8 (стор. 45) присвячений вивченню земних форм (у перекладі – форм рельєфу), ландшафтів та зміні націй.
Коментар: Форм рельєфу не існує, є фігури топографічної поверхні! Рельєф – це інтегральний образ конфігурації поверхні. Рельєф є органічною складовою ландшафту. Чи можна управляти ландшафтами? Сумніваюсь, бо ландшафт – це інтегральний образ денної поверхні в межах місцевості, її обличчя. Можна впливати на фізіографію поверхні, її структуру, змінюючи морфо типи, як і на морфологію.
Населення та його зміни не є питанням, яке досліджує географія, населення виступає як один з àкторів, що діє поряд іншими.
На стор. 46 заявляється про способи охорони значущих ландшафтів.
Коментар: Некоректно говорити про охорону ландшафту, це може стосуватися тільки фізіографії денної поверхні, а також «формами рельєфу» і ландшафтами не управляють і не користуються!
Рівень 9 (стор. 52) присвячений біомам і продовольчій безпеці та географії взаємозв’язків.
Коментар: Не може бути географії взаємозв’язків, бо область дослідження географії і є ні що інше, як взаємозв’язки, це форми організації гетерогенного середовища, основу яких складає комунікація/взаємодія.
Рівень 10 (стор. 58) - зміна і управління навколишнім середовищем та географія добробуту людини.
Коментар: Що тільки не вигадують: «географія добробуту людини» - це просто вершина!
Тут же автори пишуть про екологічну географію, але це нонсенс!
Серед ключових питань маємо наступні:
• Які існують варіанти управління для підтримки людських і природних систем у майбутньому?
Коментар: Можливість управління Природою – хибна ідея середини минулого століття!
• Як світогляд впливає на рішення щодо управління екологічними та соціальними змінами?
Коментар: «управління екологічними та соціальними змінами» - мрія державників.
На стор. 60 маємо географію людського добробуту. Це не має жодного стосунку до географії!
Загальні зауваження
Викладання географії у школі є надзвичайно складною проблемою, бо проблемною є сама географія як дисципліна. Більшість людей вважає, що вона, будучи однією з найстаріших, вже давно склалася і є усталеною, що вона зводиться до визначення розташування утворень різного походження на поверхні планети, що виводить на перший план просторовий аспект (і це ми бачимо у оглянутій програмі «AusVELS Geography»), але це далеко не так. Справа в тому, що уявлення про область дослідження географії поступово змінювалися, і це продовжується у наш час, тому на сьогодні вона виглядає як доволі молода дисципліна, яка, можливо, нарешті відчула своє призначення – дослідження форм організації географічного середовища. А це зовсім інший вектор досліджень. Тепер географія залишає просторовий аспект у минулому і виводить на перший план поняття організації. І це суттєво змінює її основи, бо вона стає в один ряд з тими науковими напрямами, які давно орієнтуються на поняття організації. Ще одна складність полягає у тому, що процеси, які формують географічно організовані утворення, не можна відтворити у лабораторіях, тому дослідження мають відбуватися у природних умовах.
Як формується організація? Це відбувається завдяки встановленню відносин, взаємодії між діючими сутностями – àкторами. Таку взаємодію варто розглядати як комунікацію, і саме вона є джерелом виробництва інформації у когорті взаємодіючих àкторів, що веде до їх взаємної адаптації (Mutual Adaptation in Action): це веде до того що àктори вже не можуть діяти незалежно, вони утворюють цілісність, що й зумовило потребу ввести поняття геохолону та геооргу. Складність полягає і в тому, що діючі àктори мають різне походження і можуть діяти на кількох рівнях ієрархії (яка розглядається не як супідрядність, а як форма організації складних утворень). У географічному середовищі маємо наступні головні типи àкторів: абіотичні, біотизовані (за участю біоти) та антропізовані (за участю людей). Тому учбовий процес має проходити в напрямку від місцевого (локального) до глобального (що ми і бачимо у запропонованій програмі «AusVELS Geography»), і від більш простих варіантів взаємодії до більш складних – від абіотичних форм до біотизованих, від них – до антропізованих. Організувати такий процес непросто, бо йдеться про управління процесом пізнання учнями того середовища, у якому вони не просто живуть, а частиною якого самі є. Так, тут є важливий педагогічний аспект: задача педагога полягає у тому. щоб створити ситуацію пізнання, при якій учні опиняються у відношенні до їх оточення (середовища) і самі встановлюють відношення між різними àкторами, намагаючись врахувати свою присутність. Гарний приклад – дослідження взаємодії в системі «дощ – поверхневий стік – формування та еволюція ерозійних каналів» на оголених схилах з різним складом ґрунту. Потім можна проводити такі дослідження на схилах, покритих рослинністю … Те саме можна робити на пляжах, спостерігаючи рух хвиль … Далі можна проводити спостереження за взаємодією вітру з поверхнею, у тому числі покритою снігом … При цьому важливо виявляти властивості взаємодіючих компонентів і те, як вони визначають особливості взаємодії.
Варто звернути увагу на деякі особливості уявлень розробників «Програми». В першу чергу маємо доволі дивні висловлювання стосовно організації простору і управління ним, наче «простір» - це щось матеріальне. Тут має йтися про організацію середовища, що відбувалося під час розвитку життя (біотизація) та становлення людського суспільства (антропізація). Ще один нюанс – це концентрація уваги на екологічних проблемах, хоча при формуванні географічних уявлень їх варто розглядати як географічні: екологія є розділом біології.
У будь-якому разі ознайомлення з цією програмою може бути корисним для педагогів-географів, є, що позичити. Головне – сконцентрувати зусилля на проведенні досліджень у відкритому середовищі, організувати контакт учнів з ним.
Немає коментарів:
Дописати коментар