УКРАЇНА - РОСІЯ: МАЄМО ВЕЛИЧЕЗНУ ЗАГРОЗУ ДЛЯ УКРАЇНИ!

Знову виникла потреба повернутися до проблеми війни, спровокованої Росією, над якою панує дух головного кремлівського примата В. Путіна. Тепер українські владники вирішили піти на поступки Кремлю, погодившись на реалізацію формули Штайнмайєра. Повністю погоджуюсь з тими, хто вважає це помилкою, хоча й кажуть, що це тільки перший невеличкий крок. Припустимо, що Зеленський розраховує якимсь чином схитрувати з приматом Путіним, але з цього нічого не вийде, бо мета головного путіндрила Путіна - поглинути Україну. Що буде після цього, ми знаємо – те, що зробили на Кубані та в інших регіонах щільного проживання українців в Росії: накажуть говорити мовою московитів, всіх перепишуть «русскими» і почнуть винищувати українську культуру, як це мало місце протягом 350-ти років «спільного» існування. Тому українці, в тому числі на вільних від путіндрилів територіях Донбасу, виступили проти втілення в життя незрозумілої формули «мирного» врегулювання, бо це, як стає зрозумілим, дійсно призведе до сприйняття війни між Росією та Україною як внутрішнього конфлікту. Насправді,

цей військовий конфлікт є не тільки війною між Росією та Україною, він є конфліктом між більш цивілізованою Європою та світовим одороблом під назвою «РАША» - відсталою закостенілою державою, яка прагне досягти світового панування (перетворення світу на «русский мир»), в першу чергу, шляхом збройного тиску, залякування ядерною зброєю.

Можна тільки уявити, що станеться, якщо Росія повністю поглине Білорусь (а там вже стоять російські війська) та Україну. До 130 мільйонів вимираючого населення Росії (з його вкрай різноманітним етнічним складом) додасться кілька десятків мільйонів людей, яких В. Путін (а він вже почав шукати можливість стати безсмертним) озброїть і направить захоплювати «исконно русские земли» - всю Скандинавію, Польщу, Прибалтику, Болгарію, Сербію ... а там вже рукою подати до Великобританії і далі через Атлантику. Я вже не кажу про колишні республіки Закавказзя, Середньої Азії ... І цього мало – Путін вже влаштувався у Сирії, у Венесуелі ... Питання в тому, що такий план Кремля вже існував в часи Сталіна. Все це або «исконно русские земли», або зони інтересів Кремля. При цьому, будучи нацистським режимом, Кремль називає той чи інший народ, територію якого збирається захопити, нацистським, як це мало місце з українцями: це ж треба – націоналюги, дозволяють собі розмовляти українською мовою, збираються школи переводити на україномовне навчання! Це ненормально, бо є одна нормальна мова – мова міжнародного спілкування – «великий русский язык», а всі інші – це недорозвинуті мови недорозвинутих націй, серед яких першими є українці і білоруси. Що вони роблять? Вони засилають в Україну агентів, які вступають у розмову з перехожими і розповідають, що, ось бачите, чукчі відмовились від своєї мови на користь руської (при цьому забувають сказати, що чукчі протягом 250 років чинили опір російським військам), і українці мають брати приклад з цього народу Далекого Сходу.

Так що ж робити українцям у цій ситуації, коли ми маємо такого сусіда – путіндрильну державу, яка звикла брязкати зброєю? В першу чергу слід взятися за створення новітнього виробництва і відновлення на всій нинішній території української культури, в першу чергу – мови. Тільки культура виступає клеєм нації, тільки новітнє виробництво дозволяє створити сучасну армію. А за основу слід взяти проект «Україна» і діяти в напрямку його реалізації –

культура, наука, новітні технології у виробництві, мова.

Українська мова має звучати там, де вона колись звучала. І в першу чергу це стосується Кубанщини, де вона поки що живе.

Кубань – це територія України, анексована Росією значно раніше, ніж Крим.

Україна може мати у своєму складі дві автономії – кримськотатарський Крим (бо кримські татари хочуть жити у складі України), і Велику Кубань – область проживання нащадків чорноморських козаків. Всі інші території мають приєднуватись до українських областей, з якими вони межують. А ці території відомі.

                     

Українці мають жити з думкою «Україна понад усе» і робити все можливе заради досягнення головної мети – відтворення країни-України у її межах.

Ми маємо зробити все можливе, щоб у нашій країні людина почувалася вільною. Для цього слід зосередити зусилля на розвитку периферійних регіонів, а не тільки Києва. Нажаль, у нас дуже голосно заявляють про децентралізацію, а весь розвиток концентрують у Києві. Ось новина –

у Києві збираються створити свою «силіконову долину». Що це означає? Тільки те, що знову Київ почне стягувати талановиту молодь зі всієї України, формуючи один інтелектуальний центр. Сюди підуть і фінанси.

Це поганий варіант розвитку. Така політика вже привела до прагнення окремих регіонів від’єднатися. Слід водночас створювати центри критичного мислення у всіх регіонах України, тоді це матиме сенс.    

СЛАВА ВЕЛИКІЙ УКРАЇНІ! СЛАВА ВЕЛИКІЙ КУБАНІ!

СЛАВА СОБОРНІЙ УКРАЇНІ!

Ковальов О.