15 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Гоголя Олексія Миколайовича «Геоекологічні основи охорони і раціонального використання біологічних ресурсів Печенізького водосховища»


ЧИ МІГ ВІДБУТИСЯ ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ, ЯКЩО ДИСЕРТАЦІЇ
НЕ БУЛО!

Робота виконана на кафедрі моніторингу довкілля та природокористування
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Науковий керівник:
Максименко Надія Василівна, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри моніторингу довкілля та природокористування Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Офіційні опоненти:
Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, профессор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Карпець Костянтин Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник наукового відділу з проблем цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки науково-дослідного центру Національний університет цивільного захисту України

Захист відбувся 28 грудня 2017 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Тільки одне запитання: Як захист такої «дисертації» міг відбутися?

Відгук
про автореферат дисертації
Гоголя Олексія Миколайовича
«Геоекологічні основи охорони і
раціонального використання біологічних
ресурсів Печенізького водосховища»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11 –
конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

На жаль, користуючись складною ситуацією в Україні, відсутністю контролю з боку міністерства науки та освіти, деякі вправні дільці від науки знаходять лазівки для того, щоб пролізти у кандидати і доктори наук, не прикладаючи особливих зусиль. «Захист» цієї роботи вже був проведений 28 грудня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, а автореферат не був надісланий до ЦНБ Каразінського університету, що привертає особливу увагу і до дисертанта, і до наукового керівника - кандидата географічних наук, доцента Максименко Надія Василівни, яку я знаю не з кращого боку. Тому я напишу достатньо короткий відгук.
Отже, тема дисертації - «Геоекологічні основи охорони і раціонального використання біологічних ресурсів Печенізького водосховища» вказує на те, що робота не має жодного стосунку до географії, бо географія, у тому числі її гілка – конструктивна географія – не займаються питаннями використання біологічних ресурсів. Більше того, робота виконана на основі одного водосховища, що викликає сумнів у можливості використання отриманих результатів (якщо такі є) для інших штучно створених калюж. Це вимагає поставити під сумнів компетентність і членів спеціалізованої вченої (?) ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, і опонентів - доктора географічних наук, професора Ільїна Леоніда Володимировича та кандидата географічних наук, доцента Карпеця Костянтина Михайловича, які, я так розумію, дали позитивні відгуки на цю розробку. Подивимось роботу.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ   
Актуальність теми. «В даний час при сильному антропогенному впливі й тенденції до деградації екосистем водосховищ першочергового значення набуває проблема поліпшення їх екологічного стану» (с. 1).
Мій коментар: Не може не дивувати, що автор у якості опірних понять використав поняття «екосистема», «екологічний стан», «іхтіофауни», хоча робота мала б бути географічною. Але дисертант додає: «Натомість жодна з робіт не розглядає вплив на біопродуктивність водосховищ саме ландшафтів водозбірного басейну» (с. 1), тобто з’являється  термін «ландшафт». І нарешті: «Для підвищення біопродукційного потенціалу Печенізького водосховища конче необхідно мати комплекс рекомендацій з оптимізації природокористування на території басейну, чому і присвячене дисертаційне дослідження» (с. 1). Але географія не займається питаннями «підвищення біопродукційного потенціалу», це проблема фахівців рибогосподарського профілю. Отже бачимо, що захист цієї роботи у географічній спеціалізованій раді був дуже сумнівним.

Об’єкт дослідження: вплив природних і природно-антропогенних комплексів басейну Печенізького водосховища в межах Харківської області на його біологічні ресурси та розробка шляхів оптимізації природокористування.
Мій коментар: Це повна маячня. По перше, в межах Харківської області практично відсутні природні комплекси, по-друге, далеко на вся територія області має відношення до басейну Печенізького водосховища. Але питання навіть не у цьому. Об’єктом дослідження не може бути вплив на щось, це має бути конкретний об’єкт (у даному випадку – Печенізьке водосховище), тобто об’єкт дослідження визначений некоректно.
Предметом дослідження: оцінка геоекологічного стану природних компонентів і комплексів басейну Печенізького водосховища та динаміки його біопродуктивності для розробки заходів з оптимізації природокористування.
Мій коментар: Оцінка будь-чого не може бути предметом дослідження, це повний нонсенс, предмет дослідження визначений некоректно!

Мета дослідження: розробка заходів з оптимізації природокористування в басейні Печенізького водосховища для підвищення біологічної продуктивності на основі його комплексної геоекологічної оцінки.
Мій коментар: Мета визначена безграмотно, метою наукового дослідження не може бути «розробка заходів з оптимізації» будь-чого, це – мета практиків.

Завдання:
- аналіз  теоретико-методологічних  підходів  до  оцінки  формування  і функціонування штучних водних об’єктів;
Мій коментар: Навіщо робити аналіз підходів, якщо треба просто провести дослідження! Це не є метою роботи, це можна розглядати як підготовчий етап.
- оцінка умов створення і функціонування Печенізького водосховища;
Мій коментар: Така мета не може бути метою наукового дослідження.
- геоекологічна оцінка стану природних компонентів і комплексів водозбірного басейну Печенізького водосховища;
Мій коментар: Знову за рибу гроші – наукова робота не зводиться до оцінки будь-чого!
- оцінка екологічного стану біологічних ресурсів водосховища;
Мій коментар: Знову за рибу гроші – наукова робота не зводиться до оцінки будь-чого!
- розробка перспективних напрямів оптимізації природокористування в басейні для підвищення біопродуктивності водойми.
Мій коментар: Розробка перспективних напрямів не є задачею наукового дослідження, це – задача практиків.
Маємо велику проблему – жодне завдання не є завданням наукового дослідження!

Методи дослідження: «Основним методологічним підґрунтям дослідження стали  конструктивно  -  географічні  методи...».
Мій коментар: У даному випадку маємо ознаки відсутності компетентності і дисертанта, і наукового керівника – конструктивно-географічних методів не існує, є методи, що використовуються в конструктивній географії.

Наукова новизна (всього чотири пункти):
В дослідженні вперше:
здійснено комплексну фізико-географічну оцінку басейну Печенізького водосховища в межах Харківської області і розроблено відповідні картографічні твори;
Мій коментар: Будь-яка оцінка не є науковою новизною!
проведене суцільне геохімічне обстеження території басейну з подальшим розрахунком комплексних ландшафтно-екологічних індексів і побудовою відповідної картографічної моделі;
Мій коментар: Проведення суцільного чи якогось іншого обстеження території не є науковою новизною!
проаналізовано динаміку поголів’я промислових риб за весь період функціонування водосховища та визначено чинники, що її зумовлюють,
Мій коментар: Твердження про те, що щось проаналізовано, не є науковою новизною!
розроблено  картографічну  модель  напрямків  оптимізації природокористування басейну, що вміщує комплекс заходів з покращення екологічної ситуації в водосховищі.
Мій коментар: Розробка картографічних і будь-яких інших моделей не є науковою новизною!
У мене питання: Що захищав дисертант?
Відповідь: Нічого, захисту не було, був спектакль під назвою «Захист»!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. «Теоретико-методологічні  засади  дослідження водосховищ».
Мій коментар: Це не може не вражати – в розділі нічого немає, він пустий, ні теорії, ні методології, одні «засади».

Розділ 2. «Природні та антропогенні чинники формування і функціонування  Печенізького  водосховища».
Мій коментар: Поки що найбільш цікавим є наступне речення - «За допомогою ГІС-методів виділено межі водозбірного басейну Печенізького водосховища в межах Харківської області» (с. 8). Чесно кажучи, я би посоромився писати таке в авторефераті! Але автор продовжує – «Ретроспективний аналіз функціонування Печенізького водосховища виявив, що основні напрямки його використання – це ...» (с. 8) – водопостачання, рекреація, рибництво. Уявляєте собі результат «ретроспективного аналізу»! Підійшов до крайньої хати і спитав у бабці стосовно використання, вона назвала би те саме, а ще й додала б, наприклад, миття машин. Ось і весь другий розділ. Срамота!

Розділ 3. «Геоекологічний стан Печенізького водосховища і прилеглої території» - «подається аналіз еволюції ландшафтів берегової зони і водосховища, Розглянуто екологічний стан води, як середовища існування гідробіонтів, екологічний стан біологічних ресурсів Печенізького водосховища» (с. 8).
Мій коментар: З усієї цієї срамоти мене зацікавило те, що є екологічний стан як води, так і біологічних ресурсів. Цікаво, а чи існує, у такому разі, географічний стан, геологічний стан, соціологічний стан тощо?
На стор. 9 маємо вісім схем – геологія, рельєф, геоморфологія, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинність та ПТК і ПАК басейну Печенізького водосховища. Уявляєте, дисертант взяв матеріали зі звітів (бо не сам же він досліджував весь цей букетик), і відтворив у авторефераті, навіть не вказавши джерело, але написав: «Результати дослідження фізико-географічних умов водозбірного басейну Печенізького водосховища представлені у картографічних творах (рис. 1) та лягли в основу оцінки екологічного стану цієї території, представленого у розділі 3» (с. 8).
Виникає питання: Яке відношення цей букетик має до екологічного стану?
Мій коментар: Єдине, на що це вказує, так на повну безграмотність як дисертанта, так і його наукової керівнички!
На стор. 10 маємо ще один шедевр – Рис. 2. Дослідження на  трьох  ділянках водосховища. Причому друга і третя колонки навіть не підписані. Текст, що супроводжує ці дитячі малюнки, за своїм характером піднімається до рівню 9-го – 10-го класу середньої школи. Нормально, бо це саме той рівень, на якому викладають на екологічному факультеті Каразінського університету. Подивіться на цей рівень: «Встановлено ступінь змін, що зазнали ландшафти після заповнення водосховища» (с. 10). Розумієте, чаша водосховища заповнилася водою, і це дисертант встановив! Те, що йде далі – звичайний звіт, який не містить нічого наукового.
На стор. 12 – красиві малюнки, що відображають емпіричні дані, і що важливо, так це те, що «Домінує в уловах товстолобик» (с. 12). От вам і дисертація, бо проти домінування товстолобика, як кажуть, не попреш!
Вся стор. 13 – графіки вилову риби з 2002 по 2015 рік. Так сьогодні пишуть дисертації на кафедрі моніторингу довкілля та природокористування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна!  

Розділ 4. «Охорона і раціональне використання біологічних ресурсів Печенізького водосховища» - «присвячений висвітленню ландшафтних передумов розробки напрямів охорони біологічних ресурсів Печенізького водосховища» (с. 14). Це дуже цікаве питання – ландшафтні передумови розробки напрямів ...! При цьому впевнений, що дисертант навіть не розуміє, що таке «ландшафт». Весь розділ зводиться до наступного: «На основі геохімічного обстеження території з відбором зразків води, ґрунту, рослинності на експериментальних ділянках (рис. 8), розраховано ландшафтно-екологічні індекси (за методикою Максименко Н.В.) і побудовано картографічну модель (рис. 9)».
Тут мені хотілося б спитати, а хто така Максименко Н.В., ні, не як особина, таку я знаю, а як науковець? Така мені невідома. Тому і «ландшафтно-екологічний індекс (за методикою Максименко Н.В.)», думаю, краще було не використовувати, бо це небезпечно, можуть звинуватити у некомпетентності.

ВИСНОВКИ  (їх всього сім):
1. Дослідженням встановлено, що екологічний стан біологічних ресурсів Печенізького водосховища є віддзеркаленням екологічного стану ландшафтів всього водозбірного басейну, тому окрім суто біологічних і іхтіологічних методів дослідження необхідно використовувати арсенал методів конструктивної географії і ландшафтної екології.
Мій коментар: Просто вражає, дисертант нічого не навів стосовно стану ландшафтів, а заявляє, що він встановив, що «екологічний стан біологічних ресурсів Печенізького водосховища є віддзеркаленням екологічного стану ландшафтів всього водозбірного басейну». Але ж це просто фейк, бо нічого не встановлено, цього просто немає.
Далі ф пропускаю «висновки» 3, 4, і 5, бо у них нічого не міститься. На стор. 15 знаходимо купу рисунків (8, 9, 10). Останній рисунок особливо цікавий. Звертаю увагу на те, що під рис. 10 написано: «Напрямки оптимізації природокористування в басейні Печенізького водосховища». Роздивляюся картинку, і бачу: «Обмеження природокористування»! Невже напрями оптимізації зводяться до обмежень природокористування? Так, у цієї публіки саме так і є.
Срамота! Бо (дивіться «висновок» 7)
7. Оскільки  екологічний  стан  Печенізького  водосховища  є  результатом функціонування єдиної екосистеми водозбірного басейну кількісна і якісна складові біопродуктивності прямо пропорційно залежать від дотримання екологічної рівноваги в межах всього басейну.
Тут надзвичайно цікавим є вислів – «кількісна і якісна складові біопродуктивності прямо пропорційно залежать від дотримання екологічної рівноваги ...». Ніяких даних про характер залежності в авторефераті немає і не може бути, але дисертант вирішив блиснути знанням існування прямо пропорційної залежності!
Ось як пишуться дисертації а кафедрі моніторингу довкілля та природокористування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Перепрошую, але це повний підвал. Дисертант продемонстрував як власний вкрай низький рівень, так і такий же низький рівень компетентності його наукової керівнички – Максименко Н.В. Тут навіть оцінювати неможливо, бо це – пляма на тілі української географії!

14.02.2018 року
Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов 

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов (Номад)15 лютого 2018 р. о 18:02

    "Дисертація" Гоголя цікава тим, що його "наукова" керівничка має на днях "захищати" свою псевдодокторську, а науковим консультантом у неї виступає такий собі доктор технічних наук без технічної освіти пан Черваньов - провідний фахівець в області плагіату і Україні.

    ВідповістиВидалити