27 листопада 2017 р.

Відгук про «відгуки» шановних панів офіційних опонентів про дисертаційний шмурдяк К.Ю. Сегіди

Я змушений робити цей відгук про «відгуки», бо коли я їх прочитав, стало зрозумілим, що наука в Україні і, в першу чергу, географія знаходяться у жахливому стані. Стало зрозумілим, як сучасні дисертанти отримують дипломи кандидатів і докторів наук. Розпочну огляд відгуків трьох офіційних опонентів – панів В. Круля, Г.П. Підгрушного та О.Г. Топчієва.

Відгук офіційного опонента пана В.П. Круля про дисертацію Сегіди К.Ю.
«Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»
1. Актуальність обраної теми дослідження та її зв'язок з планами і напрямами науково-дослідних робіт ... .
«Актуальність геодемографічних досліджень не викликає сумнівів, адже проблеми депопуляції населення України, трансформація його структури та демографічної поведінки є наболілим за умов сьогодення» (с. 1).

Мій коментар: Тут я бачу стверджувально-демагогічний стиль тексту, причому пан професор відразу переходить від терміну «геодемографічний» до терміну «демографічний», чудово розуміючи, що питання не має жодного стосунку до географії, яка має свою чітко визначену область дослідження. Але пан це пише, бо він звик писати контекстно-незалежні відгуки, оскільки, як кажуть, так треба. Після загальних слів стосовно населення Харківського регіону (хоча йдеться не про регіон, а про область), шановний пан В. Круль переходить на мову дисертантки: «... вивчення населення як системи має проводитись з урахуванням суспільно-географічного та синергетичного підходів, саме з позиції яких можливо науково коректно та якнайповніше дослідити геодемографічну геосистему регіону ...» (с. 1).  Розумієте, яким високим рівнем демагогічної мови оволодів професор Круль! Можу запевнити, що якби в дисертації було написано, що вивчення питань демографії Харківського регіону слід проводити, наприклад, з позиції квантової механіки, і не геодемографічну, а, наприклад, екодемографічну, то професор В. Круль написав би саме так:
... вивчення населення як системи має проводитись з урахуванням квантової механіки, саме з позиції якої можливо науково коректно і якнайповніше дослідити екодемографічну геосистему ... .
Жодного слова стосовно обґрунтування – просто і ясно! А те, що це не відповідає критеріям географічності, пана професора не цікавить, бо так треба, так домовились, і саме в такому варіанті «... тема дисертаційного дослідження К. Сегіди відзначається новизною і актуальністю» (с. 1). Розумієте, не об’єкт є новим, не предмет є новим, є «новим» підхід, який личить цьому об’єкту як корові сідло, бо їх, маючи дійсно географічну освіту, просто неможливо пов’язати.
2. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків, рекомендацій ... .
«Обґрунтованість і достовірність результатів роботи і висновків ... забезпечується цілеспрямованим використанням і поєднанням різноманітних методів дослідження ... » (с. 2).
Мій коментар: Перепрошую, те, що йде далі, є ні чим іншим, як відтворенням своїми словами тексту автореферату. Інакше й бути не може, бо, хоча демагогія і відзначається спроможністю породжувати безліч пустих висловлювань, але навіщо це робити, якщо все є в роботі. І подивіться, що пан професор пише далі: «Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується в т. ч. і чітким визначенням об’єкту та предмету дослідження, конкретністю постановки мети та завдань ...» (с. 2). Помічаєте совковий стиль тексту? Та сама демагогія, що і в дисертації. В роботі «об’єкт» і «предмет» дослідження взагалі не узгоджені, а пан професор цього не помічає, бо так треба, все домовлено ... Але, в такому разі, чи можна вважати професора В. Круля серйозним науковцем? Дозвольте висловити сумнів! Пан професор заявляє, що велика кількість рисунків, графіків, картосхем, діаграм ... «є достатнім для обґрунтування наукових положень, висновків і рекомендацій ...» (с. 3), але чомусь не помічає, що ніяких наукових положень, висновків, які б вимагали захисту, і рекомендацій в роботі просто немає. Що стосується достатності ілюстративного матеріалу, то він ніколи не розглядався як те, що може обґрунтувати, таким є його трактування.
3. Наукова новизна основних положень і висновків ...
«... здобувач успішно вирішила наступні завдання, які відзначаються своєю науковою новизною:
  • з урахуванням синергетичного підходу розроблена й обґрунтована концепція регіональної геодемографічної системи (...), розглянуті особливості її самоорганізації і розвитку (...), досліджений геодемографічний процес як механізм реалізації соціоактогенезу (...) та як інформаційний обмін (...);
  • на основі моделювання траєкторії розвитку (...) та компонентного аналізу вектора розвитку (...) запропонована система інформаційного забезпечення аналізу та управління розвитком геодемографічної системи регіону;
  • обґрунтовані технологічні процедури управління розвитком геодемографічної системи регіону ...;
  • розроблена стадійна оціночно-прогностична модель геодемографічної системи регіону ...;
  • проведена типізація міст та районів Харківської області ...» (с. 3).
Мій коментар: По першому пункту, ніякого синергетичного підходу в дисертації немає, а твердження пана В. Круля вказує чи на його некомпетентність, чи на його необ’єктивність. Є тільки терміни, які дисертантка насипала у текст, а про обґрунтування годі й говорити. Хотілося б, щоб пан професор показав, де він знайшов у цій начебто-дисертації дійсно синергетичний підхід. Йде заміщення демографічної системи на якусь вигадану геодемографічну, причому без будь-якого пояснення. Пан, слідом за авторкою, демонструє нерозуміння того, що інформаційного обміну немає, є обмін сигналами, повідомленнями.
По другому пункту – пан не розуміє, що якби «досліджена» система була синергетичною, її траєкторію не можна було б змоделювати, бо такі системи реалізують спонтанний рух.
По третьому пункту – ніяких «технологічних процедур управління розвитком геодемографічної системи» в роботі немає і бути не може, бо синергетичними режимами не управляють, тим більше, що в дисертації я не виявив а ні керуючих, параметрів, а ні параметрів порядку.
По четвертому пункту – ніякої «стадійної оціночно-прогностичної моделі геодемографічної системи» в роботі немає і бути не може, я про це написав у своєму відгуку!
По п’ятому пункту – пану має бути соромно, що типізації він надає докторський рівень – це рівень бакалаврської роботи. Отже, маємо висновок: пан професор або не розібрався, або закрив очі на те, що в дисертація є просто навішуванням локшини на вуха. Далі я не буду вже розглядати писанину опонента, бо вона не має нічого спільного з дійсним станом справ.
4. Значущість дослідження для науки і практики ...
«Дисертаційне дослідження К.Ю. Сегіди має істотне науково-теоретичне та практичне значення» (с. 4).
Мій коментар: Перепрошую, далі я не можу наводити цей демагогічний текст, в якому немає жодної нотки обґрунтування. В роботі немає й натяку на науковість, бо наукове дослідження має вести до отримання нетривіальних результатів, а  у цій «дисертації» ми маємо виключно наукоподібну балаканину. І не дай Господь впроваджувати це в учбовий процес.
5. Оцінка змісту, стилю та мови дисертаційної роботи, її завершеності та оформлення.
«Дисертаційне дослідження К.Ю. Сегіди є цілісним науковим дослідженням, у якому отримано вагомі наукові та практичні результати» (с. 5).
Далі автор відгуку просто надає короткий зміст роботи.
6. Дискусійні положення, зауваження та пропозиції.
Опонент виділяє сім пунктів зауважень.
«1. У дисертаційному дослідженні немає (у автора написано роздільно – О.К.) списку скорочень і абревіатур. ...» (с. 7).
Мій коментар: Розумієте, який «недолік» викопав опонент! Це називається – курям насміх!  
По другому пункту: взагалі незрозуміло, що опонент оцінював, бо такі зауваження нікому нецікаві.
По третьому пункту: опонент вважає, що часовий ряд для аналізу варто було б подовжити, це дуже глибоке зауваження!
По четвертому пункту: це просто побажання.
По п’ятому пункту: пан професор пропонує виділити окремо геодемографічну систему обласного центра – пропозиція на рівні бакалаврату.
По шостому пункту: перепрошую, незрозуміло, що обговорюється, докторська чи курсова робота?
По сьомому пункту: це дрібниці.
Отже, виявляється, що опонент не знайшов у цій начебто-дисертації жодного серйозного положення, яке дійсно є дискусійним. Куди далі!
7. Повнота викладу наукових положень, висновків і рекомендацій в опублікованих працях.
Опонент просто стверджує, що все – окей!  
8. Ідентичність змісту автореферату і основних положень дисертації.
Мій коментар: Оскільки пан опонент заявляє, що автореферат достатньо відображає основні положення, я можу бути спокійним стосовно того, що мій відгук чітко вказує на повну відсутність в дисертації будь-яких наукових результатів, наведені результати можуть бути оцінені як такі, що мають рівень бакалаврської роботи, може в деяких місцях – магістерської, але вони точно не мають відношення до географії.
9. Відповідність результатів вимогам ...
Мій коментар: Пан опонент стверджує, що ця робота відповідає всьому, чому має відповідати. В такому разі я ставлю питання:
Чи відповідає рівень пана опонента рівню науковця, необхідного для об’єктивної оцінки докторської дисертації?
Мій коментар: Вважаю, що не відповідає. Пан професор не помітив, що крім термінів, що стосуються синергетики, нічого синергетичного в роботі немає і бути не може, бо цей підхід вимагає зовсім іншого рівня освіти, якого у дисертантки просто немає. Пан опонент не помітив, що в роботі немає жодного висновку, який вимагає захисту. Пан опонент не помітив, що робота не має жодного стосунку до географії, хоча тут виникає питання стосовно самого пана:
  • А чи міг пан помітити?   
  • Сумніваюсь!
Загальний висновок.
Мій коментар: Нічого іншого не варто було й чекати, все актуально, все обґрунтовано, робота є самостійним і завершеним дослідженням ... – а на кладбище всё спокойненько, … исключительная благодать. Маємо абсолютно формальний контекстно-незалежний текст пана професора.
Ось такі відгуки на псевдонауковий шмурдяк пишуть українські професори!

23.11.2017 року
Доктор географічних наук О.П. Ковальов

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов "Номад"27 листопада 2017 р. о 13:46

    Відразу, щоб не було питань, дам пояснення з приводу терміну "шмурдяк". Цей термін використала Алла Мазур у ТСН-новинах для позначення алкогольного сурогату.
    Стосовно, з дозволу сказати, "відгуків", зазначу, що жоден з них не є відгуком як таким. "Зауваження" свідчать або про невідповідну фаховість, або про звичайний договорняк, скоріше, і те і інше водночас. Так забезпечують прохід пройдисвітам. Це - шлях у нікуди.

    ВідповістиВидалити