Відгук про автореферат дисертації Кепеняк Надії Миколаївни «Конструктивно-географічне обґрунтування рекреаційного використання території НПП «Сколівські Бескиди»»

ПО СТОРІНКАХ ДИТЯЧОГО ЖУРНАЛУ «МУРЗИЛКА»: НА ЩО У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТ ім. ІВАНА ФРАНКА ПЕРЕТВОРИЛАСЯ ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ!

Вважаю, що ця дисертація має бути опублікована в журналі “Мурзилка”

Дисертант: Кепеняк Надія Миколаївна

Тема: Конструктивно-географічне обґрунтування рекреаційного використання території НПП «Сколівські Бескиди».

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів та охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Науковий керівник: Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;

Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист має відбутися 24 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук

про автореферат дисертації

Кепеняк Надії Миколаївни

«Конструктивно-географічне обґрунтування

рекреаційного використання території

НПП «Сколівські Бескиди»»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і раціональне

використання природних ресурсів

В першу чергу я звернув увагу на назву дисертації, яка викликала питання –

Питання 1: Пані, що може означати «... рекреаційне використання території ...»?

Мій коментар: Поясню суть питання: територія не є об’єктом, яким можна користуватися, можна користуватися тільки тим, що знаходиться у межах тієї чи іншої території, отже, назва не є коректною.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Читаємо: «Тенденція останніх років – перетворення рекреації та туризму в одну з найприбутковіших галузей світового господарства. Формування регіонального рекреаційно-туристичного продукту гостро потребує попередньої оцінки рекреаційного потенціалу кожного регіону зокрема» (с. 1).

Питання 2: Пані, Ви захищаєте дисертацію з проблематики світового господарства, чи географічну роботу?

Питання 3: Пані, яке відношення Ваш рекреаційно-туристичний продукт має до географії?

Мій коментар: Мені незрозуміло, що в географічній роботі роблять наведені речення. Знову маємо те саме – абсолютно довільна трансформація області дослідження географії! Яке відношення до географії має те, скільки на тій чи іншій території відпочиває тис. ос. Подібні фрази можна знайти в дипломних роботах студентів сорокарічної давності! Я не бачу тут актуальності, яку можна було б кваліфікувати, як таку, що має відношення до географії.

Об’єкт дослідження: рекреаційне використання території НПП «Сколівські Бексиди» (так написано – О.К.).

Мій коментар: Просто вражає – люди пишуть дисертації, не маючи уявлення, що може бути об’єктом дослідження, а що – ні.

Питання 4: Пані, як «рекреаційне використання території» може бути об’єктом дослідження? Об’єктом дослідження у Вашому випадку має бути НПП «Сколівські Бескиди»!

Предмет дослідження: аналіз компонентної та територіальної структури рекреаційного використання НПП ... та напрями його розвитку. 

Мій коментар: Перепрошую, але це ж повна маячня!

У ДИСЕРТАЦІЇ ВІДСУТНІ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета дослідження: Обґрунтувати напрями і заходи розвитку рекреаційного використування (так написано – О.К.) території НПП ...

Питання 5: Пані, як таке може бути, щоб завданням наукової роботи було обґрунтування напрямів і заходів розвитку ...?

Мій коментар: А члени спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті не побачили, що тут написана маячня, чи може їм байдуже – своє отримали?

Завдання дослідження (сім завдань – забагато!):

1. проаналізувати та узагальнити основні конструктивно-географічні підходи щодо особливостей рекреаційного використання на територіях НПП;

Питання 6: Пані, як це стосується об’єкту дослідження?

Мій коментар: Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту, а не до підходів!

2. удосконалити методику оцінювання рекреаційного навантаження, лісо рекреаційної активності та придатності ПТК для потреб рекреаційного використання з метою адаптації їх для НПП ...;

Питання 7: Пані, як це стосується об’єкту дослідження?

Мій коментар: Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту, а не до методів оцінювання!

3. дослідити історичні та фізико-географічні передумови розвитку рекреаційного використання на території НПП ...;

Питання 8: Пані, як це стосується об’єкту дослідження?

Мій коментар: Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту, а не до історичних та інших передумов!

4. проаналізувати сучасний стан рекреаційного використання території парку;

а. дослідити рекреаційне навантаження в найбільш відвідувальних місцях парку;

б. визначити стадії рекреаційної дегресії;

в. розрахувати показники лісо рекреаційної активності місцевого населення в ближніх населених пунктах;

Мій коментар: Пані не знає, що стан не аналізується, а визначається – це точка у так званому просторі станів, тому все це виглядає непрофесійно.

5. оцінити та обґрунтувати придатність пропонованих ділянок для рекреаційного використання у межах НПП ...;

Мій коментар: Подивимось, до чого у пані зводиться оцінка і обґрунтування.

6. Рекомендувати заходи щодо зменшення рекреаційного навантаження раніше освоєних ділянок НПП ...;

Питання 9: Пані, як це стосується об’єкту дослідження?

Мій коментар: Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту, а не до рекомендацій!

7. запропонувати заходи для освоєння та привабливості нових рекреаційних ділянок.

Питання 10: Пані, як це стосується об’єкту дослідження?

Мій коментар: Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту, а не до заходів освоєння!

ВРАЖАЄ: ЖОДЕН ПУНКТ НЕ ВІДПОВІДАЄ НОРМІ ПОСТАНОВКИ НАУКОВОГО ЗАВДАННЯ! ЦЕ – ЗАВДАННЯ-ДУТИКИ.

Питання 11: Пані, що Ви збираєтесь захищати?

Мій коментар: При такій постановці «завдань» тут захищати нема чого, можна тільки звітувати.

Методи дослідження: «Методологічною основою ... є фундаментальні положення конструктивної географії, геоекології, рекреаційної географії» (с. 2).

Питання 12: Пані, чи можете Ви назвати ці «фундаментальні положення»?

Мій коментар: Впевнений, що ні.

Питання 13: Пані, яке відношення Ваші «фундаментальні положення», якщо вони мають місце, мають до методів дослідження?

Мій коментар: Ніякого!

Читаємо: «У роботі використано системний підхід ..., та сукупність методів , які забезпечують його реалізацію, а саме: - конструктивно-географічного аналізу; - польових досліджень ...; картографічні методи; - порівняльно-географічний ...» (с. 2).

Питання 14: Пані, чим Ваш «конструктивно-географічний аналіз» відрізняється від звичайного?

Мій коментар: Тим, що він конструктивно-географічний!

Наукова новизна (п’ять пунктів!):

. адаптована методика дослідження ...;

Мій коментар: Яка ж це наукова новизна? Пані, наукова новизна має стосуватися досліджуваного об’єкту!

. вперше досліджено рекреаційне навантаження ...;

Мій коментар: Яка ж це наукова новизна? Якщо навіть це мало місце, то це – всього тільки експертна оцінка.

. вперше проаналізовано лісорекреаційне навантаження ...;

Мій коментар: Яка ж це наукова новизна? Пані, роботи з оцінки рекреаційного навантаження проводяться вже кілька десятиліть! Крім того, ніяка оцінка не може розглядатись, як наукова новизна - невже вашому науковому керівнику це невідомо?

. оцінено придатність окремих ділянок території НПП ... для різних видів рекреаційного використання;

Мій коментар: Яка ж це наукова новизна? Знову те саме: оцінка не може розглядатися, як наукова новизна!

. запропоновано заходи для розосередження ... .

Мій коментар: Яка ж це наукова новизна? Пропоновані заходи не є науковою новизною.

РОБОТА НЕ МІСТИТЬ ЖОДНОГО ПУНКТУ НАУКОВОЇ НОВИЗНИ І МЕНІ НЕЗРОЗУМІЛО, ЩО ДИСЕРТАНТ ЗБИРАЄТЬСЯ ЗАХИЩАТИ!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади рекреаційного використання територій ...» - «розглянуто особливості розвитку рекреаційного використання територій ...» (с. 4).

Питання 15: Пані, розділ присвячений у Вас теоретико-методологічним засадам використання територій, які конкретно теоретичні положення Ви можете назвати?

Мій коментар: Дуже сумніваюсь, що авторка зможе це зробити.

Наведу фрагмент тексту, який чітко висвітлює рівень дисертації: «... важливо у процесі рекреаційного природокористування здійснювати постійний еколого-економічний контроль рекреаційних територій, який повинен включати планування діяльності, наукове її обґрунтування, проведення моніторингу рекреаційних систем ...» (с. 4).

Питання 16: Пані, так Ви же захищаєте роботу у географічній раді, причому тут еколого-економічний контроль, нехай вже екологічний, а що у Вас робить економічний контроль?

Мій коментар: Це – відображення комплексного підходу.

Питання 17: Пані, а що з написаного Вами слід сприймати як «теоретико-методологічні засади»?

Мій коментар: Сприймати треба те, що написано у назві розділу!

Розділ 2. «Конструктивно-географічні передумови розвитку рекреаційного природокористування ...» - «досліджено історичні та фізико-географічні передумови ...» (с. 5).

Наведу фрагмент тексту, який чітко висвітлює рівень дисертації: «Фізико-географічні особливості теорії НПП (гірський рельєф та особливості клімату) сприяють розвитку зимових видів відпочинку, гірськолижної рекреаційної діяльності» (с. 5).

Питання 18 - до всіх: Як ви думаєте, учням якого класу середньої школи підходить за своїм рівнем цей текст?

Мій коментар: Я думаю, п’ятикласники з цим би впоралися! Рівню дітей цього класу відповідає і вся «дисертація»!

Розділ 3. «Конструктивно-географічний аналіз та оцінка рекреаційного використання території НПП ...» - «проаналізовано сучасний стан рекреаційного використання території» (с. 6).

Мій коментар: Пані не розуміє, що аналізуються дані, а не стан! Авторка наводить таблицю зведених даних та неймовірно спрощену (саме для рівню п’ятикласниці) схему рекреаційного навантаження (с. 7), як і схему просторового розподілу лісорекревційної діяльності (с. 9). Весь текст вкрай тривіальний!

Висновки (всього сім):

Перепрошую, я не можу робити огляд цих «висновків», бо їх, як таких, просто немає. Це все – суцільна балаканина, яку не можна захищати, бо ці «висновки» - тривіальні.

Висновок по автореферату:

Жаль, що таке відбувається в українській географії, яку вже такою не можна вважати, бо маємо суцільний потік профанації. Такою є і ця робота, в якій дисертантка нічого нового не продемонструвала, звівши все до дуже простих «досліджень». В роботі відсутня актуальність, немає нормально визначеного об’єкту і предмету дослідження, мети та завдань. Звісно, декларованого системного підходу в роботі немає. Картографічні схеми, показані в авторефераті, настільки прості, що складається враження, що їх виготовляли на уроках малювання дітки початкових класів: виникає питання, для чого вони потрібні? Рівень уявлень про стадії дигресії годиться може тільки для роботи рівню МАН, та й то далеко не кращої. Ні про яку відповідність рівню кандидатської дисертації не йдеться – враження вкрай негативне.

28.02.2016 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.