2 червня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Качур Оксани Вікторівни «Геопросторовий аспект агрологістики на міжнародному та національному рівнях»

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОДОВЖУЄ ПІДГОТОВКУ ПСЕВДОГЕОГРАФІВ, А МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ СПОКІЙНО ПРОПУСКАЄ СЕРЙОЗНІ НЕГАТИВНІ ВІДГУКИ. МОЛОДЦІ! ОБЛИЧЧЯ ЗМІНИЛИСЯ, А СИСТЕМА ЛИШИЛАСЯ ТА САМА!

Автор: Качур Оксана Вікторівна
Тема: Геопросторовий аспект агрологістики на міжнародному та національному рівнях.
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія
Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму, географічний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: Смирнов Ігор Георгійович, доктор географічних наук, професор, кафедр країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Сухий Петро Олексійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геодезії, картографії та управління територіями, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Грицевич Володимир Степанович, кандидат географічних наук, вчений секретар, кафедра економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Захист планується на 22 червня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Качур Оксани Вікторівни
«Геопросторовий аспект агрологістики
на міжнародному та національному рівнях»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

У мене відразу виникає питання стосовно назви дисертації і, відповідно, напрямку дослідження …
Питання 1: Пані Оксана, коли так сталося, що логістика увійшла до області дослідження географії?
Мій коментар: «Логістика» - чисто економічне поняття і ніякого відношення до географії не має. Отже, пані, разом з її науковим керівником, просто засмічують географію невластивою їй тематикою.
Питання 2: Пані, у чому різниця між простором і геопростором?
Мій коментар: Така різниця дійсно існує, тільки дисертантка про неї не здогадується. Якщо простір є образом, що виникає через відношення будь-яких речей, то геопростір (а це - модель) – через одиниці географічної організації, які ще треба виділити.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми.
Мій коментар: Це – звичайна риторика, яка аж ніяк не ставить питання стосовно наукового характеру проблеми. Логістика вже давно увійшла у розряд звичайної практики, є спеціалісти, які займаються вирішенням цих питань на різних рівнях. Дисертантка намагається витягти з цієї проблематики одну складову – просторовий аспект, що відразу руйнує всю логістичну проблематику. В результаті ми отримуємо звичайну фальшивку. І вже точно логістика не є новим науковим напрямком – таким він є тільки для дисертантки та її наукового керівника.
Об’єкт дослідження: аграрні логістичні системи в Україні та інших країнах світу (країнах ВС, США та Канади).
Питання 3: Пані, географія досліджує геосистеми, а не аграрні логістичні системи, чи порівнювали Ви ці різні системи і чи визначали географічність Ваших систем?
Мій коментар: Не сумніваюсь, що дисертантка навіть не замислювалась над таким питанням – навіщо, якщо і так спеціалізована рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка прийняла цю роботу. Особливо вражає те, що дисертантка вирішила, що в «інших країнах світу (країнах ЄС, США, Канади)» немає відповідних спеціалістів і вона може зробити для цих країн серйозну справу. Є ще один момент:
Питання 4: Пані, якщо логістичні системи формуються (а це  - факт), невже Ви думаєте, що це відбувається без попереднього дослідження проблематики?
Мій коментар: Точно це не так, особливо у розвинених країнах, ніхто не буде витрачати гроші на створення того, що є сумнівним і незрозумілим.  
Предмет дослідження: геопросторовий аспект систем агрологістики на міжнародному та національному рівнях.
Мій коментар: Я вже висловив сумнів стосовно коректності такого напрямку дослідження – він штучний. Додам, що вихід на міжнародний рівень і світові практику тільки псує враження від роботи, бо у кандидатській дисертації розглянути питання на регіональному, національному та світовому рівнях просто неможливо – це фікція.
Мета дослідження: розкриття сутності та особливостей геопросторових аспектів розвитку аграрної логістики в Україні та світі, розробка теоретико-методологічних основ та бізнесово-практичних напрямків формування та функціонування вітчизняних агрологістичних систем з урахуванням світового досвіду.
Питання 5: Пані, крім притягнутого за волосся терміну «геопростір», у чому ще Ви бачите зв'язок Вашої теми з географією?
Мій коментар: Такого зв’язку немає. Тема, як географічна, виглядає абсолютно вигаданою. Дисертантка береться розробляти теоретико-методологічні основи того, що давно вже розроблено і працює в інших країнах. Це – звичайний дутик!
Завдання дослідження (всього сім):
. узагальнити еволюцію поглядів на генезис, господарську сутність та геопросторовий аспект агрологістики;
Питання 6: Пані, так що Ви досліджуєте – агрологістичні системи чи «еволюцію поглядів на генезис, господарську сутність та геопросторовий аспект агрологістики»?
Мій коментар: Пані «досліджує» все, до чого можна штучно приліпити термін «агрологістика». Цей пункт не має відношення до теми дослідження, він не працює на обрану тему.
. удосконалити теоретичні основи дослідження агрологістики з суспільно-географічної точки зору;
Питання 7: Пані, а чому б Вам не розглянути таке «удосконалення», наприклад, з астрономічної точки зору?
Мій коментар: Просто вражає безграмотність! Дисертантка і її науковий керівник – пан Смирнов І.Г. – не знають, що теорія сама є результатом дослідження. Безглуздо говорити про те, що якась теорія може бути удосконалена з точки зору якогось одного аспекту, якого, до того ж, просто не існує. Зрозуміло, що удосконалення не може бути і задачею наукового дослідження – це прояв безграмотності.
визначити геопросторові особливості застосування агрологістичних підходів у діяльності агробізнесу в Україні;
Питання 8: Пані, з яких це пір питання бізнесу стали розглядатися географією?
Мій коментар: Цікаво, який вуз закінчувала дисертантка, хто формував її уявлення в області географії? Я бачу відсутність головного – уявлень стосовно області дослідження географії!
. проаналізувати зарубіжний досвід агрологістики та його геопросторові аспекти;
Мій коментар: Тут я навіть питання не буду задавати, бо аналіз (насправді – просто ознайомлення) зарубіжного досвіду не може бути задачею дослідження. Я бачу повну безграмотність!
. дослідити комплексну геопросторову структуру агрологістики в україні;
Питання 9: Пані, у чому полягає комплексність Вашої геопросторової структури?
Мій коментар: Пані просто використовує наукові терміни, формуючи речення, сенс яких сама не розуміє. Якщо йдеться про комплексність, то тоді це не геопростір, а геокомплекс, але пані все одно, або виглядало науково, нажаль цього немає.
. виявити тенденції та особливості процесів кластеризації в агрологістиці у світі та в Україні
Питання 10: Перепрошую, пані, а може йдеться про кластеризацію у агровиробництві, а не у агрологістиці?
Мій коментар: Таке враження, що Пані не зовсім розуміє, що таке логістика. Логістика може бути тим внутрішнім фактором, що скеровує аграрні виробничі комплекси до кластеризації, але кластеризація у логістиці – це маячня.
. обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення геопросторової організації агропромислових утворень в Україні на підставі їх логістичної кластеризації.
Питання 11: Пані, як це стосується дослідження Вашого об’єкту?
Мій коментар: Ніяк, пропозиції не можуть входити до списку завдань дослідження, пан І.Г. Смирнов мав би це знати.
Загальна оцінка так званих завдань: Це не завдання, а писульки, висмоктані з пальця!
Методи дослідження: «Дослідження теоретичних і методологічних положень … ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних суспільно-географічних досліджень» (с. 3).
Питання 12: Пані, виходить, що Ви досліджували теоретичні і методологічні положення, на яких підставах?
Мій коментар: Пане Олекса, так треба ж було створити враження, що дослідження мало місце!
Питання 13: Пані, чи можете Ви назвати загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень?
Мій коментар: Ні, пані не може.
Читаємо: «Інформаційною базою дослідження слугували діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють питання управління економічним та регіональним розвитком України …» (с. 3). 
Питання 14: Пані, з яких це пір «інформаційною базою дослідження слугували діючі законодавчі та нормативні документи»?
Мій коментар: Це просто вражає! Оце так наукове дослідження!
Наукова новизна (цілих три новизни) –
вперше:
. здійснено типологію суспільно-географічних систем за рівнем розвитку агрологічтики;
Мій коментар: Типології і класифікації є всього тільки формою упорядкування даних і науковою новизною бути не можуть!
. деталізовано комплексну структуру агрологістики в Україні …;
Мій коментар: Деталізація будь-чого не може розглядатися, як наукова новизна!
. виконано аналіз розвитку агрологістики в регіонах України.
Мій коментар: Це взагалі виходить за всі межі, бо є всього тільки твердженням, що був зроблений аналіз.
Загальна оцінка новизни: Жоден пункт не свідчить про наявність новизни!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади геопросторового дослідження агрологістики».
Питання 15: Пані, що означає «геопросторове дослідження», які ще варіанти досліджень Ви можете назвати?
Мій коментар: Думаю, всім зрозуміло, що йдеться про некомпетентність дисертантки і її наукового керівничка.
Читаємо: «… розкрита сутність агрологістики як нової форми удосконалення процесів виробництва в АПК» (с. 4).
Питання 15: Пані, Ви вважаєте, що у розвинених країнах, де логістика у різних сферах господарювання присутня вже давно, фахівці не розкрили сутність цього явища?
Мій коментар: Думаю, всім зрозуміло, що йдеться про дутик!
Далі йде звичайний текст з посібника про логістику. На стор. 7 дається «принципова схема агрологістики».
Питання 16: Пані, я ще можу розглянути Вашу вкрай спрощену схему, як модель процесу виробництва (для дітей старшої групи дитячого садочка), але як тут відображена дія самої логістики?
Мій коментар: Якби пані розуміла, що таке логістика, вона таку схему не подавала б у авторефераті. Це не схема, а замориш, який годиться тільки для журналу «Мурзилка».
Далі я не буду наводити фрагменти тексту, тільки питання.
Питання 17: Пані, що Ви розумієте під просторово-територіальною структурою? 
Мій коментар: Пані нічого під цим не розуміє, бо вона не знає, ні що таке «простір», ні що таке «територія».
Питання 18: Пані, що таке «географія виробництва»?
Мій коментар: Якщо є трофогеографія, географія футболу, географія унітазів, то як не говорити про географію виробництва? Будь що може бути перетворено на географію будь чого.
Цікаво!: «… логістика відповідає за переміщення товарних, інформаційних та фінансових потоків» (с. 4).
Питання 19: Пані, як Ви думаєте, а в природних режимах логістика має місце?
Мій коментар: Дарма задав це питання – пані не розуміє, що у суспільній практиці немає нічого такого, чого не було б у Природі, вона не розуміє, що логістика має відношення до оптимізації режимів і що потоків інформації, як таких не існує – існують потоки даних, і що логістика має справу не тільки з переміщенням, а й з технологіями, тобто це значно складніший феномен.
Читаємо: «Тобто геопросторовий аспект полягає в географічній оптимізації цих потоків …» (с. 4).
Питання 20: Пані, навіщо Ви пишете так, що демонструєте вкрай низький рівень географічної освіти, ставлячи під удар вуз, який Ви закінчили?
Мій коментар: На великий жаль для дисертантки, географія не зводиться до просторового відображення феноменів, дисертантка не має сучасних уявлень про суть географії.
Питання 21: Пані, так у чому полягає кластеризація Вашої агрологістики?
Мій коментар: Пані просто вигадує! Кластеризація відбувається у сфері АПК як наслідок самоорганізації, коли принципи логістики діють самі по собі, як фактор нарощування ефективності у виробничій сфері, до самої логістики кластеризація відношення не має.
Тепер стосовно кластерів. Кластери – це наша форма уявлення і репрезентації тих процесів інтеграції, які відбуваються у виробничій сфері, тобто це – моделі тих об’єднань, які співіснують у єдиному виробничому середовищі, що є абсолютно нормальним явищем. Я же бачу звичайну наукоподібну демагогію, що демонструє вкрай неглибокий рівень розуміння авторкою того феномену, який вона начебто дослідила.
Пані пише, що вона застосувала індекс визначення рівню розвитку логістики (с. 8), але не наводить цей індекс. І головне:
Питання 22: Пані, все це стосується виключно економічної сфери, яким боком Ви чіпляєте до цих питань географію?
Мій коментар: Будь-яким, який першим прилипне!
Розділ 2. «Зарубіжний досвід агрологістики».
Питання 23: Пані, зарубіжний досвід розглядається, коли йдеться про практичні задачі, а яке це має відношення до наукової роботи?
Мій коментар: Ніякого!
Якщо Світовий банк запропонував індекс рівню розвитку логістики, то, впевнений, що відповідні розрахунки давно вже були проведені, незрозуміло, навіщо дисертантка робила типізацію країн за рівнем розвитку аграрної логістики? Думаю, це було потрібно, щоб заповнити сторінки дисертації. Можу зазначити, що цей розділ нічого не дає для виконання поставлених задач. Що це за дисертація, у якій розглядається зарубіжний досвід? На стор. 9 наведена карта рівню розвитку агрологістики в країнах світу.
Питання 24: Пані, які, крім країн світу, Ви ще знаєте країни?
Мій коментар: Такий вислів характерний для учнів середньої школи. Сама карта ніяких неочікуваних результатів не містить, тому незрозуміло, навіщо вона наведена. Текст розділу має рівень учбового посібника.
Питання 25: Пані, яку мету Ви переслідували, вводячи цей матеріал у дисертацію і автореферат?
Мій коментар: Пані хотіла здивувати фахівців різних «країн світу» своїми пізнаннями.
Розділ 3. «Комплексна структура агрологістики в Україні» - «розкрито функціональну структуру агрологістики на основі дослідження її складових: компонентної, територіальної та організаційно-управлінської структур, та розкрито функціональні зв’язки агрологістики» (с. 10).
Питання 26: Пані, Ви перша, хто заговорив про ці питання?
Мій коментар: Пані не просто перша, вона – світовий лідер у дослідженні функціональної структури логістики!
Читаємо: «Компонентна структура аграрної логістики включає основні компоненти агрологістики, такі як логістика складування, транспортна логістика, виробнича логістика, розподільча, інформаційна та інші» (с. 10).
Мій коментар: Розумієте – «Компонентна структура аграрної логістики» - це «основні компоненти агрологістики». Що тут можна сказати – визначення просто чудове! Невже таке можна було прийняти до захисту?
Читаємо: «Територіальна (геопросторова) структура агрологістики представлена ієрархічною структурою, що включає агрологістичні пункти, центри, вузли …» (с. 11).
Питання 27: Пані, на яких підставах Ви ототожнюєте територію і геопростір?
Мій коментар: На тих підставах, що пані не розуміє, ні що таке «територія», ні що таке «простір». У пані – манна каша у голові, але це нормально для фахівців дошкільного віку!  
Питання 28: Пані, чим між собою різняться «пункт» і «вузол»?
Мій коментар: От причепився: то – «пункт», а то – «вузол».
Питання 29: Пані, а пункти і центри можуть бути вузлами?
Мій коментар: Пані змішує бульку й носорога.
Табл. 1. «Геопросторова структура агрологістики» …
Мій коментар: Це ж не просторова структура, а структурні одиниці, якщо вони такими є. Пані ні куку у цьому.
Я не буду ставити питання стосовно поділу зв’язків на матеріальні та нематеріальні, мені більше сподобалося ось що: «Географічно довгі види зв’язків характерні для …» (с. 11).
Питання 30: Пані, а можуть бути, наприклад, біологічно довгі чи хімічно довгі … зв’язки? І на додаток – а можна говорити про географічно довгі ноги?
Мій коментар: Я дізнаюсь, який університет ця дисертантка закінчувала, і вишлю цей відгук на ректорат цього університету. Як можна було таку маячню виставити на захист?!?
Розділ 4. «Геопросторові аспекти формування агрологістичних кластерів в Україні».
Питання 31: Пані, як створена Вами карта кластеризації областей України сприяє розкриттю суті логістики?
Мій коментар: Ніяк!
Висновки (вісім на сім завдань)
«У дисертації здійснено теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних уявлень …» (с. 14) – справжня «риба» для висновку спеціалізованої ради, які, впевнений, самі не змогли зробити такий висновок.
1. «Агрологістика виступає ефективним механізмом управління …» (с. 14).
Мій коментар: невже є такі, хто цього не знав?
2. «Розроблено теоретико-методолонічні положення …» (с. 15).
Мій коментар: Та невже?! А я, прочитавши автореферат, не побачив ні теорії, ні методології.
3. «Багаторівнева структура глобальної суспільно-географічної агрологістичної системи обумовлює відповідну ієрархічність …» (с. 15).
Питання 32: Пані, якщо у Вашому тексті «структура глобальної суспільно-географічної агрологістичної системи» прибрати «суспільно-географічної», що зміниться?
Мій коментар: Нічого! Суспільна географія притягнута за волосся.
4. «Зарубіжний досвід показує …» (с. 15).
Питання 33: Пані, невже Ви не знаєте, що у висновках слід було писати Ваші особисті результати? А Ви що написали?
Мій коментар: Думаю, це тому, що особистих результатів немає.
5. «Комплексна структура агрологістики в Україні включає …» (с. 15).
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке висновок, що базується на власних результатах!
6. «Світовий досвід доводить …» (с. 16).
Питання 34: Пані, яке відношення світовий досвід має до результатів власного дослідження?
Мій коментар: Завжди за основу слід брати світовий досвід, тоді все буде гаразд, чи не так, пані Оксано!
7. «На заваді формуванню ефективної системи агрологістики …» (с. 16).
Мій коментар: На заваді виступає бардак в країні, корупція і підготовка псевдофахівців, які купують собі дипломи кандидата наук!
8. «Недостатній рівень розвитку … та необхідність впровадження … аграрної логістики кластерного типу … можливий лише за умови пропорційного розвитку агрологістичної інфраструктури в регіонах України» (с. 17).
Мій коментар: Це стосується не агрологістики, а всієї господарської системи країни, що ні для кого не є таємницею.
Отже, ми не маємо жодного висновку, який стосувався би дослідження феномену логістики у агрокомплексі України.
Висновок по автореферату:
Нажаль, нічого втішного. Робота не має відношення до географії, тема пов’язана з агровиробництвом і має захищатися у відповідній спеціалізованій раді, куди її просто не приймуть, бо вона не містить жодного реального результату. Все є давно відомим навіть тим, хто не займається конкретно цим питанням. В дисертації голосно заявляється про розробку теорії та методології, впровадження системного підходу тощо, але нічого цього там немає – це всього тільки декларації. Дисертація не відповідає вимогам ВАК і не може розглядатися як така. В черговий раз дивують члени спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, які прийняли до захисту некондиційну роботу, яка належить до іншої наукової сфери.

1.06.2015 року

Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов

13 коментарів:

  1. Повеселила цитата: «Географічно довгі види зв’язків характерні для …» (с. 11). Вспомнился анекдот: "Старшина Сидоров соединил пространство и время - приказал копать траншею от забора и до обеда" :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А почему бы не взять и не посмотреть? что автор понимает под "длинными связями"? Пока непонятно, до тех пор и смешно.

      Видалити
    2. На жаль, проблема не в "географічно довгих зв’язках" – яким би вигаданим цей термін не виглядав, а в відсутності користі цієї та подібних робіт для розуміння нашого світу та його покращення. Більше того, я впевнений, автори це відчувають - і це не робить їх життя щасливим.
      Потрібно виходити з цього болота!

      Видалити
    3. Олекса Ковальов11 січня 2016 р. о 13:16

      Шановн(а)ий Анонім(ка), вже не раз наголошувалось на тому, що анонімно виступати означає демонструвати неповагу до інших. Але питання не в цьому: подивитися на що? На довгі зв’язки? Якщо Ви хочете почати нормальну дискусію, конкретизуйте свій виступ.

      Видалити
    4. Олекса Ковальов11 січня 2016 р. о 13:18

      Повністю погоджуюсь з виступом Миколи. У цій роботі проблемними є не тільки ті чи інші зв’язки, головною проблемою є відсутність думки і висновків, що можуть мати користь. Погоджуюсь, що так звана українська географія (насправді, її давно немає) на сьогодні виглядає, як болото. І всіх це влаштовує. "Видатна" професура і адмінакадеміки нарощують свої рейтинги, а їх вихованці отримують дипломи.

      Видалити
    5. Вот приятно, когда я предлагаю посмотреть "что автор понимает под ...", а мне отвечают посмотреть "На довгі зв'язки". Не знаю, как это понимает цитируемый автор, но у других авторов встречается определение "длинных связей", как связей по тем видам продукции, которые позволяют длительный период хранения. Трудно сказать, соответствует ли это понимание основам ландшафтоведения (может быть и нет), но с экономико-географической точки зрения такое определение вполне допустимо.

      Видалити
    6. йдеться про - "географічно довгі зв’язки".

      Я не буду ставити питання стосовно поділу зв’язків на матеріальні та нематеріальні, мені більше сподобалося ось що: «Географічно довгі види зв’язків характерні для …» (с. 11).
      Питання 30: Пані, а можуть бути, наприклад, біологічно довгі чи хімічно довгі … зв’язки? І на додаток – а можна говорити про географічно довгі ноги?

      Видалити
    7. Воистину правду говорят, что любая рецензия отражает не только уровень рецензируемого, но и уровень рецензирующего.

      Видалити
    8. Я розумію, що ваше его зачіпає цей відгук, але якщо хочете обговорити якесь питання - заспокойтесь і напишіть свою позицію відкрито (не анонімно). Говорити з анонімними ображеними емоціями просто нецікаво.

      Видалити
  2. Олекса Ковальов3 червня 2015 р. о 15:14

    Так, українські "географи" можуть розвеселити будь-кого. Гарний приклад дитячого лепету!

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов4 червня 2015 р. о 17:33

    Нажаль, в українській науці і вузівському викладанні рівень знижували навмисно, бо треба було забезпечувати позитивний результат тим, хто вже заплатив. Ось тепер ми і маємо географічно довгі і географічно короткі зв'язки. А все впирається у те, що, з дозволу сказати, ректори українських вузів - це, значною мірою, пройдисвіти, які розглядають вузи, як свої власні. Приклади - КНЕУ ім. В. Гетьмана (посаду ректора обіймає А.Ф. Павленко), Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (посаду ректора обіймає В.С. Бакіров) тощо. Останній вміло малюється інтелігентом, насправді, розглядає людей як сміття.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов12 січня 2016 р. о 15:45

    Шановна АНОНІМУШКА, наука - це, в першу чергу, дискусія, без якої нічого взагалі не може бути прийнято, як адекватне. Вам пропонують ввести Ваші коментарі у русло реально наукової дискусії. А це означає, що слід переконати опонентів у тому, що у Вашій дисертації містяться не наукоподібні дутики, а "голі факти" (які, згідно з А. Пуанкаре, все починається) та форми їх організації у завершені уявлення, що знаходять підтвердження у оточенні. У Вас такого немає. Ваші висновки не є науковими. Що стосується "довгих зв'язків", як Ви їх подаєте у коментарі - "связей по тем видам продукции, которые позволяют длительный период хранения", і далі - "Трудно сказать, соответствует ли это понимание основам ландшафтоведения (может быть и нет), но с экономико-географической точки зрения такое определение вполне допустимо. " то це просто неприхована демонстрація розуміння того, що таке ГЕОГРАФІЯ. Ніякої "экономико-географической точки зрения" не може бути, бо немає такої галузі, як ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ, це просто вигадка, яка виникла в період індустріалізації капіталістичного типу - "mis-pattern". І Ви - зовсім молода людина - стали носієм ось цих допотопних поглядів, Ви демонструєте свою неспроможність вилізти з цієї ідеологічної ями, у яку так звані економ-"географи" штовхають студентів і аспірантів. Ви пішли простим шляхом - прийняли те, що Вам завантажили у голову. На відміну від Вас я все своє життя ставив під сумнів і те, що мені казали, і те, до чого я приходив сам.
    Що стосується Вашого твердження, що "Воистину правду говорят, что любая рецензия отражает не только уровень рецензируемого, но и уровень рецензирующего", то тут Ви праві, бо будь-яка рецензія пишеться певною людиною. Ось і спробуйте показати мою некомпетентність. У Каразінському університеті це вже "показали", на конференції у Сімферополі це показали і на всеукраїнському рівні такі, як Петлін, Давидчук та інші, а у Москві у 2011 році це "показав" Руденко Л.Г.
    Шановна, наукова дисертація - це не набір декларацій. Вона вимагає обгрунтування. І починати слід було з обгрунтування існування економічної географії.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов12 січня 2016 р. о 15:47

    До речі, пані, дивіться, як звучить тема Вашої "дисертації": - "Геопросторовий аспект агрологістики ..."
    Тому перше, що має прийти у голову серйозного фахівця, це наступне:
    1. А що таке "геопросторовий аспект", чим геопростір відрізняється від простору?
    2. Чому у географічній дисертації розбирається питання агрологістики, яке відношення це має до географії?
    Якщо рецензент не бачить цих запитань, то він або не є фахівцем, або звичайний політикан від науки ... Отже, вже на рівні назви дисертації вона має бути поставлена під сумнів.

    ВідповістиВидалити