ГЕОГРАФІЯ В УКРАЇНІ: ЩО ТАКЕ «ГЕОГРАФІЯ ГРУТІВ»?

Погляд географа на докторську дисертацію

Кирильчука Андрія Андрійовича «Онтогенез і географія рендзин західного регіону України»

та кандидатську дисертацію Буяновського Андрія Олександровича «Ґрунти і ґрунтовий покрив острова Зміїний».

Вчора мені трапилися два автореферати дисертацій за напрямком 11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів - автореферат докторської Кирильчука Андрія Андрійовича «Онтогенез і географія рендзин Західного регіону України» та автореферат кандидатської Буяновського Андрія Олександровича «Ґрунти і ґрунтовий покрив острова Зміїний». Я не є спеціалістом в області ґрунтознавства, але маю достатньо чіткі загальні уявлення стосовно того, що таке «родючий ґрунт» і як відбувається його формування. У монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» (2009) я показав, що ми не маємо можливості спостерігати ґрунти як вони є (до речі, це стосується і всього того складного, з чим ми стикаємось у наших контактах з природним середовищем та суспільному житті). За цим твердженням ховається наступний смисл: ґрунт є дуже складним динамічним утворенням, що з’єднує у цілісний ґрунтовий режим величезну кількість різноманітних процесів і яке, до того ж, не існує само по собі, а тільки у системі з біоценозом, і ми описуємо тільки відображення цієї складної динаміки у структурі ґрунтового профілю. Нажаль, під час дискусії на конференції у Сімферополі (2010 рік) ця моя думка викликала дивну реакцію з боку співробітника Інституту географії НАН України кандидата географічних наук пана В.С. Давидчука, який зробив вигляд, що я його образив. Він заявив, що, він, як виходить зі сказаного мною, викопавши 1000 ґрунтових ям, ніколи не бачив ґрунтів. Насправді, те, що я казав, ніякого відношення до цього пана не мало, просто це був доволі брудненький політичний хід. По-перше, як мені сказали, ями копав не сам пан Давидчук, а аспіранти і студенти-практиканти, по друге, пан Давидчук просто не зрозумів смисл сказаного мною (і принципово не міг зрозуміти). Нічого, це є характерним для обмежених людей. Але справа не в тому. Головне питання, яке я тут піднімаю – це існування так званої географії ґрунтів. Я розумію, що мені можуть відповісти так: існує спеціалізований напрямок – 11.00.05, отже все є законним. Але мене не цікавить формальна «законність», мене цікавить наступне: чи є вислів «географія ґрунтів» коректним? Я вважаю, що ні. Завдяки таким «напрямкам», як географія ґрунтів, географія клімату, географія промисловості тощо ми і втратили географію як цілісний напрямок, що має свою особливу область дослідження – географічну організацію частини земного середовища. Отже, слово «географія» у цьому штучно створеному напрямку є недоречним. А це означає, що обидві дисертації ніякого відношення до географії не мають. Причому самі дисертанти ніяким чином і не доводять, що це не так.

Подивимось з іншого боку. Припустимо, що родючий ґрунт входить до сукупності географічних об’єктів, тобто відповідає критеріям географічності. Тоді автори повинні були ці критерії визначити, чого в дисертаціях немає. Насправді, родючий ґрунт – тільки частина того цілісного утворення, яке ми називаємо біогеоценозом. Причому на певних стадіях становлення біогеоценоз існує без ґрунту, в той час як ґрунт за межами біогеоценозу – ні, тобто родючий ґрунт не є самостійним і самодостатнім утворенням і у такому варіанті він є сферою вивчення ґрунтознавства. Не має відношення до географічних процесів і ґрунтотвірний процес.

А тепер розглянемо дисертації.

КИРИЛЬЧУК Андрій Андрійович

Тема: Онтогенез і географія рендзин західного регіону України

Роботу виконано на кафедрі ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Науковий консультант: Позняк Степан Павлович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:

Ковальчук Іван Платонович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри геодезії і картографії, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ.

Михайлюк Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри земельного кадастру, Одеський державний аграрний університет.

Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Захист має відбутися 2 жовтня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук

про автореферат докторської дисертації

Кирильчука Андрія Андрійовича

«Онтогенез і географія рендзин західного

регіону України», представленої на здобуття

наукового ступеня доктора географічних наук

за напрямком 11.00.05 – біогеографія та

географія ґрунтів

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Дисертант пише: «Еволюційно-хронологічні проблеми географо-генетичного або еволюційного ґрунтознавства набувають …» (с. 1).

Питання 1: Пане Андрію, я ще розумію існування еволюційних проблем, а що Ви розумієте під хронологічними проблемами?

Питання 2:  Пане Андрію, а що може означати вираз «географо-генетичне ґрунтознавство», це, що, новий напрям?

Питання 3: Пане, на яких підставах Ви ставите знак тотожності між географо-генетичним та еволюційним ґрунтознавством?

Мій коментар: Перепрошую, я бачу тут звичайну наукоподібність: це - словоблуддя.

Далі автор пише, що від вирішення цих питань залежить «прогрес у пізнанні загальних закономірностей ґрунтотворення і географії ґрунтів …».

Мій коментар: Дуже серйозна заявка: треба вигадати проблему, якої не існує, «вирішити» її щоб стати доктором наук. Така постановка питання каже нам, що досі загальні закономірності ґрунтоутворення досі лишаються невідомими і автор нарешті робить отвір у глухій стіні темної кімнати, щоб запустити промінь знання. Думаю, це несерйозно. Про це свідчить і список прізвищ науковців, яких дисертант знає. До речі, серед них немає ні Л.Г. Раменського, ні Г. Йєнні, ні В.Г. Зольнікова…! Я не кажу вже про американських ґрунтознавців Л.М. Томпсона і Ф.Р. Троу, С. Боула, Ф. Хоула, Р. Мак-Крекена, (робота «Генезис и классификация почв» (1977 року) яких присвячена генезису ґрунтів) …, як і великий список іноземних авторів, роботи яких не були перекладені. Чи припустимо це при підготовці докторської дисертації? Ні! Якби дисертант був з ними знайомий, він би не писав: «… вимагають всебічного поглиблення вивчення питання сутності, характеру і швидкості прояву окремих елементарних ґрунтових процесів і формування всього генетичного профілю …». Як супер-«науково» закручено – слова гарні, а суті немає!

Об’єкт дослідження: онтогенез і географія рендзин …  

Питання 4: Пане, у чому для Вас полягає сенс слова «онтогенез», може достатньо слова «генезис»?

Мій коментар: Думаю, саме про це і йдеться.

Питання 5: Шановний, «географія рендзин» - це що таке, в якому сенсі тут пишеться слово «географія»?

Мій коментар: Якщо йдеться про розміщення рендзин у просторі, то це не географія і тоді робота не може захищатися як географічна.

Предмет дослідження: хроноряди незмінених ґрунтотвірних порід і рендзин з різним ступенем онтогенетичного розвитку профілю у різних географо-біолітогенних та природно-антропогенних умовах …

Питання 6: Пане, а що це за хроноряди незмінених … порід?

Мій коментар: Не можу зрозуміти, як можна говорити про хроноряди того, що не міняється? А різний ступінь онтогенетичного розвитку, думаю, легко можна замінити на «різні стадії розвитку».

Питання 7: Пане, що означає «онтогенетичний розвиток», чим такий розвиток відрізняється від просто розвитку?

Мій коментар: Більшою наукоподібністю.

Мета: вивчення у межах західного регіону України спрямованості, темпів та інтенсивності формування рендзин у різних літологічних, біокліматичних і природно-антропогенних умовах, стадійності їхнього онтогенезу, особливостей мінливості у часі і просторі елементарних ґрунтових процесів, енергетики потенціалу ґрунтоутворення та уточнення існуючих уявлень про географічні закономірності поширення рендзин.

Мій коментар: Вже у назві дисертації має місце акцентування на конкретній території, в той час, як докторська дисертація має за мету виявлення загальних закономірностей (на прикладі того чи іншого регіону). Але справа не в тому. Список акцентів є чисто ґрунтознавчим і не має відношення до географії. Крім того, визначати мету як «вивчення» просто не можна, бо вивчення не має меж, тобто така постановка не дозволяє оцінити завершеність дослідження. Географія з’являється в останньому реченні, отже

Питання 8: Шановний, а що це за «географічні закономірності поширення…», чим вони відрізняються від просто закономірностей поширення?

Мій коментар: Це той самий випадок, який багатократно обговорювався мною у відгуках: географія зводиться до поширення, розміщення і т. п., тобто до просторового аспекту, що абсолютно неприпустимо. Географія просто використовується тими, хто боїться йти у відповідні фахові спеціалізовані ради, у даному випадку – чисте ґрунтознавство. Це – хід конем, тільки непорядний як для науковця.

Завдання:

. поглибити теоретико-методологічні засади … ;

Мій коментар: це не може бути завданням наукового дослідження – поглиблювати можна безкінечно.

. обґрунтувати визначення послідовних стадій онтогенезу ґрунтів;

Мій коментар: Не розумію, як можна обґрунтовувати «визначення послідовності», якщо слід обґрунтовувати існування самих стадій (існування яких і є послідовністю)? І невже ці стадії досі не визначені? Я, не займаючись безпосередньо ґрунтами, знаю багато публікацій, у який йдеться про стадії ґрунтоутворення.

. встановити сукупність умов ґрунтотворення та їхній вплив на онтогенезу і географію рендзин …;

Мій коментар: Складається враження, що автор вважає, що до нього ніхто нічого не робив. Умови ґрунтоутворення та їхній вплив встановлює він! Цікавий момент, якщо географію звести до поширення, а до автора поширення рендзин не було відомим, то як дисертант знаходив ділянки рендзин, невже він самостійно робив суцільне обстеження ґрунтів?

. виявити географо-біолітогенні особливості генези рендзин …;

Питання 9: Шановний, що Ви розумієте під географічними особливостями?

Мій коментар: Боюсь, що йдеться просто про прагнення якимсь чином позначити відношення дисертації до географії.

. обґрунтувати хронологічну періодизацію грунтово-географічних досліджень рендзин … та розробити схему періодизації цих досліджень;

Питання 10: Пане, ви досліджуєте рендзини та їх виникнення, чи періодизацію … досліджень?

Мій коментар: Не розумію, яке відношення має періодизація досліджень до генези рендзин.

. встановити особливості просторової диференціації (географії) рендзин у межах рівнинної частини …;

Питання 11: Пане, так у Вас географія – це просторова диференціація будь-чого?

Мій коментар: По-перше, у третій задачі вже така задача присутня, тобто це дубляж. По-друге (і це головне), пан не має жодних уявлень про область дослідження географії. Географія ніяким чином не зводиться до дослідження просторової диференціації, це – нонсенс, безграмотність!

. оцінити теоретико-методологічні аспекти вивчення елементарних ґрунтових процесів та довести правомірність застосування методу хронорядів для дослідження онтогенезу рендзин;

Мій коментар: Задачею наукового дослідження не може бути оцінка чогось (у даному випадку – теоретико-методологічних аспектів вивчення …), задачею може бути дослідження самих елементарних … процесів на основі тієї чи іншої методології та теорії. Що стосується застосування хронорядів – цей підхід відомий дуже давно і використовується при вивченні всіх динамічних утворень і доводити тут нічого не треба.

. оцінити термодинамічні і енергетичні характеристики хронорядів незмінених ґрунтотвірних порід та рендзин на різних стадіях їх онтогенезу;

Питання 12: Пане, термодинамічно і енергетично оцінюються хроноряди, чи певні природні утворення, що знаходяться на різних стадіях становлення?

Питання 13: Шановний, про яку термодинамічну і енергетичну оцінку взагалі йдеться?

Мій коментар: Якщо пан претендує на докторський статус, то чи можна припускатися таких ляп?

. встановити характер прояву і напрям розвитку комплексу фізичних та фізико-хімічних процесів і властивостей рендзин на різних стадіях їх онтогенезу;

Питання 14: Пане, що таке процес і що таке властивості?

Мій коментар: Процес – це рух через різність. Властивості проявляються через відношення із середовищем. Це різні речі. Якщо йдеться про стадії онтогенезу, то процес проявляється як перехід від однієї стадії до іншої. Задача виписана так, що важко зрозуміти, що збирається робити автор.

. дослідити особливості валового хімічного складу рендзин і виявити комплекс процесів його трансформації на різних стадіях онтогенезу;

Питання 15: Чи не є це близьким до попередньої задачі?

. вивчити макроморфологічні особливості формування і будови генетичного профілю рендзин на різних онтогенетичних стадіях його розвитку;

Питання 16: Пане, а як можна говорити про морфологію формування і будови генетичного профілю, що Ви розумієте під морфологією формування?

Мій коментар: Думаю, дисертант щось наплутав. Морфологія – це морфологія, формування (до речі, морфології) – це формування, будова – це будова. Мені важко уявити собі морфологію формування і морфологію будови.

. встановити характерні ознаки агрогенної трансформації рендзин унаслідок довготривалого сільськогосподарського освоєння та запропонувати шляхи запобігання розвитку деградаційних процесів у цих ґрунтах;

Мій коментар: Я не розумію, що означає фраза «довготривалого сільськогосподарського освоєння». Я розумію, що може бути довготривале використання, а як можна довготривало освоювати, не знаю. Крім того, невже досі це питання не було досліджене? Це стосується і «запобігання розвитку деградаційних процесів у цих ґрунтах».

. обґрунтувати перспективи раціонального використання і охорони рендзин … та доцільність їх включення до об’єктів ґрунтово-охоронної інфраструктури.

Мій коментар: Я не знаю, як можна водночас використовувати і охороняти, бо використання вже веде до зміни характеристик ґрунтів і утворення так званих агроґрунтів. Крім того, обґрунтовувати слід не перспективи, а певні режими за діяння ґрунтів у аграрних процесах.

Я хочу висловитись з приводу цих завдань. Їх 13! Кожне завдання має бути виконане, а під час захисту слід довести його виконання. На це дається 30 хвилин. Ще треба зробити вступ і залишити час на висновки. На завдання залишається, припустимо, хвилин 25. Це менше 2-х хвилин на одне завдання! Як можна довести виконання 13-ти завдань за такий короткий час? Думаю, ніяк. Про що думав дисертант? А члени спеціалізованої ради?

Методи дослідження. «Методологічною основою дослідження є процесно-генетична парадигма…».

Питання 17: Шановний, що таке методологія і що таке парадигма?

Мій коментар: Складається враження, що дисертант не розуміє різницю між методологією та парадигмою. Це неприпустимо для того, хто претендує на статус доктора наук. До речі, генезис – це процес, виходить процесно-процесна парадигма.

Наукова новизна. Дисертант заявляє, що він розробив концептуальні підходи (кілька!) та обґрунтував теоретико-методологічні та прикладні засади географо-генетичного напряму дослідження онтогенезу і географії ґрунтів.

Мій коментар: Мені важко уявити собі, що таке «концептуальний підхід», бо все, з чим має справу вчений, у своїй основі є концептуальним: концептуальний означає «абстрактний», «когнітивний», «понятійний». Ми оперуємо саме абстракціями. Але ще більше питання у мене викликає географо-генетичний напрям, який начебто обґрунтував дисертант. Чому так? Тому, що, по-перше, слово «географо-» має означати, що об’єкт дослідження є географічним, тобто відповідати критеріям географічності, чого в роботі немає – ґрунти як такі не є об’єктом дослідження географії, вони досліджуються географами тільки у сполученні з біоценозом, з яким дійсно утворюють цілісний геохолон, по-друге, про генетичний підхід не варто говорити взагалі, бо вся географія базується на тому, що її об’єкти дослідження є генетичними утвореннями. Все при дослідженні Природі має свій генетичний зріз. Отже, обґрунтовувати те, що давно є основою нашого розуміння Природи, означає відкривати Америку через кватирку. Коли ми починаємо щось досліджувати, виділяючи це як об’єкт, ми вже намагаємось уявити його генезис. Ніякого географо-генетичного напряму немає – це видумка дисертанта, бо нічого більше він не зміг вигадати, що, однак, проявляє його низький рівень компетентності.   

Вперше:

. на системному рівні досліджено особливості онтогенезу і географії рендзин …;

Питання 18: Шановний, що означає «на системному рівні» і які інші рівні Ви можете назвати?

Мій коментар: Я не знаю, яку відповідь дасть дисертант (якщо взагалі буде її давати), але я бачу текст, написаний некоректно у науковому плані.

. обґрунтовано підходи до виділення таких стадій … розвитку рендзин як ініціальна (початкова) → перфектна (стадія розвитку і удосконалення) → перманентна (стадія зрілості, стабільності) → еволюційна (стадія саморозвитку і якісних змін);

Питання 19: Пане, чим відрізняються Ваші перфектна і еволюційна стадії?

Мій коментар: Ще раз наголошую на тому, що я не є спеціалістом в області ґрунтів, але мені відомо, що стадії становлення ґрунтів давно встановлені. Що додає або що змінює запропоноване дисертантом? Нічого, вона тільки вводить нові терміни, які, впевнений, не приживуться. Але головне не в цьому. Головне в тому, що дисертант не розуміє, що родючий ґрунт не є самостійним самодостатнім утворенням, він є тим середовищем, яке формує для себе біоценоз. Тобто стадії розвитку ґрунтів, як їх не називай, не є незалежними. А дисертант розглядає ґрунт як самостійне утворення. На цьому можна вже ставити крапку. Є ще один момент. Дисертант вводить перфектну і еволюційну стадії, і там, і там є розвиток і удосконалення (якісні зміни), причому чомусь еволюційна стадія є завершальною. Думаю, це повна маячня! Нарешті, стосовно слова «обґрунтовано». Обґрунтованість визначає не дисертант, а члени спеціалізованої ради, опоненти і «гості», подібні Олексі Ковальову.

. проаналізовано енергетичні та термодинамічні властивості…;

Мій коментар: Подивимось у тексті автореферату, як це зроблено: властивості не аналізуються, вони виявляються!

. встановлено параметри та величини показників, які відображають характер і напрям розвитку … процесів …;

Питання 20: Пане, а може там не параметри а змінні?

. виявлено особливості формування морфологічних, фізичних, фізико-хімічних, хімічних властивостей … ;

Питання 21: Шановний, а як виглядають морфологічні властивості?

Мій коментар: Не може бути морфологічних властивостей, пан щось плутає. Але це неприпустимо для доктора наук.

. здійснено хронологічну періодизацію ґрунтово-географічних досліджень …;

Питання 22: Пане, які ще географічні дослідження, крім «ґрунтово-», Ви можете назвати?

Мій коментар: Мене вражають подібні словосполучення. Вони відразу ставлять питання про компетентність автора в області географії.

. встановлено характерні ознаки агрогенної трансформації …

Питання 23: Пане, до Вас вони не були відомі?

Мій коментар: Знаю, що це не так! Цілі НДІ займаються цим питанням.

Основний зміст роботи

Розділ «Сучасні проблеми вивчення онтогенезу і географії ґрунтів». Я ще раз висловлюю здивування практично повною відсутністю робіт закордонних авторів (правда, додається Йєнні) і вважаю це неприпустимим для докторської дисертації! Книга Ф. Дюшофура (Основы почвоведения) – 1970 року випуску, Йєнні – значно старіша, невже за ці десятиліття нічого не виходило? Це не так. Але питання не в цьому. Я не побачив, як те, що досліджує дисертант, входить у сферу географії. Висновок – ніяк.

Розділ «Умови грунтотворення та географо-біолітогенні особливості генези і поширення рендзин».

Питання 24: Пане, що таке «фізико-географічні умови»?

Мій коментар: Пан користується шкільними уявленнями про фізичну географію.

Питання 26: Шановний, яке відношення до ґрунтоутворення має тектонічне районування України?

Мій коментар: Ніякого, але вище написано «фізико-географічні умови», то треба вставляти і заповнювати автореферат даними з підручників. І це стосується інших «складових» «фізико-географічних умов». Пан не розуміє, чим займається географія!

Розділ «Методологія і методика дослідження …».

Мій коментар: Це взагалі дивно – методологія і методика у третьому розділі, хоча ці питання мають розглядатися у першому розділі, у якому слід було розглянути об’єкт дослідження і підходи. На стор. 13 – «карта-схема географії рендзин…». Перепрошую, це прояв повної безграмотності! Невже таке можна зустріти у докторській дисертації? Виходить, що можна, якщо дисертація написана і захищається в Україні! Просто дилетантство!

Розділ «Оцінка потенціалу грунтотворення». Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Розділ «Фізико-хімічні процеси …». Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Розділ «Фізичні процеси …». Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Розділ «Валовий хімічний склад рендзин …». Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Розділ «Морфологічні особливості формування …».  Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Розділ «Агрогенна трансформація …». Те, що я тут бачу, є чистим ґрунтознавством. Ніякого відношення до географії це не має!

Висновки. Висновків 11 при 13-ти задачах. Куди поділося ще два висновки?

1. Йдеться не про висновок, це – констатація зробленого.

2. Тут наукового висновку немає, це констатація.

3. Висновок відсутній – це звичайна констатація.

4. Наведені дані, що стосуються енергетичних і термодинамічних показників, але це не висновок, це – констатація фактів (результати лабораторних аналізів)!

5. Має місце висновок, але він є чисто ґрунтознавчим.

6. Має місце констатація фактів!

7. Має місце констатація фактів.

8. Йдеться про результати лабораторних досліджень а не про наукові висновки, які, до того ж, не мають відношення до географії.

9. Знову результати лабораторних досліджень, не більше.

10.  Ця закономірність є загальною і давно відомою!

11.  Це – давно відомі факти.

Мій висновок по автореферату дисертації.

Дисертація А.А. Кирильчука ніякого відношення до географії не має. Результати, наведені у дисертації (йдеться про лабораторні аналізи) можливо є цінними для … ґрунтознавців, що займаються дослідженням рендзинів, але вони не мають відношення до географії. Більше того, дисертант не показав динаміку рендзинів на основі отриманих даних: графічно представлені тільки дані енергії кристалічної гратки, що не дає змоги побачити ті процеси, про які автор пише у завданнях. Якщо автор хотів вивести на перший план просторовий аспект, то варто було побудувати кореляційні карти, а не демонструвати картосхему «географії» рендзин (підпис під ілюстрацією залишає жахливе враження!). В роботі я не побачив слідів системного підходу, декларованого у пункті «Методи». Дисертант продемонстрував дуже слабке уявлення про географію, область її дослідження. Я не можу робити висновок стосовно того, у якій мірі отримані дисертантом дані можуть змінити уявлення ґрунтознавців про рендзини дослідженого регіону – це область компетенції чистих ґрунтознавців, але зроблю наголос на тому, що так звані елементарні процеси, які розглянув дисертант, є предметом дослідження фізики і хімії, а ґрунтознавство має акцентувати увагу на тому, як ці елементарні процеси узгоджуються між собою і формують саме ґрунтові елементарні процеси, які, в сою чергу, з’єднуються у єдиний ґрунтотвірний процес, що може мати різні варіанти і вести до утворення ґрунтів різних типів. Цього в роботі я не побачив. Вважаю, що дисертація має захищатися у спеціалізованій раді іншого напрямку (на кшталт «фізика і хімія ґрунтів»), але не у географічній раді. Як географічна, ця робота є чистою профанацією – географія тут притягнута за вуха.

Доктор географічних наук                                    О. Ковальов

15.09.2014

БУЯНОВСЬКИЙ Андрій Олександрович

Тема: Ґрунти і ґрунтовий покрив острова Зміїний.

Робота виконана на кафедрі ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Науковий керівник: Жанталай Павло Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова.

Офіційні опоненти:

Позняк Степан Павлович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Підкова Оксана Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри землезнавства та геоморфології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист має відбутися 2 жовтня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук

про автореферат дисертації

Буяновського Андрія Олександровича

«Ґрунти і ґрунтовий покрив острова Зміїний»

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за напрямком

11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дисертант пише, що актуальність роботи визначається тим, що ґрунт - «це особливий біосферно значимий компонент екосистеми, який виконує в ній низку важливих екологічних функцій та визначає особливості її формування і функціонування, рівень продуктивності та ефективність господарського освоєння» (стор. 1). Але така актуальність має відношення до вивчення ґрунтів взагалі, не тільки даної розробки. Отже, йдеться про те, що актуальність дисертантом не сформульована.

Об’єкт дослідження: ґрунти острова Зміїний.

Питання 1: Шановний Андрію, в такому разі чому Ви подали свою роботу до захисту у географічну спеціалізовану раду?

Мій коментар: Тут немає нічого, що можна було б пов’язати з географією.

Предмет дослідження: чинники і процеси ґрунтоутворення в умовах острова, морфолого-генетична характеристика та властивості ґрунтів, їх географія, діагностика та класифікація.

Питання 2: Шановний, що Ви розумієте під географією ґрунтів?

Мій коментар: Якби я був присутній на захисті, я би почув щось на кшталт розміщення різних типів ґрунтів у просторі острова та вплив різних факторів, але це не мало б відношення до географії.

Мета: з’ясування ролі природних умов острова як чинників ґрунтоутворення, встановлення загальних закономірностей утворення і географії ґрунтів та ґрунтового покриву о. Зміїний, створення ґрунтової карти острова.

Мій коментар: Роль природних умов у процесах ґрунтоутворення давно відома, отже йдеться тільки про особливості, пов’язані з даним островом, що не може бути задачею дисертаційного дослідження. Загальні закономірності утворення ґрунтів також давно відомі, отже йдеться тільки про локальні особливості. Що стосується географії ґрунтів, слово «географія» тут притягнуто за вуха.

Завдання:

. проаналізовано стан вивченості природних умов…;

Мій коментар: Не розумію, як можна визначати завдання як вже завершений акт! Але якщо розглядати це як завдання, воно не є таким – це тільки проміжний етап.

. встановлено роль природних умов як чинників…;

Мій коментар: Не розумію, як можна визначати завдання як вже завершений акт! Але якщо розглядати це як завдання, воно не є таким, бо роль природних умов у процесах ґрунтоутворення давно відома, можна говорити тільки про локальні особливості.

. охарактеризовано процеси ґрунтоутворення …;

Мій коментар: Не розумію, як можна визначати завдання як вже завершений акт!

. створено ґрунтову карту острова;

Мій коментар: Не розумію, як можна визначати завдання як вже завершений акт! Але якщо розглядати це як завдання, воно не є таким, бо створення карти не є метою наукового дослідження – це мета звичайного картографування ґрунтів.

. проведено оцінку стану ґрунтів …

Мій коментар: Не розумію, як можна визначати завдання як вже завершений акт! Але якщо розглядати це як завдання, воно не є таким, так як оцінка стану ґрунтів не є задачею наукового дослідження, це тільки підготовчий етап.

У мене питання до наукового керівника пана Жанталая Павла Івановича: пане, де Ви були, коли писався цей автореферат? З такою постановкою завдань захищати роботу не можна.

Методи дослідження.

Питання 3: Пане, а що таке порівняльно-географічний метод, у чому його сутність?

Мій коментар: Незрозуміло, що саме пан збирається порівнювати, а також у чому сутність географічного методу. Думаю, йдеться про низку компетентність дисертанта.

Питання 4: Пане, а що таке порівняльно-морфологічний метод?

Питання 5: Шановний, а що таке порівняльно-аналітичний метод?

Мій коментар: Я ставлю питання, бо ніколи не чув про такі чудо-методи.

Наукова новизна: вперше

. … проведено комплексне дослідження природних чинників …;

Мій коментар: Ну і що? Це ж не є науковим досягненням!

. встановлено генетичну природу, склад і властивості ґрунтів …

Мій коментар: Ну і що? Це ж не є науковим досягненням – це складові звичайного обстеження ґрунтів!

. встановлено загальні закономірності формування і поширення ґрунтів … 

Мій коментар: Перепрошую, це – самооцінка (встановлено …), якої не повинно бути – це мають робити члени спеціалізованої ради і опоненти.

. створено карту ґрунтів острова;

Мій коментар: це не є науковою новизною!

. проведено оцінку стану ґрунтів …

Мій коментар: це не є науковою новизною!

Основний зміст дисертаційної роботи

          Розділ «Історія вивчення ґрунтів…» .

Питання 6: Пане, як таке може бути, щоб писався розділ, який не відповідає поставленим задачам?

Мій коментар: Я розумію, що питання треба висвітлити, але у межах одного параграфа.

Розділ «Методологія, методи та організація досліджень».

Мій коментар: Об’єкт і методологія мають обговорюватись на початку роботи.

Питання 7: Шановний, існує багато визначень родючих ґрунтів, отже треба обґрунтовувати те, яке Ви берете за основу. Навіщо писати в розділі те, що пишеться у звичайних застарілих підручниках?

Розділ «Природні умови ґрунтоутворення».

Мій коментар: Нормально зроблений опис природних умов – на рівні звичайних дипломних робіт.

Розділ «Географо-генетичні особливості будови, складу та властивостей ґрунтів …».

Питання 8: Шановний, що тут має відношення до «географо-»?

Мій коментар: Нічого! Дисертант використав це слово для того, щоб потрапити у географічну спеціалізовану раду.

Розділ «Закономірності формування і поширення ґрунтів та диференціації ґрунтового покриву …».

Питання 9: Пане, що тут має відношення до географії?

Мій коментар: Нічого!

Розділ «Оцінка стану ґрунтів…».

Мій коментар: Оцінка стану ґрунтів здійснюється професійними ґрунтознавцями – це питання не має відношення до географії!

Висновки

Одинадцять (!!!) висновків на п’ять завдань – це дивує.

1. Природні умови засвідчують унікальність острівного південностепового ландшафту…

Питання 10: Шановний, звідкіля у Вашій розробці з’явилися ландшафти, якщо Ви досліджували ґрунти?

Мій коментар: Це має за мету посилити географічний характер роботи.

Питання 11: Пане, що Ви розумієте під словом «ландшафт»?

Мій коментар: Думаю, мені не варто було ставити це питання.

2. …….

Мій коментар: Це – нормальний висновок для професійного ґрунтознавця, який здійснює ідентифікацію ґрунтів.

Висновки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 мають відношення до звичайної характеристики ґрунтів острова, які можуть зацікавити ґрунтознавців, але вони не є висновками географічними.

9. Проведено зонування поверхні о. Зміїний…

Мій коментар: Це – констатація факту!

10. …

Мій коментар: Градації оцінки стану не може бути науковим результатом.

11.Запропоновано рекомендації …

Мій коментар: Рекомендації не можуть розглядатися як наукові результати.

Висновок по автореферату:

Автореферат дисертації Буяновського А.О. демонструє відсутність підстав вважати цю роботу географічною. Об’єкт дослідження є ґрунтознавчим, результати дослідження – ґрунтознавчі. Дисертація має захищатися у спеціалізованій раді ґрунтознавчого спрямування. Рівень прояву географічності нульовий!

Доктор географічних наук                               О. Ковальов

17.09.2014