9 червня 2014 р.

ПСЕВДОГЕОГРАФІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ «ДИСЕРТАЦІЙ», ПІДГОТОВЛЕНИХ ПСЕВДОВЧЕНИМ В.М. ПЕТЛІНИМ, АБО: ЯК МОЖНА БЕЗБОЖНО ДУРИТИ НАУКОВЕ ГЕОГРАФІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО

Ми маємо черговий приклад псевдо-географічної псевдо-дисертації, підготовлений одним з провідних львівських псевдовчених – Петліним В.М.   
Дисертант: Гілета Любов Андріївна.
Науковий керівник: Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Офіційні опоненти:
Дмитрук Олександр Юрійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Наконечний Костянтин Петрович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
Захист має відбутися 26 червня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Той факт, що дисертація була прийнята до захисту, ставить під сумнів кваліфікацію членів спеціалізованої ради і офіційних опонентів.


Відклик
про автореферат дисертації
Гілети Любові Андріївни
на тему «Акустичне навантаження великих
урбоекосистем (на прикладі міста Львова)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів.

Вже сама назва дисертації вказує на те, що вона не має відношення до географії, бо, по-перше, екосистеми і урбоекосистеми, як і об’єкти, що їм відповідають, мають відношення до екології, по-друге, географія не займається такими питаннями, як акустичне чи будь-як інше навантаження на екосистеми – це сфера технічної екології. Але, судячи з усього, пан В.М. Петлін, як науковий керівник, погано орієнтується у питаннях, пов’язаних з межами області дослідження географії, тому він не зміг дати кваліфіковані пояснення своїй підопічній. У зв’язку з цим перше питання у мене саме до наукового керівника:
Питання: Пане Петлін, скажіть будь ласка, навіщо Вам географія і навіщо Ви вдаєте з себе кваліфікованого географа, яким Ви не є?
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Авторка починає з твердження про важливість дослідження екологічного стану урбоекосистем.
Питання 1: Шановна пані, з яких це пір географія почала займатися екологічною сферою і у чому Ви бачите різницю між екологією і географією?
Мій коментар: Дисертантка не знає, що екологія, як розділ біології, та географія – це різні напрямки. Якщо говорити про системний підхід, то географія займається геосистемами, що далеко не те ж саме, що екосистема. Більше того, в авторефераті відсутнє обґрунтування віднесення урбоекосистем до географії.
Об’єкт дослідження: урбоекосистема Львова, що поєднує у своїх межах структури з різними показниками акустичного навантаження.
Питання 2: Пані, а що таке екосистема?
Мій коментар: Я ставлю це питання, бо екосистема, як і її різновид – урбо…, - це сукупність відносин між групами організмів, що виконують різні функції – продукування органіки, її споживання та редукцію. Отже, межі тут ні до чого. Екосистемний ракурс – це всього тільки аспект бачення довкілля і до географії цей аспект відношення не має.
Предмет дослідження: акустичне навантаження, яке полягає у підвищенні рівня шуму понад природний фон і викликане розвитком складових урбоструктури, передусім промислової та транспортної.
Питання 3: Пані, що географічного Ви знайшли у акустичному навантаженні?
Питання 4: Пані, а екскрементованість міста географія може вивчати?
Мій коментар: Пані не в курсі тих обмежень, які накладаються на область дослідження географії.
Мета дослідження: дослідити акустичне навантаження в межах Львівської урбоекосистеми, запропонувати шляхи оптимізації цього екологічного чинника.
Мій коментар: Це не мета наукового дослідження, це мета оцінки екологічного стану за одним показником! Мабуть, науковий керівник пані Гілети абсолютно не орієнтується у питаннях, пов’язаних з науковими дослідженнями, бо запропонував підопічній звичайну підставу.
Завдання дослідження (забагато як для кандидатської дисертації):    
1. Охарактеризувати (на основі фондових матеріалів та літературних джерел) акустичне навантаження як один із негативних чинників, що впливає на стан біотичної складової урбоекосистеми
Питання 5: Пані, Ваше «на основі …» вказує на відсутність польових досліджень, то чи були вони проведені?
Мій коментар: Характеристика чогось не є задачею наукового дослідження.
2. Адаптувати теорію і методику вивчення урбоекосистем до потреби дослідження акустичного навантаження  …
Питання 6: Пані, чи може така задача мати відношення до наукового дослідження?
Мій коментар: Зрозуміло, НІ!
3. Дослідити структурні складові Львівської урбоекосистеми, які постають як суб’єктами, так і об’єктами акустичного навантаження.
Питання 7: Пані, гав-гав на вулицях Львова – це суб’єкти чи об’єкти акустичного навантаження?
Питання 8: Пані, у чому полягає різниця між суб’єктом і об’єктом?
Мій коментар: Пані дуже далеко піде, якщо її не зупинити.
4. Виміряти рівні шуму в межах тестових ділянок Львова та дослідити чинники, що формують основні характеристики акустичного навантаження: потужність, тривалість та віддаль поширення.
Питання 9: Пані, у якому з поставлених Вами завдань з’являється географія?
Мій коментар: Я вже проглянув всі завдання і не помітив нічого географічного.
5. Диференціювати Львівську урбоекосистему на акустичні геосистеми як території, в межах яких спостерігається …  
Питання 10: Пані, у чому полягає різниця між екологією і географією?
Питання 11: Пані, де Ви взяли, що екосистема може поділятися на геосистеми, що зводяться до територіальності, у кого Ви навчались?
Мій коментар: Якщо пані таке пише, вона могла навчатися тільки у пана Петліна, бо це тільки він може вішати таку локшину на вуха студентів!
6. Запропонувати оптимальні шляхи оптимізації для кожного виду акустичних геосистем.
Питання 12: Пані, де Ви знайшли таке щастя – акустичні геосистеми?
Мій коментар: Це без сліз не сприймається. Це можна зробити і, наприклад, для алкашів – виділити відцентрово- та доцентрово-спадаючі (по відношенню до центрів продажу алкоголя) «геосистеми». І фактори, що заважають доплестися до джерел, можна виявити. В цілому тема, об’єкт, предмет, мета і задачі дослідження, як вони подані у авторефераті, свідчать про повну некомпетентність дисертантки та її наукового керівника.
Методологія і методи дослідження. Авторка твердить, що у роботі застосовано конструктивно-географічний підхід…
Питання 13: Пані, у чому полягає його сутність, як і сутність конструктивної географії взагалі?
Наукова новизна результатів. Виявляється, новизна полягає у тому, що «вперше запропоновано поняття «акустична геосистема», «центр акустичного навантаження», проведено вимірювання рівнів шуму…».
Питання 14: Пані, чи можете Ви дати загальноприйняте визначення терміну «геосистема»?
Питання 15: Пані, які варіанти геосистем Ви ще можете запропонувати?
Питання 16: Пані, на яких підставах зони перекриття акустичного навантаження Ви називаєте центрами? Що, у Вашому розумінні, є «центр»?
Мій коментар: Те, що написано у цьому пункті автореферату, сприймається як таке, що ставить завершальну крапку на подальшому розгляді цієї «дисертації». Це ж звичайна локшина на вуха! Дисертантка та її «науковий» (взяти у лапки є всі підстави) керівник демонструють повну безграмотність в плані розуміння того, чим займається географія, що таке геосистема, що таке екосистема тощо! Пане Петлін, Вам не соромно виставляти такий псевдонауковий і псевдо-географічний мотлох у якості кандидатської дисертації?
Основний зміст роботи.  
Я не буду розглядати основний зміст роботи, бо цей матеріал не має відношення до географії, хоча я проглянув весь автореферат. Перейду відразу до висновків.
Висновки.
1. Це не висновок – звичайна констатація загальновідомих фактів, тут немає, що захищати.
2. Це не висновок – звичайна констатація загальновідомих фактів з додаванням безграмотних заяв стосовно акустичних геосистем, туту немає, що захищати.
3. У «висновку» йдеться про складену картосхему акустичного навантаження, але картосхема не може розглядатися як висновок наукового дослідження, бо картосхема – це всього тільки форма подання матеріалу. Далі авторка дає список складових транспортної структури, що не є результатом наукового дослідження і не може захищатися.
4. Цей «висновок» містить всього тільки дані емпіричних досліджень рівню шуму у Львові, причому ці дані є загальновідомими, вони мало міняються від одного міста до іншого. Це стосується і характеру розповсюдження шуму від його джерел. Тут немає, що захищати.
5. Цей «висновок» має відношення до звичайного аудиту і не є науковим, тут немає, що захищати.
6. Цей «висновок» містить загальновідомі положення, тут нема, що захищати.
Висновок по автореферату дисертації.
Зміст автореферату свідчить про повну невідповідність теми, об’єкту, предмету, мети і завдань, заявлених дисертанткою, критеріям географічності. Географія не має відношення до таких явищ, як шумове забруднення, вона не займається питаннями оцінки екологічного стану і т. і. В дисертації введені абсолютно штучні «поняття» «акустична геосистема» та «центр акустичного навантаження». Це – звичайна профанація! Дисертація не містить жодного пункту, який виглядає як результат наукового дослідження взагалі. Тому не може бути й мови про її позитивну оцінку, навпаки, оцінка – різко негативна. Робота не відповідає критеріям наукової розробки взагалі, і критеріям, які визначають відношення до географії.
8.06.2014 р.
Доктор географічних наук                             О. Ковальов

5 коментарів:

  1. Увесь Львів виступив за зміни в суспільстві!!!

    Невже в Львівському університеті не бачать явних проявів некомпетентності, мафіозності (покриття один одного) та корупції, що тягнеться з радянських часів?

    ВідповістиВидалити
  2. всі знають - О.Ковальов має діагноз - шизофренія.......це не для образи, це просто хвора людина.....

    ВідповістиВидалити
  3. Цікавий хід від представників львівської географії. Замість того щоб по суті відповісти хоч на одне запитання (яких до речі 16) вони зразу переходять на найнижчий рівень спору відповідно до класифікації дискусій/спорів («Піраміда Грема» http://goo.gl/DUUtsU) : образи та перехід на особистості.

    Україна вже стає на нові рейки і такими низькими методами вам не вдасться зберегти цю псевдонаукову ілюзію в якій ви живете.

    Відкривайте очі, давайте справді робити щось корисне для світу!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов10 вересня 2014 р. о 14:22

    Пане Аноніме, а можна назвати всіх поіменно, хто про це, крім Вас, знає? Якщо це знає один пан Петлін, то це - далеко не всі. Пане Петлін, у Сімферополі у 2010 році у присутності багатьох поляків Ви показали, що у Вас немає не тільки розуміння географії, а й просто культури.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов10 вересня 2014 р. о 16:35

    Присутність в українській географії таких "спеціалістів", як пан Петлін, свідчить про те, що в Україні географія, як наука, наказала довго жити. Ось ці коментарі на рівні дитячого садочку - "сам такий" - вказує на повну безвідповідальність таких "вчених". Нагадаю, що "родзинкою" докторської дисертації пана Петліна було виявлення "фацій" на схилах Карпат за допомогою металевої рамки. Ви бачили ще подібні "наукові" роботи? Впевнений, що ні, Це ж відверта профанація. Але проліз. Ще раз напишу, що мій позитивний відгук про автореферат його докторської був написаний мною виключно з причини великої поваги до Г.І. Швебса, який просив мене це зробити. До речі, тоді я в очах пана Петліна не виглядав ні невігласом у сфері ландшафтознавства, ні шизофреником... І буде дуже погано, якщо і ця псевдодисертація, написана під керівництвом цього пана, знову пройде - тоді треба буде робити ще один Майдан.

    ВідповістиВидалити