3 лютого 2014 р.

МАЙДАН: ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО РУХУ

Коментарі подій останніх днів та пропозиції щодо подальшого руху.

1. Схоже, що протистояння скоро завершиться перемогою українського народу над тими, хто своїми діями протягом кількох років демонстрував повну відсутність інтересу до цього народу.

2. На превеликий жаль, губернаторами областей Янукович призначав індивідів, які обслуговували його особисті інтереси. Вражає те, що більшість з них не тільки не розмовляє українською, але робить все, щоб стримувати її поширення у регіонах. У багатьох областях тих, хто починає говорити українською, називають фашистами. Ще недавно такого не було. Саме політика Януковича призвела до суттєвого загострення конфлікту між україномовними та руськомовними. Останні забувають, що вони живуть у суверенній державі, ім’я якої - Україна, і державною мовою тут є саме українська. Але все почалося з дивного «Закону про мови», проти якого виступили люди. У Харкові тим, хто розмовляє українською, заявляють, що вони приїхали з Західної України, знаходяться на території іншої країни і стоять тут за гроші. Подякуємо за це пану Януковичу – не українцю, який призначив губернаторів не українців, не тільки байдужих до всього українського, але й таких, що формують атмосферу не сприйняття української культури.

3. Про це свідчить новоутворений панами Допкіним і Кернесом дивний ДопкінФронт, метою якого є звільнення України від українців. За словами цього пана, під час Другої світової звільнення йшло зі сходу на захід, і тепер станеться те ж саме. Виступи Александровської – лідера харківського осередку червоно-коричневих, свідчать про те, що ми маємо справу з хворими політиканами. Про харківських майданівців ця одіозна дама, як і її холуї (наприклад, Мельников) висловлюються з жахливою неповагою. Харківський Майдан ставить питання про заборону діяльності так званої «комуністичної» партії у Харківській області. Вражають висловлювання, з дозволу сказати, губернаторів Луганської та Миколаївської областей стосовно, як вони вважають, хлопців з заходу. Ці особі навіть уявити собі не можуть, що у їх оточенні хтось може говорити українською – це виключається повністю: ця мова заборонена! Будь-який громадянин України має право пересуватися територією Україні вільно. Але ці особливі Дятли вже вважають, що області – це їх особисті феодальні князівства.

4. Одним з найважливіших питань є стан економіки в Україні в цілому. Але ще більш актуальним це питання є для Харкова. Ми неодноразово звертали увагу на те, що Харків за радянських часів був третім містом величезної країни – Після Москви і Ленінграду, сьогодні Харків і Харківська область займають сьоме (!!!) місце в Україні (не так давно було шосте)! А в очах пана Януковича, Допкін і Кернес – гарні керівники. Харків за останні роки перетворився на місто, що деградує. У вузах Харкова квітне корупція, викладачів, які не бажають приймати участь у корупції, видаляють. Але ці вузи поступаються за рівнем корупції вузам Києва.

5. Ми вважаємо, що в Україні слід змінити всю систему соціально-політичної та економічної організації. Вертикальні зв’язки мають поступитися горизонтальним, хоча це вимагає від кожного бути особистістю та відповідальною людиною: свобода – це, перш за все, відповідальність, причому за все. Олігархічна система продемонструвала жахливу неефективність. Ці хазяї української економіки абсолютно байдужі до України і українців, вони просто використовують цю країну для свого збагачення, входячи у світову кліку олігархів. Важко зрозуміти так звану Верховну раду, що включає тих, хто потрапив до неї завдяки олігархам, або родичам високо-посадовцям (це - родинні депутати).
Слід припинити розмови про перезавантаження влади та працювати над такою формою організації, яка не базується на понятті «влада»: влада однієї людини над іншою - явище, абсолютно ненормальне (так зване народовладдя – це демагогія)! Сучасна система влади мало чим відрізняється від совково-радянської: з одного боку – накази, з іншого – звіти. Суспільство поділяється на горе-правителів і горе-підлеглих. Це веде до того, що люди відстороняються від прийняття рішень і стають матеріалом для, у кращому випадку, виробничої сфери, вони чекають від влади поліпшення життя, якого за таких обставин просто не може бути. Це веде не у майбутнє, а у минуле. Люди мають зрозуміти, що все має залежати тільки від них самих. Треба ставати активними громадянами.

6. Підтримуємо ідею Майдану стосовно створення технічного уряду, метою якого має бути виведення України з глибокої соціально-економічної кризи. Ми вже виступали у цьому руслі. Уряд не повинен бути партійним, він має складатися з висококласних фахівців, які не заплямували себе корупцією. Вважаємо, що кращою кандидатурою на посаду прем’єр-міністра є Петро Порошенко. І ще раз підкреслюємо: сьогодні, після відставки Януковича, треба зробити перерву з виборами Президента, бо нічого доброго з цього не вийде – знову сили будуть витрачені на виборчу компанію, що буде базуватися на брехні. Час покаже, чи варто взагалі утримувати інститут президентства. Схоже, у цьому немає сенсу. Але якщо таке питання постане, з нашої точки зору, найкращою кандидатурою є Андрій Садовий.

7. Дивує, що українське МЗС ніяк не відреагувало на жахливі виступи пана Жириновського – клоуна-дегенерата російського політикуму. Схоже, що перших осіб такі висловлювання влаштовують. З нашої точки зору, керівництво Росії має вибачитись перед народом України за це хамство. На таких висловлюваннях нормальні стосунки між країнами не сформуєш!

8. Вважаємо, що без учасників Майдану жодне рішення сьогодні прийматися не може. Ці люди – гордість України, вони своїм подвигом відкривають Україні шлях до майбутнього. Кого Майдан делегуватиме – вибирати їм. Майдан показав, як формується громадянське суспільство без «керування» зверху, на відміну від того, що намагається під виглядом громадянського суспільства зробити влада. Цікаво, як люди розподіляються по функціях. Сьогодні це – рідкість. Суспільство має віддячити їм, хоча вони роблять це не заради подяки.


СЛАВА УКРАЇНІ!                     ГЕРОЯМ СЛАВА!

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов5 лютого 2014 р. о 12:14

    Стосовно "словесний понос при запоре мысли" дивного нардепа Вадима Колесниченка можна висловитись так:

    1, Пане Колесниченко, ви поки що є народним депутатом Верховної ради України, і виступати російською мовою означає демонструвати неповагу до українського народу.

    2. Перш, ніж говорити про "словесний понос" та "запор мысли" у інших, чи не варто звернути увагу на те, що подібні речі є характерними саме для вашої особи. Подібні висловлювання кваліфікуються як нестримане хамство, замішане на безвідповідальності і бажанні сподобатись Кремлю.

    ВідповістиВидалити