12 вересня 2013 р.

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ДУЖЕ ЛЕГКО ПРОШМИГНУТИ У ДОКТОРИ ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК (якщо захищаєшся у «Каразінському університеті»)

Нарешті! Нарешті, через 3,5 місяці після того, як подія відбулася, широкому колу стало відомо про те, що у Спеціалізованій вченій раді Д.64.051.04  (конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів) Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна відбувся захист докторської дисертації Алли Наумівни Некос на тему «Конструктивно-географічні засади аналізу формування рівня забруднення рослинної продукції», присвяченої визначенню концентрації важких металів у харчовій рослинній продукції. Спитаєте, звідкіля така інформація, бо ні до захисту, ні після про це не було відомо широкому загалу (захист був ретельно утаємничений)? Це повідомлення з’явилося на першій полосі газети «Харківський університет» № 10 – 11 (4002 - 4003), вівторок, 27 серпня 2013 року (дивіться вище).
Як вказано у статті, оригінальність цієї роботи пов’язана з розвитком нового наукового напрямку конструктивної географіїтрофогеографії, що має вивчати якість рослинної продукції. Я нічого не знаю про авторку цих строк Т. Василець, але думаю, що вона не має відношення до географії, бо якби мала, то не написала би в університетській газеті таку маячню. І жахливо це вже тому, що в цьому університеті вчаться студенти-географи, які можуть прочитати цей матеріал. Почну з того, що ніколи географія не була пов’язана з дослідженням якості рослинної чи будь-якої іншої продукції – цим займаються інші спеціалісти. Географія в цілому і конструктивна географія (як її гілка) вивчають географічне середовище, його становлення, динаміку, якщо можна так сказати, його онтогенез у межах планетарного земного середовища. Так чи можна писати безграмотні речі в університетській газеті? Мабуть, у цьому університеті можна, бо саме тут може пройти захист абсолютно безграмотної докторської дисертації у добре прихованому варіанті (проглядаючи автореферати, що надходили до бібліотеки цього університету у квітні і травні, я так і не побачив автореферату А.Н. Некос!).
Я поясню, чому я так пишу. Так звана трофіка може бути предметом дослідження дисциплін, задіяних у вивченні живих організмів. Отже, це можуть бути біологія, екологія (йдеться про трофічні ланцюги в екосистемах), медицина. Якщо йдеться про харчову продукцію, то це – область інтересів дисципліни, що іменується «громадське харчування». До речі, одна справа – забруднення продуктів хімічними речовинами, інша – трофікаскладний біологічний процес харчування! У Харкові є відповідний учбовий заклад - Харківський державний університет харчування та торгівлі, у якому такими питаннями займаються, є відповідні лабораторії. Географія, тим більше – конструктивна, до цього не причетна! Свого часу я наштовхнувся на деякі статті А.Н. Некос у екологічних збірниках, які мене просто вразили, що стало підставою для виступу на блозі (дивіться матеріал «Дивна географія 2» - http://www.geography.pp.ua/2012/05/2.html), у якому я у саркастичній формі висміяв наукоподібні видумки цієї псевдовченої. Я чекав на якусь відповідь, але в Україні відповіді на критичні зауваження давати не звикли. Навіщо, якщо і так все пройде. І пройшло!
Але я хочу поставити питання дещо ширше: як захистити географію від тих, хто, бажаючи пролізти/прошмигнути у доктори географічних наук (бо саме географія в її сучасному стані надає для цього широкі можливості)? Ось приклад: Ковалёв Е.М. География пьянства и алкоголизма // Гуманитарная география России / Е.М. Ковалёв. - Москва, 1995. - С. 139-147: ця робота може стати підставою для виділення чергового напрямку географії - алкогеографії. Ні, це не мій родич, це  - російський Ковалёв, що, як і Алла Наумівна, вправляється у вигадуванні чергових напрямків географії. Вони «розвивають» географію в сторони, щоб і їм вистачило місця. З цього приводу я вже висловлювався у матеріалі на блозі: Українська географія: прохідний двір для бажаючих захистити дисертації (http://www.geography.pp.ua/2013/05/blog-post_24.html). Так знищується географія! І винні у цьому самі географи.
Отже, не тільки про Аллу Наумівну слід говорити, а про проблему географії, пов’язану з введенням напрямків, що в принципі не можуть існувати. Винні ті, хто погоджується з такими напрямками і проштовхує їх у вигляді «докторських» дисертацій. У мене питання стосовно фахового рівню членів Спеціалізованої ради у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна: чи в курсі ці «фахівці» відносно області, яку має вивчати географія? Більш конкретно: як можна було пропустити роботу, у якій затверджується «новий напрямок географії», якого в принципі не може існувати? Можна поставити питання ще так: як можна було поставити на захист роботу, автор якої – А.Н. Некос – продемонструвала повне нерозуміння географії як наукової галузі? Я не кажу вже про безграмотно складену назву цієї псевдо-дисертації. Я ставлю питання про напрямок (бо при його відсутності не можна ставити питання про докторську дисертацію!), що повністю викривляє суть географії як наукової галузі! Тому я вирішив подивитися на склад цієї ради, може вся проблему у ньому!
Склад Спеціалізованої ради Д.64.051.04
Спеціалізовану раду очолює А.В. Гриценко, доктор географічних наук без географічної освіти (він має чисто технічну освіту, закінчив Харківський політехнічний інститут). Коли шановний Анатолій Володимирович захищав докторську у цій же раді, я ще входив до її складу, але нічого не знав про цей захист. Що це значить?
Заступником голови ради є І.Г. Черваньов, доктор технічних наук без технічної освіти (він має географічну освіту)! Про цього пана можна прочитати матеріали на блозі.
До складу ради входять І.Ю. Левицький, доктор географічних наук без географічної освіти (землевпорядник), В.М. Московкін, доктор географічних наук без географічної освіти (математик, геометр). Може достатньо? Я міг би висловитись стосовно деяких інших членів цієї ради, докторів географічних наук – С.В. Кострікова, В.А. Пересадько і С.П. Сонька (свого часу я відмовився бути його опонентом), але робити цього не буду. 
Розмова по суті: автореферат.
Те, що написано нижче, слід розглядати як мій відгук про автореферат.

Відгук
Про автореферат дисертації Некос Алли Наумівни
«Конструктивно-географічні засади аналізу формування
рівня забруднення рослинної продукції»,
поданої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук
Актуальність теми: дуже поверхнева розповідь про безпеку продукції у світлі прагнення України до Європи та її сталого розвитку, про те, що «якість рослинної продукції є результатом біохімічної міграції хімічних елементів у компонентах ландшафту» і т. і. В тому числі автор заявляє, що на сучасному етапі «провідну роль почали відігравати не генетичні та фізіологічні особливості, а геоекологічні та територіальні чинники», через що «теоретичні та методологічні положення сільськогосподарських і біологічних наук виявилися недостатніми для пояснення процесів накопичення полютантів у рослинній продукції, адже ці положення стосувалися лише міграції хімічних елементів у системі «ґрунт - рослина»» (с. 1 - 2).
Мій коментар: А біологи і агрономи погоджуються з цим? Невже вони такі обмежені, що не могли зрозуміти, що джерелом полютантів є промислове виробництво? Думаю, це далеко не так і ця теза виглядає доволі штучною.
Але Алла Наумівна продовжує: «Таким чином, з’явилася загальна потреба у розширенні теоретичної бази досліджень, контролю і управління якістю рослинної продукції…» (с. 2).
Мій коментар: Це виглядає як перекручування існуючого стану речей з метою «обґрунтування» необхідності введення нового напрямку. І це видно з наступного тексту: «Такий базис надає конструктивна географія, теоретичні та практичні доробки і методологічний інструментарій якої здатні пояснити механізми формування хімічного складу рослинної продукції як результату комплексного впливу…» (с. 2). Це – чудовий приклад псевдонаукової демагогії!
У наступному абзаці читаємо, що «конструктивна географія забезпечує новий аспект дослідження проблеми екологічної безпеки рослинних продуктів харчування».
Мій коментар: Перепрошую, пані Некос, з яких це пір конструктивна географія почала займатися питаннями екологічної безпеки рослинних продуктів харчування? Думаю, в голові цієї пані все перемішалося – географія, екологія, конструктивна географія та екологічна безпека. Конструктивна географія як гілка географії не має за мету дослідження питань екологічної безпеки, її область пов’язана з розробкою шляхів узгодження господарських і природних режимів функціонування на основі конструктивного підходу - шляхів виходу на комплементарні режими антропізованих геосистем. Кесарю – кесареве! Географія тут присутня чисто формально! І у мене питання: а науковий консультант – Михайло Дмитрович Гродзинський – цього не розумів?
Поточний висновок: вже на рівні актуальності теми ми виявляємо абсолютну некомпетентність докторанта.
Мета дослідження: «науково-теоретичне обґрунтування та визначення практичних аспектів конструктивно-географічних засад аналізу формування рівня забруднення рослинної продукції під комплексним впливом природних і соціально-економічних (антропогенних) факторів».
Мій коментар: Якби йшлося хоча б про кандидатську дисертацію, можна було б зрозуміти – людина ще не зовсім орієнтується у питаннях визначення мети наукового дослідження. Але тут йдеться про докторську дисертацію. Мета дослідження має бути пов’язана з певним об’єктом і предметом дослідження як частиною навколишнього світу. Тому мета визначена абсолютно безграмотно. Метою дослідження не може бути обґрунтування чи визначення практичних аспектів аналізу…! Людина просто не орієнтується у загальних питаннях наукового дослідження. У фразі «науково-теоретичне обґрунтування» слово «науково-» присутнє тільки для посилення зовнішнього ефекту науковості дисертації, воно є зайвим і тут, і далі. Так пишуть студенти.
Завдання. Я змушений виписати ці завдання, щоб було зрозуміло, що я коментую. Отже
- встановити конструктивно-географічні  (природні та соціально-економічні) передумови формування якості рослинних продуктів харчування;
Мій коментар: Тепер стає зрозумілим, що конструктивна географія тут використовується чисто формально - тільки для того, щоб «обґрунтувати» захист роботи у цій спеціалізованій раді, бо автор демонструє повне нерозуміння того, що таке конструктивна географія. Для А.Н. Некос «конструктивно-географічні передумови» це «природні та соціально-економічні» умови.
- обґрунтувати науково-теоретичні основи трофогеографії як нового наукового напрямку конструктивної географії та визначити її місце у системі географічних наук;
Мій коментар: Це виглядає дивно. Виявляється, дисертація присвячена не дослідженню якоїсь конкретної проблеми, а обґрунтуванню нового напрямку, якого в принципі не може бути. А.Н. Некос не має уявлення про те, як виникають нові напрямки науки. Вони не вводяться за чиїмсь бажанням, а проявляються завдяки новому паттерну. Отже, така задача – це прояв невігластва.
- визначити трофогеографічні аспекти механізмів міграції важких металів як потенційних полютантів продуктів харчування рослинного походження;
Мій коментар: Просто вражає! Виявляється, якщо ми додамо слово «трофогеографічні», то відразу виявимо інші механізми міграції важких металів. Це на кого розраховано, на дурнів?
- обґрунтувати доцільність введення поняття географічного фону хімічних елементів у рослинній продукції у зв’язку з корегуючим впливом соціально-економічних факторів на природні процеси формування якості продуктів харчування рослинного походження;
Мій коментар: Я сиджу і думаю, скільки часу знадобилося автору і її науковому консультанту, щоб вигадати цю і інші задачі?
Питання 1: що слід розуміти під виразом «географічний фон»? яку функцію несе це поняття (маю надію, що далі воно буде визначене)? Чи це поняття знадобилося, щоб посилити враження про роботу як географічну?
- виявити регіональні, зональні та субглобальні особливості та закономірності накопичення важких металів у рослинній продукції;
Мій коментар: така задача має право на існування, але не як окрема, бо це потрібно для інших цілей. Сама по собі вона забезпечує, максимум, рівень бакалаврської розробки.
- встановити особливості регіональної диференціації метало-акумулятивних властивостей різних видів рослинної продукції;
Мій коментар: гарна задача, але яке відношення до цього має конструктивна географія?
- виявити особливості формування мікроелементного складу овочевої фруктової продукції залежно від ландшафтних умов її вирощування;
Питання 2: Що таке «ландшафтні умови»?
Мій коментар: Шановна авторка використовує термін «ландшафт» так, наче в географічній літературі існує тільки одне його розуміння. Це не відповідає дійсності. Ситуація з цим терміном доволі складана і його використання вимагає здійснення критичного огляду всіх головних варіантів, що, як я розумію, авторка не зробила.     
- встановити вплив соціально-економічних факторів на формування рівня забруднення рослинних продуктів харчування;
Мій коментар: Я так розумію, що коли йдеться про соціально-економічні фактори впливу на забруднення, мається на увазі, наприклад, вплив розвитку промислового потенціалу, курсу валют, загального рівню освіти населення чи його економічної активності, музичної освіченості тощо. Боюсь, що авторка не зовсім чітко розуміла, про що писала.
- здійснити прогнозування характеру накопичення підвищених концентрацій важких металів у рослинній харчовій продукції;
Мій коментар: Дуже важлива задача. Тільки питання: у яких масштабах?
Загальне враження від задач: Якщо відкинути перші чотири задачі, які не мають відношення до дослідження, то ті, що лишаються, дозволяють розраховувати на щось середнє між магістерською роботою і кандидатською дисертацією, не більше, зрозуміло, негеографічного спрямування.
Об’єкт дослідження: процеси формування рівня забруднення рослинних продуктів харчування в антропогенних ландшафтах.
Мій коментар: Об’єкт дослідження визначений невірно. Насправді, таким у роботі є або рослинні продукти харчування, або трофіка. Це свідчить про те, що дисертантка не має відповідного рівню науковця, бо не змогла виявити у своєму дослідженні навіть об’єкт дослідження. Дивує те, що ні члени спеціалізованої ради, ні науковий консультант не допомогли їй у цьому. Але якщо об’єкт дослідження виявлений невірно, то про яку докторську дисертацію йдеться?
Предмет дослідження: це науково-теоретичні та практичні аспекти аналізу комплексного впливу природних і соціально-економічних (антропогенних) факторів на процеси формування рівня забруднення рослинної продукції.
Мій коментар: Зазвичай, предмет дослідження – це один певний аспект. Мені здається, що дисертантка не розуміє смисл терміну «аналіз», використовуючи його у дуже довільному плані – в сенсі «дослідження». Але це неприпустимо: аналіз – це аналіз. Тому незрозуміло, про які «науково-теоретичні і практичні аспекти аналізу» йдеться! Але питання і в іншому: невже така проблематика не досліджувалась раніше? Думаю, це – бита тема.
Методи дослідження. Автор починає з методологічного підходу, вказуючи, що таким у роботі є конструктивно-географічний. Це просто катастрофа. Справа в тому, що конструктивно-географічним є не підхід, а аспект. Дисертантка плутає підходи (комплексний, системний, холістичний тощо) і аспекти. Тому питання:
Питання 3: У чому смисл конструктивно-географічного підходу і чим він відрізняється від географічного, біологічного, соціологічного, хімічного і т. п. підходів?
Питання 4: Що авторка розуміє під порівняльно-географічним методом?
Концепція дослідження:
Я не буду переписувати цю частину тексту за браком часу. Дозволю собі тільки прокоментувати його.
Мій коментар: Дивно, як концепція дослідження може полягати у залученні … засад конструктивної географії? Авторка демонструє нерозуміння того, що називається концепцією.
Наукова новизна: тут аж 20 пунктів! Дуже нескромно!
Мій коментар: Навряд чи хтось, почавши, дочитає до кінця. Наукова новизна – це головні нові результати, яких не було раніше. Отже, вона не може полягати в обґрунтуванні конструктивно-географічного підходу… - це не результат, підхід – це те, що може забезпечити отримання нових результатів, не більше. Автор цього не розуміє. Зрозуміло, що обґрунтування доцільності розвитку трофогеографії – це звичайна балаканина, демагогія. Ніякої трофогеогграфії бути не може, це – вигадка авторки, призначена виключно для обґрунтування (якого немає) докторського рівню дисертації! Зрозуміло, що ніяких теоретичних основ і понятійного апарату трофогеографії авторка не розробила, це – звичайне навішування локшини на вуха! Емпіричні результати, які дисертантка отримала, дають можливість говорити, максимум, про магістерський чи кандидатський рівень. І це не має жодного відношення до географії.
Що стосується апробації роботи, я не чув виступів дисертантки на географічних конференціях, ті конференції, які є у авторефераті, мають виражену екологічну орієнтацію.
Що стосується публікацій А.Н. Некос, зазначу, що я не зустрічав її статей у серйозних фахових географічних виданнях. Ті, що я бачив, надруковані у екологічних журналах. Що стосується відображення матеріалів в учбових посібниках і підручниках, не може враховуватись, як відображення у монографіях. Монографія «Дистанционные методы исследования природных объектов», як я розумію, не має відношення до теми дисертації. Якщо людина вводить новий науковий напрямок, мала б бути монографія з назвою «ТРОФОГЕОГРАФІЯ», якої немає.     
Поточний висновок: Дисертантка навіть близько не демонструє рівню, що відповідає доктору наук. Я не буду висловлюватись стосовно викладеного матеріалу, бо він не лежить в площині географії. Зупинюсь тільки на висновках.
Висновки:
1. Те, що тут написано, є доволі відомим фактом. Причому про це фахівці знали вже кілька десятків років тому.
2. Тут йдеться не про висновок наукового дослідження, а про декларування необхідності існування трофогеографії. Спроба невдала!
3. Авторка намагається примусити нас повірити у те, що введене нею поняття географічного фону має якийсь сенс. Це не так. Питання залишається відкритим. В авторефераті не наведене визначення географічного фону, а те, що є на стор. 19 (йдеться про якійсь «чистий» природний фон, який відсутній), залишає несерйозне враження.
4. Тут нічого нового я не бачу, все це відомо і не може вважатися результатом роботи.
5. Думаю, оцінка забрудненості харчових продуктів давно не є секретом.
6. Тут я не бачу якоїсь новизни, все це – давно відомі факти.
7. Я не розумію, що таке «географічна регіональна диференціація», отже
Питання 5: Що, пані Некос, Ви розумієте під географічною регіональною диференціацією?
Правда, на стор. 29 читаємо, що «географічні особливості проявляються й у характері накопичення важких металів у лікарських травах і листі фруктових дерев для Карпатського регіону та лісостепової природної зони України». Отже,
Питання 6: Що означає фраза «географічні особливості»?
Складається враження, що уявлення дисертантки про географію залишилися на рівні студентів перших курсів.
8. Думаю, що це все давно відомо, а результати, отримані з використанням дисперсійного аналізу, тільки підтверджують це, але ці висновки можуть бути використані при розробці програм зниження забруднення харчових продуктів.
9. Я не розумію, що таке «міграція у компонентах навколишнього середовища». І я не розумію, що таке комплексний зв'язок.
Питання 7: Шановна пані, що таке комплексний зв'язок?
10. У десятому пункті авторка несподівано переходить до рекомендацій, але це вже не висновки.

Загальний висновок. Дисертація залишає дуже неприємне враження. Схоже на те, що дисертантка сама не зовсім розуміла, що хотіла. Вірніше, мета Алли Наумівни проглядається дуже чітко – прошмигнути у доктори наук будь-якою ціною. За для цього у роботі декларовано конструктивно-географічні засади і підхід, яких насправді немає. Але дисертантка продемонструвала абсолютне нерозуміння не тільки суті конструктивної географії, але й географії взагалі. Робота, що має виражений екологічний відтінок, об’явлена конструктивно-географічною чисто формально. Більше того, трофіка, яка мала б бути покладена в основу роботи, дисертанткою взагалі не розглядається. І це зрозуміло, бо вона абсолютно нічого у цьому процесі не тямить. Так звана ТРОФОГЕОГРАФІЯ – це прояв невігластва. Ми чудово знаємо рівень Алли Наумівни – він доволі низький, про що і свідчить її «дисертація». Такі «дисертації» призводять до знищення географії як наукового напрямку. У роботі відсутні будь-які сліди не тільки визначного, але й пересічного відкриття. Така дисертація не відповідає вимогам до докторських дисертацій.
Я вражений тим, що у цьому намаганні просунутись у доктори наук Аллі Наумівні допомагали її науковий консультант М.Д. Гродзинський (думаю, що це не збільшить рейтинг Михайла Дмитровича і не додасть йому авторитету), а також опоненти – В.М. Гуцуляк, Г.І. Денисик та К.А. Позаченюк. Думаю, вони мають записати собі по черговому мінусу. 

Доктор географічних наук                                Олекса Ковальов      

22 коментарі:

  1. Дивлячись на все це розумієш, шо українську науку можуть врятувати, хіба що, ентузіасти.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ні, максиме, науку в Україні (бо наука не може бути українською, польською, російською...) не врятує нічого, бо нашій державі навіть науку перетворили на мафіїзовану структуру. Все настільки корумповане! Виникає питання, а як на все це реагує МОН? Ніяк! Їм по барабану.
      Знаєте, свого часу, коли ця Спеціалізована рада тільки починала свою діяльність, захисти значно більше відповідали нормам моралі. Я теж захищав докторську у цій раді. Але згодом все помінялося, почали протягувати "дисертації" чиновників, у тому числі - докторські. Це призвело до того, що у 2004 році я вийшов зі складу цієї ради. І подивіться, хто у цій раді тепер задіяний? Більшість її членів мали сумнівні захисти, включаючи шановного пана Гриценка.
      До цього додам, що географію дійсно перетворили на прохідний двір для різного роду пройд. Тільки подивіться, що пишуть у географічних збірниках! І нікого нічого не цікавить. Нічого не поробиш, це - наша сучасна Україна

      Видалити
    2. Весь світ лежить у корупції, в деяких інших країнах може більше грошей, тому вона не так помітна. Якщо криза виверне кишені держави, церкви, олігархів - тут і вспливе, що науки і не було ніде. Як приклад - незрозумілі британські вчені - які займаються тими розробками, які нікому не потрібні. Світом правлять відкати.

      А ентузіасти - на них одних тримається весь авторитет сучасної науки, як і весь авторитет міліції - на чесних міліціонерах.

      Видалити
    3. Пане Ковальов, ви часто критикуєте за те, що деякі науковці створюють нові "географічні" науки, але ви і самі створили таку науку, як "холістична географія" (судячи з однієї з рубрик вашого сайту). Чим ви аргументуєте необхідність створення такого напряму?
      Дякую.

      Видалити
    4. http://www.geography.pp.ua/2012/01/blog-post.html
      География меняет свой облик

      http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html
      Сучасний погляд на географію: загальна і теоретична географія

      http://www.geography.pp.ua/2012/09/geofraphy-paradigme.html
      География: смена парадигмы

      Думаю, ознайомившись з наведеними та іншими публікаціями (дуже рекомендую) на блозі, анонім зможе зрозуміти в чому різниця між "географіями", які вивчають розміщення будь-чого у абстрактному просторі земної поверхні та новим поглядом на географію, як науку про геосередовище і геоорганізацію, і зможе отримати відповідь навіщо в географії холізм.

      Видалити
    5. Олекса Ковальов15 вересня 2013 р. о 18:51

      Так, холістичний погляд - це не напрямок, це підхід, який давно існує у науковій сфері і вводився на противагу жорсткому структуралізму. Питання у тому, що природне середовище значно складніше, ніж його хотіли бачити. Але втілення холізму у географію аж ніяк не означає відмову від аналітичних методів і виділення структурних складових, просто кара географічного середовища стає більш гнучкою. Навіть системний підхід не забезпечував цього, бо системи теж повинні виділятися досить чітко.
      А це означає, що якоїсь єдиної точки зору на географічне середовище не може бути. Те, що ми виділяємо, залежить від нашої спроможності розрізнювати. Отже, щоб виходити на узгоджений варіант, необхідно постійно спілкуватися. А це не дуже характерно для країн колишнього соц. табору.
      Знаєте, коли я починав публікувати матеріали холістичного характеру, я звернувся до географів з пропозицією прийняти участь у обговоренні. Нажаль, таке обговорення не набуло широкого характеру. Чим це можна пояснити? Тільки тим, що абсолютну більшість взагалі не цікавить щось нове, вони цього бояться, бояться, що це вплине на їх кар'єру. Не вистачає самостійності і відвертості - це губить нашу науку.
      Що стосується ТРОФОГЕОГРАФІЇ А.Н. Некос, то, зрозуміло, що це ніякого відношення до географії не має. У роботі навіть відсутня сучасна географічна термінологія. І мені дивно, що і науковий консультант, і опоненти так легко повелися на цю локшину.

      Видалити
  2. Олекса Ковальов14 вересня 2013 р. о 15:48

    Шановний Аноніме! Дякую за те, що Ви звернули увагу на те нове, що мені вдалося зробити і поставили вірне запитання. Мені тільки жаль, що Ви ховаєтесь за цим псевдонімом – „Анонім”. Анонім і є анонім. Я ніколи не дозволяв собі так ховатися. Пропоную висловлюватись відкрито.
    Тепер відповідь на Ваше запитання.
    По-перше, я не вважаю що створив нову науку – „холістична географія”. Вона існувала у дещо прихованому варіанті вже давно, я тільки зробив акцент на такому погляді. До речі, системна географія значною мірою містила в собі холістичність, бо система – це ціле. Якщо ж Ви вважаєте, що мені вдалося дещо створити, то я вдячний Вам – це висока оцінка моєї праці.
    По-друге, я не ставив за мету створити щось нове. Я просто працював. З часом почала вимальовуватись якесь нове бачення того, чим має займатися географія – географічного середовища. І я не вважаю, що мені вже вдалося сформувати якусь цілісну концепцію – тут однієї голови замало. Найважливішим у моєї розробках мені здається те, що географія все більше виглядає як абстрактна наука. Йдеться про те, що географи мають займатися формами географічної організації певної частини планетарного середовища. Ось це середовище і виглядає як дуже складна холархія. А це означає, що варто відмовитись від тих структурних одиниць, які свого часу жорстко вводилися – їх в природі немає.
    По-третє, наука не стоїть на місці. Це – потік, організація якого поступово змінюється. І цей процес не керується нами, це – саморозвиток. Може мені вдалося вчасно помітити, що потрібні зміни. Але оцінювати будуть ті, хто житиме після мене.
    Вчетверте, далеко не всі „нові напрямки” в географії є дійсно напрямками. Те, що зараз можна побачити в Інтернеті і збірниках, просто жахає. „Нові напрямки” виростають з нічого. Подивіться: трофогеографія, генна географія, географія футболу, географія моди... Я не кажу вже про старі варіанти – географію населення, географію промисловості, транспорту тощо. Це не просто маячня, це те, що знищує географію як наукову дисципліну. І робиться це тими, хто, не маючи відповідних підстав, прагне отримати диплом доктора географічних наук. Ось у чому головна небезпека: починається безсоромне вигадування. Справа у тому, що новий напрямок – це нове бачення, новий аспект. Нічого подібного у роботі А.Н. Нечос немає. Більше того, сам рівень роботи вкрай низький. І це ж добре видно. Інше питання: чому це всіх влаштовує?

    ВідповістиВидалити
  3. Відгук розгромний, розкриває справжню ціль дисертації - отримати диплом доктора наук при "наплювательському" відношенні до географії.

    Мені здається зараз можна захистити будь-що. Ситуація передрозвальна, по суті ніхто нічого не контролює, є лише формальні перевірки, тому ради можуть просувати на захист будь-який мотлох. Також немає і самоконтролю, бо цілі в більшості далекі від наукових та відсутнє здорове наукове середовище.
    Зараз в суспільстві та в держорганах все більше зріє думка, що такі дисертації і така наука нікому непотрібна крім самих науковців (тобто псевдонауковців), тому вже відбувається постійне скорочення фінансування. Мені здається, що слід очікувати серйозних змін, картографічному інституту вже понизили статус і перепідпорядкували до Держкомзему.

    Питання в тому який позитив можна взяти з такої передрозвальної ситуацію?

    ВідповістиВидалити
  4. Юрчик Мельник17 вересня 2013 р. о 19:52

    Тут навіть нічого і сказати...трофогеографія...

    ВідповістиВидалити
  5. але ж в дисертації були якісь висновки, або апробація результатів, може там є щось корисне?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звичайно є висновки, апробації і навіть користь, але для кого?
      Такі роботи, що зводять географію до просторового аспекту, повністю нівелюють її цінність як науки. Виходить будь-який спеціаліст (еколог, біолог, економіст, … і тим більше програміст - бо володіє ГІС технологіями) нанісши свої об’єкти на карту і визначивши закономірності їх розміщення може вважати себе географом і тим більше захищатись в географічних вчених радах. З таким підходом географії міста в світі немає, але парадокс складне геосередовище існує і люди щодня стикаються з необхідністю його вивчення і розуміння, тобто соціальний запит існує. Можливо проблема в “загниваючій офіційній географічній науці”, що сама загнала себе в кут?

      Ще більше дана проблема проявляється в комерційних організаціях, що по суті займаються моделювання геосередовища - там вже часто вважають, що “географією” може займатися кожен хто володіє ГІС технологіями незалежно від освіти.

      Видалити
    2. Медик вчиться 7 років, щоб пізнати тіло людини. Скільки ж повинен вчитися географ, щоб пізнати Землю? Скільки повинен витратити часу, щоб відкрити хоч один закон природи?
      А ми бачимо ситуацію, коли географія сприймається за одну з найлегших наук - мов, наука про "де що знаходиться".

      Юра Мельник, подивіться інтерв'ю з цією вченою жінкою, вона вас вразить своїм знанням екології чи географії. Її покійний чоловік (Некос Володимир) був повним неадекватом, коли міг кинути якийсь предмет в студента, або розкричатися, як дебіл. Він порушував права студента і права людини - і що йому за це? Його жінка - подібний екземпляр.
      Це - еліта української науки.

      Вчіться добре принижувати, плазувати і бухати, і будете файним вченим.

      Видалити
    3. Олекса Ковальов18 вересня 2013 р. о 19:35

      Факти, які наводить Максим, вразили навіть мене. Я не знав, що покійний В.Ю. Некос дійшов до такого хамства, хоча я знаю його з кінця п’ятидесятих років. Він і сам свого часу зробив собі закритий захист докторської. Тепер, з погляду на все це, як виглядає те, що той, хто обіймає посаду ректора Каразінського університету – адмін-академік В.С. Бакіров – свого часу пішов на створення екологічного факультету за напрямком, який навіть не є академічним. Ви не здогадуєтесь, для чого це було зроблено? Уж точно не для того, щоб розвести Некоса і Нємеця, які ніяк не могли поділити між собою врожаї, що збиралися на вступних іспитах.

      Я не кажу вже про історію стрімкого зростання проректора Холіна – наймолодшого заслуженого діяча науки і техніки при тому, що його, як хіміка, не знають навіть хіміки інших вузів Харкова! В історії написання "докторської" А.Н. Некос він теж був задіяний.

      Видалити
    4. У древньогрецького філософа Хілона є фраза: Про мертвих або добре, або нічого, окрім правди.

      Видалити
  6. Олекса Ковальов18 вересня 2013 р. о 19:38

    Я бачу, що мій виступ стосовно „захисту докторської” А.Н. Нечос викликав бурхливе обговорення. Причому всі погоджуються з результатами мого відгуку, що
    1) дисертація навіть близько не досягла рівню докторської роботи,
    2) що тема дисертації і її зміст ніякого відношення ні до географії, ні до конструктивної географії не мають.
    3) що важко зрозуміти і наукового консультанта, і опонентів, і членів Спеціалізованої ради, які взялися протягнути цю липову дисертацію через офіційний захист,
    4) що весь цей жах є ні чим іншим, як профанацією,
    5) що все це хамство треба зупиняти, бо це ганьбить українську географію,
    6) що у Каразінському університеті керівництво підтримує пройдисвітів (про це свідчить дуже багато фактів),
    7) що наукова географічна спільнота має висловити протест проти цієї і багатьох інших подібних „дисертацій”

    Я дякую за таку підтримку моєї позиції. Ставлю до відому, що цей матеріал вже надісланий до МОН України в електронному варіанті. Вказана і адреса, де він присутній. Маю надію, що керівництво ДАК відреагує на ці виступи адекватно.

    ВідповістиВидалити
  7. Щодо самого факту захисту докторської АНН автор цілком і повністю прав. У авторки так званої "дисертації" не має жодного стимулу крім одного - стати повноцінним завкафедрою. Щодо наукової цінності дисертації - її апріорі не існує, оскільки авторка користувалася матеріалами дипломників, обробку яких проводили співробітники екологічного факультету ХНУ.
    Не в тему - автор блогу Олекса Ковальов знаний скандаліст, його енергію да в інше русло...., останні роки крім скандалів - нічого.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "Щодо наукової цінності дисертації - її апріорі не існує, оскільки авторка користувалася матеріалами дипломників, обробку яких проводили співробітники екологічного факультету ХНУ."

      Я так розумію, це звична ситуація для дисертантів в наш час. Інтернет ряснія подібними повідомленнями про різних "вчених".

      Видалити
  8. Не в останню чергу через таких "антискандалістів" і "ананімістів" і захищаються подібні дисертації. Простіше бути байдужим, стояти в куточку, а за нагоди тихенько "пшикнути" щось анонімно. Пора закінчувати з таким підходом, він веде українську географія до зникнення.
    PS
    Щодо “останніх років” Олександра Ковальова, то можете ознайомитись на блозі з публікаціями міжнародного рівня, в яких фактично закладений фундамент нового бачення географії, що є надією на подальший розвиток. Питанням фундаментальних проблем географії присвячена більша частина публікацій (понад 60 публікацій). Рекомендую вам ознайомитись з публікаціям на блозі, згрупованими у різних рубриках, наприклад: «Теоретичні основи географії», «Ландшафтознавство й ландшафтне планування», «Антропогеографія і регіоналістика», «Технології», «Холістична географія», «Вчення про Геосвіт» та ін.
    Звичайно шукати скандали простіше - потрібно менше думати...

    ВідповістиВидалити
  9. Олекса Ковальов20 вересня 2013 р. о 16:26

    Думаю, що черговий пан АНОНІМ працює у Каразінському університеті, бо добре знає ситуацію. Мені теж відомо, що цей «захист» робився саме під цю мету – стати повноцінним зав. кафедри, але я цього не писав – достатньо самої події «захисту» псевдо-дисертації. Але мене здивував коментар пана АНОНІМА стосовно скандалів. Вам, пане, Микола Яровий вже відповів. Якщо Ви оцінюєте цей доробок як НІЧОГО, то що Ви можете запропонувати зі свого боку?

    Що стосується оцінки «знаний скандаліст», то, будь-ласка, наведіть приклади тих скандалів, ініціатором яких я був. Якщо Ви цього не зробите, то виглядатимете як звичайне джерело інсинуацій у мій бік, і станете у один ряд з такими, як К.А. Нємець, Л.М. Нємець, І.Г. Черваньов, С.В. Костріков, І.Ю. Левицький, В.А. Пересадько і ціла когорта львівських «видатних». За свої слова треба відповідат

    ВідповістиВидалити
  10. Якщо я правельно розумію, то на захисті були присутні такі члени спеціалізованої ради як - Денисик Г.І., Ільїн Л.В. та Пересадько В.А. І це дивно, що вони дозволили захистити таку дисертацію, адже вони розробляють цілком адекватні напрямки у географії

    ВідповістиВидалити
  11. Олекса Ковальов22 вересня 2013 р. о 18:05

    Я маю додати дещо до коментаря останнього пана АНОНІМА. Впевнений, що він має безпосереднє відношення до найближчого оточення Бакірова, який оточив себе мутними лицемірами, спеціалістами ліпити ярлики. Пан пише, що цей «захист» був потрібен для того, щоб А.Н. Некос стала повноцінною зав. кафедри. Нагадаю, що точно так свого часу протягли у доктори наук Л.М. Нємець («захист» відбувся у КНУ ім. Т. Шевченка) – саме для того, щоб вона стала зав. кафедри (за для цього там кілька років весільним генералом був пан Кузін), пізніше точно так протягли у доктори наук В.А. Пересадько («захист» відбувся в Інституті географії НАН України). Ці „захисти” ретельно приховувались. Не забуваємо і про «захист» К.А. Нємеця (також у КНУ ім. Т. Шевченка): дуже слабенького гідрогеолога зробили відразу доктором географічних наук. Жодного разу ніхто з, дозволу сказати, керівників Каразінського університету не поставив під сумнів їх кваліфікацію. Не робилося це і по відношенню до пана Черваньова – штучного доктора технічних наук (без технічної освіти). Але моя кваліфікація у цьому університеті ставилася під сумнів університетськими адмін-відморозками, починаючи з 1991 року. У 2004 році дійшло до того, що проректор Холін (хімік) офіційно (є відповідний документ) зажадав від мене, щоб я довів особисто йому свій докторський рівень. Це було потрібне для того, щоб відсторонити мене від викладання, що і сталося у повній мірі у 2011 році. І після цього мені пишуть, що я – скандальний? Я відверто напишу: у цьому університеті намагалися довести мене до суїциду (більш бажаний варіант – до інсульту чи інфаркту).

    Не у тему: пан Холін у студентські роки був донощиком і стукачем, займався навушництвом. Його батько – давній товариш Бакірова. Саме такі істоти, що є відголоском компартійного режиму 30-х - 40-х років минулого століття цінуються Бакіровим.

    ВідповістиВидалити