24 травня 2013 р.

Українська географія: прохідний двір для бажаючих захистити дисертації


Продовжимо огляд авторефератів дисертацій, що захищаються в Україні. Зрозуміло, можна проаналізувати тільки деякі з них, але і цього достатньо, щоб показати той безлад і безвідповідальність, які мають місце у цій сфері. Ось переді мною автореферат дисертації Ольги Володимирівни Телегуз «Агроекологічна оцінка ґрунтів Львівської області», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук по спеціальності 11.00.05 – біогеографія і географія ґрунтів. Хочу акцентувати увагу на наступному. Я розумію, що таке біогеографія – це напрямок, що вивчає біосферу (біотизоване географічне середовище) нашої планети як ціле, але я не розумію, що таке «географія ґрунтів». Звернемось до Географічної енциклопедії України: «галузь науки, що вивчає закономірності поширення ґрунтів на земній поверхні та їхній зв'язок з географічним середовищем» [ГЕУ, том 1, с. 251]. І жодний географ ніколи не висловлював сумнів у коректності виділення такої галузі. А жаль, бо у такому разі можна взяти будь-яке явище і створити чергову географічну галузь, наприклад, крім вже існуючих, географію нежиті, географію влади, географію корупції, тепер вже кажуть про географію весільних та стоматологічних послуг, географії різних видів спорту тощо. Щось тут не так. Географію редукують до просторового аспекту, що суттєво зменшує її цінність як науки про географічну організацію середовища. Зрозуміло, що ніякої географії ґрунтів не може бути, але це нікого не цікавить. Ґрунти вивчає ґрунтознавство і питання закономірностей їх поширення є прерогативою саме цієї галузі науки.

Тепер зробимо аналіз назви цієї дисертації - «Агроекологічна оцінка ґрунтів Львівської області». По-перше, це не назва дисертації як наукового дослідження, бо йдеться про оцінку (аудит) ґрунтів конкретної області. Якщо в Україні нараховується 25 областей, можна написати 25 таких дисертацій! Дуже цікаво. Але це – не наукова сфера, це сфера практики і така робота має захищатися у зовсім інших інстанціях. По-друге, йдеться про ґрунти, які не є об’єктом дослідження географів – ґрунти вивчаються окремим науковим напрямком – ґрунтознавством. Якщо навіть погодитись з такою трактовкою географії ґрунтів, то виникає питання: яке відношення до цього напрямку має агроекологічна оцінка? Це ніяк не лежить у площині закономірностей розповсюдження! Виникає питання, на яких підставах чисто ґрунтознавча розробка виводиться на захист у географічній спеціалізованій раді? По-третє, йдеться про агроекологічну оцінку, тобто тут ми маємо чисто виражений екологічний аспект. Виникає питання, на яких підставах ця робота з вираженим аграрним аспектом була прийнята до розгляду і захисту у спеціалізованій раді Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка? Ні, це не означає, що географи не можуть приймати участь у вивченні ґрунтів, ґрунти для географа – це складова географічних утворень. А ми читаємо в роботі про земельний фонд Львівської області, а метою роботи є «проведення агроекологічної оцінки ґрунтів Львівської області». Перепрошую, це – сфера діяльності ґрунтознавців та агроекологів, а не географів, і захищатися ця робота має у раді сільськогосподарського напрямку (бо йдеться про ґрунти, задіяні саме у цій сфері). Отже, не треба навіть лізти всередину цього автореферату, щоб зробити висновок про невідповідність теми дисертації тому напрямку, за яким дисертантка збирається її захищати. В Україні це відбувається на кожному кроці. Але все ж таки подивимось на задачі, що поставлені дисертанткою:
1.     Провести аналіз і оцінку природних умов території дослідження.
Мій коментар: Це складна задача, що вимагає спеціального дослідження.
2.     Проаналізувати історію становлення та розвитку агроекологічного напрямку дослідження ґрунтів.
Мій коментар: А як це стосується теми дисертації? Тема дисертації не пов’язана з історією становлення та розвитком агроекології.
3.     Сучасний стан, проблеми і завдання агроекологічної оцінки ґрунтів.
Мій коментар: Вже ця задача вказує на те, що дисертація лежить в площині не географії, а агроекології.
4.     Узагальнити морфолого-генетичні і фізико-хімічні властивості ґрунтів … та проаналізувати їхнє агровиробниче групування.
Мій коментар: Невже ці властивості ще не узагальнені? Крім того, морфолого-генетичними є не властивості, а характеристики.
5.     Скласти структурні формули ґрунтового покриву природно-сільськогосподарських районів.
Мій коментар: Складання структурних формул ґрунтового покриву не є складовою вирішення наукової проблеми.
6.     Провести оцінку ґрунтів орних земель за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур …
Мій коментар: Проведення оцінки ґрунтів проводиться за встановленою схемою, крім того, впевнений, це вже давно зроблено агрономами.
7.     Провести агроекологічну оцінку еродованих і особливо цінних ґрунтів …, систематизувати інформаційну базу агрокліматичних і ґрунто-екологічних показників для розрахунку ґрунтово-екологічного індексу фонових типів ґрунтів …, створити цифровий варіант карти природно-сільськогосподарського районування …
Мій коментар: Впевнений, що така оцінка по Львівській області вже існує. Що стосується «ґрунтово-екологічного індексу …», цей показних до географії не має відношення.
8.     Систематизувати наявні ґрунтові районування і скласти схему агроекологічного районування …
Мій коментар: Це аж ніяк не стосується географії!
Перепрошую, яка з цих задач має відношення до географії? Жодна!
Об’єкт дослідження – ґрунти Львівської області  - до географії такий об’єкт відношення не має! Це – область дослідження ґрунтознавства.
Предмет дослідження – агроекологічна оцінка ґрунтів і їхня класифікація за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур – це на 100% предмет сільськогосподарський!
Перепрошую, яка з цих задач має відношення до географії? Жодна!
Об’єкт дослідження – ґрунти Львівської області  - до географії такий об’єкт відношення не має!
Предмет дослідження – агроекологічна оцінка ґрунтів і їхня класифікація за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур – це на 100% предмет сільськогосподарський!
Виникає питання: чи варто знайомитись з текстом автореферату, якщо вже видно, що ця робота не має відношення до географії. А вона була прийнята до розгляду у спеціалізованій раді і поставлена на остаточний захист. Які причини?
Загальний висновок: ні тема дисертації, ні її зміст не мають жодного зв’язку з географією. Це – область дослідження агроґрунтознавства і робота має бути подана до розгляду саме за цим напрямком.

Ось ще один автореферат. Кучманич Неля Геннадіївна - Екологічний стан нафтовидобувних районів Західного Передкарпаття: оцінка та обґрунтування природоохоронних заходів (за мет ріалами Бориславського родовища). Дисертація захищається у спеціалізованій раді з конструктивної географії і раціонального використання природних ресурсів (Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка). Скажіть будь ласка, про що свідчить назва дисертації? Про те, що дисертація не має відношення до географії!

Але у цьому виступі я зосереджусь на іншій дисертації - «Агровикористання геосистем Карпатського національного парку», бо вона є ще більш показовою в плані питань, які я останнім часом обговорюю. Авторкою цієї дисертації є Руслана Василівна Колодницька, науковим керівником - доктор географічних наук, професор Петлін В.М. Про автореферат цієї дисертації написаний мій відгук, розміщений нижче.  Особливу увагу хочу звернути на проблему опонування, висвітлену у ввідній частині відгуку.          

Відгук
про автореферат дисертації Колодницької Р.В.
на тему «Агровикористання геосистем Карпатського
національного парку», поданої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук по спеціальності
11.02.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів.

Дисертація виконана на кафедрі конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, науковий керівник – доктор географічних наук, професор Петлін В.М. Відразу зроблю наголос на наступному: одним з опонентів на захисті має виступити кандидат географічних наук Гудзевич Анатолій Васильович (автореферат його докторської дисертації знову надійшов до бібліотек, що не зовсім зрозуміло), який сам має захищати докторську дисертацію, де опонентом має виступити пан Петлін В.М., який виступає науковим керівником пані Колодницьеої Р.В. Отже, ми маємо перехресний варіант, який є, з моєї точки зору, неприпустимим, бо це означає наступне: ти - мені, я – тобі.
Якщо у межах національного природного парку ведеться господарська діяльність, тема дисертації є дійсно актуальною. Але
Питання 1: Шановна Руслана Василівна, що Ви розумієте під словосполученням «територіальні ресурси», чи можете Ви навести приклади не територіальних ресурсів?
Питання 2: Пані, що Ви розумієте під ландшафтною структурою і як вона узгоджується з терміном «геосистема» у назві дисертації (йдеться про співвідношення понять «ландшафт» і «геосистема»)?
Об’єкт дослідження: це ландшафтні системи, що складають висотні місцевості ландшафтів …
Питання 3: Шановна Руслана Василівна, що Ви розумієте під ландшафтними системами, чим вони відрізняються від геосистем?
Питання 4: Пані, як це може бути, щоб ландшафтні системи складали висотні місцевості ландшафтів
Мій коментар: в українській географії, яка повністю дублює російську і, відповідно, радянську, склалася дивна ситуація. Свого часу почали використовувати термін «ландшафт» як чисто наукове поняття, у відповідність якому ставили так звані ландшафтні комплекси як природні комплекси певного масштабного рівню. Потім в географію був введений термін «геосистема», який почав конкурувати з терміном «ландшафт», як його намагалися визначити з часів Л.С. Берга. Разом з ними існував термін «природний комплекс». Це привело до плутанини. Це ми бачимо і в цій дисертації. У назві – геосистеми, об’єкт дослідження – ландшафтні системи. Складається враження, що дисертантка їх не розрізнює, хоча вони несуть абсолютно різне семантичне навантаження. Я розумію, що в українській географії аспірант є власністю наукового керівника і змушений використовувати саме його погляди, якими б вони не були. Але в такому разі це мало схоже на науку, яка базується на свободі думки.
Питання 5: Шановна пані, у якому сенсі терміни «ландшафт» і «місцевість» використовувались російськими географами у ХІХ – на початку ХХ-го століть і які інші варіанти трактування смислу цих термінів Ви знаєте?
Мій коментар: у ХІХ – на початку ХХ століть ці терміни використовувались у зовсім іншому сенсі. Місцевість аж ніяким чином не розглядалася як складова ландшафту. «Революцію» здійснив пан Л.С. Берг, який порушив всі норми утворення понять у сфері науки. Нічого не доводячи, він просто перевизначив терміни, які до нього вже були у вжитку. Сьогодні на цей факт ніхто не зважає, але це веде до того, що дисертації вже не можуть розглядатися як повноцінні наукові роботи.
Питання 6: Шановна пані, які варіанти трактування терміну «ландшафт», що є у закордонних авторів, Вам відомі?
Мій коментар: Не можна довільно користуватися терміном, який має докорінно різні трактування – це прояв неповаги до авторів! Вислів «ландшафтні системи, що складають висотні місцевості ландшафтів …» є, м’яко кажучи, некоректним. Чесно кажучи, я взагалі не можу зрозуміти його сенс.
Предмет дослідження: це властивості і стан ландшафтних систем …, які перебувають під впливом різновидових агронавантажень.
Мій коментар: Думаю, предмет дослідження сформульований некоректно. Предмет дослідження – це певний аспект об’єкту дослідження. Об’єктом дослідження виступають ландшафтні системи, які характеризуються властивостями і станами (а що ще?), виходить, що предмет дослідження нічим не відрізняється від об’єкту дослідження. Відразу виникають питання щодо постановки мети і задач дослідження. Подивимось їх.
Мета і завдання дослідження. Мета – «визначення стану агронавантажених гірських ландшафтних систем в умовах природоохоронних територій». Мета звучить дивно. Складається враження, що дисертантка і її науковий керівник просто не розуміють, про що йдеться.
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під умовами природоохоронних територій? Може йдеться не про території, а про природоохоронний режим?
Питання 8: Пані, чи є мета, що зводиться до «визначення стану», науковою?
Мій коментар: Звісно, ні! Мета наукової роботи має бути пов’язана з розв’язанням наукової проблеми. Але визначення стану – це тільки початок роботи, тим більше, що йдеться про функціонування певних геосистем в режимі агровикористання.
Завдання:
1.     Поглибити конструктивно-теоретичні засади …
Мій коментар: Задачі дослідження – це те, що дисертант має захищати. Як можна захищати поглиблення конструктивно-теоретичних засад? Ніяк! Задача має бути конкретною.
2.     З’ясувати сутність трансформаційного впливу … ландшафтних систем під дією агронавантажень.
Питання 9: Шановна пані, Ви самі розумієте, що написали? Прочитайте ще раз: сутність трансформаційного впливу … ландшафтних систем під дією агронавантажень. Що у Вас чинить вплив?
Мій коментар: Це неприпустимо.
3.     Йдеться про визначення сучасного стану і перспектив розвитку ландшафтних систем …
Питання 10: Шановна пані, що Ви розумієте під словом «розвиток»?
Мій коментар: Мене дивує довільне використання слова «розвиток». Зрозуміло, що йдеться про динаміку, а не про розвиток, але дисертантка і її науковий керівник цього не розуміють.
4.     Визначення залежностей між станом агронавантаження, видом агронавантажень і ландшафтною організацією (а не «ландшафтної організації», як написано) …
Питання 11: Пані, як Ви визначаєте «стан агронавантаження»?
Мій коментар: Агронавантеження не характеризується станом, воно може характеризуватися різновидом і інтенсивністю. Отже, завдання поставлене некоректно і у такому варіанті захищатися не може.
Питання 12: Пані, що Ви розумієте під висловом «ландшафтна організація»?
Мій коментар: Боюсь, дисертантка заплуталася у термінології.
5.     Йдеться про аналіз стану агронавантажених територіальних систем і виявлення тенденцій розвитку процесів і явищ.
Питання 13: Пані, що таке «територіальні системи», чим вони відрізняються від ландшафтних систем і геосистем?
Мій коментар: Мало було ландшафтних систем і геосистем (цей термін є тільки у назві), вводять ще територіальні системи. Чим далі у ліс, тим більше дров.
6.     Йдеться про визначення завдань щодо науково обґрунтованої оптимізації.
Мій коментар: Як може бути завданням дисертації визначення завдань? Це абсолютно незрозуміло!
Методологія і методи дослідження.
Питання 14: Пані, з яких пір методологічну основу досліджень складають роботи географів?
Мій коментар: Абсолютно незрозуміло, на основі якої методології виконувалась робота.
Питання 15: Пані, що це за новий метод дослідження – монографічний?
Мій коментар: Дисертантка не розуміє, що таке метод дослідження!
Питання 16: Пані, з яких це пір системний і структурно-організаційний підходи стали методами?
Питання 17: Пані, у чому сутність структурно-організаційного методу і чим він відрізняється від системного?
Мій коментар: Дисертантка не розуміє різницю між методом дослідження і підходом!
Питання 18: Пані, якими критеріями оптимізації Ви збираєтесь користуватись?
Наукова новизна. Я буду тільки ставити питання і давати коментарі по пунктах:
1.
Питання 19: Пані, що таке «мікрокомплексність» взагалі і «системна мікрокомплексність», у чому полягає системність останньої?
2.
Питання 20: Пані, що може означати «опосередкована активність?
Питання 21: Пані, ось ці Ваші територіальні системи, що переміщуються вниз, подібні до овець? Бо як вони можуть накопичуватись?
Мій коментар: Це якась маячня.
3.
Питання 22: Що може означати «ступінь регенерації»?
Мій коментар: Як можна говорити про ступінь регенерації, якщо всі ці порушені природні утворення знаходяться на різних стадіях екзогенної сукцесії? Які критерії Ви можете навести?
4.
Мій коментар: Питання, пов’язані з сумісною дією різних чинників, не є новими.
5. Йдеться про оптимізаційне зонування території на основі ландшафтної структури.
Питання 23: Пані, який Ви вкладаєте смисл у це висловлювання? Я не розумію, що таке «оптимізаційне зонування».
6.  Йдеться про систему понять, що пояснюють специфіку антропогенної зміни ландшафтних систем і заходів щодо їх оптимального використання.
Питання 24: Пані, з яких це пір поняття стали пояснювати?
Мій коментар: Система понять нічого не пояснює, вона призначена для відображення! Це – ознака слабкої підготовки дисертантки.
7. Йдеться про подальший розвиток напрямків оптимізаційного зонування.
Мій коментар: Як можна оцінити таку «наукову новизну»? Ніяк!
8. Йдеться про наукове обґрунтування напрямків та форм впливу природних чинників на агросистеми.
Мій коментар: Питання напрямків та форм впливу  природних чинників на агросистеми для різних умов давно досліджені. Для цього існує аграрна наука.
9. Йдеться про новизну науково-методичних підходів до визначення пріоритетів розвитку сільського господарства…

Основний зміст дисертаційної роботи  
Розділ 1: Теоретико-методичні засади дослідження агронавантажень на геосистеми в умовах природоохоронних територій.
Мій коментар: Шановна пані пише про агроландшафтознавство як напрямок, пов'язаний з дослідженням можливості використання ПТК у якості об’єктів с/г використання.
Питання 25: Шановна пані, чи є у Вашій дисертації критичний огляд варіантів визначення ландшафту? Якщо немає, то чому?
Питання 26: Чим відрізняються поняття «ландшафт» і «ПТК»?
Мій коментар: Не зробивши огляд варіантів тлумачення терміну «ландшафт» авторка випадає з наукової сфери, тим більше, що це поняття є одним з головних у роботі, а його тлумачення у світовій літературі має багато варіантів. Це є проявом неповаги до інших авторів. Думаю, що напрямок, який отримав таку жахливу назву – агроландшафтознавство – надуманий. До речі, питаннями використання земель за для виробництва с/г продукції займається аграрна наука, а не якесь там агроландшафтознавство. У ландшафтознавстві розглядаються так звані аграрні ландшафти (агроландшафти), що не те ж саме.
Авторка пише про антропогенно модифіковані територіальні системи та інваріантні властивості природних систем.
Питання 27: Пані, які інваріантні властивості природних систем Ви можете назвати?
Питання 28: Пані, якщо антропогенно модифіковані територіальні системи продовжують функціонувати як природні, то які тут є проблеми?
Питання 29: Пані, як це розуміти: то Ви пишете, що інваріанти природних систем не змінюються, а потім Ви заявляєте, що, насправді, виникають специфічні стани – агроландшафти? І з яких пір ландшафт став станом?
Мій коментар: Це повна плутанина. Ландшафт, геосистема, ПТК, територіальна система, агроландшафтна система тощо – лавина термінів, що використовуються абсолютно довільно. Інваріантні властивості залишаються незмінними, а нове поняття чомусь вводиться. Як це назвати?
Питання 30: Що таке «системний рівень організації», чим він відрізняється від несистемного рівню чи просто організації?
Питання 31: Пані, як це може бути, щоб управління агросистемою поєднувало природні і суспільні механізми? У чому це полягає конкретно?
Мій коментар: Думаю, що дисертантка на дитячому рівні уявляє собі ту ситуацію, про яку намагається писати. По-перше, «суспільні механізми» теж є природними. По-друге, природні утворення не керуються у тому розумінні, у якому це пише авторка, бо це – системи з самоорганізацією. Єдине, чим ми можемо керувати – так це особистою діяльністю.
Питання 32: Шановна пані, що таке біосфера, що таке ландшафтна сфера і яке їх співвідношення?
Мій коментар: Пані пише, що «стоїть питання збереження даної ділянки ландшафтної сфери (біосфери) у гармонізованому … стані» (стор. 4). Це виходить за межі географічної освіченості. Однієї цієї фрази достатньо, щоб дати негативний відгук. По-перше, біосфера – це не ландшафтна сфера (якщо про таку взагалі можна говорити). По-друге, біосфера – це глобальна організація біотизованого геосередовища, і ні на які ділянки вона не поділяється.
Питання 33: Пані, чи можете Ви навести приклади суто антропогенних утворень?
Мій коментар: Суто антропогенним утворенням є телевізор, автомобіль, космічний корабель тощо, у географічному плані таких утворень немає. Тому я і ввів такий термін, як антропізовані утворення, тобто такі, які змінені діяльністю людини.
Авторка пише про те, що встановлено, що агронавантаження не спроможні докорінно змінити напрямок еволюційного процесу, що неодмінно веде до виникнення значних … процесів, спрямованих на руйнування попередньої системи і виникнення на її місті якісно іншої (стор. 4).
Питання 34: Пані, ким встановлено?
Питання 35: Пані, що Ви розумієте під еволюцією і її напрямком?
Мій коментар: Пані не може зрозуміти, що Природа – це цілісний світ. У Природі немає систем, що займають певні місця, потім руйнуються і їх місце займають інші системи. Природа – це не автомобіль, у якому можна поміняти деталі і модифікувати його. Існують певні режими функціонування, які ми намагаємось, з системних позицій, розглядати як системи. Пані дисертантка не розуміє, що таке система. Система – це організація функцій, і цю організацію ще треба виявити, чого, як я розумію, пані не зробила. Але ще гірше виглядає питання, що стосується еволюції. Пані користується термінами дуже довільно, не звертаючись до того сенсу, що за ними стоїть. Це залишає негативне враження.
Далі пишеться про застосовані методи, але немає нічого конкретного стосовно отриманих результатів по рослинному покриву і ґрунтам не наведено. Але для чого автореферат? Потрібно було навести основні результати!

Розділ 2: Агросистеми в територіальній структурі КНПП.
Питання 36: Пані, на яких підставах Ви стверджуєте, що поняття «територіальна структура» є багатоплановим, тобто ландшафтним, геосистемним, загально географічним?
Мій коментар: Знову проявляється нерозуміння авторкою тих термінів, якими вона користується. Ландшафт – це цілісність, отже ландшафтність має відображати цілісний характер структури, геосистема – це організація функцій і не пов’язана з ландшафтом, а загальна географічність територіальної структури виглядає зовсім дивно. І далі – невже, що написано у авторефераті, пані вважає всебічним розглядом територіальної структури дослідженої території? Це дуже слабенько!
Останній абзац на стор. 5 виглядає незграбно. Структурна організація не може містити зонування, вона може його включати.
Питання 37: Пані, що таке середовищна підтримка?
Питання 38: Пані, що Ви можете сказати про «складну систему механізмів організації ландшафтної сфери (біосфери)»? Можете навести приклади?
Мій коментар: Вище я вже ставив питання про співвідношення ландшафтної сфери і біосфери.
Таблиця 1.
Питання 39: Пані, як це може бути, щоб агрогеосистеми входили до складу ландшафтних місцевостей?
Мій коментар: Ця назва таблиці дає зрозуміти, що шановна пані Колодницька не уявляє собі, що будь-яка форма організації формує і свою структуру поверхні, тобто якщо у межах якоїсь місцевості виникає агрогеосистема, то там же сформується і відповідна місцевість, яка не буде вміщуватись у якусь іншу місцевість – вони будуть співіснувати. Цікаво, що якщо в назві таблиці ми читаємо «ландшафтних місцевостей», то трохи нижче трапляється вже «ландшафтні системи». Повна каша, до того ж - манна.
Питання 40: Пані, дайте визначення ландшафтної системи. Чим вона відрізняється від геосистеми?
Питання 41: Хто виділив давньольодовиково-ерозійний тип місцевості?
Питання 42: Як слід розуміти вислів: «функціонально організовані ландшафтні залежності»?
Мій коментар: Пані використовує надумані визначення ландшафту, місцевості, геосистеми, ландшафтної системи та інших важливих термінів настільки бездумно та некритично, що навіть не помічає, що у неї виходить термінологічна тарабарщина.
Питання 43: Пані, Ви ходите по ландшафту, чи по геосистемі, чи по місцевості, чи по ландшафтній системі …?
Питання 44: Пані, Ви можете подарувати мені 1 кг карпатського ландшафту?
Питання 45: Пані, які залежності, крім функціонально організованих ландшафтних залежностей, Ви ще знаєте?
Питання 46: Пані, що Ви розумієте під «парадинамічними міжсистемними зв’язками»? Про які системи йдеться і які інші варіанти зв’язків Ви можете назвати?
Питання 47: Як можна уявити собі «додатково переривчасті зв’язки»?
Питання 48: А потік – це не прояв енергії?
Мій коментар: Отже, йдеться про дуже поширене явище – виникнення стежкованих схилів. Це явище широко відоме і добре досліджене. Режим потоків речовини (слово «енергетичний» - зайве, бо потік і є проявом енергії) дійсно змінюється, але треба було його дослідити – це був би виграшний емпіричний матеріал. Нажаль, нічого немає.
Питання 49: Пані, як розуміти вислів: «ландшафтні агросистеми перебувають у стані регенеративного відновлення до натуральних»? Йдеться про те, що ось ці Ваші агросистеми регенерують у напрямку до натуральних?
Питання 50: Пані, якщо я замість висловлювання «ландшафтні агросистеми» буду писати/говорити просто агросистеми, що зміниться?
Мій коментар: У черговий раз натикаємось на надлишок термінів, які додають зовнішньої науковості, але заважають сприймати текст.
Питання 51: Що таке «туристичне витоптування», чим воно відрізняється від інших видів витоптування?
Питання 52: Пані, дайте визначення геосистеми.
Мій коментар: Геосистема – це організація функцій, це не щось матеріальне, що можна помацати руками, це - абстракція. Отже, її не можна використовувати у господарських цілях, її можна тільки трансформувати, змінити режим функціонування тощо.
Питання 53: Пані, чи можете Ви навести приклад схеми зв’язків у геосистемі – будь-якій, з якою Вам приходилось мати справу під час проведення досліджень?
Мій коментар: Якщо таких схем в роботі немає, то ні про які геосистеми не йдеться!
Абсолютно некоректна фраза: «… а й значний поверхневий змив з сусідніх (прилеглих) територіальних систем». Перепрошую, поверхневий змив відбувається не з систем, а з ділянок поверхні. Подібні фрази залишають неприємне враження: людина просто не розуміє смисл терміну «система». Не набагато краще виглядає і наступна фраза: «Ландшафтні місцевості терасованих днищ гірських річок характеризуються уповільненим в комплексі з вибухово-катастрофічним функціонуванням, де вибухово-катастрофічне функціонування терасових ділянок спричиняють періодичні паводкові явища» (стор. 8). Терасовані днища, до речі, є транзитними ділянками, вони не продукують повені. А якщо йдеться про катастрофічний характер потоків, це не функціонування, це – особливість режиму стоку. Пані плутає поняття функціонування і режиму стоку. Функція у цих ділянок інша – транзит речовини, незалежно від того, про який режим йдеться. Все, що авторка пише – підтоплення, розмивання, підрізання стінок терас – це конкретні процеси, що об’єднуються у відповідний режим, а функціонування тут ні до чого. Отже, плутаються режими, функції і процеси.
Не кращим чином виглядає і подальший текст. Так, «стан регенеративного відновлення» - це не стан, а режим. І якщо йдеться про релаксацію, то чи варто говорити про навантаження? Взагалі, все це давно відомі речі, що мають місце у всіх гірських районах.
Питання 54: Пані, які кількісні дані Вами зібрані за для демонстрації цих режимів та їх впливу на природні ділянки?
Мій коментар: Такі дані повинні бути в роботі, інакше це – тільки голі фрази.

Розділ 3: Полонинський тип агровикористання геосистем.
Пані пише, що у розділі висвітлено динаміку і розвиток полонинських геосистем …
Питання 55: Пані, у чому полягає різниця між динамікою і розвитком?
Питання 56: Пані, чи можете Ви навести приклад геосистеми фаціального рівня у вигляді функціональної схеми?
Питання 57: Пані, як і ким вводилось поняття фації у науку, його етимологія і як воно потрапило у географію?
Мій коментар: має місце погана традиція – використовувати терміни, не цікавлячись їх походженням. Термін «фація» використовується у ландшафтознавстві абсолютно некоректно (огляд цієї проблеми є у моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009). Ігнорування цього веде до суттєвих непорозумінь.
Питання 58: Пані, як розуміти вислів «просторова динаміка»?
Мій коментар: Та ж сама проблема – довільне використання термінів! Цей вислів – приклад повного нерозуміння значення слів.
Таблиця 2.
Мій коментар: Я не розумію, що таке «деревостан Чорногірського ландшафту». Для цього є термін «біоценоз» чи «біогеоценоз», можна сказати гірського схилу, а при чому тут ландшафт? Думаю, що такі дані не варто було наводити в авторефераті у вигляді таблиці, вони не надто цінні.
Мій коментар: Знову пані пише про використання систем – випасне (стор. 9). Весь абзац формує враження про некоректне використання термінів.
Рис. 2. Фрагмент ключової ділянки.
Мій коментар: Ніякого ландшафту я тут не бачу, я бачу фізіографічну схему! Легенда цієї схеми базується на традиційно некоректному використанні термінів «ландшафт», «місцевість», «урочище», «фація», відсутність критичного огляду яких виводить роботу за межі наукових праць.
На стор. 10 (перший абзац) авторка пише про модифікацію стійкості систем, яку вона трактує як фазову. Це абсолютно незрозуміло.
Питання 59: Пані, на якому визначенні стійкості Ви базуєтесь і до чого тут слово «фазова»: що таке «фазова стійкість» взагалі?
Мій коментар: Є поняття «фазовий стан», є поняття «фазовий портрет», але немає поняття «фазова стійкість». Думаю, це просто свідчення недостатньої освіченості і бажання посилити ефект науковості, а виходить навпаки.
Далі, у другому абзаці (стор. 10), читаємо: «Культурні ландшафти … належать до стійких територіальних утворень, із чітко збереженими механізмами внутрішньо системного і міжсистемного регулювання функціонування» (виділено мною). Це виглядає як наукоподібна демагогія. Взагалі, розмови про міжсистемні взаємодії свідчать про те, що у авторки немає адекватного розуміння, що таке система.
Питання 60: Пані, як можна уявити собі таку градацію, як «умовно регенерований стан»?
Питання 61:  Пані, якщо ступінь задернованості є поганим індикатором регенерованості, то які критерії Ви використовували? Чому про це нічого не написано?

Розділ 4. Агровикористання геосистем КНПП на територіях приватного землекористування.
Питання 62: Пані, чому вплив повеней розглядається у цьому розділі?
Питання 63: Пані, а парцелярна структура і фації якимсь чином узгоджуються?
Питання 64: Йдеться про 4-й абзац 11-ї сторінки: Пані, які конкретні результати Ваших досліджень підтверджують те, що Ви написали?
Мій коментар: я не розумію, що таке «уповільнена інтенсивність зв’язків», темп і інтенсивність – різні показники.
У п’ятому абзаці (стор. 11) авторка пише, що наслідком сінокосіння є осушення ґрунту, і що це питання не вивчене. Отже
Питання 66: Пані, а Ви його вивчали? Якщо ні, то чому?
Мій коментар: Насправді, ці ефекти давно відомі.
Авторка знову пише про парцелярність, але
Питання 67: Пані, у чому полягає парцелярність і чи досліджували Ви це питання? Якщо ні, то навіщо про це писати?
На стор. 13 авторка пише про наслідки паводково-повеневих явищ. Вона вказує на суто географічні процеси, а саме – «збільшення структурного фізико-географічного (ландшафтного) різноманіття території».
Питання 67: Пані, з яких це пір фізико-географічні моменти стали синонімом ландшафтних?
Питання 68: Пані, чи є різниця між географією і ландшафтознавством, якщо є, у чому вона полягає, якщо ні – навіщо зайві напрямки і терміни?
Мій коментар: Це є наслідком некритичного і бездумного використання застарілої термінології московської школи ландшафтознавства, прибічником якої є і науковий керівник пані. Все це вкрай знижує оцінку дисертації.

Розділ 5. Оптимізація використання геосистем КНПП.
Мій коментар: Знову читаємо про ландшафтні системи, в той час, як у назві йдеться про геосистеми. Це – термінологічна каша, до того ж – манна.
Питання 69: Пані, Ви пишете про особливості ландшафтної структури, до якої відносите «інтенсифікацію природних динамічних явищ в часі і просторі» - на яких підставах?
Питання 70: Пані, що таке «енергетична спроможність динамічних потоків», де Ви це викопали?
Питання 71: Пані, із «значної кількості парадинамічних систем» наведіть парочку прикладів.
Мій коментар: У цьому абзаці дисертантка продемонструвала повне нерозуміння того, що таке ландшафт. У неї ландшафтні системи, геосистеми, територіальні системи – це картки у колоді, які вона витягує із закритими очима, тобто у будь-якій частині тексту може з’явитися один з варіантів. Це залишає враження повної невпорядкованості уявлень авторки на рівні понять.
На стор. 14 дисертантка заявляє про екологічний розвиток.
Питання 72: Пані, у чому сутність екологічного розвитку і як це стосується географії?
Мій коментар: Питання екології мають вирішувати екологи!
Таблиця 4.
Мій коментар: Всі ці оптимізаційні заходи переходять від однієї дисертації до іншої. Я не бачу вирішення наукової проблеми.

Висновки  (я пишу відразу коментарі)
1.                 Я не уявляю собі, як можна вести господарську діяльність у гірській місцевості так, щоб не порушувати інваріантні властивості природних утворень. До речі, в авторефераті я так і не знайшов, які саме властивості авторка вважає інваріантними. Нам добре відомо, до чого призвела господарська діяльність в Карпатах. Наслідки жахливі. Крім того, цей висновок не містить ніякої наукової складової.
2.                 Цей «висновок» є коротким описом розташування і особливостей території парку і ніякого відношення до висновків не має.
3.                 Не розумію, що нового містить цей «висновок»? Це ж звичайна констатація!
4.                 Це – скорочений зміст автореферату, який дав би таке ж уявлення про роботу, як і розширений текст. Немає наукових висновків, не видно вирішення наукової проблеми.
5.                 Це – давно відомі речі, які описані на низькому професійному рівні. Говорити про просторову динаміку – значить, виявляти свою необізнаність.
6.                 Це давно відомі факти.
7.                 Знову просто стислий огляд того, що є у авторефераті. Це – не висновок, а констатація.
8.                 Аналогічно! Зауваження з приводу висловлювань є вище.
9.                 Аналогічно!

Загальний висновок про автореферат дисертації. Мені важко зрозуміти, на кого розраховуються подібні «дисертації». Скоріше за все, головним чинником виступає вага наукового керівника, яка, у даному випадку, вкрай маленька. В дисертації розглядаються давно відомі питання, але використовується вкрай невдалий і застарілий термінологічний апарат, що залишає неприємний осад. Повністю відсутній критичний розгляд позицій стосовно розуміння ландшафту, геосистеми і інших головних понять, що є неприпустимим для науковця. У роботі немає вирішення наукової проблеми, а дисертантка у цілому ряди випадків продемонструвала дуже поверхневе і навіть викривлене розуміння того, про що сама пише. Мета роботи – визначення стану … - свідчить про нерозуміння дисертанткою, що така мета пов’язана виключно з вирішенням практичної задачі. Висновки, зроблені в дисертації – це, здебільшого, констатація фактів чи є скороченим поданням тексту автореферату. Це не дає змоги позитивно оцінити дисертацію.

Доктор географічних наук                                                Олекса Ковальов

16 коментарів:

  1. Географія ґрунтів - наука, аргументи тому такі:
    - ґрунт є складовою ландшафтної облонки Землі
    - біологічні, фізичні і хімічні показники ґрунту змінюються залежно від географічного положення
    - ґрунт - дзеркало ландшафту
    - типи ґрунтів відображаються хорологічно

    до того ж якщо біота є складовою географічних досліджень (біогеографії), чому ж ґрунтознавство не має свого напрямку на дотику до географії?

    ВідповістиВидалити
  2. А чим же тоді займається ґрунтознавство?
    Де і які розміщуються ґрунти - це маленька складова ґрунтознавства.
    Думаю, причина виникнення “географій чогось” (зокрема ґрунтів) не тільки в науковому нерозумінні, головна причина – це відсутність зворотного зв’язку з боку суспільства і, відповідно, породжена цим безвідповідальність. Уявіть собі, що в автошколах, окрім водіїв, готують спеціалістів лише з натискання щеплення - смішно!!!
    А в географії чомусь виходить так, що можна створити цілий науковий напрямок, який не вивчає об’єкт дослідження, а лише аспект його розміщення. Чому ж тоді немає “медикографії” - науки, що вивчає просторову організацію поверхні людського тіла? Безглуздість такого напрямку здається очевидною, оскільки ми постійно контактуємо з медициною, знаємо результат, який хочемо отримати від медичних досліджень, і розуміємо, що “медикограф” не зможе вилікувати людину без розуміння того, що це жива істота і життя в ній підтримується великою кількістю складних процесів, які потрібно розуміти, тобто без глибоких медичних знань.
    Натомість в географії результати більшості досліджень приховані від суспільства. Вибір об’єкту та мети досліджень залишається на совісті науковців, а совість у кожного різна, тому і маємо штучні напрямки, які створюються на базі “класичних” уявлень (щоб додати науковості) які віджили свій час і не вирішують ні пізнавальних, ні прикладних задач. Основна мета таких науковців - власне працевлаштування на малооплачувану роботу, або задоволення своїх егоїстичних потреб у владарюванні та ін.

    PS.
    Думаю, що розуміння ситуації такою, як вона є, без ілюзій та прикрас - це перший крок до виходу з кризи, в якій опинилось Українське суспільство, наука та географія зокрема. У першу чергу, дану ситуацію мають усвідомлювати молоді науковці та студенти, тоді ми матимемо гарні шанси на розвиток.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальо31 липня 2013 р. о 19:38

      Юрію, Ви спочатку прочитайте ті мої статті, що розміщені на блозі, а потім вже включайтеся у дискусію. Причому читати слід не слова, а ті смисли, які їм відповідають. Вам Микола Яровий вже дав дуже обґрунтовану відповідь, мені лишається тільки додати.
      1. Ваші «аргументи» такими не є. Можна вигадати і «обґрунтувати» (насправді, продекларувати) будь-які науки. Так сталося і з так званим географічним (насправді, псевдогеографічним) циклом наук.
      - Ґрунт (краще – родючий ґрунт) не є складовою ландшафтної оболонки Землі, бо такої оболонки немає. Цей термін, ввів, здається, Єфремов у 1966 році – чудовий знавець природи СРСР (наприклад, його книга «Природа моей страны», М.: Мысль, 1985). Ось що він писав: «В книге будет часто звучать слово л а н д ш а ф т не в обычном житейском смысле, не как синоним пейзажа, а как понятие, обозначающее широчайший комплекс природных, и не только природных, явлений. Их совокупность образует единое целое, более или менее гармоничное или противоречивое» (стор. 16). Отже, це була просто заміна терміна. Зрозуміло, що автор виходив з того, що ландшафт – це щось матеріальне, що відповідало традиції радянського «ландшафтознавства». Але якщо смисл терміну, що широко вживається пересічними громадянами, представниками мистецтва (художники, архітектори, ландшафтні дизайнери тощо) просто не може докорінно відрізнятися від звичайного, бо він входив у вжиток спонтанно. Про це свідчить і його етимологія: ЛАНДШАФТ – ЗЕМЛЕУСТРІЙ, ЗЕМЛЕОРГАНІЗАЦІЯ.
      - Характеристики ґрунтів дійсно змінюються, але причому тут географія. Ви повинні розуміти, що висловлювання «географічне положення» пов’язане виключно з системою так званих географічних координат, а не з географією як наукою. Це просто традиція, що має відношення до географії Паганеля, не більше.
      - Ґрунт не є дзеркалом ландшафту – це красиве висловлювання, яке не має під собою підґрунтя. До речі, родючі ґрунти не є самодостатніми, їх існування підтримується діяльністю біоти, без якої вони існувати не можуть, про що не слід забувати.
      - Я не розумію, що означає вираз «типи ґрунтів відображаються хорологічно». Типи ґрунтів відображаються у системі координат тих параметрів, що їх характеризують.

      2. Біота не є складовою географічних досліджень (це взагалі некоректне висловлювання), біоту вивчає біологія, а географія має справу з географічними утвореннями, які ми можемо розглядати, в залежності від підходу, як геокомплекси, геосистеми чи геохолони/геоорги. Географія – це наука про організацію географічного середовища, а не про різні складові, географів мають цікавити ті функції, які пов’язані з різними складовими, а не самі складові. Географія має справу з абстракціями. Що стосується біогеографії, на протязі довгого часу її розглядали як дисципліну, що вивчає розміщення різних організмів, але це розуміння хибне. До речі, на протязі довгого часу цей предмет в університетах викладався біологами (у тому числі і в МДУ). Думаю, я був одним з перших географів, хто у Каразінському університеті почав викладати цей предмет. Біогеографія – це наука про БІОСФЕРУ як форму біотизованого геосередовища, а не про щось інше, а одиницями її є біотизовані геосистемні режими функціонування, а не розміщення видів.

      Видалити
    2. Олекса Ковальо31 липня 2013 р. о 19:39

      3. Дякую Вам за вказівку на детермінацію екології екологічною парадигмою. Зауважу, що географія і екологія – це різні дисципліни, екологія – це розділ біології.
      4. Гідрологія не є складовою географії. Здається, у 1948 році у Москві відбулася дискусія стосовно приналежності гідрології, метеорології і кліматології до географії. Тоді було вказано, що ці напрямки є самостійними. До речі, метеорологія і кліматологія мають належати до напрямку, який я іменую АТМОЛОГІЄЮ, але можна об’єднати її з гідрологією у єдиний напрямок – АТМОГІДРОЛОГІЮ, бо вони мають справу з речовинами, що описуються гідродинамікою. Ці дисципліни вивчають гомогенні середовища і на сьогодні вже є технічними. Що стосується кліматології, то не слід забувати, що клімат – це образ, що робить його близьким до ландшафту і рельєфу.
      - Чи можу я собі уявити ландшафт без води? Так, можу, наприклад, пустелю, але ландшафт взагалі не містить в собі воду, бо ландшафт – це імідж місцевості, що має у своїй основі патерн (як образ, модель, зразок). Юрію, Ви спочатку почитайте мої статті про ландшафт, краще – придбайте першу чи другу мою монографію, тоді будете розуміти, що це таке.
      Юрій, Вам здається, що, прослухавши лекції у вашому університеті і прочитавши підручники, Ви вже можете запросто вести дискусію. Ви помиляєтесь. Для того, щоб вести дискусію на науковому рівні, треба мати свою обґрунтовану версію, якої у Вас немає. Сьогодні Ви базуєтесь на дуже застарілих уявленнях, причому не враховуєте те, що всі наші уявлення – це тільки образи, а не сама природа. Ці образи складаються у так звану КАРТИНУ ПРИРОДИ, яка з часом змінюється: ті ж самі факти можна інтерпретувати у різний спосіб. Але цим змінам чинять опір носії традиційних уявлень, які переводять дискусію з наукової площини у політичну (це – звичайний цикл науки), а там, де політика починає переважати, наука закінчується. Нажаль, ще за радянських часів географія стала надто політизованою, перетворившись з зони вільної думки на архів державно визнаних «істин», носіями яких, зрозуміло, були, здебільшого, московські географи. Периферійні варіанти були всього тільки варіаціями на тему…, не більше. Інші погляди просто не сприймалися і об’являлися, наприклад, буржуазними вченнями (прочитайте, наприклад, на блозі мою статтю «Постфактум»). І сьогодні це має місце. Так, всі мої погляди просто ігноруються і у Москві, і у Києві, хоча дехто з серйозних дослідників (МДУ) відверто визнають мою точку зору найбільш вірною. Але ті, хто ігнорує існування інших поглядів, просто виходять з наукової сфери – це відклади, що залишає за собою живий потік науки. Жодна точка зору не є остаточною. Це стосується і мене. До речі, між першою і другою моїми монографіями всього тільки 4 роки, а вони містять суттєві розбіжності.
      Юрію, я бажаю Вам стати справжнім вченим. Для цього треба знайти цікаву проблему і спробувати її вирішити, критично розглянувши все, що було зроблене до Вас.

      Видалити
  3. Дослідження просторової організації поверхні людського тіла не потрібне, тому що немає різниці від того, де вона знаходиться, інша справа ґрунт, котрий утворюється, розвивається, функціонує і приносить користь повністю залежно від географічної зональності, навіть Докучаєв цього не заперечував. Але питання і в іншому, чому професор допускає існування біогеографії, але заперечує існування географії ґрунтів?

    Спеціалісти з натискання щеплення не потрібні, а спеціалісти з ремонту, або з автомобілебудування - доволі необхідні. В нашому випадку - географія ґрунтів - автомобілебудівник, біологічне ґрунтознавство це спеціаліст з ремонту, а сільськогосподарське ґрунтознавство - водій.

    В іншому ж випадку біологу ґрунтознавцю доведеться вчитись у виші 15 років, 5 за себе, 5 за агронома і 5 за географа.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальо31 липня 2013 р. о 19:41

      Юрію, по-перше, я не професор – стати професором мені не дали у Каразінському університеті. По-друге, від того, у яких умовах живе людина, багато що залежить. Організм африканця з екваторіального поясу функціонує не так, як організм європейця, організм горянина – не так, як організм людини з рівнини. Те, що Ви пишете, свідчить просто про не достаток географічної школи, яку Ви отримали у своєму університеті. Те, що родючі ґрунти, до речі, як і звичайні, різняться, формуючись у різних умовах, зовсім не означає, що слід говорити про якусь географію ґрунтів. Ми ж не виділяємо ґрунтогеографію (як це має місце у випадку біогеографії)? Чому? Тому, що не можна сформувати поняття про ґрунтогеосистему, в той час, як поняття про біотизовані геосистеми, тобто такі, режим функціонування яких трансформується під дією живих організмів, формуємо. А Ваші порівняння з натисканням щеплень, ремонтом автомобілів і таке інше – це просто дитячий лепет. Знаєте, у мене починає складатися враження, що Ви знайшли спосіб звернути на себе увагу. Це трошки зарано.

      Окремо зупинюсь на питанні про Ваше „біологічне ґрунтознавство”. Такого ґрунтознавства в принципі не може існувати, бо родючі ґрунти формуються виключно завдяки дії живих організмів. Родючий ґрунт – це особливе середовище, створюване живим організмами. Тому і є такий процес, як сукцесія.

      Бажаю Вам успіхів

      Видалити
    2. Пане Ковальов, я розуміюся на географічному детермінізмі, у виразі "Дослідження просторової організації поверхні людського тіла не потрібне" я мав на увазі не зонально географічне а абстрактно просторове розміщення. Але саме явище географічного детермінізму говорить про те, що об’єкт потрібно вивчати враховуючи його географічне положення (географія будь-чого знайде попит на світовому ринку наукових досліджень, хоча не виключено, що це мій юнацький максималізм) особливоті ґрунтів відповідають особливостям дійсності процесів і явищ місцевості, вони відображають все що відбувається у ландшафті (я все таки відстою цю позицію або Ви назвете мені процес, що залишає слід на ландшафті не зачипаючи ґрунти).

      Атмогідрологія = гідрометеорологія ? чи не так? Харківська викладачка Клименко В.Г. у своїй методичній праці згадувала таку гідроаерологію [Клименко В .Г. Загальна гідрологія: Навчальний посібник для студентів. – Харків, ХНУ, 2008. на ст. 8]
      Я вважаю доволі доцільним розглядати природні води в блоці географічних наук (гідрологія суші, океанологія), а води техногенних утворень у блоці технічних наук (інженерна гідрологія)

      Ви кажете - "«географічне положення» пов’язане виключно з системою так званих географічних координат, а не з географією як наукою", але я не згоден, географічне положення обумовлене географічною зональністю, секторністю, інтразональністю та ярусністю, всі ці фактори накладаються сіткою на земну поверхню створюючи різноманіття особливостей атмосфери, природних вод, біоти і ґрунтів - і ці особливості треба вивчати саме з ТАКОГО географічного розмежування, ось чому сьогодні доцільно диференціювати географію на галузеві напрямки.

      Видалити
    3. Юра, наукова дискусія передбачає знаходження найбільш оптимальної точки зору, а не доведення своєї правоти; таким займаються на телешоу.
      Ви навіть не задумались над моїм висловлюванням про медикографії, де йшлося про "просторову організацію" людського тіла - від ніг до голови, і наприклад, для чоловіків "просторова організація" людського тіла жінки дуже важлива, але ж “медикографії” немає ))), і на це питання потрібно давати відповідь, а не намагатися будь-що довести свою правоту.

      Ви видаєте за факт, "положення обумовлене географічною зональністю, секторністю, інтразональністю та ярусністю, всі ці фактори накладаються сіткою на земну поверхню" доведіть, що це фактори, і вони створюють сітку конкретними фактами (тобто такими ситуаціями які можна перевірити)
      ---------------------------------
      Досить цитувати погляди, які кожен нормальний географ знає з юнацьких років і вже давно переконався у їх бездіяльності (їх дотримання та відтворення тільки стимулює соціальну та екологічну кризу).
      Щоб вести наукову дискусію потрібно звільнитись від свого Его, яке змушує Вас доводити свою правоту , та відкритися для того, щоб вести дискусії і знаходити оптимальне рішення. Без розуміння цього Вами просто виникає дисфунція - ми намагаємось знайти рішення, а Ви доводити правоту. Кому це потрібно? Маєте свою думку - обгрунтуйте її..., але перед цим зрозумійте позицію іншої сторони та ціль Вашої дискусії/спору.

      Видалити
    4. Я не розумію що Ви маєте на увазі, коли пишите про просторове положення людського тіла - від ніг до голови. Якщо ви маєте на увазі його знаходження відносно таксонів географічного поділу - то це питання географічного детермінізму; якщо ж маєте на увазі розміщення людського тіла жінки відносно чоровіка, то це царина суспільної (розумної) організації. Крім того не забувайте, сучасна Харківська наукова школа (кандидат географічних наук Ключко Л.В.) виділяє медичну географію, яка в цілому сформувалась і розвинулася за підтримки Німецької та Англійської географії. Стаття у вкіпедіїї "Медична географія" то справа моїх рук.

      Про зональність, секторність, інтразональність та ярусність:
      візьмемо таку територію - Присивашшя
      Зона - степова (фактор - зміна кута падіння сончного проміння)
      Сектор - помірно континентальний (фактор - зміна кількості опадів залежно від ступеня віддаленості від океану, а також від переважаючих напрямів океанічних атмосферних циркуляцій)
      Інтразони - солонці і солончаки (фактори - від’ємний коефіцієнт зволоження, поверхневе залягання мінералізованих вод, як наслідок - характерний випітний режим ґрунтів, особливості складу і розміру полімінерального субстрату в основі підґрунтя)
      Яруси - доволі різноманітні утворення, що залежать від конфігурації окремих фацій, фітоценозів, елементів рельєфу (фактор - ступінь чисельного перевищення висоти відносно оточуючих об’єктів)

      Ці погляди, які кожен нормальний географ знає з юнацьких років завжди діють, а якщо Ви переконалися в їхній бездіяльності, то прошу Вас привести якомога більше таких прикладів.

      Видалити
    5. Юра, Ваша позиція зрозуміла, але позиція Олександра Ковальова та учасників Вільної Географічної Спільноти залишається Вам незрозумілою. Ми товчемо воду в ступі.

      Пропоную спочатку ознайомитися з роботами на блозі, зокрема у закладках: Теоретичні основи географії, Вчення про Геосвіт, Холістична географія та ін., а вже потім продовжити дискусію. Всі запитання, що виникають можете надсилати на контактну форму (в нижній частині сайту), або на мій емейл.

      Видалити
    6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Медична_географія
      Мені сподобались принципи і методи медичної географії (за Ключко Л. В., 2011 р.)

      Принципи:
      цілеспрямованості;
      послідовності;
      цілісності;
      структурності;
      ієрархічності;
      внутрішнього взаємозв'язку;
      функціональності.

      Методи:
      медико-географічного опису;
      медико-географічне районування;
      статистико-математичні;
      картографічні;
      соціологічні.

      Якої ж науки вони можуть стосуватися? Думаю на дозвіллі можна вигадати пару сотень таких наук.
      Без коментарів.....

      Видалити
    7. Головне, щоб Ви знайшли людей готових платити гроші за дослідження у тих науках.

      Видалити
  4. Постанова ВАК України N 6-07/5 від 21.05.98. У тексті паспорту спеціальності 11.00.05 - біогеографія та географія грунтів серед основних напрямків досліджень зазначає пункт "Агроекологічна оцінка й оптимізація використання грунтів у різних агроекосистемах"

    ВідповістиВидалити
  5. «Жаль только, что я не удосужился спросить у профессора, что такое шизофрения. Так что вы уж сами узнайте это у него, Иван Николаевич!»

    ВідповістиВидалити
  6. Дивний анонімний коментар.
    Хто такий Іван Миколайович? Хто такий професор? До чого тут шизофренія?
    Це одеський жарт )))
    Поясніть будь ласка.

    ВідповістиВидалити
  7. Олекса Ковальов25 березня 2014 р. о 15:06

    Ми маємо справу з цікавим екземпляром Аноніма, який вирішив продемонструвати свою обізнаність в області літератури і навів нам цитату з М. Булгакова "Майстер і Маргарита". Так роблять завжди, коли особистий розумовий рівень не дозволяє сформулювати думку. Скільки таких дописувачів вже намагалося поставити під сумнів те, що ми показуємо у відгуках, а саме - повну відсутність науковості у псевдодисертаціях, які штампують в Україні під керівництвом дивних докторів наук, членів-кореспондентів і академіків. Краще написали би, що слід змінити, щоб географія в Україні перестала бути подібною мутній демагогії. Думаю, найголовніше - зупинити корупцію.

    ВідповістиВидалити